4.Порядок планування видаткової частини місцевих бюджетів.

Для планування видатків місцевих бюджетів необхідний прогнозний обсяг

• доходів бюджету на плановий рік та середньострокову перспективу.

• міжбюджетних трансфертів, які є складовою доходної частини місцевих бюджетів.

Видатки місцевих бюджетів можна розподілити на три частини:

Видатки на виконання делегованих повноважень — тобто це видатки, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів;

Видатки на виконання власних повноважень — такі видатки не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів;

При плануванні видатків місцевих бюджетів необхідно враховувати зміни різноманітних макроекономічних факторів:

• темп економічного росту внутрішнього валового продукту,

• рівень цін (індекс споживчих цін, індекс цін виробників);

• обмінний курс гривні;

• рівень безробіття;

• відсоткові ставки;

• грошові доходи населення;

• індекс реальної зарплати робітників та службовців.

Планування видатків місцевих бюджетів залежить від

• рівня місцевого бюджету;

• особливостей інфраструктури;

• фінансових можливостей адміністративно-територіальної одиниці

• участі адміністративно-територіальної одиниці в загальнодержавних, регіональних програмах;

• необхідності вирішення актуальних місцевих проблем та інших факторів.

Розрахунок показника обсягу видатків загального фонду місцевих бюджетів, що враховується для визначення показників міжбюджетних трансфертів

Розрахункові показники обсягів видатків місцевих бюджетів визна­чаються окремо для кожної галузі на основі загальних ресурсів зведеного бюджету України та місцевих бюджетів і та першочерговості соціальних видатків.

Розрахунковий показник обсягу видатків бюджету Автономної Рес­публіки Крим, обласного бюджету, бюджету міст Києва чи Севастопо­ля, міста республіканського (Автономної Республіки Крим) або облас­ного значення, району визначається на основі фінансових нормативів бюджетної забезпеченості та коригуючих коефіцієнтів до них.

Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості - гарантований державою в межах наявних бюджетних коштів рівень фінансового забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами місцевого самоврядування, що використовується для визначення обсягу міжбюджетних трансфертів;

Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості визначається діленням загального обсягу фінансових ресурсів, що спрямовуються на реалізацію бюджетних програм, на кількість населення чи споживачів гарантованих послуг тощо.

Окремі адміністративно-територіальні одиниці мають різний податковий потенціал, неоднакову вартість послуг, які надаються місцевими органами влади, що обумовлено рівнем розвитку економіки, станом соціальної і побутової інфраструктури, відмінностями природно-кліматичних умов, різним екологічним і техногенним станом.

Тому нормативи бюджетної забезпеченості застосовуються з урахуванням коригуючих коефіцієнтів, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Фінансові нормативи бюджетної забезпеченості для місцевих бюджетів коригуються коефіцієнтами, що враховують відмінності у вартості надання гарантованих послуг залежно від:

1) кількості населення та споживачів гарантованих послуг;

2) соціально-економічних, демографічних, кліматичних, екологічних та інших особливостей (з часу їх визначення) адміністративно-територіальних одиниць.

Коригуючі коефіцієнти затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Коригуючі коефіцієнти фінансових нормативів бюджетної забезпече­ності визначені так:

— з розрахунку на з розрахунку на одну особу — для галузей: державного управ­ління, охорони здоров'я, культури і мистецтва, фізичної культури і спорту, соціальної програми стосовно дітей, молоді, жінок та сім'ї;

— на дитину або учня — для освіти;

— на отримувача соціальних послуг — для соціальних захисту та соціальне забезпечення.