- •Завдання
- •1. Технологічна частина
- •1.1. Характеристика об’єкта водовідведення і джерела утворення стічних вод
- •1.1.1. Коротка кліматична, топографічна, гідрологічна та гідрогеологічна характеристики об’єкта водовідведення
- •1.1.2. Вибір технологічної схеми водовідведення
- •1.2. Виробничо-побутові водовідвідні мережі
- •1.2.1. Трасування водовідвідних мереж
- •1.2.2. Визначення розрахункових витрат
- •1.2.2.1. Визначення витрат від постійно мешкаючого населення
- •1.2.4 Визначення розрахункових витрат на розрахункових ділянках
- •1.2.5. Гідравлічний розрахунок та конструювання мережі
- •1.3. Визначення продуктивності насосної станції. Вибір насосів
- •1.3.1 Підбір напірних водогонів
- •2. Очисні споруди
- •2.1. Визначення необхідної ступені очищення стічних вод
- •2.1.1 Визначення ступеню очищення за завислими речовинами
- •2.1.2 Визначення ступеню очищення за бск
- •2.1.3. Визначення дефіциту кисню у воді водойми
- •3. Очисні споруди. Вибір технологічної схеми
- •3.1. Вибір технологічної схеми
- •3.1.2. Механічне очищення стічних вод
- •3.1.2.1. Приймальна камера
- •3.1.2.3 Пісковловлювачі
- •3.1.2.4. Піскові майданчики
- •3.1.2.5. Вимірювальний пристрій (лоток Вентурі)
- •3.1.2.6. Первинний відстійник з низхідним рухом води
- •3.1.3 Споруди для біологічного очищення стічних вод
- •3.1.3.1 Розрахунок високонаваниажувального біофільтра
- •3.1.3.2 Вторинні відстійники
- •3.1.3.3 Біостави
- •3.1.3.4 Змішувач
- •3.1.3.5 Контактний резервуар
- •3.1.4. Обробка осаду стічних вод
- •3.1.4.1. Зневоднення осаду на прес-фільтрах
- •3.1.4.2 Майданчики збору осаду
- •3.1.5 Випуск у річку
- •4. Економічна частина
- •4.1. Техніко-економічні розрахунки
- •4.2. Річні експлуатаційні затрати (водовідвідна мережа)
- •4.2.1. Річні затрати на виробничу електроенергію
- •4.3. Річні експлуатаційні затрати (очисні споруди)
- •4.3.1. Річні затрати на виробничу електроенергію
- •4.3.2. Амортизаційні відрахувння на відновлення і капітальний ремонт
- •4.3.3. Цехові загальноексплуатаційні витрати
- •4.3.4. Затрати на воду
- •4.3.5. Річні затрати на заробітну плату
- •4.3.6. Затрати на матеріали
- •4.4. Оцінювання економічної ефективності
- •4.5.Техніко-екрномічне показники
- •5 Екологічна частина
- •5.1 Стан природного навколишнього середовища. Місце розташування об'єкта
- •5.2 Основні проектні рішення
- •5.3 Технологічні рішення
- •5.4 Технологічна схема
- •5.5 Комплексна оцінка впливу
- •Література
2.1.3. Визначення дефіциту кисню у воді водойми
Після спуску стічної води у воді водойми зменшується концентрація розчиненого кисню о критичної точки, після якої вміст розчиненого кисню починає рости. Якщо умовно допустити, що в критичній точці вміст розчиненого кисню буде не менше 4 мг/л для водойм культурно-побутового призначення, то в усіх пунктах за течією річки вміст кисню буде вищим.
Виходячи з цих умов визначаємо допустиму концентрацію стічних вод:
- БСК річкової води, = 2,1;
- гранично допустима БСК суміші річкової та стічної води; мг/л;
- константа швидкості споживання кисню в стічній воді, = 6,7.
мг/л
Дефіцит кисню до спуску стічних вод:
де О - розчинність кисню повітря в чистій воді /дод.15/;
О = 9,95 мг/л (Т=16°С).
Ор - фактичний вміст розчиненого кисню в річці до випуску стічних вод.
Ор = 6,7 мг/л.
Допустиму максимальну величину БСК скидаємих у водойму стічних вод визначають згідно вимог санітарних правил зі збереженням у водоймі мінімально допустимого вмісту розчиненого кисню, який дорівнює 4 мг/л для водойм питного водопостачання, культурно-побутового використання, рибогосподарського використання, і 6 мг/л – для водойм з розведення цінних риб.
Найменший вміст кисню у воді водоймища після випуску стічних вод спостерігається в критичній точці. Якщо в цій точці вміст кисню буде не менше нормативного, то у всіх інших пунктах річки, вгору і вниз за течією від неї він, очевидно, буде більше. Розрахунок виконують в такій послідовності.
Тривалість руху суміші річкової та стічної води вниз за течією при умові найменшого вмісту розчиненого кисню:
де К1 - стала швидкості потреби кисню стічними водами в залежності від температури (к1=0,0833 при t = 16);
Температура |
0 |
5 |
9 |
12 |
15 |
18 |
20 |
22 |
24 |
К1 |
0,04 |
0,05 |
0,06 |
0,07 |
0,08 |
0,09 |
0,1 |
0,11 |
0,12 |
К2-константа реаерації, яка залежить від швидкості течії і характеристики джерела (К2=0,4);
мг/л
Оскільки в фігурних дужках від’ємне число, то Ткр = 0. Таким чином критична точка знаходиться в місці випуску стічних вод.
Дефіцит кисню в критичній точці, мг/л :
мг/л
Оскільки значення Окр. не менше, ніж нормативне значення вмісту розчиненого кисню Ор ≥ 4 мг/л, то кисневий режим в річці не буде порушений в результаті випуску очищених стічних вод.
3. Очисні споруди. Вибір технологічної схеми
3.1. Вибір технологічної схеми
Згідно зроблених вище розрахунків потрібно забезпечити очищення стічних вод, з метою доведення показників забруднених речовин до нормативних. Для цього застосовуємо повне механічне та біологічне очищення стічних вод. Після споруд біологічного очищення проектуємо доочищення. Компоновка схеми з урахуванням технологічної послідовності очистки стічних вод та призначені очисні споруди наведені на рисунку.
Рисунок 1 – Технологічна схема очисних споруд
3.1.2. Механічне очищення стічних вод
Механічне очищення застосовується для видалення зі стічної води грубо-дисперсних, нерозчинних, мінеральних та органічних забруднень. При механічному очищенні забезпечується видалення завислих речовин на 90-95 % та зниження трагічних забруднень на 20-25 %.
До механічних споруд належать: решітки, для затримання крупних забруднень органічного та мінерального походження, пісковловлювачі для видалення важких мінеральних домішок, головним чином піску, водовимірювальний пристрій (лоток Вентурі), відстійники, призначенні для освітлення води.