Символьний тип (char)

Множиною значень цього типу є символи, впорядковані відповідно до розширеного набору символів коду ASCII. При виклику функції Ord(Ch), де Ch - значення символьного типу, повертається порядковий номер Ch.

Рядкова константа з довжиною 1 може позначати значення константи символьного типу. Будь-яке значення символьного типу може бути отримане за допомогою стандартної функції Chr. Крім того, до значень типу char, як і до значень інших порядкових типів, також можуть бути застосовані функції Pred і Succ.

Символьні дані поміщуються в апострофи (лапки).

Рядкові типи

З точки зору структур даних рядкові типи. на відміну від інших стандартних типів, є структурними типами. Однак, враховуючи широке використання рядків в програмуванні, в Turbo Pascal для них введені стандартні типи String і PChar.

Рядковий тип даних дозволяє представити послідовність символів максимальної довжини – 255. Довжина рядка вказується в квадратних дужках. Наприклад, string[12] визначає рядок довжиною 12 символів. Якщо довжина рядка не вказана, приймається максимальна довжина рядка. Рядкові дані поміщаються в апострофи. Наприклад, рядок ‘Інформатика.’ має 12 символів.

Вказівний тип

Стандартний вказівний тип має ідентифікатор Pointer. Значеннями змінних і констант вказівного типу є адреси оперативної пам’яті, які складаються з адреси сегмента (1 слово=2 байта) і зміщення (1 слово=2 байта). Адреса сегмента зберігається в старшому слові, а зміщення – в молодшому слові повної адреси.

Текстовий тип

Стандартний текстовий тип Text використовується для опису текстових файлів і детально буде розглядатись, коли будемо вивчати файли.

Користувальницькі та структуровані типи ми також будемо вивчати в наступних лекціях.

Константи

Константа – це об’єкт, який під час виконання програми не змінюється. Тип констант визначається за виглядом їх запису.

У кожній мові програмування існують свої правила зображення констант. У мові Pascal до констант, що найчастіше використовуються, відносяться де­сяткові цілі і дійсні числа, логічні константи, символьні і рядкові. Існують правила запису констант, завдяки яким транслятор розпізнає їх тип.

Цілі десяткові числа записують­ся за звичайними правилами в діапазоні від -2147483648 до +2147483647, наприклад: -17; 193. Дійсні десяткові числа запису­ються у такому вигляді: ціла час­тина, крапка, дробова частина, ма­ленька або велика літера Е і показ­ник. Приклади: 200Е2; -31.4Е-1; —2.5, що, відповідно, визначає: 20000; -3,14; -2,5.

Шістнадцяткові цілі числа запи­суються шістнадцятковими символами, перед якими розміщується знак долара, наприклад: $А5С, -$5В.

Логічні константи мають значен­ня true (істинно) або false (хибно).

Символьна константа – це будь-який один символ комп’ютера, поміще­ний в апострофи, наприклад: ‘a’, ‘Y’. Символ може бути заданий також внутрішнім кодом, перед яким вказується символ #, наприклад: #97 (символ а), #90 (символ Z).

Рядкова константа – це будь-яка послідовність символів комп’ютера (крім символу CR – повернення каретки), поміщена в апострофи, наприклад: ‘х+у=‘; ‘Київ – столиця України’. Максимальна довжина рядкової констан­ти – 255 символів.

У мові Pascal часто використовуються так звані іменовані константи, тобто константи, яким присвоюються імена (ідентифікатори), які надалі використо­вуються замість констант. Імена констант у програмі присвоюються до опи­сання змінних. Тип константи визначається автоматично на основі її значення.

У мові Pascal припускається використання типізованих констант, які мо­жуть змінювати своє значення у процесі виконання програми. Тому ці кон­станти можна враховувати як змінні. Однак за правилами їх запису вони ближчі до констант. Формально, типізовані константи відрізняються від іме­нованих тим, що після імені константи вказується її тип. Типізовані константи можуть бути будь-якого типу (простого, рядкового, масиву та ін.), крім файлів.