Тема 3. Економічні погреби людини та інтереси. План.

1. Економічні потреби суспільства: сутність та класифікація Закон зростання потреб.

2. Корисність продукту та її види.

3. Економічні потреби та економічні інтереси.

Міні-лексикон: Потреби, економічні потреби закон зростання економічних потреб, корисність продукту, закон спадної граничної корисності продукту, економічні інтереси, об`єкти економічних інтересів, суб`єкти економічних інтересів.

Література:

Основна: 1.гл.7,8;2. гл.2; 3 гл. 2 § 3-5; 5, гл.2; 7, с.42-55; 9, гл.2; 11, с.66-71; 12, гл.2.

Додаткова: 15,7,33.

1. Економічні потреби суспільства: сутність та класифікація. Закон зростання потреб.

Економічна наука пізнає не тільки об’єктивні закони розвитку суспільства,а й мотиви діяльності,економічної поведінки людини,рушійні сили соціально-економічного прогресу. Кінцевою метою виробництва завжди є задоволення потреб людини й суспільства.

Різноманітність потреб та їхня класифікація за різними критеріями

Як з погляду виникнення, так і реалізації послідовності задоволення потреб у суспільстві існує певна ієрархія.

Теорія ієрархії потреб за А.Маслоу

Реалізація, або задоволення потреб означає певний рівень споживання благ, який залежить від багатьох факторів:

1. Рівень розвитку продуктивних сил й економічної ефективності

2. Соціально-економічних відносин і принципів розподілу благ, які забезпечують соціально-економічну ефективність

3. Політичного устрою, системи організації й управління виробництвом, політики держави.

4. Традицій, рівня культури, формації, цивілізації

Безмежність потреб і обмеженість ресурсів, необхідних для їх задоволення, породжує дію двох законів суспільного розвитку:

• закону зростання потреб

• закону зростання продуктивності праці ( закону економії праці)

Цей закон є загальним законом соціально-економічного прогресу, оскільки він характеризує не тільки кількісне зростання життєвих благ, а й зміну їхньої структури, ієрархії, що відображає і прогресивний розвиток суспільного виробництв

Між потребами і виробництвом існує діалектичний взємозв’язок

Взаємозв’язок та взаємодія потреб і виробництва

Потреби	Виробництво
1. Стимулюють появу і розвиток виробництва	1. Забезпечує задоволення потреб
2. Рівень і структура потреб визначають рівень і структуру виробництва	2. Відтворення виробництва – це відтворення потреб
3. Процес задоволення потреб породжує нові потреби і нове виробництво	3. Створю нові блага і перетворює їх на масові
	4. Розвиток виробництва, змісту і характеру праці зумовлює розвиток людини і зростання її потреб

Протиріччя між потребами і ресурсами породжує проблему вибору:

1. Які блага, якої якості і в якій кількості виробляти.

2. Які ресурси та технології використовувати.

3. Кому дістануться вироблені блага і в якій кількості.

2. Корисність продукту та її види.

Корисність_________________________________________________________________________________________________________________________

Важливо (!) – Корисність речі взагалі (вода, дім, інформація) і корисність додаткової речі даного виду.

Корисність

Об’єктивний характер Суб’єктивний характер

Гранична корисність – це додаткова корисність, або задоволення, одержуване людиною з однієї додаткової одиниці конкретної продукції

Закон спадної граничної корисності (ЗСК)

Падіння граничної корисності в міру споживання людиною додаткових одиниць певного продукту називається законом спадної корисності

Кількість продукту, що споживається	Гранична корисність (ОК)	Сукупна корисність (ОК)
1	2	3
0 1 2 3 4 5 6	0 4 3 2 1 0 -1	- 4 7 9 10 10 9

Значення ЗСК

- пояснює закон попиту

- допомагає усвідомити, яким чином споживачам розподіляти грошові доходи між різними товарами

- управляє мірою задоволення людських потреб

Фактори визначення корисності:

1. Співвідношення розміру потреби і кількості благ для її задоволення

2. Корисність додаткової одиниці даного блага

3. Рідкість (величина запасу) даного блага

3. Економічні потреби та економічні інтереси

Види економічних інтересів

За суб’єктами

1. Особисті

2. Сімейні

3. Державні

4. Загальнолюдські

5. Колективні

6. Національні

7. Соціальних груп

8. Покупців і продавців

9. Інші

За об’єктами:

1. Майнові

2. Фінансові

3. Інтелектуальні

4. Духовні

5. Соціальні

6. Інші

Визначальним у системі інтересів суспільства завжди є особистий інтерес. Різноманітність суб’єктів господарювання та їхніх особистих інтересів визначають складність їх реалізації, складність економічних відносин.

За характером:

1. Антагоністичні

2. Неантагоністичні

Єдність інтересів досягається у процесі їхньої взаємодії та взаємореалізаціі.

Шляхи поєднання економічних інтересів:

• субординоване підпорядкування одних економічних інтересів іншим

• координоване узгодження різнобічних інтересів усіх економічних суб’єктів

Рушійні сили економічного розвитку – взаємодія потреб та інтересів економічних суб’єктів

Потреби у свідомості людини перетворюються на інтерес або мотив спонукальної цільової дії. ( мотив від латинського movere – «приводитися в рух»)

Спонукання до певних дій породжує конкретний результат у вигляді задоволення, часткового задоволення чи незадоволення потреби.

Отже, суперечлива взаємодія виробництва та споживання, інтересів і потреб є рушійною силою соціально-економічного розвитку.