3.1. Аналіз інфляції в Україні у 2011 р.

Споживча інфляція в січні 2011 року знизилася до 3,7% в річному вимірі (найнижчий показник за останні 9 років). Загалом з вересня 2011 року спостерігаються найнижчі показники інфляції за місяць в історії статистичних спостережень (у січні ІСЦ зріс лише на 0,2%). П’ятий місяць поспіль сезонно скоригований ІСЦ є від’ємним та ще більше зменшився в січні (до -0,8%). У зв’язку з переглядом Державною службою статистики України переліку товарів і послуг, що включаються до споживчого кошика для розрахунку ІСЦ (з 296 до 335 компонентів), змінилася його вагова структура. Частково змінився набір компонентів базової інфляції. У січні продовжилося уповільнення базової інфляції в річному вимірі до 6,6% (базовий ІСЦ до попереднього місяця не змінився). Цьому сприяли стримані монетарна і фіскальна політики. Під дією вторинних ефектів від падіння цін на сирі продукти (5,3% за рік) темпи зростання цін на продовольчі товари з високим ступенем оброблення, що входять до складу БІСЦ, зменшилися до 10,3% за рік (табл 3.1.).

Таблиця 3.1

Споживча інфляція в Україні

Зміна, %	Частка ІСЦ	Січень 2012 року
		порівняно з попереднім місяцем	за останні 12 міс.
1	2	3	4
ІСЦ	100,0	0,2	3,7
Продукти харчування та безалкогольні напої	52,9	0,2	0,6
Житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива	11,2	0,5	10,0
Транспорт	4,4	0,2	18,3
ІЦВ	-	-0,8	11,8
Базова інфляція
Широка	48,3	0,0	6,6
Вузька	19,8	-0,3	2,2
Одяг і взуття	7,5	-0,6	0,4
Небазова інфляція	51,7	0,3	0,1

Завдяки стримуючому впливу укріплення номінального ефективного обмінного курсу гривні зростання вузького базового ІСЦ уповільнився за підсумками року до 2,2% Інфляція в січні повністю була обумовлена її небазовою складовою, яка становила 0.4% (внесок у зміну ІСЦ – 0.2 в. п.). Зростання небазового ІСЦ у річному вимірі після досягнення максимуму 17.1% у червні 2011 року продовжило уповільнюватися до 0.1% у січні. Основним фактором цього стало продовження здешевлення сирих продуктів (5.3% за плинний рік) за рахунок ефекту високого урожаю 2011 року. Ціни групи товарів і послуг, що регулюються адміністративно, зросли до 7.8 % у річному вимірі (у січні – на 0.3%) та обумовили внесок в ІСЦ на рівні 1.2 в. п. (0.1 в. п. за місяць). Уповільнення світової економічної активності продовжує чинити тиск до зниження цін на продукцію основних експортоорієнтованих виробництв, а разом з тим – на індекс цін виробників, що уповільнив зростання до 11.8% у річному вимірі. Зменшення ІЦВ на 0.8% у січні відбулося головним чином унаслідок здешевлення продукції добувної промисловості на 4.9% (-0.6 в. п. – внесок в зміну ІЦВ за місяць). Таке тривале уповільнення темпів росту ІСЦ відбувається за рахунок як базової, так і небазової складових. Небазовий ІСЦ після досягнення максимуму 17.1% у червні 2011 року завдяки ефекту високого урожаю стрімко зменшився до 0.1% у січні. Базова інфляція уповільнюється більш стримано: з початку IV кварталу 2011 року знизилася з 8.8% до 6.6% в річному вимірі.

Середньомісячне значення місячної базової інфляції з ІІ кварталу 2009 року становить 0.6%, проте вже кілька останніх місяців він є нижчим цього рівня, а також спостерігається тенденція до його зниження як у місячному (у листопаді 2011 року він становив 0.3%, у грудні – 0.2%, у січні 2012 року – 0.0%), так і в річному вимірі (у січні – до 6.6%).Базовий ІСЦ, розрахований шляхом виключення харчових продуктів, що входять до його складу, знижується вже півроку і становить 4.2% у річному вимірі. Вузька базова інфляція та зростання цін на інші компоненти БІСЦ (послуги) з середини 2010 року стабілізувалися в межах 2 – 4%.Найбільш волатильною складовою базової інфляції є ціни на продовольчі товари з високим ступенем оброблення. У ручному вимірі їх зростання становило 10,3% (за місяць-0,1%), що обумовило 4.1 в. п. внеску в річну зміну БІСЦ. Але уповільнення іх зростання, що триває вже 5 місяців поспіль, під час відносно стабільної динаміки інших компонент БІСЦ призводить до аналогічного характеру динаміки річної базової інфляції. У зв’язку з цим базова інфляція в Україні все ще залишається досить чутливою до зміни цін на продукти харчування. Уповільнення зростання цін продовольчих товарів з високим ступенем оброблення відбувається через вторинні ефекти падіння цін на сирі продукти, що знизилися вже на 5.3% за останні 12 місяців. У зв’язку з більшим терміном зберігання харчових продуктів, що входять до БІСЦ, вплив ефектів врожаю та погодних змін на динаміку їх цін є більш розтягнутим у часі порівняно з сирими продуктами (це підтверджує схожа динаміка річної зміни цін на продукти з високим ступенем обробки з ковзною середньою зміни за рік цін на сирі продукти). Сукупний попит залишається на рівні, нижчому, ніж потенційний, що продовжує стримуючим чином впливати на базову інфляцію. Проте збільшення у IV кварталі 2011 року розриву ВВП (до -1%) сприяло уповільненню зростання БІСЦ та його компонентів (зокрема вузького БІСЦ). Стримана монетарна політика, спрямована на зменшення інфляційного тиску та девальваційного тиску на обмінний курс гривні, яку Національний банк України проводив у попередньому році у зв’язку з перевищенням в середині року базовим ІСЦ цільового рівня в 7.9% (у червні – вересні), сприяє зниженню ІСЦ та БІСЦ. Уповільнення зростання грошових агрегатів (грошової бази – до 3.7% за рік, грошової маси – до 12.3%) з певним лагом (8 – 10 місяців) відображається на динаміці інфляційних показників. Вузький БІСЦ у річному вимірі уповільнив зростання до 2.2% (у січні знизився на 0.3%), незважаючи на підвищені темпи інфляції в країнах- партнерах. Цьому сприяло укріплення номінального ефективного обмінного курсу гривні (НЕОК) на 8.1% плинний за рік (за рахунок укріплення курсу долара США до євро на фоні фінансової кризи в Єврозоні). Внесок вузької базової інфляції в БІСЦ становив -0.1 в. п. за місяць та 0.7 в. п. у річному вимірі. З точки зору впливу на сукупний споживчий попит бюджетна політика протягом року була достатньо стриманою. Попит населення на іноземну валюту разом із зростанням депозитів фізичних осіб у банках та скороченням кредитування сприяли адсорбуванню гривневої ліквідності на готівковому ринку (обсяг готівки поза банками зменшився на 4.2%), чим стримувався споживчий попит.

3.2 Статистичний аналіз змін споживчого кошику в Україні

Державна служба статистики України (ДССУ) за наявності суттєвих змін у структурі споживання населення регулярно (раз на 5 років) переглядає перелік товарів і послуг, що включаються до споживчого кошика для розрахунку ІСЦ. З січня 2012 року до розрахунку зміни цін споживчого кошика включено 335 компонентів (попередній кошик містив 296 компонентів. З переліку товарів і послуг споживчого кошика були вилучені такі, витрати на які стали незначними. Замість них з’явилися більш актуальні на даний момент. Окрім цього ДССУ деталізувала частину компонентів споживчого кошика: для окремих товарних позицій будуть визначатися зміни цін на українські та імпортні товари (ліки, автомобілі), в інших розрізнятимуть товари преміум чи бюджетного класу (алкогольні, тютюнові вироби). Одночасно відбулися коригування щодо віднесення окремих компонентів до складу базової інфляції.

Таблицю зі змінами споживчого кошику України дивись в додатку А.

Зокрема зі складу базової інфляції були виключені підакцизні товари (алкоголь і тютюн), окремі види хліба. Відповідно змінилася вагова структура для побудови ІСЦ та її компонентів. У новій структурі частка базового ІСЦ знизилася до 48.3% (55.2% до 2012 року), частка сирих продуктів зросла з 27.9% до 30.0%, частка продуктів та послуг, ціни на які регулюються адміністративно, зросла з 15.4% до 20.3%. Питома вага послуг та непродовольчих товарів в ІСЦ зросла з 22.5% до 23.2% та з 18.9% до 21.3% відповідно за рахунок зменшення частки продуктів харчування та безалкогольних напоїв з 58.6% до 55.6%. У зв’язку з виключенням підакцизних товарів зі складу базової інфляції частки інших компонент у її структурі зросли: послуг – з 19.0% до 23.9% вузької базової інфляції – з 32.0% до 34.2%, харчових продуктів з високим ступенем обробки – з 40.0% до 41.8%).

Інфляція витрат.

Зростання небазового ІСЦ у річному вимірі після досягнення максимальних значень у червні 2011 року під впливом ефекту високого урожаю продовжило уповільнюватися до 0.1% у січні. Порівняно з попереднім місяцем небазовий ІСЦ зріс на 0.4% (внесок у зміну ІСЦ – 0.2 в. п.). Динаміка небазової інфляції обумовлена уповільненням зростання цін за всіма складовими: триває процес зниження цін у річному вимірі на сирі продукти, уповільнення зростання цін на товари і послуги, що регулюються адміністративно, а також паливо. Внесок небазової інфляції в річну зміну ІСЦ скоротився до 0.1 в. п., зокрема внесок сирих продуктів з урахуванням їх високої ваги у структурі споживчих витрат домогосподарств є від’ємним і становить -1.5 в. п. (-0.6 в. п. – внесок в небазовий ІСЦ), адміністративних товарів та послуг – 1.2 в. п. (0.6 в. п.), палива – 0.4 в. п. Сезонно скоригована місячна зміна цін на сирі продукти вже 7 місяців поспіль є від’ємною (свідчить про нехарактерне для даного періоду здешевлення окремих продовольчих товарів), що знайшло відображення в продовженні здешевлення сирих продуктів (5.3% за рік). Високий врожай плодоовочевої продукції в 2011 році та достатній рівень пропозиції її на внутрішніх продуктових ринках призвів до зниження цін порівняно з відповідним місяцем попереднього року: у річному вимірі фрукти подешевшали на 4.1%, а овочі – на 45.7%. Це призвело до уповільнення зростання всієї групи продовольчих товарів (до 0.6% у річному вимірі) та зниження їх внеску в загальний рівень споживчих цін, що триває з середини попереднього року. Проте в січні погодні умови погіршилися для зберігання продукції плодоовочевої групи, що відобразилося на зростанні цін овочів і фруктів на 3.6% та 2.4% відповідно (по 0.1 в. п. – внесок в ІСЦ за місяць). Довідково. Зокрема, у січні серед овочів подорожчали огірки (на 24.9%), помідори (17.6%), капуста пекінська (15.8%), перець солодкий (6.3%), кабачки, баклажани, гарбузи (3.8%), серед фруктів – банани (8.9%), виноград (7.0%), яблука (3.5%). Проте відбулося зниження цін на цибулю (-3.8%), моркву ( 1.7%), картоплю (-1.2%), капусту білокачанну (-1.1%), а також апельсини, мандарини (-3.8%) та лимони (-0.7%). Продовжилося зниження цін на цукор: на 2.4% за місяць та на 24.5% у річному вимірі. Після піврічного періоду подорожчання знизилися ціни на яйця (на 6.3%), що обумовило внесок -0.1 в. п. в ІСЦ. У січні продовжилася тенденція до зниження цін на крупи (у середньому на 2.0%) та борошно (1.2%) в умовах падіння світових цін на зерно та достатніх його запасів на зернозберігаючих і зернопереробних підприємствах усередині країни завдяки високому врожаю зернових і зернобобових культур. У річному вимірі ціни на борошно зросли на 3.5%, що через підвищення собівартості виробництва зумовило підвищення цін на хліб і хлібопродукти (на 4.3%). Зростання цін на зернові культури (як індикатор вартості кормів для худоби) в умовах постійного скорочення поголів’я худоби стимулювало підвищення цін на м’ясо та м’ясопродукти на 10.1% (зокрема на яловичину – на 15%, на свинину – на 7.3%). Ціни групи товарів і послуг, що регулюються адміністративно, уповільнили своє зростання до 7.8% (у січні зросли на 0.3%) та обумовили внесок в ІСЦ 1.2 в. п. (0.1 в. п. за місяць). У річному вимірі суттєве зростання цін спостерігається у сфері житлово-комунального господарства (у річному вимірі оренда житла зросла на 6.9%, квартирна плата – на 22.4%, опалення – на 9.1%, холодна та гаряча вода – на 12.9% та 9.0% відповідно, електроенергія – на 22.9%). Безпосередньо в січні ціни на послуги ЖКГ зростали: квартирна плата зросла на 3.0%, водопостачання – на 1.3%, каналізація – на 1.7%, гаряча вода та опалення – на 0.1%. У зв’язку з оновленням структури продовольчого кошику підакцизні товари з 2012 року включені до складу небазової інфляції, оскільки динаміка цін на алкогольні напої і тютюн у значній мірі залежить від підвищення рівня акцизних зборів (за січень ціни підакцизних товарів зросли на 0.7%, у річному вимірі – 9.0%). Найбільше серед компонент небазової інфляції протягом останніх 12 місяців зростали ціни на паливо (23.8%, внесок в ІСЦ – 0.4 в. п.), що відбувалося під впливом підвищення вартості нафти на світових товарних ринках (усередині 2011 року річні темпи зростання становили понад 50% та уповільнилися до 16.1% у січні 2012 року). Через вторинні ефекти це відображається насамперед на підвищенні цін компонентів ІСЦ, де внесок палива в собівартість є найбільшим (міський транспорт, міжміські та приміські автобусні перевезення, таксі), та впливає на збільшення вартості інших компонентів споживчого кошика.