- •Міністерство освіти і науки україни
- •Загальні положення Мета і завдання навчальної дисципліни
- •Тема 1 предмет і основні закони логіки Лекція 1
- •1. Об'єкт і предмет логіки.
- •2. Логіка і мова.
- •Література
- •Лекція 2
- •1. Закон подвійного заперечення:
- •Література
- •Тема 2 поняття
- •Литература
- •Лекція 4
- •Литература
- •Тема 3 судження
- •(Відношення несумісності).
- •I «Деякі свідки надають істинні свідчення» і
- •(Відношення сумісності).
- •I(f)→o(t), o(f)→I(t), I(t)→o(t)o(f), o(t)→I(t)I(f);
- •I «Деякі студенти цієї групи – спортсмени» (підпорядковане),
- •(Відношення сумісності).
- •I(t)→a(f)a(t), o(t)→e(f)e(t);
- •I «Деякі льотчики – космонавти» (відношення несумісності).
- •Істиннісні характеристики суджень логічного квадрату
- •Література
- •Лекція 6
- •Таблиця істинності кон'юнкції
- •Таблиця істинності нестрогої диз'юнкції
- •Таблиця істинності строгої диз’юнкції
- •Таблиця істинності імплікації
- •Таблиця істинності еквіваленції
- •Таблиця істинності заперечення
- •Істиннісні характеристики складних еквівалентних суджень
- •Істиннісні характеристики складних субконтрарних суджень
- •Істиннісні характеристики складних підпорядкованих суджень
- •Істиннісні характеристики складних контрадикторних суджень
- •Істиннісні характеристики складних контрарних суджень
- •Відношення між видами модальних суджень
- •(А→е) (і→о) (е→а) (о→і)
- •Перетворення видів атрибутивних суджень
- •Обернення видів атрибутивних суджень
- •Протиставлення видів атрибутивних суджень
- •Література
- •Тема 4 умовивід
- •2. Види умовиводів. Умовиводи класифікують за певними критеріями:
- •Схеми фігур простого категоричного силогізму:
- •Література
- •Лекція 8
- •1. Умовні і розділові силогізми.
- •2. Індуктивні умовиводи.
- •3. Традуктивні умовиводи.
- •I. Метод єдиної подібності.
- •Література
- •Література Базова
- •Допоміжна
Протиставлення видів атрибутивних суджень
вихідне |
протиставлення | |
предикатові |
суб'єктові | |
А |
Е |
О(Е) |
I |
Е(О) |
О(Е) |
Е |
I(А) |
А |
О |
I(А) |
А(I) |
Значення суджень: по-перше, надають можливість отримати певну інформацію на основі одного простого судження-засновку; по-друге, дозволяють встановити, яка інформація є в судженні, а якої в ньому немає; по-третє, стає можливим виявити такі знання, які судження містить у неявній формі; по-четверте, дозволяє з'ясувати співвідношення обсягів суб'єкта і предиката у вихідному судженні; по-п'яте, дає можливість виявити малопомітні нюанси і тонкощі, які є в змісті думки.
Література
Гетманова А. Д. Логика : учебник, словарь, практикум. – 2-е изд. / А. Д. Гетманова. – М. : Академический Проект, 2009. – С.103-119, 397-400, 403-407, 562-700.
Гладунський В. Н. Логіка для студентів економічних спеціальностей : навч. посібник / В. Н. Гладунський. – Л. : Афіша, 2002. – С.71-94, 129-137.
Логика : учеб.-методич. пособие / Автор-составитель В. И. Пашков. – Донецк : ДонНТУ, 2012. – С.48-70.
Иванов Е. А. Логика : учебник. – 3-е изд., перераб. и доп. / Е. А. Иванов. – М. : Волтерс Клувер, 2005. – С.127-136, 143-158.
Маслов Н. А. Логика : учебник. – 2-е изд. / Н. А. Маслов. – Ростов н/Д. : Феникс, 2008. – С.175-211, 217-264.
Тема 4 умовивід
Лекція 7
1. Визначення і структура умовиводу.
2. Види умовиводів.
3. Дедуктивні умовиводи. Простий категоричний силогізм.
4. Види простого категоричного силогізму.
5. Складні і скорочені силогізми.
1. Визначення і структура умовиводу. Умовивід як форма мислення виконує зв'язок усіх раціональних форм думки. Сутність умовиводу як форми мислення – в його похідному, вивідному характері. Притому, умовивід є формою виробництва нового знання. Як форма виробництва нового теоретичного знання умовивід має бути істинним. Істинність умовиводу нерозривно пов'язана з його логічною правильністю. Це означає, що мають бути істинними судження, що складають умовивід, і що зв'язок цих суджень має бути логічно необхідним, а, отже, нове знання, що отримується в умовиводі, буде з необхідністю слідувати з вихідних думок (суджень).
Умовивід – це форма раціонального мислення, за допомогою якої на підставі логічно взаємопов'язаних висловлювань за певними правилами виводу з раніше встановлених знань (засновків) можна отримати нове (вивідне) знання, що випливає з них із необхідністю або з певним ступенем імовірності.
Усі студенти
зобов'язані дотримуватися трудової дисципліни під час навчання.
Олег є студентом.
Олег зобов'язаний дотримуватися трудової дисципліни під час навчання.
Відмічений умовивід складається з трьох суджень, з яких два перших є засновки, а одне (останнє) – висновок, а також логічна зв'язка між засновками і висновком.
Структурні елементи умовиводу: засновки і висновок.
Засновок умовиводу – це вихідне судження (вихідне знання), з якого в умовиводі виводиться нове знання (вивідне знання).
Висновок – це нове судження (вивідне знання), отримане в умовиводі з відомих суджень.
Прості умовиводи – два засновки. Скорочені умовиводи – один із засновків або висновок пропущені, тобто тут може бути усього лише один засновок. Складні умовиводи – більше двох засновків, оскільки висновок першого простого умовиводу може розглядатися як засновок наступного, і на підставі ще одного засновку робитися новий висновок і т.д.