2.3 Прогнозування попиту

Величина попиту залежить від чинників зміни балансового прибутку і чинників, що визначають питому вагу чистого прибутку в загальній сумі балансового прибутку, а саме долі податків, економічних санкцій і інших витрат в загальній сумі прибутку.

Розрахунок впливу чинників на зміну суми чистого прибутку за 2010-2011 р. представлений табл. 2.4.

Таблиця 2.4.

Розрахунок впливу чинників на зміну суми чистого прибутку ПрАТ «Запорізький трансформаторний завод» за 2010-2011 рр., тис. грн.

Чинники зміни чистого прибутку	Розрахунок впливу	Зміна суми чистого прибутку
1. Зміна балансового прибутку	+169 х 0,604	+102,076
1.1. Прибуток від реалізації продукції і послуг	+626 х 0,604	+378,104
1.2. Прибуток від іншої реалізації	-457 х 0,604	-276,028
1.3. Позареалізаційні фінансові результати	-	-
2. Сума податку на прибуток	-(-11 х 3016/100)	+331,76
3. Економічні санкції	-(-0,2 х 3016/100)	+6,032
4. Інші витрати, що покриваються за рахунок прибутку	-(+3,4 х 3016/100)	-102,544
Разом зміна чистого прибутку	-	+337,75

Щоб визначити зміну чистого прибутку за рахунок чинників першої групи (зміни балансового прибутку підприємства) необхідна зміна балансового прибутку за рахунок кожного чинника помножити на базову питому вагу чистого прибутку в сумі балансового прибутку:

ΔЧП = ΔБП_хi х УДчn₀(2.2)

Приріст чистого прибутку за рахунок другої групи чинників (зміни частки чистого прибутку в сумі балансового прибутку) розраховується множенням приросту питомої ваги i-го чинника (податків, санкцій, відрахувань) в загальній сумі балансового прибутку на фактичну її величину в звітному періоді:

ΔЧП = БП₁ х (-УДх_i)(2.3)

З табл. 4.5 можна побачити, що сума чистого прибутку за 2010-2011 рр. збільшилася на 337,75 тис. грн. в основному за рахунок зростання прибутку від реалізації товарів і послуг (це обумовлено розширенням асортименту обробних матеріалів і переліку дизайнерських послуг, що виконуються підприємством), а також за рахунок скорочення суми податку, що сплачується з прибутку (за рахунок зменшення ставки податку на прибуток з 35 до 24%).

Найважливішим показником, що характеризує ефективність торгово-комерційної діяльності, є рентабельність продажів (обороту) – відношення чистого прибутку (ЧП) до суми товарообігу (ТО):

R_рп = ЧП / ТО (2.3)

Рентабельність продажів в ПрАТ «Запорізький трансформаторний завод» за 2010-2011 рр. скоротилася з 7,03 до 4,9%, або на 2,13 пункту. Фактичні показники рентабельності продажів впродовж всього досліджуваного періоду були значно нижче планових – в 2011 році план по рентабельності на був виконаний 1,94 пункту. Основна причина – відсутність на підприємстві грамотного фінансового планування, що дозволяє об'єктивно визначати розвиток бізнесу в короткостроковій і довгостроковій перспективі.

Прогноз товарного ринку — це об'єктивне імовірнісне судження про динаміку найважливіших його характеристик та їх альтернативні варіанти за умов виконання сформульованих гіпотез. Прогноз кон’юнктуру ринку повинен спрямовуватись, перш за все, на визначення основних тенденцій науково-технічного прогресу в галузі, в якій діє підприємство, а також в суміжних галузях. Необхідно визначити напрямки розвитку техніки на підприємствах-споживачах і підприємствах-виробниках, визначити які в майбутньому можливі технологічні новації, які можливі зміни в використані сировини, матеріалів, який розвиток прогнозується в кооперативних зв’язках. Вимоги до прогнозу товарного ринку:

• надійність, наукова обгрунтованість, системність з урахуванням факторів, які можуть здійснити вплив у майбутньому;

• аргументованість, об’єктивність;

• наявність альтернативних варіантів, чітке формування всіх гіпотез та передумов, покладених в їх основу;

• верифікованість, тобто наявність надійної методики оцінки достовірності і точності прогнозу для його можливого коректування;

• чітка і зрозуміла мова формувань;

• плановий характер, своєчасність.

Розглянемо прогнозні дослідження збуту. Тут перш за все необхідно зрозуміти, що прогноз збуту (продаж) — це визначення того, що підприємство розраховує продати, виходячи з існуючої кон’юнктури, ринкового потенціалу і власних можливостей. Прогнозування збуту залежить від дії двох груп чинників:

• контрольованих: ціни, канали розподілу, система просування, характеристики продукції, товарна політика підприємства;

• неконтрольованих: стан економіки, темпи інфляції, процентні ставки, демографічні зміни, смаки споживачів, конкуренція, стан галузі. Звідси прогнозування збуту повинно враховувати можливості підприємства стосовно управління контрольованими чинниками і прилаштовування під дію неконтрольованих змінних.

Так як даних недостатньо для визначення точнх прогнозыв попиту, то можливо скористуватися методом екстраполяції тобто перенесенням тенденцій моделі збуту на майбутнє (рис.2.2.) [9, с.108].

Рис.2.2. Фактичні і планові обсяги збуту.

Варто також зазначити, що вивчати та прогнозувати кон‘юнктуру доцільно на основі аналізу всього комплексу змін. Якість аналізу і прогнозу ринкової кон‘юнктури залежить від повноти і достовірності інформації.

Чим більше показників при цьому залучається, тим правильніше і точніше можна визначити сформовану на певний момент кон‘юнктурну ситуацію та перспективу її подальших змін і розвитку.