2.5. Об`єднання різних елементів просторого середовища за допомогою кольору

Від вибору того чи іншого кольору приміщення сприймається як більш чи менш затишне, тепле або холодне, спокійне чи неспокійне, світле або похмуре, життєрадісне чи пригнічуюче.

Загальне враження від кольорового вирішення створюється всіма пофарбованими поверхнями приміщення, і його слід сприймати як комплекс, який складається з кольорів стін, стелі, підлоги та окремих предметів, що знаходяться в приміщенні. Великий вплив має освітлення натуральне та штучне.

Колір меблів повинен враховуватися при створені кольорового вирішення. Крім того треба мати на увазі вік та стать мешканців приміщення. Важливо також враховувати орієнтацію приміщення. Кімнати, орієнтовані на північ, фарбуються у теплі кольори, а на південь – у холодні.

Характер оздоблювання приміщення визначається яким-небудь одним кольором. Цей колір є домінуючим і займає у приміщенні найбільшу площу і тому потрібно, щоб він був малонасиченим. Другий колір є тільки супроводжуючим, другорядним. Не слід забувати про те, що чим більше насичений колір, тим меншу площу він повинен займати. Отже, колір може домінувати в приміщенні кількісно, що означає кількість пофарбованих поверхонь, або якісно, що означає більш інтенсивний колір, але у меншій кількості (наприклад, червоні крісла).

Будь-який предмет облаштування інтер’єра, маючи додатковий до основного колір, може підкреслювати дію основного кольору. Приміщення повинно мати акценти, щоб воно було виразним, але колорит приміщення має бути витриманим. Тоді приміщення сприймається суцільним середовищем і нічого не буде випадати з загальної композиції.

Невпорядковане використання вагомої кількості різних кольорів створює враження неспокою. Слід пам’ятати, що активний колір підвищує виразність пасивного, а не навпаки.

Підсумовуючи сказане, необхідно зауважити, що створення справжньої гармонії кольорів композиції штучного середовища вимагає від автора великого досвіду роботи з кольорами.

2.6. Колірне вирішення міської забудови

Колірне рішення зовнішнього простору визначається центром його композиції, а залежно від цього вибирається й все інше колірне рішення. Найважливішим фактором при цьому буде характер архітектури.

Враховується також і характер оточення. Гори або ліси, тип забудови можуть стати вирішальними для визначення кольору, що забезпечує найбільш вдалий естетичний вплив композиції.

Крім того, колірне рішення визначається призначенням споруд.

Формування повноцінного колірного середовища вимагає врахування впливу колірних складових оточення. Аналіз і узагальнення даних, отриманих біологією, психологією, фізіологією, фізіологічною оптикою, гігієною, дозволили сформулювати положення про комплексний характер впливу кольору, про наявність фізіологічної, психологічної і соціально-культурної складової реакції людини на колірне середовище. Колір, який сприймається як специфічна властивість форми, розподіляється в просторі та формує в нашій свідомості визначений образ цього простору, допомагає нам орієнтуватися в ньому, створює емоціональне забарвлення, слугує причиною естетичних переживань. Багатокольоровість – поліхромія – оточуючого середовища одночасно виконує функціональну й естетичну роль.

Загальне враження від споруди залежить від сполучення кольору його зовнішніх поверхонь із оточенням. Сільськогос-подарська або промислова територія, сільські або міські умови, вигляд забудови визначають вибір і світлоти, і колірного тону.

Для житлових будинків, промислових будівель і громадських споруд характерні різні архітектурні рішення. Колір повинен ще більше підкреслювати це розходження. Там, де люди живуть, вони прагнуть одночасно й відпочивати. Нам добре відомий емоційний вплив кольору. Характеру промислових будинків більше відповідають спокійні тони, ніж яскраві. Там, де сам матеріал визначає колір, створюється природний контраст, наприклад між цеглою й оштукатуреними поверхнями, склом і деревом.

Громадські споруди мають служити архітектурною домінантою. Це обумовлює їх функціонально-просторова структура. При невдалому архітектурному рішенні кольором мало що можна виправити. За допомогою одного тільки кольору неможливо додати будинку необхідну виразність. У найкращому разі, використовуючи колір, можна створити лише ілюзію значимості будинку.

Для великих громадських споруд виразним засобом повинен бути будівельний матеріал. Природні матеріали, як відомо, не мають потреби у фарбуванні; вони самі мають колір. Найбільш виразними і довговічними є природний камінь, дерево, скло й метал.