Основні типи світогляду

Міфологія	Релігія	Наука	Філософія
Міф – це особливий тип світогляду , специфічне, образне уявлення про явища природи і колективне життя. У міфі як найбільш ранній формі людської культури поєдналися зачатки знань.	Творча всемогутня сила – Бог, який стоїть над природою і поза природою. Буття Бога людина переживає як одкровення. Як откровення, людині дано знати, що душа її безсмертна	Людська діяльність спрямована на здобуття і осмислення знання	Стійка форма суспільної свідомості, що розглядає світоглядні питання

Людина в основних типах світогляду

Міфологія	Релігія	Наука	Філософія
Людина – розумна тварина, наділена душею	Людина – істота, що вірить в існування надприродного	Людина – істота, яка пізнає світ	Людина – істота, що здатна бути мудрою

1. Яку із запропонованих теорій ви вважаєте найбільш обгрунтованою ?

2. Чи можна обмежуватись однобічним розумінням сутності людини ?

2. Індивідуальність як феномен людини.

Поняття індивід уперше використовував у своїх творах давньоримський вчений і політик Цицерон. Так він переклав із грецької слово «атом», що означало «неподільний» і відносилося до найдрібніших і неподільних, на думку древніх філософів, складових навколишнього світу. Термін «індивід» характеризує людину як одного з людей. Цей термін означає і те, наскільки типовими є ознаки певної спільності для різних її представників.

«Скільки людей – стільки й характерів». І це дійсно так: двох однакових людей нема, і навіть близнюки, які на перший погляд є абсолютно однаковими, виявляються зовсім різними людьми.

Люди мають різні системи цінностей, захоплення, принципи та світогляд, по – різному реагують на зовнішні подразники.

Після народження людина є індивідом з усіма рисами характеру – і позитивними і негативними. У процесі розвитку в неї проявляються ті риси, які допомагають їй жити та виживати, а це вже індивідуальність людини.

Дидактична гра. Опишіть свого сусіда по парті.

1. Чи однаково ви описували один одного ?

2. Чому ваші характеристики були різними ?

Таким чином, кожний із нас не схожий на інших, тобто має індивідуальні ознаки.

Індивідуальність (латин,— неподільне, неповторне) — неповторна своєрідність будь-якого явища, окремої істоти, людини.

Людина стає індивідуальністю, коли її особистість наповнюється поодинокими та особливими, неповторними властивостями. Індивідуальні риси особистості формуються на основі індивідних (конституційних) особливостей, типу нервової системи, темпераменту тощо.

Індивідуальність — це характеристика людин, її винятковості та своєрідності. Інакше індивідуальність людини не відрізнялася б від індивідуальності, наприклад, стільця чи столу. Із цього приводу влучним є вислів сучасного німецького філософа Ю. Хабермаса, який стверджував, що «моя концепція мене самого» має сенс лише тоді, коли людина визнається і як узагалі особистість, і як саме ця індивідуальна особистість.

В однієї людини індивідуальність має дуже яскраву палітру, в іншої є малопомітною. Вона може виявлятися в одній або одночасно в кількох сферах людської психіки. Задоволення людини наслідками власної праці, становищем у суспільстві, взаємовідносинами з іншими людьми значною мірою пов'язане з можливістю розвитку та реалізації індивідуальних рис характеру. Цим пояснюється необхідність детального вивчення індивідуальних рис особистості в педагогіці, управлінні та інших галузях.

Індивідуальні особливості впливають на життя, поведінку, діяльність людини. Фізичні індивідуальні особливості — це конституція організму, його фізіологічні процеси — гуморальні, ендокринні, нервові. У кожному окремому організмі ці процеси відбуваються своєрідно, хоча в них є багато спільного для всіх людей, що зумов-люється антропогенезом, тобто походженням і розвитком людини. Психічні індивідуальні особливості проявляються в різній швидкості реакцій, порогах чутливості, властивостях уваги, пам'яті, спо-стережливості, кмітливості, інтересах. Особливо яскраво відрізняються люди за індивідуальними здібностями —- музичними, образотворчими, спортивними, художньо-літературними.

Таким чином, індивідуальність характеризується наявністю специфічних рис, які виокремлюють особу з маси собі подібних. Саме вони надають можливість реально визначити соціальний стан, професію, вік, місце особи в суспільстві.