3. Заходи з мінімізації небезпечних наслідків , які запроваджуються завчасно та у разі загрози затоплення.
Основний напрямок боротьби з затопленнями
є зменшення максимальної витрати води
в річках шляхом перерозподілу стоків
у часі (посадка лісозахисних смуг,
рихлення землі поперек схилів збереження
вздовж берегів водоохоронних смуг
рослинності і т.п.)
Деякий результат дає побудова озер і
інших ємностей в балках і запрудах для
затримки дощових вод і води від танення
снігів. Для середніх і великих річок
єдина ефективна можливість –це
регулювання паводкових вод з допомогою
водосховищ.
Крім того, для захисту від затоплення
широко застосовується відомий спосіб
–будівництво гребель.
Для запобігання небезпеки появи заторів
запроваджується спрямування русел
річок ,розчистка ,заглиблення окремих
частин русла річок ,а також руйнування
льоду вибухами за 10-15днів до льодоходу
.Найбільший ефект досягається ,коли
вибуховий заряд закладається під кригу
на глибину ,в 2,5 рази більшу її товщини
.Той же результат дає посипання криги
молотим шлаком з додаванням солі за
10-15днів до кригоходу .
Затори з криг при їх накопиченні не
більше 3-4 м можуть бути ліквідовані з
допомогою річкових криголамів .
9
