lisovi_kulturi_chastina_1

Р О З Д І Л 5 П І Д Г О Т О В К А Н А С І Н Н Я Д О С І В Б И

Якість підготовки насіння до сівби нарівні з агротехнік вирощування садивного матеріалу має важливе, а інколи ви шальне значення для забезпечення високої ґрунтової схожо^ стійкості та інтенсивного росту сіянців деревних і чагарников рослин.

5.1. Типи спокою насіння, його причини та способи подоланн

Достигле насіння багатьох деревних і чагарникових росл; потрапляючи у відповідні умови, одразу ж проростає, однак насі більшості видів проходить через стадію с п о к о ю . Властиві насіння тривалий час зберігати життєздатність у несприятливих умо навколишнього середовища є однією з найважливіших у виживання рослинних організмів, що виявляється у припиненні ро зародка насінини після достигання, тобто впаданні його у стан спок Останній зумовлений перебігом певних фізіолого-біохімічних проц у насінині внаслідок ритмічних і сталих змін погодних умов у рі пори року. •'

Тривалість періоду спокою неоднакова для насіння різних ви рослин і коливається у великих межах, залежно як від у: навколишнього середовища, так і від біологічних особливосі рослинного виду. У насіння деяких порід спокій дуже коротки збігається у часі з фазою бубнявіння. У таких випадках насінняпроростає внаслідок відсутності належних умов зовнішньо середовища (кисню, тепла, води) - тоді маємо справу з вимушен спокоєм. Стан насіння, коли спокій зумовлений не чинника

88

іовнішнього середовища, а внутрішніми причинами, називають

органічним або глибоким спокоєм. ,

/Тля насіння, що перебуває у стані вимушеного спокою, достатньо •шбезпечити потрібну для бубнявіння вологість, доступ кисню і належні температурні умови, і воно починає проростати. Тому висіяне без спеціальної підготовки насіння з ознаками вимушеного спокою дає Нормальні та дружні сходи (береза повисла, сосна звичайна, ялина гиропейська, ялиця біла, вільха, в'язові та ін.). Натомість проростання Місіння, що перебуває у стані органічного спокою, можливе лише за умови його спеціальної підготовки, яка полягає в дії певного комплексу чинників з метою нейтралізації механізмів, що гальмують проростання.

Глибокий спокій насіння більшості видів дерев і чагарників має Важливе значення для збереження виду і є пристосувальною реакцією організму, що виробилась у процесі тривалої еволюції та забезпечує проростання насіння у найсприятливіший період.

Крім вимушеного та органічного спокою можливий так званий щиаторний спокій, який виникає внаслідок потрапляння насіння, Проростання якого почалось, у несприятливі умови. Проте слід іиу важити, що таке явище може бути також наслідком певної переваги Ііп ібіторів над стимуляторами росту.

Виявлено, що причини, які викликають спокій насіння, досить різноманітні. Зокрема, у більшості видів затримка проростання Викликається одразу декількома причинами. Врахування цих причих є дуже важливим, оскільки від цього залежить вибір прийомів підготовки ІШсіння до висіву.

Згідно даних М.Г.Ніколаєвої (1979), розрізняють групи екзогенного, ендогенного та комбінованого органічного спокою (габл. 5.1). Кожна з груп в свою чергу поділяються на певну КІЛЬКІСТЬ підгруп з відповідним індексом. Як зазначає М.Г. Ніколаєва (1979), це дає змогу різні комбінації груп та підгруп органічного спокою зображати у вигляді індексів, які відображають не лише Причини, що зумовлюють спокій, але певною мірою і ступінь їх участі K ta гримці проростання. Так, спокій насіння глоду заокругленого оп псується індексом А м - В 3 , тобто затримка проростання зумовлена механічним опором насінних покривів і дією сильного фізіологічного

89

механізму гальмування (ФМГ). У клена татарського [(Ах )-В3 ] спок насіння зумовлений дією сильного ФМГ проростання, тоді інгібітори оплодня хоч і не виявляють вирішального впливу, але п певних умовах можуть виступати, як фактор гальмування. Спо насіння падуба зумовлений як незрілістю зародка, так і твердіст насінної шкірки (Ам -Б).

До групи екзогенного спокою належать фізичний спокі зумовлений водонепроникністю насінних покривів, та хімічн1^ і механічний спокій як наслідок хімічного чи механічного опо зовнішніх покривів (оплодня або шкірки).

Непроникність насінної оболонки часто є причиною глибоко спокою насіння. Приміром, у липи та бобових насінна оболон непроникна для води, тому насіння цих порід у звичайних умовах бубнявіє. У насіння деяких порід (сосна Веймутова, яс пенсільванський) оболонка непроникна для кисню, внаслідок чого підвищених температур у насінині виникає анаеробне дихання, приводить до утворення інгібіторів, які перешкоджають виход зародка зі стану спокою.

Хімічний і механічний типи спокою зумовлені наявністю механі перешкоди (ендокарп кісточкових) на шляху проростання зародка': уповільненням його росту внаслідок наявності в оплодні інгібіто (феноли, абсцизова кислота тощо). Штучне видалення або руйнува оплодня в ґрунті, а також сильне промивання плодів в більшо випадків є достатнім для усунення причин хімічного спокою і масово проростання насіння. Винятком є випадки, коли хімічний спок поєднується з іншими видами спокою.

Щодо природи механічного спокою, то припускають, що оплоде перешкоджає вимиванню інгібіторів із насінини або створює всередт/ неї несприятливі для проростання осмотичні умови (М.Г. Николае 1979). Прискорити проростання у разі таких типів спокою можна рахунок видалення чи пошкодження оплодня або кісточки. Видале твердих покривів насінини здебільшого помітно пришвидш проростання.

90

Е р і д і л 5

її,

а

Є*

*

в

N

§<

•2

аг

в

а

в

Підготовка насіння до сівби

ива

X

ш

Примітка. (Ал)-В, — неглибокий фізіологічний спокій, дещо ускладнений присутністю інгібіторів в оплодні; (А^-Б-В, — глибокий морфофізіояогічний спокій, при якому інгібітори оплодня іноді можуть виступати додатковим фактором гальмування проростання; А.-В, — гли­ бокий комбінований спокій; А-В, — проміжний фізіологічний спокій, сильно ускладнений наявністю оплодня; (А)-В, — глибокий фізіологічний спокій, дещо ускладнений екзогенними факторами.

Кизильник цілокраїй, кизильник блискучий, кизильник горизон­ тальний та ін.; глід за­ округлений, глщ одноматочковий, глід шар­ лаховий, глід п'ятистов­ пчиковий та ін. (Ам -В3 або Ам -В2 ); липа аме­ риканська, липа серце­ листа [Ам-Б(?)-В31

Застосування різних стимуляторів росту у випадку екзогенн спокою переважно ефекту не дає.

До групи ендогенного спокою належать види спокою, зумовл* передовсім станом зародка: його морфологічною та анатомічн недорозвиненістю -морфологічний спокій, особливим фізіологіч станом - фізіологічний спокій або поєднанням обох принц

морфофізіологічний спокій.

Важливою загальною рисою ендогенного спокою є те, порушення його відбувається під дією різних фізіологічних впл світла, стимуляторів росту, стратифікації при певних темпера них умовах.

При морфологічному спокої затримка проростання насі зумовлена недорозвитком зародка, що є характерним перева" для представників тропічної флори (пальми). Із рослин помір зони морфологічний спокій притаманний зокрема насінню дея видів анемони.

Фізіологічний спокій насіння зумовлений поєднанням особ вого фізіологічного стану зародка та недостатньою газопро» ністю оточуючих його тканин, внаслідок чого виникає званий подвійний механізм гальмування або, за визначен М . Г . Н і к о л а є в о ї (1979) - фізіологічний механізм галь вання. П р и ч о м у , залежно від інтенсивності пригніче ростової активності зародка розрізняють неглибокий, про ний та глибокий фізіологічний спокої, хоча чіткої межі між н не існує.

Фізіологічний спокій насіння, при якому морфологічно зрілий заро не може відновити ріст і проростати, є широко розповсюдженим се покритонасінних (дуб, каштан, клен-явір, кизил, груша, яблуня, буз гікорі).

У багатьох видів рослин недорозвиненість зародка по нується з дією ФМГ різної сили, тобто для насіння характер

морфофізіологічний спокій. Так, у лимонника китайсько деяких п р е д с т а в н и к і в р о д и н и а р а л і є в и х ( а к а н т о п а н а елеутерокок, женьшень, деякі види аралії) зародок зупиняєт на розвитку в початкових фазах, тоді як у насіння ясена з

чайного та видів бруслини зародок крупний і морфологія 94

добре диференційований, однак його розвиток ще не завер­ шений.

11 оки не завершиться дорозвиток зародка, насіння не проростає. ЦсІІ процес відбувається в умовах теплої стратифікації: для різних ЙНДів температурний оптимум коливається в межах 10-35 С, й тривалість - від декількох днів до 3-4 місяців і більше.

11,ікавими є дані, які свідчать про те, що намочування насіння в ріпчині гібереліну позитивно впливає на дорозвиток зародка, або Прискорює цей процес, або розширює діапазон температур, при ІКому він може проходити.

Залежно від сили дії ФМГ існують види, насіння яких знахо­ диться в морфофізіологічному глибокому (Б-В3 ) спокої (жень-шень, ІКинтопанакс сидячоквітковий, елеутерокок колючий, різні види бруслини) та в менш глибокому - морфологічному проміжному (Й-П2) - аралія маньчжурська. Насіння магнолії Суланжа знахо­ диться в морфологічному глибокому складному спокої(БВ-В3), у якого Це лише проростання, але й дорозвиток зародка відбувається під Мливом пониженої температури.

Насіння, яке знаходиться в морфофізіологічному спокої, Потребує складної передпосівної підготовки, яка полягає в Цергуванні теплої та холодної стратифікації для усунення філологічного механізму гальмування. При цьому слід пам'ятати, Що стратифікаційні зміни, пов'язані з усуненням механізму Гильмування, не відбуватимуться поти, доки не завершиться дорозвиток зародка.

Ще складнішої підготовки потребує насіння, для якого Мрактерне поєднання фізіологічного або морфофізіологічного упокою з механічним. Цей спокій, згідно з класифікацією М.Г-Ніколаєвої (1979), отримав назву комбінованого. Складність Підготовки такого насіння до висівання полягає в неможливості будь-яких стратифікаційних змін доки воно не набубнявіє.

Поєднання фізіологічного чи морфофізіологічного спокою з Механічним набагато збільшує період стратифікації, і для його Укорочення рекомендуються різні методи попередньої обробки Ніпіпня. У табл. 5.2 наведені окремі приклади передпосівної Підготовки насіння з комбінованим спокоєм.

95

Ч а с т и н а I Лісонасінна с

Табли-

Способи підготовки насіння деяких видів деревних рослин до с

Причиною глибокого насінного спокою може бути також наявні у насінині особливих речовин - і н г і б і т о р і в р о с т у . Існує білі ніж 100 порід, проростання насіння у яких регулюється інгібітор (Н.В. Кречетова и др., 1978). Інгібітори можуть міститися в різ частинах. У разі розміщення їх у сім'ядолях останні рости не мо але росте і розвивається зародок. У деяких видів інгібітори галь ріст корінця, підсім'ядольного коліна і т.ін.

Усувають дію інгібіторів за допомогою стратифікації за зни них або змінних температур. При цьому в клітинах накопичуют

речовини, які стимулюють проростання. Після досягнення Достатньо високої концентрації ці речовини пригнічують дію Інгібіторів, що істотно скорочує термін'підготовки до висівання Миііння, яке перебуває у стані глибокого спокою.

5.2.Способи підготовки насіння до сівби

1Іідготовка насіння до сівби - технологічний комплекс заходів, Що забезпечують: а) подолання глибокого насінного спокою; б) ітимулювання проростання насіння; в) прискорення росту сходів;

f)знищення шкідників і хвороб, їхніх личинок та збудників. Отримати сіянці з насіння, якому властивий глибокий спокій,

Можна в лісових розсадниках, імітувавши при цьому природну вбстановку з осіннім висіванням. Однак це не завжди гарантує Появу навесні дружних та густих сходів через витискання морозами, Поїдання гризунами, пошкодження хворобами чи шкідниками. Чисто господарства закуповують насіння взимку, коли ґрунт Мерзлий; у такому випадку витримати природний цикл підготовки Мпсіння до висівання неможливо.

і огляду на це розроблено чимало способів підготовки насіння до сівби. Проте розробка триває й надалі, оскільки з'являються Моїй відомості про причини спокою насіння та чинники, що тою ЧИ іншою мірою впливають на його проростання.

Стратифікація - найбільш відомий та ефективний спосіб подолання індогенного чи комбінованого спокою насіння. Слово «стратифікація» походить від латинського stratum, що означає шаруватий. Під стратифікацією розуміють спосіб підготовки насіння до висівання шляхом перешаровування його піском, торфом, тирсою тощо. Однак, як показує досвід, доцільніше не перешаровувати, а перемішувати Насіння зі субстратом. При цьому субстрат відокремлює насінини одну від одної, запобігаючи поширенню грибкових захворювань.

Насіння для стратифікації змішують із потрійним об'ємом торфу чи піску і зволожують до 50...60% повної вологомісткості. У всіх

иииадках для підтримання доброї аерації та попередження іараження насіння доцільно періодично перемішувати.

Тривалість і режим стратифікації великою мірою залежить від ииду ендогенного спокою. Скажімо, у разі морфологічного спокою

Ч а с т и н а І Лісонасінна с

насіння для розвитку зародка доцільна тепла стратифік (оптимальна температура 10...35°С залежно від видової специ насіння). Фізіологічний спокій можна подолати холод стратифікацією в діапазоні 0...7 (10)°С з оптимумом при 1.,. У разі морфофізіологічного спокою насіння спочатку піддають те стратифікації протягом 1-4 місяців, а відтак утримують у хол Для подолання комбінованого спокою потрібна ще склади передпосівна підготовка, за якої стратифікації передує попере обробка (див. табл. 5.2).

За даними М.Г. Ніколаєвої (1979) оптимальна температура холо стратифікації для різних видів знаходиться в межах 1..., Підвищення температури під час стратифікації на протязі кількох до 15°С і вище може викликати зникнення стратифікаційних з насіння, що зумовлює виникнення повторного спокою, іноді на глибшого від природного. Насіння, яке ввійшло у повторний спо, вимагає повторної холодної стратифікації, іноді досить трива Температура близько 10°С є так званим компенсаційним пунк спокою, при якому стратифікаційні зміни переважно не відбувают

татарська, шовковиця, бузок звичайний та ін.) до 120-180 днів (і звичайний, липа, бузина, шипшина, кизил та ін.), що зумовл генетичними особливостями насіння. Скажімо, насіння, органіч" спокій якого спричинений фізіологічним механізмом гальмува проростання, потребує стратифікації протягом трьох-чотирьох міс (абрикос, скумпія, смородина золотиста та ін.). Якщо ж глибо спокій є наслідком поєднання фізіологічного гальмува з недорозвиненістю зародка, терміни стратифікації збільшуют до 6-10 місяців (бруслина, ясен звичайний, кизил, глід, граб, кал та ін.). При цьому стратифікацію провадять у декілька етапів з різни температурними режимами.

Як субстрат для стратифікації використовують чистий та сух подрібнений торф, який отримують шляхом просіювання сухо торфу через решето з отворами 5 мм, або промитий від доміш та дрібних фракцій великозернистий річковий пісок. Подрібнен торф є добрим антисептиком і підтримує сприятливе д проростання насіння кислотне середовище (рН 5-6). Промит

98

^ Ц Д І л 5 Підготовка насіння до сівби

Пісок забезпечує добре проникнення повітря до насінин. Попередньо пісок пропікають протягом двох годин при температурі 180...200°С.

Стратифікують насіння у траншеях, у мішках з нещільної Щ Й І І И Н И під снігом (снігування), в поліетиленових мішках, роміщених у холодильні камери, в ящиках, що зберігаються у ІНсціально обладнаних льохах чи підвалах.

Ут р а н ш е я х стратифікують більші партії насіння великих рочмірів. Залежно від режиму стратифікації використовують зимові Промерзаючі (холодні), зимові непромерзаючі (теплі) та літні траншеї.

Ух о л о д н и х т р а н ш е я х стратифікують насіння з періодом впокою до 3-4 місяців, яке потребує дії температури вище 0°С Протягом порівняно короткого періоду часу. Траншеї влаштовують Ий сухому підвищеному місці завглибшки 60 см та завширшки |0() см. Суміш насіння зі субстратом засипають шаром 30...35 см на Дію траншеї, вимощене дошками. Кожних 10 днів суміш Перелопачують і зволожують. Перед настанням морозів траншею Иикривають дошками та соломою шаром 10...25 см. Після настання Морозів шар соломи потовщують до 50 см, засипаючи її снігом. Для того щоб затримати танення снігу навесні, його накривають ІШфом тирси або тієї ж соломи (рис. 5.1, а). Для відтавання насіння траншеї відкривають за декілька днів до висівання.

Ут е п л и х т р а н ш е я х стратифікують насіння з періодом ПІДГОТОВКИ понад 3-4 місяців, яке потребує плюсової температури Протягом зимового періоду. На дно траншеї завглибшки 80... 100 см

Ізавширшки 100 см кладуть дошки на підкладки заввишки 20...25 см. У траншеї через кожні два метри влаштовують вентиляцію, мнкористовуючи для цього вентиляційні труби або пучки хмизу чи очерету діаметром 20...30 см та заввишки 2 м. На влаштований на дні траншеї настил насипають шар субстрату завтовшки 10 см, після чого траншею заповнюють сумішшю насіння зі субстратом. Зверху траншею накривають дошками та шаром соломи завтовшки до 10.. .70 см, накриваючи її снігом завтовшки 35.. .40 см (рис. 5.1,6).

Температуру в теплих та холодних траншеях регулюють шляхом іменшення або збільшення шару снігу та соломи.

Лі т н і т р а н ш е ї використовують для попередньої стратифікації

ініжозібраного, а також минулорічного насіння з глибоким спокоєм,

99

після чого насіння висівають восени або закладають на стратифікацію для весняного висівання. Глибина літніх тра становить 25...35 см, ширина - 50...70 см. Траншеї ущерть засип сумішшю субстрату з насінням, накриваючи зверху дошками і ш соломи 10...15 см (рис. 5.1, в). Суміш перелопачують кожних 10 у разі потреби зволожуючи її.

Рис. 5.1. Траншеї для стратифікації насіння: а - зимова промерзаюча (холодна); б-зимова .( непромерзаюча (тепла); в -літня; 1 - шар соломи,

2 - горбок землі; З - дерев ' перекриття; 4—повітр подушка; 5 - шар насіння піском; 6 - шар вологого nié

7 - настил з дощок;

8 - вентиляційна труба;

9 - ковпачок для захисту вентиляції від дощу.

Для захисту від гризунів літні траншеї обкопують по пе метру канавкою завглибшки і завширшки 50 см з вертикальн стінками. Зимові траншеї оточують доріжками з ущільнен льоду та снігу.

Стратифікацію в снігу, або снігування, застосовують д насіння багатьох деревних порід, підготовка до проростання як потребує дії низьких температур. Снігування ефективне не тіль" для насіння з глибоким, але й з вимушеним спокоєм, внаслід чого зростає його енергія проростання та підвищується ґрунто

100

ІІожість. Стратифікація в снігу імітує природні умови, оскільки Несіння зазнає дії низьких температур (близько 0°С) і талих вод.

Спігують насамперед дрібне насіння хвойних (сосна, ялина, І Л І Щ Я , модрина та ін.) і листяних (жимолость татарська, ірга, (йрпгана та ін.) порід. Для цього насіння засипають у мішки з цупкої І/Іс нещільної тканини (наприклад, марлі), заповнюючи їх Ми 1/3-1/4 об'єму. Мішки з насінням за 1-4 місяці до висівання, Цлсжпо від біологічних особливостей насіння тієї чи іншої породи, ІО'ікладають на очищену від снігу та сміття поверхню ґрунту. При цьому насіння в мішках слід розрівняти так, щоб його шар не Цгіів більше ніж 2...З см. Насіння засипають снігом завтовшки 00,..70 см, який ретельно ущільнюють. Для попередження швидкого Ціісішя снігу його накривають тирсою, соломою або гілками Щшйпих порід.

Дрібне насіння також можна снігувати в ящиках, чергуючи шар Несіння 4...5 см зі шаром снігу 5...10 см. Ящики з насінням, як і Мішки, тримають під снігом.

Перед висіванням велике та середнє насіння відокремлюють від вубстрату на решетах або відмивають водою. Дрібне насіння ІИсівають разом зі субстратом.

Уполіетиленових мішках насіння готують до висівання без вубстрату. Для цього його попередньо намочують до повного Нпбубнявіння, засипають у мішки і зберігають у холодильних Кимсрах при температурі 1...5°С.

Уящиках стратифікують невеликі партії насіння. Тому ящики Миють бути зручними для перенесення, переважно розміром 100 х 30 х 40 см. Для того щоб забезпечити вентиляцію, у дні та стінках Иіцика роблять отвори діаметром 0,5... 1,0 см. Отвори розміщують ридами через кожних 10 см з відстанню в ряду 5 см. Насіння попередньо намочують, змішують з потрійним об'ємом піску або іорфу і зволожують до 50...60% повної вологомісткості. Пісок під чпс стискання у руці повинен зберігати надану форму, але не поділяти воду; при стисканні торфу вода повинна виходити Поодинокими краплинами.

Суміш насіння з піском або подрібненим торфом засипають V ящики, не заповнюючи їх доверху на 3...5 см. Ящики з

101

Ч а с т и н а І Лісонасінна сп

насінням переносять у підвал, льох чи спеціальне приміще у т и п о в о м у складі для с т р а т и ф і к а ц і ї н а с і н н я . Я щ и розміщують на стелажах або на підлозі; в останньому випа ящики кладуть на бруски завтовшки 3...4 см. У приміщенії де зберігають насіння, повинна бути добра вентиляція.

Один раз на 7-10 днів насіння зі субстратом висипають на брезё просушують, видаляють гниле насіння і в разі потреби зволожую Для п о д о л а н н я твердості насіння часто застосовую

скарифікацію, яка полягає в механічному пошкодженні твер насінних п о к р и в і в за д о п о м о г о ю н а д р і з а н н я , д р я п а н обережного розтирання у ступці з піском, завдяки чому оболо насіння стає легкопроникною для повітря та води. Недолік цього способу є складність рівномірного пошкодження наспг особливо - великого.

Після скарифікації насіння ретельно промивають (робінія звича маслинка вузьколиста, гледичія колюча та ін.), намочують у воді протя 12 годин, підсушують до стану сипкості і висівають у вологий ґрунт.

Імпакція - м'якший спосіб усунення твердості насіння шляхс ударяння насінин одна об одну або в стінки посудини, в яку во поміщене. Така дія забезпечує пошкодження насінної оболонки 6і рубчика, попереджуючи травмування внутрішніх частин насіння, імпакції великих партій насіння користуються спеціальними апарате

Намочування застосовують для підготовки до сівби насіння, перебуває у стані вимушеного спокою. Вода має бути кімнат температури. Тривалість намочування визначається швидкіс бубнявіння насіння та його біологічними особливостями. Переваж цей термін становить 24 год. Насіння деяких видів сосни, ялин м о д р и н и бубнявіє за 9... 12 год, акації жовтої - за 6...

берези - за 4 год. Насіння сосни, ялини, модрини ліпше пророста після опромінення сонячним світлом.

Насіння абрикоса проростає набагато швидше, якщо йог попередньо намочити у воді температури 35°С протягом трьо діб, потім залити водою температури 16...18°С на 9-12 діб, а відта

102

Іл 5 Підготовка насіння до сівби

Простратифікувати в ящиках з піском у приміщенні при температурі 30...35°С зі щоденним дво-триразовим перегортанням суміші. Завдяки такій обробці насіння проросте на 12-15 день (II,В. Кречетова и др., 1978).

Застосовуючи намочування, слід пам'ятати, що надмір води може Погіршити або припинити проростання. Енергія проростання Переважно зростає в разі намочування насіння до трьох-п'яти діб, ВЛс з подальшим збільшенням терміну намочування схожість насіння різко знижується.

Гідротермічну дію використовують для насіння, причиною органічного спокою якого є непроникність насінної оболонки. Для усунення цього явища насіння обшпарюють окропом, Перемішують і залишають у воді до повного вистигання. Однак тривала дія гарячої води може спричинити загибель насіння. Скажімо, насіння робінії звичайної гине за 1 хв. при температурі |00°С. Зважаючи на це, його обшпарюють водою дещо нижчої температури (80°С). Для цього насіння засипають у дерев'яну діжку lia 1/3-1/4 об'єму , з а л и в а ю т ь г а р я ч о ю в о д о ю , постійно Перемішують протягом перших 10... 15 хв. і залишають на 12 годин. Набубнявіле насіння в і д б и р а ю т ь за д о п о м о г о ю решета,

Nиенабубнявіле - обробляють повторно.

Вокріп можна занурювати насіння гледичії (на 15 секунд), й також насіння робінії звичайної (на 5 секунд).

Гідротермічну дію на насіння згаданих порід можна заміни­ ти скарифікацією або руйнуванням оболонки хімічними спо­ луками.

Обробка хімічними речовинами та сполуками зводиться до дії на насіння лугів, кислот та інших органічних розчинників. З прак­ тичного досвіду відомо, що найефективніше діє сірчана кислота, тривалість замочування в якій коливається переважно від 10 до 60 хв. з обов'язковим 5-6-разовим промиванням насіння у поді. Після хімічної обробки насіння стратифікують, але коротше, ніж тоді, коли хімічна дія відсутня (див. табл. 5.2). Цікаві дані щодо тривалості обробки сірчаною кислотою насіння деяких видів рослин наведені в табл. 5.3.

103

Ч а с т и н а I Лісопасіпна en

Таблиі

Рекомендовані терміни обробки насіння деяких видів сірчано кислотою (за А. В. Попцовим, 1953)

Скарифікацію або хімічну обробку насіння можна замін примусовим насиченням водою у вакуумі.

Примусове насичення водою у вакуумі придатне для насінн щільною оболонкою. Цей спосіб застосовують безпосередньо па висіванням насіння.

Насіння кладуть у металевий циліндр, який через спеціальний кл~ заповнюється водою (ліпше теплою) до певного рівня. Шар води насінням повинен становити 10... 15 см. Спливання насіння в кам; обмежується спеціальним диском. Камеру герметично закриваю вакуум-насосом відпомповують повітря до створення в ній тиску близ 0,1 МПа. Після досягнення такого розрідження поглинене в нормаль умовах повітря бурхливо виділяється з рідини та насіння, що міститьс ній. Залежно від виду насіння та щільності оболонки та розрідження в камері підтримують протягом 0,5... 1,5 годин. Відт насос зупиняють, відкривають клапан і камеру з'єднують атмосферою. При цьому в камері різко зростає тиск і вода проник у звільнені від повітря порожнини міжклітинників і тканин кліти Завдяки такій обробці вологість насіння абрикоса звичайної

104

Роріха грецького, горіха чорного, робінії звичайної, глоду рдноматочкового підвищується в 1,5-3,0 рази порівняно з вологістю Праінфікованого насіння. Істотно поліпшується також ґрунтова Цожість - на 16...20% при зменшенні трудовитрат - в 20-30 разів Ипрінняно зі стратифікацією.

Для обробки мікроелементами насіння на 12...24 годин замочують у розчинах із вмістом мікроелементів (бору, йоду, кобальту, міді, Молібдену, цинку тощо). Замочене насіння івдсушують у тіні до сипкості | висівають у ґрунт. Дія мікроелементів на проростання насіння та ріст Проростків різнобічна. Наприклад, бор стимулює розвиток кореневої вис геми, мідь бере участь в окислювально-відновних реакціях, цинк влрияє утворенню стимуляторів росту, марганець підвищує інтенсивність ДИхання та пришвидшує проростання насіння.

Для передпосівного обробітку насіння використовують мікроелементи у вигляді розчинів сполук: азотнокислого кобальту, борної кислоти, вірчанокислого марганцю, сірчанокислої міді тощо. Насіння намочують у 0,01 ...0,03%-му розчині протягом 18...20 годин.

Обробіток насіння мікроелементами не тільки підвищує їхню схожість, |Лс й поліпшує ріст сіянців та підвищує стійкість проти грибкових Івхворювань.

Перспективним способом підготовки насіння до сівби є

щктивізація проростання насіння стимуляторами (гіберелінова Кислота, г е т е р о а у к с и н , кінетин, н і т р о з о м е т и л с е ч о в и н а , бсизоламінопірин, бурштинова кислота, аміноспирт, аспарагінова Кислота, ацетилвінілвалерлактон тощо). Концентрація розчину итимуляторів становить переважно від 0,008% для янтарної та Аспарагінової кислот до 0,01% для водного розчину гібереліну. Скажімо, для стимуляції проростання насіння хвойних порід його Найліпше з а м о ч у в а т и в 0,005%-му розчині гібереліну та Гетероауксину протягом 12 годин.

Стимулятори впливають на насіння по-різному. Наприклад, Гіберелін посилює ріст зародка, але не стимулює вихід насіння зі стану спокою. Цитокініни прискорюють вихід насіння зі стану і покою, але не впливають на розвиток зародка. Нестратифіковане насіння деяких порід (наприклад, груші, горобини), замочене протягом трьох діб у 0,002%-му розчині гібереліну і змішане з

105

Ч а с т и н а І Лісонасінна сп

вологим піском, проростає на 6-7 день, тобто набагато швид ніж у разі звичайної стратифікації.

Після обробки мікроелементами та стимуляторами насі промивають водою.

Дратування насіння полягає у покриванні його спеціаль" субстратом, який добре утримує вологу і містить достаті кількість поживних речовин, стимуляторів росту, а т а " пестициди та репеленти для захисту насіння і сходів від хвор шкідників. Дражоване насіння має підвищену схожість, що змогу знизити витрати насіння шляхом точкового висіва забезпечує отримання високоякісних сіянців.

Обробку насіння ультразвуком і звуком виконують у водн середовищі. Для цього використовують спеціальні п'єзоквар; ультразвукові генератори та звукові генератори потужністю І Вт/см2 . Тривалість дії ультразвуку та звуку на насіння станов2 5... 10 хв.; у разі збільшення потужності і тривалості обро'1 схожість та енергія проростання насіння знижуються.

Обробка насіння звуком і ультразвуком підвищує енер проростання та ґрунтову схожість, поліпшує ріст сходів та підви їх морозостійкість.

Дсзинфекцію та дезинсещію насіння використовують для захи від фітохвороб та ентомошкідників. Для попередження зараже насіння патогенами, що призводить до вилягання сіянців, й протравлюють фунгіцидами. Насіння хвойних і листяних по' піддають сухому протравлюванню гранозаном або фундазол Насіння засипають у бочку на 2/3 її об'єму, додають 0,5...

гранозану на 1 кг насіння і ретельно перемішують протяг 5... 10 хв. Широко використовують препарат ТМТД (4 г на 1 насіння), а також фентіурам, системний препарат БМК, беноміл то Перед висіванням насіння хвойних та листяних порід і пер закладанням насіння листяних порід на стратифікацію їх замочую в 0,5%-му розчині марганцевокислого калію протягом двох годи

потім просушують. Стратифіковане насіння хвойних порід 10... 12 хв. занурюють у згаданий розчин 0,2%-ї концентрації, відт сушать до сипкого стану.

Обробку насіння репелентами застосовують для відлякуван гризунів і птахів. Репеленти подразнюють шкіру та слизо

106

иполонки горла, носа та очей тварин. На 15 кг насіння беруть 1 кг ІІмічного препарату (тіураму, контаксу, бензилу, антрахінону).

Насіння у стані вимушеного спокою не потребує спеціальної Підготовки до висівання. Однак його проростання теж можна стимулювати намочуванням, повітряно-тепловою дією, ІНІІІ уванням, механічною дією, а також стратифікуванням.

Найновіші способи підготовки насіння до сівби: опромінювання рентгенівським та ультрафіолетовим промінням, негативними СМіовими іонами, імпульсним світлом на лазерних установках і т. ін.

Питання та завдання для самоконтролю

/. Які Ви знаєте типи спокою насіння? В чому їхня сутність? 2. На які групи поділяється органічний спокій? Чим зумовлені ці

5.Охарактеризуйте сутність комбінованого органічного спокою. Які умови його подолання?

6.Які Ви знаєте способи підготовки насіння до сівби? В чому вони полягають?

7.Що таке стратифікація? В чому вона полягає?Як проводиться?

8.В чому полягає підготовка насіння до висіву способом

скарифікації; імпакції; примусового насичення водою у вакуумі?

107