lisovi_kulturi_chastina_1

перебуває у стані глибокого спокою. У даному випадку ви чити схожість насіння неможливо, тому визначають життєздатність.

Під ж и т т є з д а т н і с т ю насіння розуміють потенційну ність насіння проростати. Це кількість живого насіння, вира у відсотках від загальної кількості насіння, що взяте для ана Життєздатність визначають у насіння дерев і чагарн тривалим періодом проростання, а в ялини, модрини, ял різних видів сосни - тільки у разі термінового висіван"

відправлення.

Життєздатність насіння визначають, забарвлюючи зар і н д и г о к а р м і н о м , т е т р а з о л о м або р о з ч и • й о д и с т о г о к а л і ю згідно з ГОСТ 13056.7-68, в додатку наведені 157 видів деревних і чагарникових рослин із зазнач для кожної породи виду барвника, його концентрації, те витримування зародка в барвнику та умов освітлення. Для 139. цей метод є основним, а для згаданих вище хвойних . (18 видів) - додатковим до методу пророщування. >

Використання індигокарміну для визначення життєзда насіння ґрунтується на тому, що ця речовина легко прон мертві тканини зародка, забарвлюючи їх у синій колір.) клітини зародка для розчину індигокарміну непроникні.

розробив Д.Н.Нелюбов (1925) для визначення життєзда1 : насіння сільськогосподарських культур.

Метод визначення життєздатності насіння за допом тетразолу ґрунтується на забарвленні розчином живих к Унаслідок біохімічних процесів усередині живих клітин за утворюється нерозчинна речовина - фармазон червоно малинового кольору. Мертві клітини залишаються неза леними. Метод широко використовується в практиці нас' контролю.

Використання розчину йодистого калію ґрунтуєть забарвленні крохмалю, який утворюється в живих кліт зародка. Тому після 18-годинного намочування нас витримують дві-три доби в апараті для пророщування. За це у зародках утворюється і нагромаджується крохмаль, яки впливом розчину йоду змінює свій колір.

148

Зразки насіння для аналізу відбирають згідно з ГОСТ 13056.1-

67.Із фракції чистого насіння досліджуваної породи, виділеного під •Ніс визначення чистоти, відбирають чотири проби по 100 насінин,

йдля всіх видів ліщини, горіха, сливи, персика, абрикоса, дерена - Три проби по 100 насінин. З малих партій відбирають дві проби по

100насінин у кожній. На випадок пошкодження зародків під час йиіімання відраховують додатково ще не менш ніж 50 насінин.

Перед вийманням зародків насіння дерев і чагарників Попередньо підготовляють (скарифікують, звільняють від шкірки, Іиростів епідермісу, крилаток тощо), намочують у воді з Температурою 18...20°С до повного набубнявіння. При цьому, Якщо насіння намочують протягом двох і більше діб, воду щодня Потрібно змінювати. Термін намочування насіння залежить від його вологості. Вологе насіння, з якого легко виймається зародок, Можна не намочувати.

Підготовлені насінини розкладають на розбірній дошці і обережно, щоб не пошкодити, виймають зародки. При цьому окремо для кожної проби підраховують кількість порожніх, беззародкових, заражених шкідниками та загниваючих насінин, а Тикож кількість зародків, що підлягають фарбуванню. Насіння зі їдоровим зародком, але згнилим ендоспермом вважається Нежиттєздатним і фарбуванню не підлягає.

Вийняті зародки окремо по кожній сотні в межах проби, для Того щоб вони не підсихали, тримають у стаканчику з водою або На вологому фільтрувальному папері. Пошкоджені під час риймання зародки підлягають заміні.

Перед фарбуванням воду зливають, а зародки заливають розчином барвника на термін, вказаний в додатку ГОСТу.

У насіння деревних порід при забарвлюванні їх індигокарміном Життєздатними вважаються зародки: а) цілком не забарвлені; б) зі слабо забарвленою цяточкою на кінці корінця; в) із забарв­ леними плямами на сім'ядолях зародка, якщо вони віддалені від Корінця; г) із поверхневим блідим забарвленням (рис. 7.4).

Фарбування зародків у розчині Тетразолу виконують у темряві протягом 24 годин при температурі 30°С. У разі слабкого іпбарвлення зародків термін фарбування продовжують до 48 годин мри кімнатній температурі.

149

Рис. 7.4. Життєздатні (+) та нежиттєздатні (—) зародки ясе звичайного після фарбування розчином індигокарміну (за ГОСТ13056.

Для фарбування тетразолом зародків клена-явора та гостролистого відбирають 400 насінин і позбувають їх крил роз'єднуючи по шву з тупого кінця насінини. При цьому 6І підраховують кількість порожнього та загнилого насіння.

Звільнене від крилаток насіння витримують у стаканч* водою кімнатної температури 2-3 доби до повного набубняв після чого із зародків знімають коричневу оболонку. Зар1 занурюють на 24 години у розчин тетразолу. Відтак ф зливають, зародки промивають у проточній воді і підрахов кількість життєздатних і нежиттєздатних насінин.

Життєздатними вважають зародки: а) цілком забарв б) із незабарвленими плямами на сім'ядолях зародка, якщо займають менш ніж 1/3 поверхні і віддалені від корінця; забарвленими сім'ядолями та блідозабарвленими корінцями, і нав~ г) із маленькою незабарвленою цяткою на кінці корінця (рис. 7.5)

Рис. 7.5. Життєздатні (+) та нежиттєздатні (—) зародки клен гостролистого після фарбування розчином тетразолу (за ГОСТ13056:7-

До нежиттєздатного насіння залічують усі інші категорії. Метод фарбування зародків насіння розчином йодистого к ґрунтується на забарвленні крохмалю йодом. Його використов

150

Перевірка посівних, якостей насіння

лин швидкого попереднього випробування якості насіння хвойних Порід. Метод розробила М.С.Кузнецова в«1939 р. для насіння хвойних Порід. Тому, згідно з ГОСТ 13056.7-68, метод забарвлення зародків

Ннсіння розчином йодистого калію використовують для ялини сибірської, європейської, Шренка; модрини європейської,

Топколускатої, сибірської, даурської та сосни звичайної. Життєздатним вважають насіння, зародки якого: а) цілковито

іибарвлені у темний колір різної інтенсивності - від сірого до Чорного; б) меристема (твірна тканина) і кореневий чохлик яких

барвлені в сірий або чорний колір, а сім'ядолі - в жовтий. Нежиттєздатним вважається насіння, зародки якого: а) мають

іибарвлені в сірий або чорний колір сім'ядолі, а корінець - у жовтий; б) кінчик корінця забарвлений у сірий або чорний колір,

їїнея інша частина зародка - у жовтий; в) весь зародок забарвлений

ужовтий колір (рис. 7.6).

До нежиттєздатного залічують також п о р о ж н є та загибле Насіння, виявлене під час виймання зародків із кожної сотні насіння.

Рис. 7.6. Життєздатні (+) та нежиттєздатні (-) зародки сосни шичайноїпісля фарбування йодистим розчином (за ГОСТ 13056.7-68).

Життєздатність і всі категорії нежиттєздатного насіння визна­ чають як середнє арифметичне результатів усіх проб і виражають у відсотках. Обчислення виконують з точністю до 0,1 з наступним округленням до цілого числа:

Результати визначень життєздатності насіння записують у "Картонку аналізу насіння".

7.2.6.Доброякісність насіння

Упрактиці насінного контролю часто доводиться визначати які насіння за зовнішніми ознаками, тобто доброякісність. Під д о б р[

я к і с н і с т ю н а с і н н я розуміють кількість повнозерни здорового насіння з характерним для даної породи забарвлен зародка та ендосперма, виражену у відсотках від загальної кільк насіння, що взяте для аналізу.

Доброякісність визначають у насіння дерев і чагарників з трива періодом проростання, для яких методи визначення схожосте життєздатності не розроблені. Виняток становлять жолуді ; насіння горіха грецького та гіркокаштана звичайного, якість визначають також методом пророщування (у випадку я; результати визначення доброякісності є сумнівними), а також на"5 клена, якість якого визначають також методом забарвлювання..

Суть методу полягає в тому, що за будовою, забарвленн структурою розрізаного насіння визначають його посівну ЯЇ Аналіз виконують згідно з ГОСТ 13056.8-68.

Доброякісність насіння визначають як середнє арифмет" результатів розрізування трьох або чотирьох проб насіння, взя для аналізу, і виражають у відсотках. Обчислення виконую точністю до 0,1 з наступним заокругленням до цілого числа:

Для визначення доброякісності із фракції чистого насі досліджуваної породи, узятого за визначення чистоти, відбир підряд чотири проби по 100 насінин, а для всіх видів каштана, горіха - три проби по 100 насінин. У разі визначення доброякіс насіння малої партії відбирають дві проби по 100 насінин у ко

Перш ніж розрізати насіння (за винятком жолудів дуба видів), його намочують у воді температури 18...20°С. Трив намочування, а також інші способи підготовки насіння розрізуванням наведені в додатку до державного стандарту 116 видів дерев і чагарників. У цьому ж додатку для кожного перелічені ознаки доброякісності насіння.

У всіх сумнівних випадках доброякісність насіння визнач після його попереднього витримування у вологому піску, рід у вологій тирсі чи подрібненому торфі.

152

зародка; 2) пошкоджені комахами та грибами; 3) пересуш підв'ялені, які втратили пружність; 4) що загинули від моро самозігрівання; 5) з мертвим зародком.

Одержані результати записують у "Карточку аналізу нас

7.2.7. Методи фітопатологічного аналізу

Існує три методи фітопатологічного аналізу: біологі макроскопічний та метод центрифугування (ГОСТ 13056. Основним методом визначення зараження насіння фітопатог є б і о л о г і ч н и й .

Цей метод призначений для виявлення зовнішнього та вн нього зараження насіння фітопатогенами. Внутрішнє зара визначається для насіння всіх видів дуба, каштана, лі абрикоса, вишні, горіха, сосни кедрової корейської, сосни кед]

Для визначення зовнішнього зараження із різних ї середнього зразка (ГОСТ 13056.1-67) відбирають не менш н! насінин. Для аналізу беруть по 100 насінин всіх видів бука, ясена та в'язових і по 200 насінин - для всіх інших порід.

Для визначення внутрішнього зараження з різних * середнього зразка відбирають не менш ніж 200 насінин, ЗІ беруть 100 штук. Для аналізу насіння всіх видів каштана, г дуба, ліщини, фісташки використовують загниле насінн відбирають при визначенні життєздатності (ГОСТ 13056.7-6 доброякісності (ГОСТ 13056.8-68). Залишки узятого зі серед зразка насіння зберігають протягом одного місяця в разі по у повторному аналізі.

Для визначення зовнішнього зараження насіння потрібне по середовище: кислий картопляний агар, середовище Чапек аграризоване пивне сусло.

Перед виконанням аналізу слід дуже ретельно простериліз всі компоненти. Чашки Петрі, піпетки, фільтрувальний п стерилізують протягом 1 години у сушильній шафі при темпера 130°С. Бюкси перед заливанням середовища і розкладанням на дезінфікують бактерицидними лампами, а термостати протир спиртом з наступним обпалюванням спиртовим факелом.

154

»Д»дІл 7 Перевірка посівних якостей насіння

11 чашки Петрі заливають поживне середовище завтовшки

.V..4 мм і після його застигання розкладають насіння: по 50 дрібних Иисінин сосни, ялини, шовковиці, бузини та інших близьких за розмірами насінин; по 25 насінин яблуні, груші, ялиці, карагани та

ІІІ.; по 5-10 насінин клена, горіха, ліщини та інших близьких до Них за розмірами.

На склі чашок Петрі олівцем проставляють номер зразка та дату Розкладання насіння, відтак чашки загортають у простерилізо­ ваний в автоклаві крафт-папір і витримують 5-6 діб у термостаті з Постійною температурою 25...28°С. Після завершення згаданого Терміну одягають респіратор або марлеву пов'язку та оглядають Насіння.

Для визначення найбільш поширених видів грибів слід користу­ ватися спеціальними рисунками, наведеними в додатках ГОСТу.

Сапрофітні гриби родів Aspergillus, Mucor, Pénicillium, Rhisopus, Trichoderma, Hormiscium визначають візуально за формою І кольором колоній, а також за забарвленням їх зісподу. Сапрофітні Гриби інших родів визначають спочатку візуально по колоніях, Потім - під мікроскопом для уточнення.

Паразитні гриби родів Alternaria, Fusarium, Verticillium, Phomopsis, Botrytis, Pythium, Rhizoctonia визначають тільки під мікроскопом.

Обробка результатів полягає в огляді кожної чашки Петрі та Обліку зараженого насіння окремо кожним сапрофітним і Паразитним грибом. Облікуються всі колонії грибів, що утворились На насінні та навколо нього.

Колонії сапрофітних грибів обліковують під час огляду насіння, його зараження кожним грибом оцінюють за такою шкалою: поодиноке зараження - до 5% зараженого насіння; слабке - до 25% m раженого насіння; середнє - до 50% і сильне - понад 50% іараженого насіння.

Колонії паразитних грибів обліковують окремо за кожним видом гриба у відсотках від кількості розкладеного насіння. Обчислення виконують до цілого числа.

Для визначення внутрішнього зараження насіння потрібно приготувати вологу камеру. У чашку Петрі відповідно до діаметра дна вкладають 2-3 кружечки фільтрувального паперу і стерилізують в автоклаві під тиском 1,0 кг/см2 протягом 30 хв., або

155

1,5 кг/см2 - протягом 20 хв. Можлива стерилізація в суш шафі протягом 1 години при температурі 130°С.

Після стерилізації фільтрувальний папір у чашках > зволожують кип'яченою водою за допомогою піпетки, піднімаючи при цьому покришку чашки. Зволоження вва достатнім, якщо при нахилянні чашки з кружечків дрі краплинами стікає вода.

Перш ніж викласти насіння у вологу камеру, з нього зні шкірку і знезаражують одним зі способів: а) швидким провед через полум'я спиртівки; б) зануренням у спирт на 1 стерилізуванням 0,5%-ним розчином марганцевокислого протягом 1 години з наступним промиванням кип'яченою в Знезаражене насіння пінцетом розкладають у вологу камер

Аналіз виконують аналогічно визначенню зовнішнього зар ' М а к р о с к о п і ч н и й м е т о д використовують для визна спричинених грибами зовнішніх змін у насіння всіх видів тополі, ялини, карагани, берези та вільхи. У двох останніх',

зараження грибами визначають тільки цим методом. Аналіз виконують одночасно з визначенням чистоти н

(ГОСТ 13056.2-67). При цьому наважку насіння огля неозброєним оком або за допомогою лупи і виймають дефор насіння, а також насіння зі склероціями і явно вира;} спороношенням. Ознаки, за якими виявляють зараження н"' для окремих порід, наведені в ГОСТІ 13056.5-76. Скажімо, дл ознакою зараження є наявність на насінинах склероціїв чо.! або бурого кольору у вигляді сірого міцелію, який видно в трі на шкірці жолудя. У ялини на зовнішній або внутрішній ст насінних лусок шишки спостерігаються численні кулясті п ецидії оранжевого або темно-коричневого кольору (іржа) насінні берези склероції мають вигляд чорної підковоподі смужки, що охоплює верхню частину насінини.

Зараження насіння всіх видів берези, вільхи, карагани, тополі визначають у відсотках від маси наважки, а зараж насіння всіх видів ялини - тільки за ознакою виявлення аб виявлення іржі.

М е т о д ц е н т р и ф у г у в а н н я використовують для швидшеного або попереднього фітопатологічного аналізу нас

156

в^іділ 7 Перевірка посівних якостей насіння

Цим методом визначають тільки наявність на поверхні насіння illtop грибів роду Alternaria, Fusarium, Mycogone, Helminthospoflum, Stemphylium, Trichotecium.

Для аналізу з різних місць середнього зразка беруть дві проби Цо 100 насінин (ГОСТ 13056.1-67). Колби і пробірки знезаражують І нвтоклаві під тиском описаним вище способом. Після цього проби Поміщають у простерилізовані колби, заливають 10...20 мл води Кімнатної температури і збовтують. Насіння з гладкою поверхнею Ібовтують протягом 5 хв. з шерехатою - 10 хв.

Після збовтування одержану суспензію від кожної проби Іливають у простерилізовані пробірки центрифуги, заповнюючи Кожну пробірку на 0,5 об'єму і центрифугують протягом 3 хв. Швидкість обертання центрифуги повинна становити 50-60 обертів Ми хвилину. Після завершення центрифугування воду з кожної пробірки зливають, залишаючи шар води не більше 1,5...2,0 см. Осад збовтують і з нього готують п'ять препаратів. Із кожного Препарату піпеткою беруть одну краплю суміші, кладуть її на Предметне скло і накривають покривним склом.

Препарати проглядають під мікроскопом по всій площі Покривного скла, виявляючи спори того чи іншого роду грибів.

7.2.8. Методи ентомологічної експертизи

Ентомологічний аналіз призначений для визначення в насінні наявності шкідників, їх видового складу, форми і ступеня внутрішнього зараження, а також зовнішньої пошкодженості Нисіння деревних і чагарникових рослин. При цьому керуються вимогами ГОСТ 13056.9-68.

Визначення зовнішнього пошкодження насіння. Зовнішні Пошкодження насіння дерев і чагарників шкідниками виявляють під Чиє перевірки чистоти насіння (ГОСТ 13056.2-67). Насіння зі іовнішніми пошкодженнями підраховують і визначають їх Процентний вміст у наважці. Живих шкідників, вилучених при аналізі Наважки, підраховують і визначають їх кількість на 1 кг насіння. При цьому слід пам'ятати, що мертві шкідники є домішками, і иачначаючи пошкодженість насіння, їх не враховують.

Насіння, пошкоджене шкідниками, а також живих шкідників оглядають через лупу. За характером пошкоджень, залишками

157

Лісонасінна с

Ч а с т и н а 1

комах усередині насінини або живими шкідниками визначають

ентомошкідника.

Зразки насіння, що надходять зі складів після трива зберігання для визначення вологості, одночасно перевіряю зараження кліщами та амбарними шкідниками не пізніше ніж дві доби після надходження зразка в лісонасінну інспекцію. Для насіння підігрівають при температурі 25...28°С протягом 20...30 відтак просіюють через два сита з круглими отворами діаме 1,5 та 2,5 мм. Відсів висипають на скло, під яке підставляють чо папір і за допомогою лупи визначають наявність чи відсут кліщів. Насіння, що залишилось на ситі з діаметрами отвор! і 1,5 см, проглядають для виявлення в них довгоносиків, мук хрущаків, шашелів та їхніх личинок. У насінні, що залишило ситі з отворами 2,5 мм, визначають наявність більших за розмі шкідників та личинок - вогнівок, молі, великого хрущака та і

Виявлених під час аналізу живих шкідників кожного підраховують окремо і визначають їх кількість на 1 кг нас' Залежно від кількості в насінні живих кліщів розрізняють ступені зараження насіння: 1 - кількість живих кліщів на 1 кг на не більше 20 шт.; 2 - понад 20 шт., але кліщі не утворюють ко З - кліщі утворюють суцільну повстисту масу.

Визначення внутрішнього (прихованого) пошкодження нас

Даний показник визначають одночасно з визначе" життєздатності (ГОСТ 13056.7-68) або доброякісності (ГА 13056.8-68) насіння. Заражене насіння оглядають, визначают шкідників, підраховують кількість зараженого насінн обчислюють його вміст у відсотках.

Внутрішнє зараження насіння, схожість якого визначають дом пророщування, виявляють шляхом занурювання у рідину; перевірки зараження насіння хвойних порід використав" бензин або спирт, для бобових порід - воду. '.

Визначаючи внутрішнє зараження, відраховують 400 насінинг малої партії -200 насінин, насипають їх у склянки, заливають ріду (бензином, спиртом або водою) і перемішують. Усе насіння, спливло, виймають на фільтрувальний папір і розрізають.

За характером пошкодження насіння та виявленими шкідник визначають їхній вид та фазу розвитку за допомогою рису

158

найбільш поширених шкідників шишок та насіння, що наведені у додатку до ГОСТ 13056.9-68. Кількість шкідників підраховують і обчислюють їх відсоток.

У додатках ГОСТу вміщена також таблиця, в якій перелічені назви шкідників; породи, які вони пошкоджують; характерні ознаки зовнішніх і внутрішніх пошкоджень насіння хвойних і листяних порід.

Результати аналізу, а також заходи, що рекомендуються для інезаражування насіння, записують у карточку ентомологічної експертизи і в документ про якість.

7.3. Норма висіву та клас якості насіння

За чинними стандартами визначають клас якості насіння. Вимоги до кожного класу якості насіння основних лісоутворювальних порід Наведені в таблицях відповідних ГОСТів (див. додаток 9).

На основі отриманих показників якості насіння розраховують Норму висіву. Формула для обчислення оптимальної норми висіву насіння розроблена кафедрою лісових культур МЛТІ:

мГТ_ОВЮ

Т-К-Ч

де Н - норма висіву насіння, г на 1 пог. м; О - оптимальна кількість сходів на 1 пог. м; В - фактична маса 1000 насінин; Т - технічна схожість, %; К - коефіцієнт поправки на ґрунтову схожість (підношення ґрунтової схожості до технічної); Ч- чистота насіння.

Для розрахунку використовують практично визначені показники, ккі характеризують масу 1000 насінин, технічну схожість і чистоту насіння. Оптимальну кількість сходів на 1 пог. м беруть із довідкової літератури. Коефіцієнт поправки на ґрунтову схожість залежно від лісорослинних зон і класу якості насіння вибирають з табл. 7.1.

Клас якості насіння визначають за відсотком схожості (життєідатності, доброякісності) та чистоти згідно з ГОСТами. Для найбільш поширених деревних порід ці показники наведені в табл. 7.2-7.4.

Норма висіву насіння залежить від класу його якості. Для насіння хвойних порід 2-го класу якості норма висіву збільшується па 30%, 3-го класу - на 100%. Для листяних порід (крім берези) попа збільшується відповідно на 20 і 60%; для берези 2-го класу «кості на 50%, 3-го класу - на 100%.

159

Табли

Коефіцієнти поправки на ґрунтову схожість насіння хвойних

Табли

Семена орехоплодных и плюсконосных деревьев и кустарт Посевные качества* (по ГОСТ 13854-78)

Тут і далі таблиці подані мовою оригіналу

7.4. Книга обліку лісового насіння

Усе зібране насіння підлягає реєстрації та обліку. Для цього ве­ дуть "Книгу обліку лісового насіння", де зазначають лісгосп, лісництво, де заготовлялось насіння, місце збору, умови зростання, селекційні категорії насіння, місце та спосіб зберігання, час відправлення зразка в лісонасіннєву інспекцію та інші дані (додаток 10).

"Книга обліку лісового насіння" складається з двох частин: ч а с - т и н а І - "Облік лісового насіння, заготовленого підприємством на власній території держлісфонду" та ч а с т и н а I I - "Облік лісового насіння, отриманого з інших господарств". У "Книзі" обліковують витрату насіння і двічі на рік виводять залишок коїщиційного насіння: на 1 червня поточного року та на 1 січня наступного

Ч а с т и н а І Лісонасінна спъ

року. У книзі також реєструють усі заходи, вжиті під час зберіг! насіння.

За один місяць до завершення терміну дії документа про яї насіння воно підлягає повторній перевірці. При цьому всі необзі відомості у "Книзі" записують окремим рядком з помітї "Повторно".

Облік лісового насіння провадять окремо за роками, породами зі щорічним сумуванням даних у графах, за як» ведеться облік кількості насіння та лісонасінної сировини. У граї] "Селекційна категорія насіння" та "Клас якості" облік ведз окремо за кожною категорією насіння та кожним класом якосі

"Паспорт" та "Книга якості лісового насіння" є документа» які ведуться і зберігаються в конторі лісогосподарської підприємства.

162

163