РОЗДІЛ 4

ПОРЯДОК НАРАХУВАННЯ МИТНИХ ПЛАТЕЖІВ НА МАКАРОННІ ВИРОБИ В РЕЖИМІ «ІМПОРТ»

4.1. Порядок митного оформлення макаронних виробів у режимі «імпорт»

Результати проведення товарознавчої оцінки якості макаронних виробів вітчизняного та закордонного виробництва свідчать про те, що продукція, яка імпортується до України має відмінні результати за встановленими вимогами, що свідчить про високу якість і задовольняє потреби вибагливих споживачів.

Товарознавча оцінка та характеристики макаронних виробів доводить те, що одну із лідируючих позицій за критеріем співвідношення цини і якості на товар із дослідних зразків займає ВАТ «Макфа», тому імпортувати продукцію з Російської Федерації, яка виготовляється ТОВ «Макфа» є досить доцільно.

Відкрите акціонерне товариство «Макфа» - агропромисловий холдинг, виробник макаронних виробів, борошна, круп. Асортимент продукції складає більше 150 найменувань. Частка компанії на російському ринку макаронних виробів становить близько 23 %

ВАТ «Макфа» входить в першу п'ятірку найбільших світових виробників макаронних виробів. Обсяг виробництва макаронних виробів становить більше 15 тисяч тонн на місяць. Компанія «Макфа» - підприємство з повним циклом виробництва, що включає власні сільськогосподарські угіддя, переробний комплекс, виробничі та пакувальні лінії. Штаб-квартира холдингу розташована в Челябінську.

Макаронна продкція імпортована з Росії користується в ураїнських споживачів великим попитом тому, що ця продукція характеризується високою якістю і більш доступна за ціною, порівняно з макаронами, які імпортовані з інших країн.

Поставка товару з Росії відбувається зручним способом у автомобільному транспорті на кордоні Україна – Рсійська Федерація, в пункті пропуску Чугуновка-Вериговка.

Критеріем вибору даного пункту пропуску пуслужив вибір найкоротшого маршруту до пункту призначення. Загальна маршрутна відстань між пунктами становить приблизно 2138 км , що передбачає 27 годин переїзду.

Всі необхідні митні процедури здійснюються у міждержавному пункті пропуску 630400 – Чугуновка , яка працює із суміжним пунктом пропуску Верловка (Російська Федерація).

Пунк пропуску Чугуновка – Верловка – це автомобільний пункт пропуску, який пропускає грузові автомобілі та здійснює митний, ветеринарний, фітосанітарний, єкологічний та прикордонний контроль.

Митне оформлення товару в режимі імпорт здійснюється відповідно до вимог встановлених розділом VIII Митного кодесу України [] і проводиться для забезпечення дотримання встановлених законодавством України порядку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон.

Митне оформлення суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснюється службовими особами митниці у місцях розташування митниць - зонах митного контролю, спільно із зацікавленими державними органами впродовж часу, визначеного митницею.

Оформлення товару, який прямує за ввізним напряком з Російської Федерації здійснюється у пункті пропуску Чугуновка – Верловка цілодобово, особою уповноваженою проводити такі операції відповідно до частини шостої статті 257 Митного кодексу України та Порядоку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа(додаток).

Під час ввезення в Україну вказаного у коментарі товару з метою імпорту здійснюється ветеринарно-санітарний контроль у формі документального контролю посадовою особою митного органу. Для цього до переліку документів обов’язково додається міжнародний ветеринарний сертифікат країни-експортера або ветеринарне свідоцтво. Крім вищезазначених документів, товар може також супроводжуватися дозволом на ввезення в Україну об’єктів ветеринарно-санітарного контролю. При цьому іноземні сертифікати беруться до уваги виключно у випадках, коли взаємне визнання таких сертифікатів передбачено нормами відповідних міжнародних договорів.

Також під час ввезення в Україну партії макаронної продукції здійснюється обов'язковий санітарно-епідеміологічний контроль в пункті пропуску через митний кордон України.

Ввезення в Україну продукції макаронного виробництва можливе лише після отримання позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи (крім товарів з переліку Постанови МОЗ від 26.12.2008 № 25).

Факт позитивного висновку підрозділу МОЗ України засвідчується штампом "Санiтарно-епiдемiологiчний контроль здiйснено" на товаросупровідних документах

Під час ввезення в Україну зазначеного товару з метою імпорту, державний контроль в пункті пропуску через митний кордон України здійснюється у формі попереднього документального контролю (на підставі документів, які видані в країні експорту).

Під час імпорту в Україну партій макаронних виробів товар підлягає санітарно-епідеміологічному контролю, який здійснюється посадовими особами органів Державної санітарно-епідеміологічної служби України в зонах митного контролю на митній території України (крім пунктів пропуску через митний кордон України).Завершення митного оформлення імпорту в Україну можливе лише після отримання позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи (крім товарів з переліку Постанови МОЗ від 26.12.2008 № 25. Факт позитивного висновку підрозділу МОЗ України засвідчується штампом "Санiтарно-епідеміологічний контроль здiйснено" на товаросупровідних документах.

Вiдповiдно до положень Митного кодексу України ввезення на митну територію України макаронних виробів вздiйснюється за умові обов'язкового надання митним органам забезпечення сплати митних платежiв.

Згідно вимог наказу ДМСУ від 15.02.2011 № 107 для декларування товару партії макаронної продукції введено додаткові вимоги до заповнення графи 31 ВМД. Тільки товари, що ввозяться на митну територію України в первинній тарі(упаковці), невіддільній від товару до його споживання і в якій товар подається для роздрібного продажу чи в первинній упаковці товар, що здійснюється на підставі Наказу ДМСУ № 95 від 11.02.2011 Про затвердження Класифiкатора додаткової митної iнформацiї, яка вноситься до графи 31 ВМД, необхiдної для iдентифiкацiї товарiв при їх класифiкацiї згiдно з УКТЗЕД. Забороняється ввезення iмпортних харчових продуктiв без маркування державною мовою України, що мiстить iнформацiю про:

- загальну назву харчового продукту;

- номiнальну кiлькiсть харчового продукту;

- склад харчового продукту, iз зазначенням перелiку назв використаних при виготовленні iнших продуктiв харчування, харчових добавок;

- харчову та енергетичну цiннiсть; - кiнцевий термiн реалiзацiї або дату виготовлення i термiн придатностi;  - умови зберiгання;  - найменування та адресу виробника i мiсце виготовлення;  - умови використання (якщо такi передбаченi); - наявнiсть компонентiв з генетично модифiкованої сировини (якщо використання компонентiв передбачено нормативними документами на даний харчовий продукт);

-застереження щодо вживання харчового продукту певними категорiями (групами) населення (дiти, вагiтнi, люди похилого вiку, спортсмени, хворi тощо);

- iншу iнформацiю, передбачену нормативними документами.

У маркуваннi забороняється наводити iнформацiю про їх лiкувальнi властивостi без дозволу МОЗ України.

До товарних партій макаронних виробів Харківською обласною митницею, через яку прямує товар, встановлено посилені заходи контролю - обов'язковий митний огляд, відбір зразків товару, залучення підрозділу тарифів та вартості митниці тощо.

Отже, виходячи зі специфіки митного оформлення партії макаронних виробів, до переліку основних документів, необхідних для оформлення грузу в режимі імпорт відносяться:

1. Карточка аккредитації в митниці (оригінал і копія);

2. Справка про декларування валютних цінностей;

3. Копія паспорта декларанта;

4. Контракт та специфікація до нього;

5. Інвойс та його переклад;

6. Сертифікат походження;

7. Справка про транспортні витрати;

Експортна накладна країни походження

3.5. Визначення коду товару за УКТ ЗЕД для макаронних виробів

Різні країни виробляють, імпортують та експортують широкий асортимент товарів. Для регулювання виробництва та ведення міжнародної торгівлі необхідно відрізняти одні товари від інших. Тому й було вирішено створити систематизований перелік товарів і присвоїти товарам цифрові коди.

Якщо б національні промисловості виробляли та імпортували (експортували) обмежену кількість товарів (наприклад тільки картоплю та автомобілі), то не було б необхідності у створенні будь-якої спеціальної номенклатури товарів.

Для того, щоб відрізняти одні товари від інших, їх необхідно систематизувати і мати можливість класифікувати. Такий систематизований перелік товарів являє собою Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД), у якій кожен товар має своє певне місце. У товарній номенклатурі товари систематизовано за розділами, розділи поділено на групи, а групи - на товари.

УКТ ЗЕД, розроблений на базі Гармонізованої системи описання і кодування товарів (ГС) і Комбінованої тарифно-статистичної номенклатури Європейської економічної співдружності (КН ЄЕС), представляє собою основу системи мір державного регулювання зовнішньоекономічною діяльністю держави.

Важливе при декларуванні товарів для проведення їх митного оформлення заповнення граф 31 та 33 ВМД. У графі 31 вказується комерційна і фірмова назва товару, його характеристики, що включають у себе асортимент, розміри, номери моделей, стандарти, типи, комплектність та інші відомості про товар, які дають можливість однозначно класифікувати його кодом, вказаним у графі 33.

Ставки мита у Митному тарифі України наведено відповідно до кодів товарів. Нетарифні обмеження (тобто ліцензування, квотування та ін.) також в основному застосовуються до товарів, указаних у вигляді кодів товарів чи товарних позицій.

Структура УКТ ЗЕД включає найменування розділу, код та найменування групи, код та найменування товарної позиції, кодове позначення товару, найменування товару, преференційна, пільгова, повна ставка мита та скорочене позначення додаткових одиниць його виміру.

Елементами структури УКТ ЗЕД є система кодування та система класифікації. Кодування товару – це представлення товару у вигляді цифрового знака. Код товару в УКТ ЗЕД десятизначний і складається таким чином:

код групи - 2 знаки;

код позиції - 4 знаки;

код підпозиції – 6 знаків;

код категорії – 8 знаків;

код підкатегорії – 10 знаків.

Визначення коду макаронних виробів проходить поетапно.

Перший рівень, визначення розділу, до якого можна віднести товар. На даному етапі товари групуються за галузями промисловості. Відповідно, макаронні вироби відноситься до розділу IV "Готові харчові продукти".

Наступний, другий рівень - визначення групи. Загальна кількість груп у товарній номенклатурі - 97. У них товари зібрані відповідно до таких ознак:

за матеріалом виготовлення;

за функціональним призначенням;

за ступенем обробки.

Оскільки макаронні вироби є готовим продуктом, то вони відносяться до групи 19 "Готовi продукти iз зерна зернових культур, борошна, крохмалю або молока; борошнянi кондитерськi вироби ".

Третій рівень, визначення товарної позиції, яка деталізує товар за більш специфічним ознаками. Макаронні вироби відносять до товарної позиції 1902 "Вироби з макаронного тiста варенi або неваренi, начиненi (м'ясом чи iншими продуктами) або не начиненi, або приготовленi iншим способом, наприклад спагетi, макарони, локшина, рiжки, галушки, равiолi, канелонi; кускус, готовий або не готовий до вживання ".

Четвертий рівень передбачає визначення підпозиції товару. Для макаронних виробів підпозицією буде – 190230 "Іншi вироби з макаронного тiста ".

Визначення товарної категорії – п’ятий рівень.

Для вказаного товару класифікація на рівні товарної категорії не проводиться.

Визначення підкатегорії – завершальний етап визначення коду за УКТ ЗЕД. Для макаронних виробів (пера) підкатегорією буде – 1902 30 10 00 "Висушені".

Отже код товару за УКТ ЗЕД – 1902 30 10 00.

Класифікацію товару можна представити у вигляді таблиці 4.2.

Таблиця 4.2

Код макаронних виробів за укт зед

Код групи	04	Готовi харчовi продукти; алкогольнi та безалкогольнi напої i оцет; тютюн та його замiнники
Товарна позиція	04	19	Готовi продукти iз зерна зернових культур, борошна, крохмалю або молока; борошнянi кондитерськi вироби
Товарна підпозиція	04	19	02	Вироби з макаронного тiста варенi або неваренi, начиненi (м'ясом чи iншими продуктами) або не начиненi,
Товарна категорія	04	19	02	30	Інші вироби з макаронного тіста
Товарна підкатегорія	04	19	02	30	00	Висушені.

4.6. Нарахування митних платежів на макаронні вироби в режимі «імпорт»

4.6.1 Визначення митної вартості макаронних виробів в режимі «імпорт»

Основне призначення митної вартості – база оподаткуання митом (ввізним, вивізним, сезонним, особливими видами мита), якщо ставка цього податку визначена у відсотковому значенні (адвалорна ставка).

Розмір ставок мита розраховується виходячи з потреб національної економіки. Зазвичай низькі ціни ставки ввізного мита встановлюються на сировину, в якій є потреба для вітчизняних виробників, середні – на напівфабрикати й високі на готову продукцію, яка в достатній кількості виробляється в країні. Якщо необхідно обмежити вивезення товарів, у яких є потреба на внутрішньому ринку, зазвичай запроваджується вивізне мито. Для захисту внутрішнього ринку можуть запроваджуватись і інші види мита – сезонні (на сільськогосподарську продукцію) та особливі (антидемпінгове, компенсаційне та особливе ). Тобто ставки мита є регулятором зовнішньої торгівлі (митно-тарифне регулювання) [4].

Однак слід враховувати, що формування ціни на товар у зовнішній торгівлі здійснюється під впливом багатьох факторів, основним з яких є прагнення усіх країн максимально повно виходити з власними товарами на зовнішній ринок. Як наслідок, ці заходи зі стимулювання як прямими дотаціями у вигляді експортних відшкодувань та компенсацій, так і непрямими – через систему кредитування експорту, страхування ризику тощо. Свою систему стимулювання попоту мають великі підприємства, які для виведення на нові ринки власної продукції пропонують різного роду знижки (дилерські, оптові, ексклюзивні ) та відстрочки з оплати (товарний кредит).

Усі ці фактори приховують реальну вартість виробництва товару та роблять неефективними тарифні бар'єри , які будує кожна країна, захищаючи внутрішній ринок. Саме для визначення реальної вартості виробництва товару за кордоном як основи для стягнення митнтх податків і зборів було запроваджено поняття «митна вартість».

Згідно із загально прийнятими міжнародними нормами у ст VII та відповідних додатках до ГАТТ , митна вартість – це оцінка ввезеного товару в країну імпорту, яка здійснюється на підставі номінальної ціни в країні експорту, тобто ціни на такий або аналогічний товар, який продається або пропонується для продажу при нормальному ході торгівлі в умовах вільної конкуренції, чого внаслідок перелічених факторі, на сьогодні не існує. Як бачимо, для цілей митного оподаткування головне не купівельна вартість, а рівень цін, який склався на товар у країні експорту. Тому слід виділити головні особливості, характерні митній вартості:

- за митну вартість ніхто товар не продає і не купує, її визначають визначно для митнтх цілей

- митна вартість ніколи не може дорівнювати нулю (навіть якщо товар не ліквідний), оскільки у виробництво товару були вкладені кошти – сформовано його виробничу вартість.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм МКУ. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 Митного кодексу.

Митна вартість обчислюється насамперед на основі ціни угоди, тобто фактурної вартості товару.

Фактурна (контрактна) вартість - це ціна товару, обумовлена в контракті та відповідно у рахунку-фактурі.

Подальший розрахунок митної вартості здійснюється з урахуванням умов поставки товару згідно з інтерпретацією Міжнародних комерційних термінів «Інкотермс – 2010», виходячи з того, які витрати включені продавцем до рахунка-фактури та коли вони здійснені – до перетину митного кордону чи після.

Тому знання «Інкотермс – 2010» є необхідною умовою для вирішення питань визначення митної вартості, а саме знання того, які витрати поставки включаються продавцем до рахунка-фактури за різних умов поставки.

При обчисленні митної вартості товарів витрати, зроблені до перетину митного кордону (якщо вони не включені до рахунка-фактури), додаються до фактурної вартості: за навантаження товару на транспортний засіб, за страхування, сплачене вивізне мито та ін.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами ( рис. 4.1) :

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Рисунок 4.1. Методи визначення митної вартості

Основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.

Якщо основний метод не можна використати, застосовується послідовно кожен із перелічених методів. При цьому кожен наступний метод застосовується, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом застосування попереднього методу (за винятком методів віднімання та додавання вартості, які можуть застосовуватися у будь-якій послідовності).

У нашому випадку доцільно використати метод оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.

При визначенні митної вартості за цим методом повинні бути включені витрати:

1) витрати на доставку товарів до аеропорту, порту чи іншого місця ввезення товарів на митну територію України:

1. вартість транспортування;

2. витрати на навантаження, вивантаження, перевантаження і перевалку товарів;

3. страхові суми;

2)витрати, понесені покупцем:

4. комісійні та брокерські винагороди, за винятком комісійних за закупівлю товару;

5. вартість контейнерів та іншої багаторазової тари, якщо відпо­відно до товарної номенклатури вони розглядаються як одне ціле з товарами, що оцінюються;

6. вартість пакування, включаючи вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням;

3)відповідна частина вартості таких товарів та послуг, які прямо чи побічно надаються покупцю безоплатно або за зниженою ціною для використання у зв'язку з виробництвом або продажем (відчуженням) на вивезення товарів, що оцінюються, якщо відповідна частина не була включена до заявленої ціни:

7. сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів та інших комплектуючих виробів, які є складовою частиною товарів, що оцінюються;

8. інструментів, штампів, форм та інших подібних предметів, використаних на виробництво товарів, що оцінюються;

9. матеріалів, витрачених на виробництво товарів, що оцінюються (мастильних матеріалів, палива тощо);

10. інженерної проробки, дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за тезками митної території України і безпосередньо необхідних для виробництва товарів, що оцінюються;

4)ліцензійні та інші платежі за використання об’єктів права інтелектуальної власності, які покупець (імпортер) прямо чи побічно повинен вплатити як умову продажу (відчуження) товарів, що оцінюються;

5)відповідна частина прибутку від будь-якого подальшого перепродажу, передачі чи використання товарів, що оцінюються, на митній території України, яка прямо чи побічно йде на користь продавця.

Макаронні вироби імпортуються на підставі договору купівлі-продажу на умовах поставки DDP – поставка за платою митаЧелябінськ. Цей термін зобов’язує продавця надати товар покупцям в країні імпорту та здійснити митне оформлення в країні імпорту.

Митна вартість визначається на основі ціни договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Оскільки поставка здійснюється на умовах DDP – поставка за платою мита, то до

У нашому випадку до фактурної вартості включено транспортування до кордону (100 доларів США) та брокерські витрати (120 доларів США).

ФВ = РВ+ТВ + Б (4.1)

де РВ – реалізаційна вартість, РВ = 5588,88 доларів США;

ТВ – транспортні витрати, ТВ = 100 доларів США;

Б – брокерські витрати, Б = 120 доларів США.

ФВ = (5588,88 + 100 + 120) = 44071.04 грн.

МВ=ФВ, (4.2)

де МВ – митна вартість;

ФВ – фактурна вартість, ФВ = 44071.04 грн.;

Отже, митна вартість становить 44071.04 грн.