- •3.Витоки і походження давніх слов’ян: наукові гіпотези та концепції їх прабатьківщини.
- •4.Суспільно-політичний устрій давніх слов’ян(6-7 ст). Військова демократія.
- •5.Соціально-економічний та культурний розвиток давніх слов’ян у 6-7 ст.
- •6.Великоморавська держава: утворення,соціально-політичний устрій та роль в історії слов’янських народів.
- •7. Утворення та розвиток чеської держави в 10-13 ст. «Золота доба» чеської держави за правління Карла 4 (1346-1378рр).
- •8. Політичні, економічні та ідеологічні передумови гуситського руху 15 ст. Діяльність я.Гуса.
- •9. Гуситська революція 1419-1471 рр. Та її головні етапи.
- •10. Становище чеських земель у складі Габсбурзької монархії. Станове повстання 1618-1620 рр. Та його наслідки.
- •11. Соціально-економічий розвиток Чехії в 10-15 ст.
- •12. Чеська середньовічна культура 10-16 ст.
- •13.Утворення та розвиток польської держави в 10-11 ст. Болеслав і Хоробрий.
- •14. Польща в період феодальної роздробленості: політичний та економічний аспект проблеми (12-13 ст.)
- •15. Боротьба за відновлення єдиної польської джержави наприкінці 13-14 ст. Казимир ііі Великий.
- •16.Формування станово-представницької монархії в Польщі в 14-15 ст.
- •19.Утворення та політичний розвиток Першого Болгарського царства (681-1081рр) Богомильський рух.
- •20.Друге Болгарське царство (1187-1396):політичний та соціально-економічний лад.
- •22.Сербія за правління Стефана Душана (1331-1355). Сербська деспотовина 15 ст.
- •23.Черногорія в 10-15 ст.
- •24.Боснійська держава за правління Стефана Твртко (1353-1391).
- •25. Утворення ранньофеодальної держави у Хорватії,її політичний та соціально-економічний устрій (8-11 ст).
- •26.Становище Хорватії у складі Угорського королівства 12-15 ст.
- •29. Політичне та соціально-економічне становище польських земель в 19-початку 21 ст.
- •30.Польська культура другої половини 17-початку 20 ст.
- •31.Політика «освіченого абсолютизму» в Чехії та Словакії.
- •32.Чеське національне Відродження (остання третина 18-60-тьі роки 19 ст.) Революція 1848-1849 рр. В Чехії.
- •33.Суспільно-політичне становище чеських земель у складі дуалістичної Австро-Угорської монархії. Старочехи і младочехи.
- •34.Культура Чехії в другій половині 17-початку 20 ст.
- •35.Словацьке національне Відродження кінця 18 ст. Л.Штур. Участь словаків у революції 1848-1849 рр.
- •36.Політичне та соціально-економічне становище словацьких земель у складі Угорщини (60-ті роки 19-початку 20 ст.)
- •37. Політичне та соціально-економічне становище болгарських земель в другій половині 17 ст.
- •38. Відновлення болгарської національної держави, її політичний та соціально-економічний розвиток в другій половині 19-початку 20 століття.
- •39.Серби під владою османів та Габсбургів(друга половина 17-18 століття).
- •40.Перше та Друге сербське повстання. Політичний та соціально-економічний розвиток сербської держави в другій третині 19-початку 20 століття.
- •41.Культура південних словян в Новий час.
- •42.Боснія та Герцоговина у складі Османської імперії (друга половина 17-70-ті роки 19 століття).
- •43. Політичний та соціально-економічний розвиток Боснії та Герцеговини на прикінці 19-початку 20 стліття). Боснійська криза 1908 році.
- •44. Хорватські та словенські землі в Новий час.
- •45.Становлення македонського національно-визвольного руху(кінець 19-початку 20 століття).
- •46.Здобуття Черногорією державного суверенітету та її політичний та соціально-економічний розвиток на наприкінці 19-початку 20 соліття.
- •48. Західно-словянські народи в роки Першої світової війни.
- •49. Утворення та політичний і соціально-економічний розвиток Чехословацької республіки в міжвоєнний період.
- •50.Зовнішня політика Чехословаччини між двома світовими війнами (1918-1939рр).
- •51.Відновлення та розвиток Польської державності в 1918-1926рр.
- •52. Польща в період «санації» (1926-1939 рр.)
- •53. Розвиток культури Польщі в 20 ст.
- •54. Утворення та політичний і соціально-економічний розвиток Королівства сербів, хорватів, словенців (Югославії) в 1918-1939 рр.
- •55.Політичний та соціально-економічний розвиток Болгарії в 1918-1939 рр.
- •56.Південно-та західнослов’янські народи на передодні Другої світової війни.
- •57.Польські та Чеські землі в роки Другої світової війни: спільне та відмінне.
- •58.Словацька республіка в 1939-1945 рр та прчини її краху.
- •59.Народи Югославії в роки Другої світової війни(1941-1945рр). Основні напрями руху Опору.
- •62.Агонія комуністичного режиму в Польщі в 80-роках 20 ст. Перемога «Солідарності» та демонтаж тоталітарної системи.
- •63.Політична та соціально-економічна трансформації польського суспільства в 90-х роках 20-початку 21 ст.
- •64.Побудова соціалізму в Чехословаччині. «Празька весна» 1968 року та її наслідки.
- •65.Режим «нормалізації» та розгортання громадського опозиційного руху в Чехословаччині. «Ніжна революція» в 1989 році та її наслідки.
- •66.»Оксамитовий розвід» та утворення незалежних Чехії та Словаччини.
- •67. Розвиток чеської та словацької культури в 19 ст.
- •68.Політична і соціально-економічна трансформація Чеської та Словацької республік в 90-х роках 20-початку 21 ст.
- •69.Спроби побудови соціалізму в Болгарії та причини його кризи в 1980 роках.
- •70.Кінець авторитаризму в Болгарії та початок мирної трансформації суспільства. Політичне протистояння і еволюція реформи в 90-х роках 20 ст.
- •71.Розвиток болгарської культури в 20 ст.
- •72.Причини переходу до «самоврядного соціалізму» в Югославії. Особливості політичного режиму й.Тіто.
- •73.Розпад югославської федеративної держави.Збройні конфлікти та міжетнічна війна в 90-х роках хх ст..
- •1991 Рік- Війна за незалежність Словенії
- •75.Політична та соціально-економічна трансформація пост югославських держав в 90-х роках 20-початку 21 ст.
37. Політичне та соціально-економічне становище болгарських земель в другій половині 17 ст.
В кінці XIV століття Болгарія була завойована Османською імперією. Результатом півтисячолітнього турецького правління було повне розорення країни, знищення міст, зокрема, фортець, і зменшення населення. Болгарська церква втратила самостійність і була підпорядкована константинопольському патріарху. Земля формально належала султанові як представнику Аллаха на землі. Османи намагалися звернути все населення насильно в іслам. Всі християни платили більше податків, ніж мусульмани, не мали права на носіння зброї, і до них застосовувалися багато інших дискримінаційних заходів порівняно з мусульманами. Болгари чинили опір і піднімали численні повстання проти Османської імперії. Всі вони були придушені. В XVII столітті султанська влада, а разом з нею і встановлені османами інститути, в тому числі землеволодіння, почали слабшати, а в XVIII столітті увійшли в кризу. Це призвело до посилення місцевої влади, іноді встановлювали дуже жорсткі закони на належні їм землях. В кінці XVIII і на початку XIX століття Болгарія фактично впала в анархію. Цей період відомий в історії країни як курджалійство по бандам курджалі, які тероризували країну. Багато селян втекли з сільської місцевості в міста, деякі емігрували, в тому числі на південь Росії.
38. Відновлення болгарської національної держави, її політичний та соціально-економічний розвиток в другій половині 19-початку 20 століття.
19 століття в історії болгарського народу було століттям пробудження його національної самосвідомості, століттям важкої й героїчної боротьби за ліквідацію багатовікового турецького ярма, за створення своєї незалежної держави. Цей період відомий у болгарській історії як час національного відродження, що завершився в 1878 р. звільненням Болгарії. У 19 столітті почався інтенсивний розвиток освіти й культури. Після Кримської війни Болгарія одержала церковну автономію, а національно-визвольний рух привело до відділення від Османської імперії й створенню незалежної Болгарської держави. В 1879 р. було утворено Болгарське князівство.У Тирново 22 лютого 1879 р. були скликані Установчі збори, що прийняли одну з найбільш передових конституцій того часу. 29 квітня 1879 р. збори обрали на болгарський трон принца Олександра Баттенберга. Спочатку він продовжував здійснювати консервативну політику й за підтримкою Росії призупинив дію конституції , але пізніше відновив конституційне правління й намагався протистояти впливу Росії.У 1885 р. Болгарія й Східна Румелія були об’єднані, а через два місяці Сербія оголосила війну Болгарії. Сербська армія зазнала поразки , а в 1886 р. при прямому втручанні Росії й Австро-Угорщині був укладений Бухарестський мирний договір. В 1908 р., після того як Австро-Угорщина захопила Боснію й Герцеговину, Болгарія проголосила повну незалежність від Туреччини. Правителем нової держави став болгарський князь Фердинанд I.У 1908 р. Болгарія стала незалежною державою.
39.Серби під владою османів та Габсбургів(друга половина 17-18 століття).
Наприкінці XVII-початку XVIII ст. зміцнюються зв'язки сербів з Росією. Росія спрямовує свої зусилля на залучення сербів до спільної боротьби проти султана. У 1711 р. до Чорногорії вирушили російські емісари з царськими грамотами, в яких містилися заклики до повстання проти османів .Протягом усього XVIII ст. серби та чорногорці неодноразово виступали зі зброєю в руках, підтримуючи воєнні операції російської і австрійської армій у їхній боротьбі проти Османської імперії.За Пожаревацькою мирною угодою, підписанням якої завершилася австрійсько-турецька війна 1716-1718 рр., під владу Австрії потрапили сербські землі. Однак надії християн на поліпшення умов життя не виправдалися, навпаки воно погіршилося. До соціально-економічного та національного гноблення додалися проблеми, викликані агресивною релігійною пропагандою, спрямованою на витіснення православ'я католицтвом . Кінець століття ознаменувався створенням у 1787 р. збройних загонів сербських добровольців - "фрайкорів" . Після підписання мирної угоди в 1791 р. була здобута початкова форма автономії в межах Белградського пашалика .Унаслідок започаткованих реформ становище сербів потроху поліпшується. Розмір харачу було зменшено, відроджувалися ремісництво й торгівля, значно зменшилася кількість розбійних нападів. Дехто з офіцерів фрайкору навіть отримав пенсії від австрійського уряду. Було дозволено також будівництво церков і запроваджено певні елементи місцевого самоврядування. Здавалося, що на сербські землі нарешті прийшли мир і злагода. Проте це тривало недовго.Готуючись до війни з Францією, Порта поквапилася помиритись із внутрішніми противниками й дозволила повернутися до Белграда яничарам і дахіям, які відразу розгорнули анти-сербський терор.