- •І. Мета і завдання вивчення курсу
- •Іі. Міждисциплінарні зв’язки
- •Ііі. Тематичний план курсу
- •IV. Використання методів активного навчання
- •Література:
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації:
- •Література:
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації:
- •Література:
- •Тема 4. Становлення і розвиток політичної думки в Україні (іх – хх ст.) План семінару (4 год.)
- •Теми рефератів:
- •Питання для дискусії:
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації:
- •Література:
- •Література:
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації:
- •Література:
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації:
- •Література:
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації:
- •Література:
- •Література:
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації:
- •Література:
- •Література:
- •Методичні рекомендації:
- •Література:
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації:
- •Література:
- •Тема 17. Політичні конфлікти План семінару (2 год.)
- •Методичні рекомендації:
- •Література:
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації:
- •Література:
- •Vіі. Питання для підсумкового контролю
- •VIII. Словник політологічних термінів
Література:
-
Вебер М. Политика как призвание и профессия. Избр. произв. – М., 1990.
-
Коваленко А. Українська політологія: проблеми та труднощі періоду становлення // Сучасність. – 1994. – № 1.
-
Лазоренко С.В., Лазоренко О.О. Теорія політології. – К., 1996. – С. 8-24.
-
Основи політології: Навч. посіб. / Кер. авт. кол. Ф.М. Кирилюк. – К., 1995. – С. 5-13, 14-20.
-
Політологічний енциклопедичний словник. 2-е вид. – К., 2004.
-
Політологія. Навчально-методичний комплекс: Підручник. – К., 2004.
-
Політологія у запитаннях та відповідях: Навч. посіб. / За заг. ред. К.М. Лемківського. – К., 2003. – С. 7-14.
-
Політологія. Підручник / За заг. ред. І.С. Дзюбка, К.М. Левківського. 2-е вид. – К., 2001. – С. 8-36.
-
Політологія. Підручник / За заг. ред. проф. Кремень В.Г., проф. Горлача М.Т. – Харків, 2001. – С. 9-26.
-
Політологія. Підручник / За наук. ред. А. Колодій. 2-е вид., перероб. та доп. – К., 2003.
-
Потульницький В.А. Теорія української політології. – К., 1993. – С. 17-20, 56-60, 82-85.
-
Рябов С.Г., Томенко В.М. Основи теорії політики. – К., 1996. – Розд. І, ІІ.
-
Швидак О.М. Політологія. Практикум: Навч. посібник. – К., 2001. – С. 8-23.
-
Шляхтун П.П. Політологія (Теорія та історія політичної науки): Підручник. – К., 2002 – С. 8-32.
Тема 2. Еволюція світової політичної думки. Ч.1
План семінару (2 год.)
-
Зародження політичної думки в країнах Стародавнього Сходу. Політико-філософські школи стародавнього Китаю.
-
Політичні доктрини античності. Сократ. Платон. Арістотель. Ціцерон
-
Розвиток політичної думки в середньовіччі.
Теми рефератів:
-
Міфологічні уявлення про політику.
-
Римське право і політика.
-
Платон про сутність ідеальної держави (рабовласницького комунізму).
Питання для дискусії:
-
У чому полягає відмінність політико-правових доктрин мислителів Стародавньої Греції від політико-світоглядних уявлень Стародавнього Сходу?
-
Чим відрізняються погляди Платона та Арістотеля на функції держави?
-
Який вплив мають політичні вчення Стародавнього Сходу і Стародавньої Греції на сучасний розвиток політичних теорій?
-
Значення політико-теологічних дискусій середньовіччя для сучасного стану відносин між Церквою і державою у Західному світі
Завдання для самостійної роботи:
-
Назвіть основні причини появи перших міфологічних тлумачень влади і держави.
-
Спів ставте ідеї філософських шкіл стародавнього Китаю із сучасними політичними доктринами.
-
Проаналізуйте політичну думку у Стародавній Індії та Єгипті.
-
Складіть схему: вчення Аристотеля про „правильні” і „неправильні” форми держави і дайте характеристику кожної з них.
-
Опишіть соціально-політичну доктрину католицької церкви у період середньовіччя.
Методичні рекомендації:
Готуючись до першого питання семінару студенту слід усвідомити, що процес виникнення світової політичної думки тісно пов’язаний з розвитком стародавніх держав як первісної форми організації влади. При розгляді сутності вчення Конфуція необхідно підкреслити, що він розуміє державу як велику патріархальну сім’ю, де імператор – суворий, але справедливий батько, а його піддані – слухняні діти.
Вивчаючи зміст політичного вчення Платона зверніть увагу на його тезу про те, що основною ідеєю будь-якої держави є ідея справедливості, створення ідеального політичного ладу на чолі з вибраними мудрецями. При аналізі політичної концепції Аристотеля студенту слід усвідомити сутність його положення про природне походження держави, про людину як істоту політичну. Розглядаючи питання про римське право і політику, студент має звернути увагу на зміст політичної доктрини Полібія, який вбачав успіх Риму у поєднанні трьох державних форм правління (царської, аристократичної, демократичної) та Цицерона, який виступав противником повновладдя окремих осіб у республіці, зокрема проти монополізації влади.