- •Розділ 2 історія архівної справи в україні
- •§ 1 Початок архівів в україні. Центри зосередження писемних матеріалів у київській русі та галицько-волинській державі
- •§ 2 Архіви адміністративних та судових установ литовсько-польської доби (15 ст. – 1-а половина 17 ст.)
- •2.1 Архіви центральних установ Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. Литовська та Коронна метрики. Волинська метрика
- •2.2 Архіви судових установ. Магістратські архіви
- •§ 3 Архіви та архівна справа козацько-гетьманської україни (середина 17–18 ст.)
- •3.1 Український державний архів 17 ст.
- •3.3 Монастирські архіви
- •3.4 Формування фамільних архівів в Україні-Гетьманщині
- •§ 4 Архів коша нової запорозької січі
- •§ 5 Архіви та архівна справа в правобережній україні та в західноукраїнських землях у 18 ст.
- •5.1 Архіви адміністративних та судових установ Правобережної України
- •5.2 Церковні архіви. Доля митрополичого архіву Греко-Католицької церкви
- •5.3 Магнатські архіви
- •5.4 Заснування історичного архіву у Львові
- •5.5 Розвиток архівної справи на Закарпатті
- •§ 6 Архіви та архівна справа в україні кінця 18-19 ст. Архівне законодавство російської імперії та його вплив на архівну справу в україні
- •6.1 Адміністративні зміни кінця 18-19 ст. Та утворення нових архівів
- •6.2 Порядкування у відомчих канцеляріях та архівах. Поточне діловодство і архіви. Нищення архівних матеріалів
- •6.3 Архівне законодавство і відомчі архіви
- •§ 7 Організація історичних архівів та формування наукових документальних колекцій в україні
- •7.1 Заснування Центрального архіву давніх актів у Києві
- •7.2 Створення Харківського історичного архіву
- •7.3 Документальні колекції науково-історичних товариств в Україні 19 – початку 20 ст.
- •7.4 Приватні наукові архіви та колекції рукописних матеріалів
- •§ 8 Архіви україни в контексті проектів архівних реформ у росії 19 – початку 20 ст.
- •8.1 Спроби реорганізації архівної справи
- •8.2 Діяльність губернських учених архівних комісій
- •§ 9 Архіви та архівна справа доби визвольних змагань і відновлення української держави (1917-1920 рр.)
- •§ 10 Архівна справа в західній україні, на буковині та закарпатті у 1920-1930-х рр.
- •§ 11 Архівне будівництво в україні за часів радянської влади (1919-1990 рр.)
- •11.1 Централізація управління архівною справою
- •11.2 Зміцнення командно-адміністративної системи управління архівами та їх підпорядкування нквс
- •11.3 Формування системи партійних архівів
- •11.4 Архівна справа в Україні в роки другої світової війни
- •11.5 Архіви України 1945-1990 рр.
- •§ 12 Розвиток національної архівної справи в незалежній україні в 90-х рр.
- •Розділ з архівна система та мережа архівних установ
- •§ 1 Поняття “архівна система”, її основні види
- •§ 2 Система архівних установ, її структура та мережа
- •Розділ 4 наф україни, його структура та правові засади
- •§ 1 Поняття наф
- •§ 2 Структура наф
- •§ 3 Право власності на документи наф
- •Розділ 5 зарубіжні архіви та зарубіжна архівна україніка
- •§ 1 Зарубіжні архіви
- •§ 2 Зарубіжна архівна україніка
- •2.1 Український комплекс
- •2.2 Зарубіжний комплекс
- •2.3 Проблеми повернення зарубіжної україніки
- •Розділ 6 організація роботи архівів
- •§ 1 Завдання, права, структура архівів
- •§ 2 Виробничі підрозділи архіву та основні архівні технології
- •§ 3 Планування, звітність та економічна діяльність архівів
- •Розділ 7 класифікація архівних документів
- •§ 1 Класифікація документів у межах архіву
- •1.1 Особливості визначення меж фондів особового походження
- •1.2 Визначення фондової належності документів
- •1.3 Утворення об'єднаних архівних фондів
- •1.4 Утворення архівних колекцій
- •§ 2 Класифікація документів у межах архівного фонду
- •Розділ 8 експертиза цінності документів та комплектування державних архівів
- •§ 1 Поняття експертизи цінності документів та її завдання
- •§ 2 Принципи експертизи і критерії цінності документів
- •§ 3 Організація і методика експертизи цінності документів та оформлення її результатів
- •§ 4 Переліки документів
- •§ 5 Комплектування архівів
- •§ 6 Робота з джерелами комплектування державного архіву
- •Розділ 9 архівне описування та обліково-пошукові засоби архівів
- •§ 1 Архівне описування: поняття, види, принципи і методи
- •§ 2 Обліково-охоронна робота архіву
- •Індивідуальний і сумарний облік архівних документів
- •§ 3 Архівні довідники в системі нда: функції та структура
- •Зразок картки з описанням для каталогу:
- •Розділ 10 забезпечення збереженості документів
- •§ 1 Особливості матеріальної основи документів та способів фіксації інформації
- •1.1 Документи на паперових носіях
- •1.2 Документи на плівкових носіях
- •1.2.1 Кінодокументи
- •1.2.2 Мікрофільми
- •1.2.3 Фотодокументи
- •1.2.4 Фонодокументи
- •1.2.5 Машиночитані документи
- •1.2.6 Відеодокументи
- •§ 2 Старіння документів
- •2.1 Фізико-хімічні фактори руйнування документів
- •2.2 Термічне старіння
- •2.3 Вицвітання барвників
- •2.4 Старіння плівкових матеріалів
- •2.4.1 Старіння кінофотодокументів
- •2.4.2 Старіння магнітного запису
- •2.5 Біологічне ушкодження документів
- •3 Технологія зберігання документів
- •3.1 Фізико-хімічне оброблення документів
- •3.1.1 Знепилювання
- •3.2 Режим зберігання
- •§ 4 Реставрація
- •4.1 Відновлювання механічної цілісності
- •4.2 Нейтралізація і стабілізація кислотності методом забуферування
- •4.3 Відновлювання текстів, що згасають
- •4.4 Методи реставрації фотозображень
- •4.5 Відновлювання якості записаного звуку
- •4.6 Реставрація кольорових документів
- •4.7 Консервація шляхом нанесення полімерного покриття
- •Розділ 11 інформатизація в архівній справі
- •§ 1 Інформатизація архівної справи: поняття, мета і завдання
- •§ 2 Основні шляхи інформатизації архівної справи: світовий досвід
- •§ 3 Стан та завдання інформатизації архівної справи в україні
- •§ 4 Архівознавчі аспекти інформатизації
- •Розділ 12 науково-дослідна та методична робота архівних установ
- •§ 1 Поняття про науково-дослідну роботу архівних установ
- •1 Веретенников в.І. До питання про підготовку архівних робітників // Архівна справа. – 1927. – Кн. 2-3. – с. 43.
- •2 Див.: Архівознавство: Елементарний підручник. — ч. І.— двоу “Радянська школа”, 1932. — с. 30.
- •§ 2 Система архівної науково-технічної інформації
- •§ 3 Завдання, зміст і форми методичної роботи в архівних установах
- •§ 4 Семінари, конференції як форми науково-методичної роботи
- •Розділ 13 користування архівними документами та архівна евристика
- •§ 1 Класифікація потреб і споживачів архівної інформації
- •§ 2 Основні напрями і форми використання архівної інформації
- •§ 3 Роль архівної евристики у використанні документної інформації
- •§ 4 Форми організації використання архівної інформації
- •§ 5 Особливості організації використання архівної інформації на різних носіях
- •§ 6 Ефективність науково-інформаційної діяльності. Архівний маркетинг
- •7 Зв'язок організації використання архівної інформації з іншими напрямами роботи архівних установ
§ 2 Структура наф
Як уже зазначалося, в структурі НАФ виділяються три основні групи документів: ті, що утворилися і зберігаються в Україні;
документи українських інституцій та громадян, котрі виникли за рубежем, але повернуті або підлягають поверненню в Україну;
документи іноземного походження, що опинилися на теренах України і увійшли до її історико-культурного надбання. Серед документів кожної з цих груп є такі, що мають особливе історико-культурне значення та унікальний характер. Ось чому чільне місце у складі НАФ України належить особливо цінним документам і унікальним документальним пам'яткам.
– 78 –
До особливо цінних (ОЦ) належать архівні документи, що містять інформацію про найважливіші події, факти і явища у житті суспільства, не втрачають значення для економіки, культури, науки, духовного життя, міжнародних відносин, екології, державного управління, оборони і є неповторними з погляду їхнього юридичного значення і автографічності. До ОЦ можуть бути віднесені як окремі документи чи одиниці зберігання, так і групи одиниць зберігання і навіть окремі архівні фонди у повному обсязі. В державних архівах планомірне виявлення ОЦ документів і взяття їх на окремий облік здійснюється з початку 80-х років.
Закон “Про Національний архівний фонд і архівні установи” виокремив з ОЦ документів ще вищу категорію цінності – унікальні документальні пам'ятки (УДП) – особливо цінні документи НАФ, які мають важливе значення для формування національної самосвідомості українського народу, визначають його вклад у всесвітню культурну спадщину, не мають собі подібних і є неповторним як за змістом, вміщеної інформації, так і за засобами й фіксації або зовнішніми ознаками. До УДП передбачено особливу форму обліку – облік у Державному реєстрі національного культурного надбання після віднесення експертами документів до УДП. Віднесення документів НАФ до УДП – це комплекс організаційних, науково-методичних і практичних заходів щодо встановлення критеріїв визначення УДП, розроблення методики їх виявлення, порядку включення до Державного реєстру національного культурного надбання, організації обліку і забезпечення збереженості.
Загальні положення і принципи таких заходів визначені “Положенням про порядок віднесення документів Національного архівного фонду до унікальних документальних пам'яток, включення їх до Державного реєстру національного культурного надбання, а також їх зберігання”, затвердженим Кабінетом Міністрів України в 1995 р. Вона дістала роз'яснення у “Методичних рекомендаціях щодо виявлення і включення до Державного реєстру національного культурного надбання, організації обліку та зберігання унікальних документальних пам'яток Національного архівного фонду України” (К., 1998).
До УДП можуть бути віднесені акти органів державної влади та управління, місцевого самоврядування, громадських і релігійних організацій, установ та підприємств усіх форм власності, окремих осіб, інші письмові та графічні матеріали, кінофотофонодокументи, записи фольклорних творів (усних та музичних), рідкісні друковані видання, які виникли в різні історичні періоди у кордонах сучасної України та поза її межами.
Визначення виключної історико-культурної цінності документів НАФ і віднесення до УДП відбувається з урахуванням певних критеріїв:
а) статус і значення фондоутворювача;
б) походження документів;
в) авторство документів;
г) час створення документів;
д) цінність інформації, відображеної в документах;
е) юридична сила документів та їхня оригінальність;
є) наявність художніх або палеографічних особливостей документів.
При виявленні УДП зазначені критерії застосовуються, як правило, комплексно. Важливо знати, що з УДП, незалежно від форми власності, так само, як і з ОЦ документів, в обов'язковому порядку створюються страхові копії, котрі зберігаються окремо від оригіналів. При цьому державні архівні установи зобов'язані надавати юридичним особам і громадянам, які є власниками УДП, допомогу у виготовленні таких копій, що в подальшому перебувають на державному зберіганні і можуть бути використані лише з дозволу власника оригіналу УДП. Одночасно зі страховими копіями, які є недоторканими, виготовляються копії фонду користування. Крім того, УДП підлягають обов'язковому страхуванню. Всі ці заходи спрямовані на підвищення гарантій забезпечення збереженості УДП. Іншими словами, серцевиною НАФ, його золотим фондом є УДП, що беруться на облік органами Головархіву України у вигляді Державного реєстру і підлягають особливому зберіганню.
Класифікація документів НАФ ґрунтується на дещо інших критеріях, ніж класифікація документів ДАФ СРСР і Архівного фонду КПРС. З метою організації зберігання і пошуку їх групували за такими найсуттєвішими ознаками, як належність до певних історичних епох, до установ і організацій певного рівня підпорядкування, до певних адміністративно-територіальних одиниць, до певних галузей та сфер діяльності, бралися до уваги спосіб і техніка фіксації документної інформації. Групування архівних документів у межах усього СРСР з урахуванням цих ознак визначало організацію мережі державних і партійних архівів. Така класифікація документів вже не є вичерпною щодо НАФ України, хоча зберігає певне значення для організації сучасної мережі державних архівних установ. Так, за хронологічними межами до 1918 р., а для території Західної України – до 1939 р. зосереджені документи у центральних державних історичних архівах. Фонди вищих та центральних органів державної влади становлять основу Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України. Поєднання ознак належності документів до установ певного рівня підпорядкування та відповідних адміністративно-територіальних одиниць лягло в основу побудови мережі місцевих державних установ. За належністю документів до певних галузей і сфер діяльності залежно від способу і техніки фіксації інформації створено низку центральних державних архівів України, зокрема кінофотофоноархів, науково-технічний архів, архів-музей літератури і мистецтва, а також галузеві державні архіви.
В цілому вироблення науково-обгрунтованих принципів структуризації НАФ України є однією з найактуальніших проблем сучасного вітчизняного архівознавства.