Тема 3. Соціальні служби та форми роботи з населенням в громадах зарубіжних країн

Загострення соціальних проблем у Європі в XfX ст. обумовило широке¹ поширення суспільної благодійності, яка характеризувалася тим, що допомогу нужденним надавали люди, які об'єднувалися між собою на волонтерських засадах у невеликі групи, а пізніше доб­ровільні об'єднання. Кульмінацією суспільної благодійності став рух сеттльмент-центрів, який виник в Англії і пізніше поширився у США.

Його засновником вважають протестантського священника Са-муела Барнета, який у 1884 році відкрив у бідній частині Лондона благодійний заклад Тойнбі-Хол, що став центром соціальної допо­моги для місцевого населення. Цей заклад існував за рахунок при­ватних пожертвувань. Тойпбі-Холл дав поштовх до створення більше ніж 400 благодійних установ у англійських та американських містах: по аналогії з європейськими кварталами в колоніях їх стали називати сеттльментами [і,с. 19]. В переважній більшості з населен­ням в есттельмепт-центрах працювали студенти, які оселялися в найбідніших кварталах Лондона, а пізніше в багатьох міських райо­нах по всій Великобританії, щоб на собі відчути всі незручності бідності і проводити соціальну роботу на місцях. Вони були провідниками освіти, різних видів культурної діяльності, помічника­ми місцевих жителів у вирішенні радикальних соціальних проблем.

Першим американським сеттльментом була сусідська гільдія, заснована у 1886 році Стентоном Койтом. У 1896 р. В США було вже 44 сеттльмента, а в 1911 - майже 400 [7,с.2()0]. Місцеві центри в пе­реважній більшості створювалися в тих кварталах чи районах міст де проживали головним чином емігранти. Найбільш відомий сеттль­мент - дом емігрантів Хулл-Хаус у Чикаго - було засновано Дж.Адамс та Е.Г.Стар у 1889 році. В цьому домі працювали денні яс­ла, клуб для хлопчиків, невеличкий театр та кілька гуртків. Окрім того "Проводилася просвітницька робота з дорослими та дітьми, яких намагалися "окультурити" шляхом відвідування виставок, чи­тання лекцій, концертних вечорів тощо. Влітку соціальними працівниками Хулл-Хаус за містом організовувався табір з метою оздоровлення дітей із бідних сімей"[5, с.16-17].

Протягом перших десятиліть працівники сеттльментів перетво­рювали громади в політичну силу. Саме завдяки їх активній діяль­ності були прийняті закони про дитячу працю, громадське здоров'я,

28

Чема .'і. Соціальні служби та форми роботи з населенням в громадах ...

дитячі садочки, були започатковані служби тимчасових нянь, роз­бивка місцевих парків та створення ігрових майданчиків для дітей, різноманітні гуртки для самоосвіти дорослих [7,с,201]. Програми діяльності сеттльмент-центрів носили здебільшого емпіричний ха­рактер і, переважно, були спрямовані на допомогу в отриманні робо­ти, надання медичних послуг, організацію дозвілля та впровадження різних форм неформальної освіти серед членів громади.

Отже, наведені факти свідчать про те, що саме в сеттльментах зародилися окремі напрями та форми соціальної роботи на рівні гро­мади, а самі сеттльмента стали прабатьками багатьох сучасних інституцій, які успішно функціонують у територіальних та етнічних громадах різних країн.

Одними з найпоширеніших серед них є громадські центри ( Community Centers), які активно діють в громадах США, Канади, Великобританії, Німеччини, Швейцарії та інших європейських країн. Зміст та форми їх роботи обумовлені потребами різних груп населення громади. Пріоритетними напрямами діяльності в таких центрах є освітній, дозвіллєвий та оздоровчий. Зазвичай вони орієнтовані на роботу з різними віковими групами. Так, наприклад, в одному із найбільш відомих громадських центрів Великобританії Бартон-Хілл, який працює на базі громади при Бристольскому університеті, для жителів пропонують різноманітні програми та форми проведення дозвілля. Для дітей створено клуби "Зустрінемо­ся після школи", де працюють різноманітні гуртки; клуб юних ви­нахідників; клуб вирішення соціальних проблем. Особливою попу­лярністю у молоді користується молодіжне кафе, де проходять дис­кусії, різноманітні вечори. Багато років успішно діє програма для дітей і дорослих "Подорожуй з нами". Кілька разів на рік у центрі ор­ганізовуються невеликі подорожі та прогулянки на природу, в замки, музеї, тури до Франції.

Для дітей від 8 років та їх батьків два рази на тиждень відкрито сімейний ігровий центр. За один день його в середньому відвідують близько 90 осіб. Для дітей тут проводяться різноманітні розвиваючі програми [2, с.107]. В той час, коли діти захоплено бавляться в "кімнаті ляльок", ігротеці, переглядають відео в дитячому кінозалі, батьки спілкуються за чашкою кави в іншому приміщенні з психоло­гами, дитячими лікарями, педагогами, а також обмінюються власним батьківським досвідом. В центрі працює клуб для юнаків, клуб для дівчат, "Школа для мам".

29

Безпалько О.В. Соціальна рооота в громаді

Для дітей з обмеженими функціональними можливостями на базі громадського центру Бартон-Хілл працює "Відкрита школа". Розглядаючи долю кожної дитини як майбутнього громадянина, адміністрація центру за підтримки муніципалітету запрошує до ро­боти в цій школі найкращих педагогів, психологів, реабілітологів. Це дає можливість дітям-інвалідам адаптуватися до соціального середо­вища, використовуючи потенціал своїх фізичних та розумових мож­ливостей [2, сі 11].

Поряд з фахівцями в центрі працює багато волонтерів. Серед них студенти університету та жителі мікрорайону, де розташовано центр. Люди визнають, що в центрі вони переживають почуття при­належності до своєї громади, знаходять можливості для саморе-алізації та соціальну підтримку.

Одним з найстаріших громадських центрів У США є центр Верхнього Іст-Сайду Манхеттена, відомого під назвою "Клуб на 92-вулиці", заснований у 1874 році. Тут діють два гімнастичні зали, ба­сейн, дитячі та ігрові спортивні майданчики, клуб здоров'я, служба для самотніх. Надання соціальних і культурних послуг (різноманітні курси для дорослих, розважальні програми для дітей та підлітків, проведення лекцій, концерти, консультації для батьків), спрямова­них на задоволення різноманітних потреб як окремої особистості, так і цілих родин, вигідно вирізняє цей центр серед інших соціаль­них інституцій громади [10,с 29].

Окрім громадських центрів традиційною соціальною інсти­туцією в громадах є також сімейні центри. Зазвичай, вони створю­ються на муніципальному рівні з метою зміцнення стосунків між до­рослими та дітьми, налагодження між ними атмосфери взаєморо­зуміння та підтримки, розв'язання конфліктів у родині. В цих цент­рах проводяться спеціальні тренінги та заняття для батьків, ор­ганізовуються різноманітні форми сімейного проведення дозвілля, можуть.надавати послуги психологи, психотерапевти, медичні працівшіки, юристи.

Так "Сімейний центр Юліуса Тандлера" у Відні, працює з дітьми та батьками, які пережили певні кризові ситуації. В його структуру входить служба психологічної допомоги, соціально-педагогічна екс­пертиза, служба допомоги сім'ї [8, сі 10].

В Угорщині створено систему консультаційних пунктів з пи­тань психології та педагогіки виховання дітей та підлітків [8, сі 15].