2. Угорці в Україні

Угорців (самоназва — “мадяри”) в Україні 156,6 тис. осіб. Майже всі вони живуть у Закарпатській області України. Розмовляють мовою угорської підгрупи уральської мовної сім’ї. Віруючі угорці - католики, меншість складають кальвіністи і лютерани.

Прабатьківщиною скотарських угорсь­ких племен вважаються райони на схід від Уралу. В VI - VII ст. вони жили в приазовських степах під владою племен оногурів. Після розпаду імперії оногурів у першій половині VII ст. угорці потрапили в залежність від Хазарського каганату, а в 30-х рр. IX ст. домоглися незалежності. У 895 - 896 рр. угорці перейшли Карпати і поселилися в басейні середнього Наддунав’я. Сучасні райони Закарпатської облас­ті угорські королі і феодали захопили піз­ніше, в XI ст., відтіснивши в гори слов’ян­ське населення. Друга хвиля угорської ко­лонізації Закарпаття мала місце в період загарбання Угорщини Оттоманською імпе­рією. Рятуючись від турецького гноблення та феодальної експлуатації, багато угорців переселилися у передгірські райони.

Зараз більшість угорського населення зо­середжена в південно-західній частині Закарпатської області і займає більшу частину Берегівського, приблизно половину Мукачівського і частину Ужгородського районів.

Одна з національних меншин, що проживають на території сучасної України з IX століття. Довге сусідське проживання угорців і русинів призвело до мовно-культурного взаємовпливу. У період так званої мад’яризації ХІХ — початку ХХ століть особливо сильному угорському впливу піддалися мова, побут, фольклор, музика Закарпаття. Пізніше угорці Закарпаття випробували на собі вплив української, російської та радянської культур в рамках СРСР. Оскільки угорці сучасної України проживають компактно в Закарпатській області на території, що безпосередньо примикає до Угорщини, їх правильно розглядати як угорську ірриденту, а не діаспору.

Угорські племена мігрували до Дунайської низовини через причорноморські степи, далі нинішні Поділля і Галичину, карпатські перевали і нинішнє Закарпаття в IX столітті нашої ери. Заселення ними території нинішнього Закарпаття проходило також в більш пізній період в результаті двох великих хвиль міграції: у другій половині XIII століття (після татаро-монгольської навали) і в другій половині XVI століття (війни з турками-османами). З часу входження Закарпаття до складу Угорського королівства (рівнинна частина в ΙΧ-X столітті, гірська частина — XIII-XIV століття) і до входження до складу Чехословаччини (1919 р.) угорці були панівним у соціально-економічному плані етносом в регіоні. За переписом 1910 року вони становили 30% населення нинішнього Закарпаття, а в 1930 році тільки 16%, так як включення краю до складу Чехословаччини сприяло еміграції угорців на державну територію Угорщини. Угорці, що залишилися об'єдналися в ряд політичних партій, з яких найбільшим впливом користувалася Угорська національна партія, що набирала на виборах у 1920-1930-х роках від 10 до 11% голосів виборців.

На території УРСР (і, відповідно, СРСР) місцеві угорці опинилися після 1945 р. Після приєднання краю до УРСР, за переписом 1959 року, угорці становили 13,6% населення області. Надалі їх частка в населенні продовжувала повільно зменшуватися в результаті зовнішньої міграції і зниження народжуваності.

За переписом 2001 року в Україні нараховувалося 156 600 угорців. Кількість угорців, порівняно з переписом 1989 року зменшилася на 4%, що пояснюється в першу чергу більш низьким рівнем народжуваності і фертильності в угорців в порівнянні з закарпатськими русинами і українцями, і, відповідно, більш швидким наростанням природних втрат. Асиміляція угорців в слов'янському середовищі традиційно була невеликою, хоча вона збільшилася останнім часом. Так, майже 95% угорців назвали рідною мовою угорську (149 431 чол.), 5 367 чол. — українську (3,4%) і 1513 чол. — російську (1,6%). Переважна більшість угорців України — це жителі Закарпаття (151, 5 тис. з 156,6 тис.), де вони становлять 12% населення області. Угорці утворюють більшість населення в Берегівському районі, половину населення Виноградівського району, і помітну меншість в Ужгородському та Мукачівському районах. Угорська меншість виявляє значну стійкість асиміляції завдяки компактному розселення в межах декількох районів, причому деякі з них межують з історичною батьківщиною — Угорщиною.

Розподіл угорців за містами Закарпатської області (тисяч, перепис 2001 року)[1]
Назва міста	Населення	Кількість угорців	Відсоток від всього населення
Ужгород	115,6	8,0	6,9
Берегово	26,6	12,8	48,1
Мукачево	81,6	7,0	8,6
Хуст	31,9	1,7	5,4

Розподіл угорців за районами Закарпатської області (тисяч, перепис 2001 року)[1]
Назва району	Населення	Кількість угорців	Відсоток від усього населення
Берегівський район	54,0	41,2	76,3
Великоберезнянський район	28,2	—	—
Виноградівський район	118,0	30,9	26,1
Воловецький район	25,5	—	—
Іршавський район	100,9	0,1	0,1
Міжгірський район	49,9	—	—
Мукачівський район	101,4	12,9	12,7
Перечинський район	32,0	—	—
Рахівський район	90,9	2,9	3,1
Свалявський район	54,9	0,4	0,7
Тячівський район	171,9	5,0	2,9
Ужгородський район	74,4	24,8	32,6
Хустський район	96,9	3,8	3,9

Освіта

В Україні існує ціла система культурних і освітніх угорських закладів, видавництв, засобів масової інформації, громадських об´єднань. У чотирьох вузах області відкрито групи з угорською мовою викладання (Ужгородський національний університет, Мукачівський гуманітарно-педагогічний інститут, Ужгородське училище культури, Берегівське медучилище). При УжНУ діє Центр гунгарології. В області діє Центр координації діяльності навчальних закладів національних меншин. На чотирьох факультетах УжНУ, зокрема філологічному, математичному, фізичному та медичному випускники угорськомовних шкіл навчаються за цільовим направленням. 2005 р. на історичному факультеті УжНУ було відкрито кафедру історії Угорщини і європейської інтеґрації, 2008 р. створено гуманітарно-природничий факультет з угорською мовою навчання фахових дисциплін. У м. Берегове з 1996 р. функціонує угорськомовний інститут, у якому навчається понад 1200 студентів. Інститут готує вчителів із спеціальностей: дошкільне виховання, вчитель початкової школи, українська мова, угорська мова, географія, англійська мова, біологія, математика-інформатика, вчитель історії, аудит і кредит. ^[2]

Культура

У населених пунктах, де компактно проживають угорці, діє 87 бібліотек, у фондах яких 408,3 тис. прим. книг угорською мовою (при обласній централізованій науковій, Мукачівській міській та Виноградівській районній бібліотеках діють сектори літератури угорською мовою); 76 клубних закладів, 395 колективів художньої самодіяльності; професійний угорський драмтеатр ім. Д. Ійєша в Берегові.

В Україні зареєстровано 88 періодичних видань угорською мовою, з них у Закарпатській області 20 періодичних видань угорською мовою (разом з дубляжем). На підтримку газети «Карпаті ігоз со» виділяються кошти з обласного бюджету (у 2006–2007 рр. виділено 175 тис. грн., 2008 р. передбачалося 100 тис. грн.). Із місцевих бюджетів на підтримку газет «Унгварі відекі гірек» (дубляж), «Берегсаз», «Нодьсевлош відекі гірек» (дубляж), «Берегі гірлап» (дубляж) щороку виділяються кошти сумою близько 500 тис. грн.

У Закарпатській обласній державній телерадіокомпанії працює угорськомовна редакція. З 1 листопада 2005 р. на базі облдержтелерадіокомпанії започатковано новий канал «Тиса-1», на якому транслюються передачі, зокрема угорською мовою. З 1 вересня 2006 р. телепередачі ведуться через супутникове мовлення.

Із входженням Закарпаття до складу України угорці були включені в міграційні процеси, що відбувалися на її території, а також у колишньому СРСР.

Серед держав колишнього СРСР, крім України, найбільше угорців у 1989 р. проживало в Росії — 5 749 осіб, Казахстані — 683, Латвії — 347, Молдові — 299 осіб. Поза межами Закарпаття містами України, де проживає найбільше угорців, є Львів і Київ.

Темпи абсолютного приросту угорського населення нижчі, ніж будь-якої з інших національних груп, які проживають у Закарпатті. Якщо з 1980 по 1992 р. із Закарпаття до різних країн виїхало загалом 8 852 особи, то з них до Угорщини — 4 860 осіб. Від 1987 р. середньорічна кількість тих, хто від’їжджає для постійного проживання до Угорщини, порівняно з попередніми 7 роками зросла у понад 4,5 раза.

Угорське населення проживає переважно у сільських місцевостях. Останні десятиліття спостерігається тенденція активнішої міграції його у міста. Питома вага угорців у загальній чисельності мешканців міст 1989 р. становила 11,6 %, сіл — 13,1 %. Угорці становлять більшість населення у Берегівському районі, у 1989 р. їх було 66,9 %. Високою є питома вага осіб цієї національності в Ужгородському і Виноградівському районах — відповідно 34,8 і 24,8 %, доволі значною в Мукачівському районі — 12,3 %, а також у містах Мукачевому й Ужгороді — відповідно 14,9 і 14,3 %