2.1 Розрахунок основних параметрів сіткового графіка графоаналітичним методом

Сітковий графік являє собою сіткову модель в основу, в основу побудови якої покладені поняття:

• подія;

• дійсна робота;

• шлях.

Дійсна робота – це технологічний або виробничий процес який вимагає затрат часу, а також затрат матеріалів, технічних та трудових ресурсів і приводить до досягнення певного резерву. Дійсну роботу зображують у вигляді стрілочки над якою вказують тривалість, а низу номер або шифр роботи. До роботи відносять очікування, технологічних або виробничих процесів який вимагає затримку часу і не вимагає затрат інших ресурсів.

Фіктивна робота (залежність) вводиться для відображення технологічних та організаційних взаємозв’язків подій, вона не потребує ні затрат часу ні затрат інших ресурсів. Ця робота позначається пунктиром.

Подія – це факт закінчення однієї або декількох робіт необхідній, достатній для початку наступних робіт. Події зображуються у вигляді кола, прямокутника або інших фігур. Подія не має тривалості.

В межах сіткового графіка можуть бути такі події:

Вихідна – немає попередніх подій сіткового графіка;

Завершальна;

Початкова – визначається початок даної роботи і є кінцевою для попередніх робіт.

Кінцева визначає закінчення даної роботи.

Позначення подій та робіт на сітковому графіку:

i_j – дана робота;

i – початкова подія для даної роботи;

j – кінцева подія для даної роботи;

t_j – тривалість даної роботи;

h – подія попередня по відношенню до даної роботи;

к – подія настання по відношенню до даної роботи.

Шлях – це безперервна послідовність робіт на сітковому графіку.

Повний шлях – це шлях від вихідної до завершальної події.

Критичний шлях – це шлях який має найбільшу довжину.

Послідовність розрахунку сіткового графіка графо – аналітичним методом:

1. складають сіткову модель на якій кожну подію розбивають на три сектори, зверху вказують номер події, зліва необхідно вказати ранній строк настання події, справа пізніше

2. для кожного з робіт вказують її шифр (номер) та тривалість

3. встановлюємо ранній строк настання для кожної події за формулою:

4. приймаємо, що для завершальної події ранній строк настання дорівнює пізньому строку настання;

5. визначаємо пізній строк настання для кожної з події. Розрахунок проводимо від завершальної події до вихідної за формулою:

6. визначаємо для кожної з робіт повний та частковий резерв.

Повний резерв – це час на який можна збільшити тривалість даної роботи або змістити іі початок не змінюючи довжини критичного шляху. Повний резерв визначається за формулою:

Частковий резерв – це час на який можна збільшити тривалість роботи або змістити її початок не змінюючи раннього початку наступної роботи.

Частковий резерв визначається за наступною формулою:

2.2 Побудова сіткового графіка робіт по проекту в масштабі часу

Послідовність побудови сіткового графіка масштабі часу:

1. викреслюють сіткову модель

2. викреслюють вісь часу

3. всі роботи зображують в масштабі часу при цьому початкову подію кожної з робіт розміщують відповідно до раннього строку її настання

Проекція кожній з робіт рівна тривалості цієї роботи та тривалості часткового резерву.