2.1.3. Визначення дефіциту кисню у воді водойми
Після спуску стічної води у воді водойми зменшується концентрація розчиненого кисню о критичної точки, після якої вміст розчиненого кисню починає рости. Якщо умовно допустити, що в критичній точці вміст розчиненого кисню буде не менше 4 мг/л для водойм культурно-побутового призначення, то в усіх пунктах за течією річки вміст кисню буде вищим.
Виходячи з цих умов визначаємо допустиму концентрацію стічних вод:
-
БСК
річкової води,
=
2,1;
-
гранично допустима БСК суміші річкової
та стічної води;
мг/л;
-
константа швидкості споживання кисню
в стічній воді,
=
6,7.
мг/л
Дефіцит кисню до спуску стічних вод:
де О - розчинність кисню повітря в чистій воді /дод.15/;
О = 9,95 мг/л (Т=16°С).
Ор - фактичний вміст розчиненого кисню в річці до випуску стічних вод.
Ор = 6,7 мг/л.
Допустиму максимальну величину БСК скидаємих у водойму стічних вод визначають згідно вимог санітарних правил зі збереженням у водоймі мінімально допустимого вмісту розчиненого кисню, який дорівнює 4 мг/л для водойм питного водопостачання, культурно-побутового використання, рибогосподарського використання, і 6 мг/л – для водойм з розведення цінних риб.
Найменший вміст кисню у воді водоймища після випуску стічних вод спостерігається в критичній точці. Якщо в цій точці вміст кисню буде не менше нормативного, то у всіх інших пунктах річки, вгору і вниз за течією від неї він, очевидно, буде більше. Розрахунок виконують в такій послідовності.
Тривалість руху суміші річкової та стічної води вниз за течією при умові найменшого вмісту розчиненого кисню:
де К1 - стала швидкості потреби кисню стічними водами в залежності від температури (к1=0,0833 при t = 16);
|
Температура |
0 |
5 |
9 |
12 |
15 |
18 |
20 |
22 |
24 |
|
К1 |
0,04 |
0,05 |
0,06 |
0,07 |
0,08 |
0,09 |
0,1 |
0,11 |
0,12 |
К2-константа реаерації, яка залежить від швидкості течії і характеристики джерела (К2=0,4);
мг/л
Оскільки в фігурних дужках від’ємне число, то Ткр = 0. Таким чином критична точка знаходиться в місці випуску стічних вод.
Дефіцит кисню в критичній точці, мг/л :
мг/л
Оскільки значення Окр. не менше, ніж нормативне значення вмісту розчиненого кисню Ор ≥ 4 мг/л, то кисневий режим в річці не буде порушений в результаті випуску очищених стічних вод.
3. Очисні споруди. Вибір технологічної схеми
3.1. Вибір технологічної схеми
Згідно зроблених вище розрахунків потрібно забезпечити очищення стічних вод, з метою доведення показників забруднених речовин до нормативних. Для цього застосовуємо повне механічне та біологічне очищення стічних вод. Після споруд біологічного очищення проектуємо доочищення. Компоновка схеми з урахуванням технологічної послідовності очистки стічних вод та призначені очисні споруди наведені на рисунку.
Рисунок 1 – Технологічна схема очисних споруд
3.1.2. Механічне очищення стічних вод
Механічне очищення застосовується для видалення зі стічної води грубо-дисперсних, нерозчинних, мінеральних та органічних забруднень. При механічному очищенні забезпечується видалення завислих речовин на 90-95 % та зниження трагічних забруднень на 20-25 %.
До механічних споруд належать: решітки, для затримання крупних забруднень органічного та мінерального походження, пісковловлювачі для видалення важких мінеральних домішок, головним чином піску, водовимірювальний пристрій (лоток Вентурі), відстійники, призначенні для освітлення води.