Розділ 2 Фізико –географічна характеристика р. Інгулець
Характеристика району дослідження
Інгулець (Малий Інгул) — річка на півдні України, притока Дніпра.Течія. Довжина річки 549 км. Початок річки в заболоченій балці біля с. Топіло Знаменського р-ну Кіровоградської області на висоті 175 метрів. Тече по Придніпровській висоті по території Кіровоградської і Дніпропетровської областей України. У нижній течії протікає по Причорноморській низовині в межах Миколаївської и Херсонській областей. Нижче с. Тарасовки (Білозерський район Херсонської області) Інгулець утворює лиман шириною до 1 км і впадає в Дніпро декількома рукавами в 45 км від гирла останнього, біля с. Садове. Від гирла Інгульця до Херсону 20 км по руслу Дніпра.[11, 38., 62]
Висота гирла над рівнем моря – 0,1 м. Падіння ріки складає 175 м, нахил річки – 0,32 м/км (у верхній течії до 1,2 м/км). Швидкість річки на плесах незначна, на перекатах 0,2 – 0,5 м/сек (0,72 – 1,8 км/ч).[19]
Гирло. Верхня течія Інгульця представляє собою ряд озероподібних або болотистих плесків, які з’єднуються між собою лише підчас весінніх паводків або після сильних злив. До м. Александрії річка тече вузькою стрічкою, береги якої місцями скелясті. В районі Кривого Рогу ширина річки складає близько 40 м, глибина до 1,7м. Збудоване в Кривому Розі водосховище утворене на місці гранітних виходів на поверхню і порогів Інгульця.
В середній течії річка тече в скелястих берегах, мається багато перекатів, порогів (техногенного характеру) – які являють собою зруйновані дамби і автомобільні мости. Нижче Кривого Рогу Інгулець розмиває осадові породи. [28]
Гирло у верхній течії спрямлене, в середній і нижчій дуже звивисте. Характерні петлі довжиною 5 – 7 км, практично повертаються в початкову точку. Від початку до гирла Інгулець утворює 55 меандр. В подальшому ширина річки збільшується ненабагато, досягаючи Снігурівки 100м, а гирлі – 120 м. Глибина на плесах може досягати 5м. Дно піщане. [29]
Режим. Замерзає Інгулець в грудні, відтаює – у березні. Живлення ріки переважно за рахунок снігу. Середні затрати води біля с. Могильовка 8,5 м³/с. Площа басейну річки 13 700 км ². Долина річки у верхній течії трапецієподібна шириною до 1 км, на окремих ділянках утворює неглибокі каньйони. В середній течії переважно V – подібна, схили долин висотою 25 – 35 м круті, іноді пологі, розсічені балками і кручами. Пройма річки 60 – 120 м. У нижній течії долина терасована ( 3 – 4 чітко виражені тераси), шириною до 5 км, заплави шириною до 1,5 км. Зустрічаються заболочені ділянки, солончаки. [35]
Гідроспоруди. Верхній відрізок річки зрегульований дамбами Карачунівського і Іскрівського водосховищ. Крім того існує дамба ГЕС в смт. Велика Олександрівка. Насипні дамби в Інгульці, Білоусівці, Молій Олександрівці, Запоріжжі. Гідрологічні пости біля Александрії, Кривого Рогу, Могильовки. [37]
Річка судохідна на відстані 109 км від гирла річки до смт.Калинінське. Вода використовується для зрошення і водопостачання, для вирішення водних проблем Миколаївської та Херсонської областей, 1958 році збудована Інгулецька зрошувально-обвідна система. У зв’язку з забрудненням річних вод промисловими стоками, для водозабезпечення Кривбасу побудований канал Дніпро – Інгулець, який бере свій початок в районі Кременчука. Населені пункти. Вниз за течією: Александрія, Петрово, Кривий Ріг, Широке, Інгулець, Миколаївка, Велика Олександрівка, Каінінське, Снігурівка. [42]
Притоки. Від початку до гирла: Березівка (л), Березавець (л), Кам’янка (л), Вовнянка (л), Бешка (п), Велика Вербляжка (п), Велика Водяна (п), Березнегова (л), Зелена (л), Жовта (л), Бокова (п), Саксагань (л), Велика Грушевата (л), Велика Кобильна (л), Велика Найдена (п), Висунь (п).
Інгулець – основна водна артерія Кривбасу, яка приймає високо мінералізовані води хвостосховищ ВАТ “Південний ГЗК”, ВАТ “Інгулецький ГЗК” і ставка-накопичувача б. Свистунова [22]
Шкода, але природна краса правої притоки Дніпра серйозно «зіпсована» промисловими стоками Криворізького та Інгулецького металургійно-збагачувальних комбінатів.
Рис. 2.1. Річка Інгулець.