Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лукянчук.doc
Скачиваний:
11
Добавлен:
28.10.2018
Размер:
1.92 Mб
Скачать

3 Навчально-методичний розділ

3.1 Методика проведення уроку - заняття по навчанню в рамках однієї з тем дисципліни навчального плану

Комбінований урок

Комбінований урок має дві або кілька приблизно однакових за своїм змістом і значенням дидактичних цілей. Наприклад: перевірка раніше засвоєних знань і засвоєння нових; узагальнення і систематизація знань та засвоєння навичок та умінь; перевірка знань, навичок і умінь і застосування їх на практиці.

При плануванні комбінованого уроку необхідно чітко встановити, які типи уроків і їх структурні елементи комбінуються. При цьому одні з етапів можуть випадати із структури комбінованого уроку, інші – об`єднуватися.

Важливо при цьому врахувати, що змінюватись можуть комбінації структурних елементів уроку, але самі вони повинні бути незмінними.

Комбінований урок характеризується певною будовою-структурою. В поняття структура входить три основні ознаки: етапи (елементи уроку), їх послідовність і взаємозв'язок. Виділяють дві структури: макроструктуру і мікроструктуру. Макроструктура — це більш-менш постійні елементи уроків у межах одного типу. Кожний елемент макроструктури має свою внутрішню мікроструктуру, яка складається з певних методів, прийомів і засобів навчання, якими досягається мета певного елемента макроструктури. Мікроструктура уроку може змінюватись навіть у межах одного етапу уроку залежно від ряду обставин і наявності наочності різних видів, технічних засобів навчання, підготовки студентів, їх уміння самостійно працювати над навчальним матеріалом.

На комбінованих уроках центральне місце відводиться вивченню нового матеріалу, його осмисленню, запам'ятовуванню, узагальненню та систематизації. Також на цих уроках має місце і повторення раніше вивченого. Наприклад, обраний нами тип комбінованого уроку - урок, який ставить за мету перевірку раніше засвоєного матеріалу і засвоєння нових знань має наступну структуру:

1) Перевірка виконання студентами домашнього завдання.

2) Перевірка раніше засвоєних знань.

3) Мотивація навчання студентів, повідомлення теми, мети і завдань уроку.

4) Сприйняття і усвідомлення студентами нового учбового матеріалу.

5) Осмислення, узагальнення і систематизація знань.

6) Підведення підсумків уроку і повідомлення домашнього завдання.

Важливу частину комбінованого уроку складає перевірка знань студентів. Вона може бути письмовою, усною і письмово-графічною.

Перевірка знань включає в себе ряд вимог:

- мотивація опитування;

- включення всіх студентів в роботу;

-врахування психологічних особливостей студентів, диференціація перевірки;

- зв`язок змісту перевірки з новою темою;

- мотивація оцінки знань.

Із опитування слід виключити прийоми, які вимагають великих затрат часу.

1. Перевірка виконання студентами домашнього завдання. Може проводитися різними методами усного опитування і письмово. Під час усного опитування досить часто застосовується метод фронтальної бесіди, коли студенти відповідають на запитання педагога, які поставлені до класу, як правило, з місця. Запитання мають бути короткими, чітко сформульованими і поставленими в такій послідовності, щоб всебічно розглянути виучуване. Метод фронтального опитування дає можливість включити в роботу всіх студентів і більш економно і продуктивно витратити час. За індивідуального опитування активність класу знижується. Адже не всі студенти уважно слухають відповідь свого товариша. Для активізації уваги класу педагог вимагає доповнень до відповіді, виправлення помилок, неточностей; указати, що нове було у відповіді тощо. Отже, всі види опитування повинні органічно поєднуватись на уроці. Надавати перевагу одному з них недоцільно.

2. Перевірка раніше засвоєних знань студентів не слід ототожнювати з простим опитуванням. Ця робота спрямована на виявлення вже набутих раніше знань, які є основою для сприймання, усвідомлення і засвоєння нових. Таку функцію виконуватимуть тоді, коли вони будуть чіткими, правильними, науково обґрунтованими. Тому завдання інженера-педагога виявити, уточнити, розширити, а в разі необхідності виправити відповідь студента. Крім того, перевірка раніше засвоєних знань стимулює психологічну підготовку студентів, збуджує інтерес, створює емоційний настрій. Мобілізується увага студентів до сприймання нових знань різними прийомами і особливо проблемністю викладання.

3. Мотивація навчання студентів, повідомлення теми, мети і завдань уроку. Цим наголошується, що студенти повинні взнати нового, які знання, навички, вміння мають набути.

4. Сприйняття і усвідомлення студентами нового учбового матеріалу. Найчастіше застосовується усний виклад нового матеріалу, який вважається найстарішим і найекономнішим серед інших методів. Він дає змогу за короткий час донести до свідомості студентів основні факти знань і провести певні узагальнення. Усний виклад, залежно від змісту програмового матеріалу, цілей, обізнаності студентів тощо, може проводитись методом розповіді, бесіди, пояснення або опису. В бесіді слід використовувати відомості, набуті студентами заздалегідь з книг, спостережень, телепередач, кінофільмів та інших джерел. Розповідь інженера-педагога може поєднуватись із самостійною роботою студентів за попередніми завданнями інженера-педагога, читанням студентами тексту підручника та ін.

За всіх методів усного викладу нового матеріалу, крім застосування живого слова, інженер-педагог вдається до ілюстрацій (картин, навчальних таблиць), демонстрацій (кінофільму, діафільму, транспарантів кодоскопу, дослідів тощо), використання дошки та інших засобів навчання.

Проте на цьому етапі уроку, особливо під час усного викладу навчального матеріалу, активно працює головним чином інженер-педагог, студенти, як правило, слухають, спостерігають, запам'ятовують почуте і побачене, тобто відбувається сприймання та усвідомлення готових знань. Ефективність цього етапу уроку залежить від уміння інженера-педагога керувати сприйманням і усвідомленням знань студентами. Велике значення для підвищення ефективності сприймання має активізація пізнавальної діяльності студентів. Високі показники сприймання і усвідомлення усного викладу навчального матеріалу досягаються створенням проблемних ситуацій, постановки проблеми і показу шляхів її розв'язання, застосуванням евристичних бесід. Важливо дібрати відповідний матеріал з життя, праці людей, щоб показати практичне значення знань. Це не тільки активізує студентів, але і підвищує інтерес до навчального матеріалу.

Зрозуміло, що для кожного уроку доцільна своя комбінація методів, прийомів і засобів навчання.

Сприймання і усвідомлення нових знань — це тільки певний етап в оволодінні знаннями.

5. Осмислення, узагальнення і систематизація знань проводиться після вивчення нового матеріалу. Ця робота організовується по-різному. Часто має місце бесіда, в якій виявляються основні властивості речовин, особливості об'єктів, документів; проводиться аналіз важливих фактів, розкриття (осмислення) об'єктивних зв'язків між предметами і явищами. В процесі закріплення основну роль має відіграти активна пізнавальна діяльність студентів, відповідно спрямована інженером-педагогом. Студенти розглядають малюнки, карту, таблиці, роздатковий матеріал, читають підручник, складають таблиці, схеми, дають відповіді на запитання тощо. Ці види робіт є опорними для осмислення, запам'ятовування, систематизації й узагальнення нового матеріалу, а також словесного відтворення того, що вивчається.

6. Підведення підсумків уроку і повідомлення домашнього завдання.

Наприкінці уроку інженер-педагог коротко підсумовує наслідки роботи й виставляє оцінки, оголошуючи й обґрунтовуючи їх. Оцінюючи знання, він враховує роботу студента протягом усіх етапів уроку: відповіді під час фронтального повторення вивченого матеріалу, доповнення до розгорнутої відповіді інших студентів, вивчення та закріплення нової теми. Впровадження поурочного балу в оцінюванні знань стимулює активну роботу студентів на всіх етапах уроку. Крім того, перевірка й оцінювання знань студента майже на кожному уроці примушують його сумлінніше ставитися до навчання.

На завершальному етапі уроку інженер-педагог повідомляє домашнє завдання. Воно має те саме призначення, що й закріплення, і може бути найрізноманітнішим, але не повинно копіювати тієї роботи, яка була проведена в аудиторії. Треба пам'ятати, що одноманітність не тільки стомлює, ослаблює інтерес до навчання, а й пригнічує пізнавальні здібності студента. Мета інженера-педагога — розвинути особисті здібності кожного студента. Для домашньої роботи можна запропонувати такі завдання: повторити матеріал за підручником (прочитати статтю, розглянути ілюстрації до неї, продумати відповіді на запитання, подані в кінці статті), виконати практичні завдання (скласти документи за зразком, скласти схеми класифікацій документів), прочитати науково-популярну літературу та ін. Вказана вище схема уроку не є обов'язковою, вона може бути зміненою, доповненою.

Розглянемо на типовому прикладі методику проведення практичного заняття з курсу «Інтернет – технології та телекомунікації в бізнесі». Згідно цієї методики проводяться усі наступні практичні заняття.