5. Діяльність української громади у і та іі Державних думах Росії
Відповідно до Маніфесту 17 жовтня 1905 р., в російській державі запроваджувалося народне представництво – Державна дума (І Державна дума розпочала діяльність навесні 1906 р.), до компетенції якої були віднесені законодавчі функції. Деякі українські політичні партії взяли участь у виборах до Державної думи, де їхні представники відстоювали інтереси різних суспільних верств.
За день до запланованого оприлюднення в Державній думі декларації у справі української автономії – 8 липня 1906 р. – Микола ІІ розпустив «незручний» російський парламент і видав наказ про нові вибори.
До ІІ Державної думи, що почала працювати у 1907 р., від України було обрано 102 депутати, серед яких також переважали селяни – 62 особи. 47 депутатів сформували українську парламентську громаду. Вона вела боротьбу за прийняття закону про українську мову, підготувала проект закону про автономію України. Як і в І, у ІІ Державній думі центральним питанням залишалося аграрне.
Українська думська громада виносила на обговорення й інші питання суспільного життя країни. Громади українських депутатів консультувала група експертів з різних проблем на чолі з М.Грушевським. Діяльність депутатів І й ІІ Державних дум дала змогу об’єднати зусилля української громадськості у боротьбі за політичні, соціально-економічні й культурно-освітні права, донести вимоги українського народу до уряду й російської еліти.
6. Утворення політичних партій.
В ході революції 1905-1907 рр. В Наддніпрянській Україні масово стали з'являтися перші політичні партії.
Партія - це політична організація, що виражає та захищає загальні інтереси того чи іншого прошарку, чи соціальної групи та керує їхньою політичною діяльністю.
На початку ХХ ст. на Наддніпрянщині з’являються перші українські політичні партії.
Утворення українських політичних партій на початку XX ст. В межах Наддніпрянщини
Поступово розпадаючись через внутрішні протиріччя, Революційна українська партія (РУП) стала основою для появи інших українських політичних партій
Ситуація у суспільно-політичній сфері в Західній Україні:
* на вищі посади краю призначалися виключно поляки;
* невирішене питання про поділ Галичини на українську та польську частини;
* виборча система забезпечувала перевагу поляків в крайовому сеймі;
* відбувається полонізація діловодства та освіти.
В політичному житті краю виділялися дві течії:
Наприкінці ХІХ ст. в Західній Україні виникають перші політичні партії:
-
Русько-українська радикальна партія - РУРП (1890);
-
Українська національно-демократична партія - УНДП (1899);
-
Русько-український християнський союз - РУХС (1896);
-
Українська соціал-демократична партія - УСДП (1899).