- •3.Гарантія охорони праці жінок та неповнолітніх.
- •4.Основні принципи державної політики в галузі охорони праці.
- •5.Робочий час. Час відпочинку.
- •6.Робочий час та час відпочинку
- •7.Права громадян на охорону праці при укладенні трудового договору
- •8.Відшкодування власником шкоди працівникам
- •9.Охорона праці жінок
- •10.Охорона праці неповнолітніх
- •11.Методи аналізу виробничого травматизму.Показники частоти та важкості травматизму.
- •12.Служба охорони праці на підприємстві
- •13. Органи державного управління охороною праці
- •14. Органи державного нагляду за охороною праці
- •15.Повноваження органів державного нагляду
- •16. Система управління охороною праці. Основні функції.
- •23.Шкідлива речовина. Поділ шкідливих речовин за характером впливу на організм людини згідно гост 12.0.003-
- •24.Класи небезпеки шкідливих речовин залежно від ступеня дії на організм людини. Визначення гдк при забрудненні виробничого середовища.
- •25.Виробничий пил. Властивості що визначають шкідливість пилу
- •26.Засоби захисту при роботі зі шкідливими речовинами.
- •27.Природнє освітлення та система нормування кпо.
- •28. Системи штучного освітлення . Джерела штучного освітлення.
- •29. Розрахунок природнього освітлення.Кпо.
- •30. Світильники , їх призначення . Розрахунок штучного освітлення.
- •41. Класифікація приміщень за небезпекою ураження електрострумом.
- •42 Визначення поняття «пожежна безпека». Поняття горіння. Повне та неповне горіння.
- •43. Основні виникнення пожеж. Класи пожеж.
- •45. Способи та умови припинення горіння. Засоби пожежогасіння.
- •48. Пожежна сигналізація
- •47. . Показники пожежо-вибухонебезпечності речовин і матеріалів
- •49. Первинні засоби пожежогасіння
- •50. Водяне пожежогасіння — одне із самих економічних. Не вимагаючи значних капіталовкладень, воно в той же час відрізняється високою надійністю.
41. Класифікація приміщень за небезпекою ураження електрострумом.
За ступенем небезпеки ураження електричним струмом усі приміщення поділяються на три категорії: приміщення без підвищеної небезпеки; приміщення з підвищеною небезпекою; особливо небезпечні приміщення. Приміщення з підвищеною небезпекою характеризуються наявністю в них однієї з таких умов, що створюють підвищену небезпеку: висока відносна вологість повітря (перевищує 75 % протягом тривалого часу); висока температура (перевищує 35 °С протягом тривалого часу); струмопровідний пил; струмопровідна підлога (металева, земляна, залізобетонна, цегляна та ін.); можливість одночасного доторкання до металевих елементів технологічного устаткування чи металоконструкцій будівлі, що з'єднані із землею, та металевих частин електроустаткування, які можуть опинитись під напругою. Особливо небезпечні приміщення характеризуються наявністю однієї з умов, що створюють особливу небезпеку: дуже високої відносної вологості повітря (близько 100 % ), хімічно активного середовища; або одночасною наявністю двох чи більше умов, що створюють підвищену небезпеку. Оскільки наявність небезпечних умов впливає на наслідки випадкового доторкання до струмопровід-них частин електроустаткування, то для ручних переносних світильників, місцевого освітлення виробничого устаткування та електрифікованого ручного інструменту в приміщеннях з підвищеною небезпекою допускається напруга живлення до 42 В, а в особливо небезпечних приміщеннях — до 12 В.
42 Визначення поняття «пожежна безпека». Поняття горіння. Повне та неповне горіння.
Поже́жна — це неконтрольований процес який супроводжується зниженням матеріальних цінностей і створює небезпеку для життя людей. Пожежна безпека-стан об’єкту при якому з регномитованою ймовірністю виключається можливість виникнення та розвитку пожежі і забезпечується захист матеріальних цінностей.
Горі́ння —екзотермічна реакція окислення речовин, яка супроводжується виділенням диму та (або) виникненням полум'я і (або) свіченням. Горіння за сучасними уявленнями — складний фізико-хімічний процес на основі екзотермічних реакцій окиснення-відновлення, який характеризується значною швидкістю перебігу, виділенням великої кількості тепла і світла, масообміном з навколишнім середовищем. При горінні, як правило, утворюється полум'я. Горіння може початися спонтанно внаслідок самозаймання або бути ініційованим запалюванням. Стосовно до вибухових речовин розрізняють стаціонарне або нормальне горіння (постійна швидкість розповсюдження від часток см/с до сотень см/с) та нестаціонарне або вибухове (нестабільна швидкість до сотень м/с). Горіння виникає коли є горюча речовина, окислювач та джерело запалювання. Окислювачамиможуть бути кисень, повітря, бертолетова сіль, пероксид натрію, азотна кислота, хлор, флуор, бром,оксиди азоту тощо.
Види горіння: Горіння може бути повним і неповним. Повне — при достатній або надлишковій кількості окислювача і при такому горінні виділяються нетоксичні речовини. Неповне — відбувається при недостатній кількості окислювача. При неповному горінні утворюються продукти неповного згорання, серед яких є токсичні речовини (чадний газ, водень).