- •Перелік орієнтовних питань для підсумкового контролю ...........................276
- •Вступ Предмет, завдання курсу
- •Конституція України про функціонування та розвиток мови в Україні. Правовий статус української мови
- •Розділ 1. Документ – основна одиниця
- •Офіційно-ділового стилю
- •Стилі сучасної української літературної мови
- •Офіційно-діловий стиль
- •Поняття про документ
- •Критерії класифікації документів
- •Реквізит – елемент документа. Правила оформлення реквізитів
- •Затверджую
- •Договір оренди
- •Директор фірми «Світоч» підпис л.А.Самчук
- •Директор зош № 277 підпис л.К.Сенченко
- •Стандартизація ділового тексту
- •Особливості оформлення тексту документів
- •Вживання книжних та урочистих слів у документах
- •Вживання слів іншомовного походження в ділових паперах
- •Правопис слів іншомовного походження
- •Терміни та їх місце у професійному мовленні
- •Професійна лексика (професіоналізми) в документах
- •Застарілі слова в документах
- •Неологізми у професійному мовленні
- •Синоніми у професійному мовленні
- •Пароніми у професійному мовленні
- •Омоніми та багатозначні слова у професійному мовленні
- •Використання канцеляризмів у професійному мовленні
- •Штампи у слововживанні
- •Мовні кліше у документах
- •Тавтологія. Плеоназм. Зайві слова
- •Розділ 3. Морфологічні засоби професійного мовлення Іменник як частина мови
- •Категорія роду іменників у сучасній українській мові
- •Рід невідмінюваних іменників
- •Категорія роду іменників у ділових паперах
- •Категорія числа іменників
- •Правопис закінчень іменників чоловічого роду другої відміни у родовому відмінку однини
- •Правопис закінчень іменників другої відміни у давальному відмінку однини
- •Правопис закінчень власних і загальних назв у кличному відмінку при звертанні
- •Звертання, що складаються з кількох назв, мають такі правила вживання:
- •Особливості відмінювання складних іменників
- •Правопис складних іменників
- •Абревіатури і графічні скорочення у документах
- •Складні випадки вживання великої літери
- •Основні правила правопису українських прізвищ
- •Основні правила відтворення російських прізвищ українською мовою
- •Основні правила відтворення українських прізвищ російською мовою
- •Відмінювання прізвищ у документах
- •Правопис імен у документах
- •Відмінювання імен
- •Творення та правопис імен по батькові
- •Географічні назви у ділових паперах
- •Правопис географічних назв
- •Відмінювання географічних назв
- •Прикметник як частина мови
- •Ступені порівняння прикметників
- •Особливості використання прикметників у ділових паперах
- •Правопис складних прикметників
- •Займенник як частина мови
- •Відмінювання займенників
- •Використання займенників у професійному мовленні
- •Числівник як частина мови
- •Відмінювання числівників
- •Зв’язок числівників з іменниками
- •Правила запису цифрової інформації у документах
- •Числівники як компоненти складних слів
- •Правопис складних числівників та займенників
- •Дієслово як частина мови
- •Особливості використання форм дієслова у документах
- •Творення і вживання дієприкметників. Особливості перекладу з російської на українську мову
- •Творення і вживання дієприслівників
- •Прислівник як частина мови
- •Правопис прислівників
- •Прийменник як частина мови
- •Прийменник у професійному мовленні
- •Прийменникові конструкції російської мови та їх українські відповідники
- •Правопис прийменників
- •Сполучник як частина мови
- •Вживання сполучників у професійному мовленні
- •Правопис сполучників
- •Правопис часток
- •Узгодження підмета з присудком
- •Особливості узгодження географічних назв з означуваними словами в офіційно-діловому мовленні
- •Складні випадки керування у ділових паперах
- •Розділ 5. Усне професійне мовлення Публічний виступ і культура мови
- •Особливості спілкування за кордоном
- •G Орієнтовні питання для самоперевірки теоретичного матеріалу
- •Розділ 6. Зразки оформлення документів автобіографія
- •Автобіографія
- •Витяг з наказу
- •Витяг з протоколу
- •Витяг з протоколу № 1
- •Слухали:
- •Доповідна записка
- •Доручення
- •Запрошення
- •Запрошення Шановна Ольго Володимирівно!
- •Заява про прийняття на роботу
- •Заява про звільнення
- •Заява про надання навчальної відпустки
- •26.04.2004 М. Дніпропетровськ № 02-06/69
- •Оголошення
- •Спортивний комплекс «мерідіан»
- •Постанова
- •Пояснювальна записка
- •Протокол
- •Протокол № 5
- •Порядок денний
- •Розписка
- •Розпорядження
- •Розпорядження № 137
- •Розпорядження
- •Службова записка
- •Службовий лист
- •Лист-запрошення
- •Характеристика
- •Атестаційна характеристика
- •G Орієнтовні питання для самоперевірки
- •Література до теоретичного курсу
- •Орієнтовні завдання для індивідуальної роботи
- •Завдання 4.
- •Завдання 3.
- •Завдання 4.
- •Завдання 3.
- •Завдання 4.
- •Характеристика
- •Завдання 3.
- •Завдання 4.
- •Завдання 3.
- •Завдання 4.
- •17.01.98Р. Автограф Бакуменко м.В.
- •Завдання 3.
- •Завдання 4.
- •Докладна записка
- •Завдання 3.
- •Завдання 4.
- •Завдання 3.
- •Завдання 4.
- •Завдання 3.
- •Завдання 4.
- •Завдання 3.
- •Завдання 4.
- •Плани практичних занять та завдань з курсу „українська мова професійного спрямування” план 1 Тема: Українська мова, історія становлення, розвитку
- •@ Виконати практичні завдання
- •План 2 Тема: Особливості професійного спілкування. Норми української мови
- •@ Виконати практичні завдання
- •План 3 Тема: Поняття про справочинство
- •@ Виконати практичні завдання
- •План 4 Тема: Лексичні засоби професійного мовлення
- •@ Виконати практичні завдання
- •План 5 Тема: Лексичні засоби професійного мовлення
- •@ Виконати практичні завдання
- •План 6 Тема: Лексичні засоби професійного мовлення
- •@ Виконати практичні завдання
- •План 7 Тема: Особливості перекладу текстів українською мовою
- •@ Виконати практичні завдання
- •План 8 Тема: Морфологічні засоби професійного мовлення. Іменник
- •@ Виконати практичні завдання
- •План 9 Тема: Особливості відмінювання та правопису іменників
- •@ Виконати практичні завдання
- •План 10 Тема: Власні особові назви
- •@ Виконати практичні завдання
- •План 11 Тема: Власні особові та географічні назви в професійному мовленні
- •@ Виконати практичні завдання
- •План 12 Тема: Морфологічні засоби професійного мовлення. Прикметник
- •@ Виконати практичні завдання
- •@ План 13 Тема: Морфологічні засоби професійного мовлення. Займенник. Числівник
- •Виконати практичні завдання
- •План 14 Тема: Морфологічні засоби професійного мовлення. Дієслово. Прислівник
- •@ Виконати практичні завдання
- •План 15 Тема: Морфологічні засоби професійного мовлення. Службові частини мови
- •@ Виконати практичні завдання
- •План 16 Тема: Синтаксичні особливості професійного мовлення
- •@ Виконати практичні завдання
- •План 17 Тема: Усне професійне мовлення
- •@ Виконати практичні завдання
- •Перелік орієнтовних питань для підсумкового контролю
- •Стилі сучасної української літературної мови. Офіційно-діловий стиль.
- •Характеристика та оформлення документів:
- •Література до практичних занять Основна
- •Додаткова
Розділ 5. Усне професійне мовлення Публічний виступ і культура мови
Усне спілкування поділяється на публічне (офіційне) і приватне.
Публічний виступ – це один з видів усного ділового спілкування. Залежно від змісту, призначення, способу проголошення та обставин спілкування виділяють такі основні жанри публічних виступів:
1) громадсько-політичні промови (лекції на громадсько-політичні теми, виступи на мітингах, на виборах, звітні доповіді, політичні огляди);
2) академічні промови (наукові доповіді, навчальні лекції, наукові дискусії);
3) промови з нагоди урочистих зустрічей (ювілейні промови, вітання, тости).
Кожен з цих видів має відповідне призначення, тобто переслідує певну мету – проінформувати чи створити настрій у відповідної аудиторії.
Інформативними бувають найчастіше доповіді та лекції. У вступі викладається проблема, окремі її складові: виклад розвивається від простого до складного. Закінчення містить як теоретичні висновки, так і практичні пропозиції.
Переконання як мета виступу виникає під час обговорення певної теоретичної чи практичної проблеми. Промовець ставить перед собою завдання переконати аудиторію, звертаючись і до розуму, і до почуттів своїх слухачів. Успіх його залежить від добору аргументів і вміння розташувати їх у порядку наростання переконливості. У кінці доповідач, як правило, ще раз наголошує на головних аспектах теми й закликає до певних дій чи до прийняття певних рішень.
Найважливіше на урочистостях, святах, ювілеях, річницях тощо – уміння знайти в темі щось нове, незвичне, дотепне. Але при цьому підтекст такої промови має бути доброзичливим, шанобливим, щирим, а форма – оригінальною, нетрадиційною.
Залежно від змісту, призначення, способу виголошення, обставин мовлення публічні виступи бувають таких жанрів: бесіда, доповідь, промова, лекція, наукова дискусія, репортаж.
Бесіда – це агітаційний виступ, що проводиться з невеликою кількістю учасників. У ній викладаються найголовніші положення теми, даються відповіді на запитання.
Доповідь – найпоширеніша з форм публічних виступів. Вона буває політичною, звітною, діловою. Політична доповідь виголошується державним чи громадським діячем (доповідь Президента України, Прем’єр-міністра) і ставить нові проблеми, визначає програму дій держави чи її органу.
Звітна доповідь – це промова, у якій аналізується діяльність роботи депутата, керівника колективу, установи, організації тощо. За схемою вона нагадує письмовий звіт.
Ділова доповідь – це документ, який містить виклад певних питань з висновками і пропозиціями.
Промова – це виступ на мітингах, масових зборах на честь певної події, ювілею тощо. Вони бувають мітингові, агітаційні, ювілейні.
Мітингова промова присвячена злободенній проблемі. Це короткий виступ, розрахований на безпосереднє сприймання слухачів. Він відзначається емоційністю, імпровізацією та індивідуальним стилем оратора.
Агітаційна промова спрямована на роз’яснення, з’ясування певних питань. Вона передбачає психологічний вплив на слухачів.
Ювілейна промова присвячена певній даті, ювілеєві людини чи установи. Вона відзначається експромтами, імпровізацією, дотепністю, невимушеністю.
Лекція також є однією з форм пропаганди, передачі наукових знань. Ця форма публічного виступу відзначається більшою офіційністю, академічністю викладу. Вона має чітку структуру (вступ, головна частина, висновки). Майстерність лектора полягає в досконалому знанні матеріалу і вмінні його донести до слухачів.
Наукова дискусія – це обговорення будь-якого спірного наукового питання. Дуже важливо чітко і логічно формулювати свої думки, а терміни й абстрактні слова, необхідні для дискусії, слід витлумачити попередньо. Висуваючи якусь тезу, обов’язково стежать за тим, щоб у ній не було двох питань, для яких потрібні свої докази.
Найважливіше в науковій дискусії точно визначити головну проблему й навколо неї зосередити увагу.
Доповідач має подати слухачам ту інформацію, яка потрібна для того, щоб правильно зрозуміти й оцінити запропонований спосіб вирішення проблеми. При цьому треба дібрати такі аргументи, які б свідчили на користь запропонованого рішення. Добре, якщо доповідач уміє передбачити можливі контраргументи і вже у своєму виступі спробує спростувати їх.
У середовищі вчених надзвичайно високо цінують час. Тому в аудиторії фахівців треба бути гранично лаконічним: уникати довгих преамбул, подробиць, про які можна сказати лише тоді, коли виникнуть питання або хтось спеціально ними зацікавиться.
Репортаж – це жива розповідь очевидця про якусь подію суспільного життя. Його темою можуть бути політична чи виробнича подія, спортивні, культурні заходи тощо.
Важливими компонентами публічного виступу є інтонація, міміка, жести.
У поняття інтонації входять сила і висота голосу, темп мовлення, паузи, тембр голосу. Її завдання – різними засобами відтворювати почуття, настрої, наміри людей. Завдяки інтонації, написаний текст при його виголошенні стає живим, емоційним, переконливим. Вона повинна бути природною, відповідати нормам літературної мови й поєднувати в собі логічну й емоційну сторони публічного виступу.
Важливу роль в усному спілкуванні відіграє пауза. Вона використовується на початку промови, щоб зібратися з думками промовцеві, а слухачам – налаштуватися на сприйняття виступу. У процесі виголошення промови паузами виділяють частини викладу думки. У непідготовленому (імпровізованому) виступі пауз більше.
Міміка і жести теж є важливими засобами підсилення чи пом’якшення сказаного, емоційного впливу на слухачів, але зловживати ними не слід.
Темп мовлення і тембр голосу у різних людей неоднакові. Оратор повинен вибрати такий темп мовлення і тембр, висоту голосу, щоб не викликати роздратування у слухачів. Але говорити треба жваво, темпераментно, зберігаючи міру, бути тактовним і ввічливим. Найголовніше у публічному виступі – щоб інтонація, міміка, жести, уся сукупність виражальних засобів мови свідчили про правдивість і переконливість думок і почуттів оратора.