4. Страхова компанія як необхідний суб’єкт страхового ринку

Одними з основних учасників страхового ринку в світі є страхові компанії. Це обумовлено переш за все наявністю у них великих обсягів довгострокових капіталів, потребою ефективного їх використання та об’єктивною необхідністю диверсифікації діяльності і підвищення рентабельності операцій.

Так, наприклад, ресурси американської економіки на 30% складаються із ресурсів по страхуванню життя. В Швейцарії цей показник складає 70%. В Японії страхові компанії володіють майже 18% всього акціонерного капіталу країни. А страховики Європи, США та Японії на кінець 90-х років управляли загальним обсягом вкладених коштів в економіку на суму більше 4 трлн. дол. США.

Слід відзначити глибоку інтеграцію страхових компаній у банківський сектор.

Головними причинами підвищеного взаємного інтересу між страховими компаніями та банками, вважаємо, є:

- можливість значного розширення кожним із суб'єктів клієнтської бази: і страховики, і банки обслуговують велику кількість клієнтів.

- диверсифікація капіталу, підвищення норми прибутковості інвестиційних ресурсів.

- необхідність акумулювати всі грошові потоки в одній системі.

- можливість надання клієнтам повного спектру банківських та страхових послуг.

- можливість використання регіональної мережі установ, особливо це вигідно страховикам для реалізації страхових продуктів через “банківське віконце” тощо.

Головною проблемою при налагодженні спільної роботи для страховиків на даному етапі розвитку є те, що банки сприймають страхові послуги як другорядні по відношенню до банківських. Але ми вважаємо, що це тимчасові проблеми сфери психології ніж економіки. При відпрацюванні ефективного та взаємовигідного механізму співпраці, даний напрямок роботи є перспективним та пріоритетним для розвитку.

5. Характеристика основних типів страхових організацій. Об’єднання страховиків

У багатьох країнах світу страховики створюють свої професійні об'єднання

(асоціації), які ставлять за мету захищати й обстоювати інтереси своїх

членів, вживати погоджених заходів у разі, коли цих інтересів торкнуться

дії або наміри органів влади, співробітничати з будь-яким іншим

об'єднанням, що має споріднений напрямок діяльності.

Результатом першої угоди між страховиками вважають утворення в 1791 році

Союзу Лондонських товариств страхування від вогню.

За своїм статусом об'єднання страховиків не повинні здійснювати

комерційну діяльність.

Для країн із розвиненим страховим ринком намітилася тенденція до злиття

дрібних і середніх об'єднань страховиків.

З 1985 року ефективно працює Асоціація британських страховиків (АБС),

яка виникла внаслідок злиття кількох організацій. Близько 440 компаній,

що охоплюють 95 % всього страхового бізнесу країни, активно підтримують

цю асоціацію.

Найбільшим об'єднанням вітчизняних страховиків є ліга страхових

організацій України (ЛСОУ). Вона діє на принципах добровільності і

самоуправління. Це незалежна некомерційна організація. ЛСОУ є юридичною

особою.

Головні завдання ЛСОУ такі: сприяти опрацюванню рекомендацій з

методології страхування; готувати пропозиції з питань вдосконалення

страхового законодавства; брати участь в експертному оцінюванні проектів

нормативних актів, програм та інших документів у галузі страхування. З

цією метою створено ряд комісій, які працюють над підготовкою

відповідних пропозицій. Певна увага приділяється підвищенню кваліфікації

кадрів для членів Ліги, що сприяє формуванню розвиненої інфраструктури

страхового ринку в Україні.