- •Історія української конституції
- •1. Пам’ятки правової культури хіі–хvіі ст.
- •2. Конституційні проекти XIX – початку хх ст.
- •3. Конституційний процес в умовах національно-демократичної революції (1917–1920 рр.)
- •4. Конституції Радянської України
- •Конституційний процес у незалежній Україні
- •Література
Література
Нормативна:
Акт проголошення незалежності України // Голос України. –1991. – 24 серпня.
Декларація про державний суверенітет України. – К., 1990.
Закон України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 груд. 2004 р. // Урядовий кур’єр.– 2004. – 9 грудня.
История Советской Конституции. Сборник документов. 1917–1957. – М., 1957.
Конституційні акти України. 1917–1920. – К., 1992.
Конституція України. – К., 1996.
Конституція Української Радянської Соціалістичної Республіки. – К., 1937.
Конституція Української Радянської Соціалістичної Республіки. – К., 1978.
Конституция общенародного государства. Сборник документов. –М., 1978.
Материалы по истории СССР для семинарских и практических занятий. Освободительное движение и общественная мысль в России в ХІХ в. – М., 1991.
Самостійна Україна: Збірник програм українських політичних партій початку ХХ століття. – Тернопіль, 1991.
Слюсаренко А. Г., Томенко М. В. Історія української конституції. – К., 1993.
Наукова та навчальна:
Василенко М. Матеріали до історії українського права / М. Василенко. – К., 1928.
Винниченко В. К. Відродження нації / В. К. Винниченко. – Ч. І–Ш. – К., 1990.
Возняк М. Кирило-Мефодіївське братство / М. Возняк. – Львів, 1921.
Грушевський М. Конституційне питання і українство в Росії / М. Грушевський // Літературний вісник. – Т. ХХХ. – Львів, 1905.
Грушевський М. Хто такі українці і чого вони хочуть / М. Грушевський. – К., 1991.
Драгоманов М. Вибране / М. Драгоманов. – К., 1991.
Історія держави і права України / За ред. А. Рогожина. – У 2 ч. – К., 1996.
Копиленко М., Копиленко О. Держава і право України. 1917–1920 / М. Копиленко, О. Копиленко. – К., 1997.
Копиленко М., Копиленко О. Еволюція українського конституціоналізму / М. Копиленко, О. Копиленко // Право України. – 1992. – № 6.
Копиленко О. Л. «Сто днів» Центральної Ради / О. Л. Копиленко. – К., 1993.
Копиленко О. Л. «Українська ідея» Грушевського: історія і сучасність / О. Л. Копиленко. – К., 1991.
Кукушкин Ю. С., Чистяков О. И. Очерки истории конституции СССР / Ю. С. Кукушкин, О. И. Чистяков. – М., 1980.
Кирило-Мефодіївське товариство. Т. 1–3. – К., 1990.
Леонтович Ф. Русская правда и Литовский статут / Ф. Леонтович. – М., 1962.
Мухіна М. Ю. Перша Конституція Радянської України / М. Ю. Мухіна // Трибуна лектора. – 1989. – № 10.
Пріцак О. Пилип Орлик, його конституція і бачення проблем тогочасної України / О. Пріцак // Дзвін. – 1990. – № 2.
Саппа М. Про еволюцію поглядів Х. Раковського на національне питання / М. Саппа // Політичні питання. –1992. – № 2.
Таранов А. П. Історія Конституції Української Радянської Соціалістичної Республіки / А. П. Таранов. – К., 1957.
Ткач А. П. Історія кодифікації дореволюційного права України / А. П. Ткач. – К., 1968.
Юзьков Л. П. Конституция Советской Украины / Л. П. Юзьков. – К., 1984.
Яковлів А. Договір Б. Хмельницького з Москвою 1654 р. / А. Яковлів // Ювілейний збірник на пошану академіка Д. Багалія. – К., 1928.
Яневський Д. Маловідомі конституційні акти України 1917–1920 рр. / Д. Яневський. – К., 1991.
Яневський Д. XI Конституція України в XX сторіччі / Д. Яневський // Філософська і соціологічна думка. – 1991. – № 8.
Не були підписані Петром I.
Конституціями в польську добу називалися постанови сейму.
Це офіційна иазва держави.
Формально ініціаторами референдуму виступила група громадян із Житомиру.
** Після виборів 2002 р. Президент запропонував Верховній Раді на практиці апробувати основні положення запропонованої ним реформи політичної системи: створити постійно діючу більшість і сформувати коаліційний Кабінет Міністрів. Більшість була сформована фракціями пропрезидентського передвиборчого блоку «За єдину Україну», а блок «Наша Україна», що набрав більше всіх голосів на виборах (близько 25%) опинився в опозиції. При цьому більшість складалася з 231 депутата.