5.2. Гранулометричний склад грунту.

Грунт – гетерогенна система, що складається з елементарних часточок (механічних елементів) різних за розміром від декількох мікрометрів до декількох міліметрів. Ці елементарні часточки об’єднуються у фракції: часточки більше 3мм – каміння; 3 – 1 мм. – щебінь; 1 – 0,5 мм. – пісок крупний; 0,5 – 0,25мм. – пісок середній; 0,25 – 0,05мм – пісок дрібний; 0,05 – 0,01мм. – пил крупний; 0,01 – 0,005мм. – пил середній; 0,005 – 0,001мм. – пил мілкий; 0,001 – 0,0005мм. – мул грубий; 0,0005 – 0,0001мм. – мул мілкий; менше 0,0001мм. (< 0,1мкм.) – колоїди.

Розподіл грунту на фракції за розміром елементарних частинок називається механічним аналізом грунту, а відносний вміст у грунті різних за розміром механічних частинок називається гранулометричним складом. Для характеристики за гранулометричним складом пропонувалося багато класифікацій (В.Р. Вільямс, Н.М. Сибірцев). Найбільшого поширення на території колишнього Радянського Союзу набула класифікація Н.А. Качинського, а для умов України була розроблена класифікація М.М. Голдіна, яка використовується і сьогодні.

Таблиця 7

Гранулометричний склад орного шару

Назва грунту	Генет ичний горизо нт	Глиби на,см	Кількість, % від маси г рунту						Сума фракцій
			1.00 0,25	0,25 0,05	0,05 0,01	0,01 0,005	0,005 0,001	Менш є 0,001	> 0,01	< 0,01
Чорноземи звичайні середньогумусні	Н/к	0-43	0,29	6,66	41,9	9,15	9,87	33,42	42,65	57,35
Лучно-чорноземні	Н(А)	0-45	0,52	10,7	59,4	5,1	3,6	22,2	68,8	31,2
Лучно - болотні	Hiks/gl	0-26	0,05	16,4	50,65	5,07	5,17	16,4	73,4	26,6

Властивості грунтів значною мірою залежать від їх гранулометричного складу. У піщаних грунтах елементарні частинки крупні, проміжки між ними великі, тому вода крізь такі грунти проходить швидко, вимиваючи у нижні горизонти органічні та мінеральні сполуки. Такі грунти не утримують вологу, бідні на поживні речовини і тому малородючі.

Супіщані грунти також недостатньо утримують воду, вміст поживних речовин у них низький.

Суглинкові грунти містять 10 – 35% мулистої фракції, мають збільшену кількість капілярних пор. Ці грунти добре утримують воду, проте у достатній мірі забезпечуються повітрям, поживні речовини з цих грунтів не вимиваються.

Глинисті грунти мають 40% і більше мулистої фракції, вода у них просочується дуже повільно. Вони добре забезпечені елементами мінерального живлення.

Отже, у напрямку від піщаних грунтів до глинистих збільшується вміст поживних речовин і водоутримуюча здатність, але знижується аерація і утруднюється обробіток.

Вивчаючи гранулометричний склад грунтів дає змогу спеціалістові передбачити їх властивості та вирішувати питання щодо підбору ґрунтообробних знарядь, строків і способу обробітку.