- •Розділ V
- •§ 2. Класифікація способів зварювання.
- •Глава II Електричне дугове зварювання
- •§ 1. Поняття про електричну дугу й характеристика основних способів зварювання.
- •§ 2. Джерела живлення зварювальної дуги.
- •§ 3. Ручне дугове зварювання.
- •§ 4. Автоматичне дугове зварювання під флюсом.
- •§ 5. Напівавтоматичне дугове зварювання під флюсом.
- •§ 6. Електрошлакове зварювання.
- •§ 7. Дугове зварювання в середовищі захисних газів.
- •Глава III Електричне контактне зварювання
- •§ 1. Характеристика процесу.
- •§ 2. Основні види контактного зварювання.
- •§ 3. Точкове зварювання.
- •§ 4. Шовне або роликове зварювання
- •§ 5. Стикове зварювання.
- •Глава IV Газове зварювання
- •§ 1. Сутність процесу
- •§ 2. Апаратури для газового зварювання.
- •§ 3. Техніка й режим газового зварювання.
- •§ 4. Термітне зварювання.
§ 2. Джерела живлення зварювальної дуги.
Для дугового зварювання використається як постійний, так і змінний струм. Джерелами постійного струму є генератори постійного струму й зварювальні випрямлячі – селенові, германієві й кремнієві.
Генератори постійного струму виготовляють стаціонарними й пересувними із приводом від електродвигуна й від двигуна внутрішнього згоряння.
При зварюванні змінним струмом переважно використовують зварювальні трансформатори, які поширені ширше, ніж генератори. Зварювальні трансформатори простіше у виготовленні й експлуатації , мають невелику вагу й меншу вартість, більш високий ККД і більшу довговічність.
Джерела постійного струму виготовляють однопостовими й багатопостовими, а змінного тільки однопостовими.
§ 3. Ручне дугове зварювання.
Виконується зварювальними електродами, подача яких у дугу й переміщення уздовж заготівлі виконується вручну рукою зварника. Для втримання електрода й підведення до нього струму зварник користується електродотримачем. Для захисту від світлового й ультрафіолетового випромінювання дуги лице зварника закривається запобіжним щитком або маскою з темними стеклами, а тіло й руки – брезентовим спецодягом і рукавицями. Робоче місце зварника міститься в спеціальній кабіні.
Електроди для ручного зварювання являють собою дротові стрижні з нанесеним на них покриттям. Стрижень електрода виготовляється зі спеціального зварювального дроту підвищеної якості, зі зниженим змістом P й S. ГОСТ передбачає 56 марок дроту діаметром 0,3...12 мм.
Схема процесу зварювання наступна: дуга горить між стрижнем електрода й основним металом. Стрижень плавиться й розплавлений метал краплями стікає у зварювальну ванну. Разом зі стрижнем плавиться покриття електрода, утворюючи газову захисну атмосферу навколо дуги й шлакову ванну на поверхні розплавленого металу. У міру руху дуги відбувається затвердіння зварювальної ванни й утворення звареного шва. Рідкі шлаки в міру остигання утворюють на поверхні шва тверду жужільну кірку.
Ручне дугове зварювання широко застосовується у виробництві металоконструкцій для зварювання різних матеріалів малої і середньої товщини (від 2...30 мм). Особливо вона вигідна й зручна при виконанні коротких і криволінійних швів у будь-яких просторових положеннях (нижньому, вертикальному, стельовому), а також при накладенні швів у важкодоступних місцях. Недолік - низька продуктивність.
§ 4. Автоматичне дугове зварювання під флюсом.
При цьому зварюванні використовується процес, що принципово відрізняється від ручного зварювання покритими електродами. Характерні риси автоматичного зварювання полягає в наступному:
зварювання ведеться непокритим електродним дротом;
захист дуги й зварювальної ванни здійснюється флюсом;
подача й переміщення електродного дроту механізована.
Дугове зварювання під флюсом виконується автоматичними зварювальними головками або самохідними тракторами, що переміщаються безпосередньо по виробу. Основним їхнім призначенням є подача електродного дроту в дугу й підтримка постійного режиму зварювання протягом усього процесу.
Переваги: підвищення продуктивності зварювання в 20...25 разів, підвищення якості зварених з'єднань і зменшення собівартості 1 м звареного шва.