28. Механізм держави поняття призначення структура

Механізм держави — це цілісна ієрархічна система всіх державних організацій, які практично здійснюють завдання та функції держави. Механізм є структурним та предметним втіленням держави, це її по­стійно функціонуюче вираження.

Структура механізму держави складається з трьох рівнів.1. Державні підприємства, уставови, організації-підрозділи та колективи працівників, що створються державою для реалізації функцій держави в економічній та соціальній сферах

2.Державні органи- колективи службовців,що створюються для реалізацій владних функцій, закодавчі,виконавчі, судові сферою діяльності є політична влада.

3.Органи спеціального призначення- збройні сили , органи внутрішніх справ, служба безпеки, контрольно-наглядові органи, органи виконання кримінальних покарань,що здійснюють охоронні ункції

Основним призначенням органів законодавчої влади, представлених парламентом, є законотворча діяльність. Органи законодавчої влади мають верховенство, оскільки вони формуються всенародно, встановлюють правові засади державного і громадського життя, основні напрями внутрішньої і зовнішньої політики країни, визначають правову організацію і форми діяльності виконавчої і судової влади. Провідне положення законодавчих органів у механізмі держави обумовлює вищу юридичну чинність прийнятих ними законів.

29. Апарат держави його поняття ознаки принципи організації і діяльності

Державний апарат — центральна частина механізму держави, юридично оформлена система всіх державних органів, які здійснюють управління суспільством, виконують завдання та функції держави.

Державний апарат характеризується такими ознаками:

• це структурно організована система державних органів, яка ґрунтується на загальних принципах, єдності кінцевої мети, взаємодії, орієнтована на забезпечення реалізації функцій держави;

• це система юридично оформлених органів, які наділяються відповідною компетенцією та здійснюють управління суспільством на професійній основі;

• це система органів, кожний з яких має матеріальні засоби для здійснення управлінських функцій;

• це диференційована, згідно з принципом поділу влади, система державних органів;• це система державних органів, які здійснюють свою діяльність у безпосередньо управлінських і правових формах.

Принципи організації і діяльності державного апарату - відправні засади, незаперечні вимоги, висунуті до формування і функціонування державних органів.

Основні принципи організації і діяльності державного апарату,

1) пріоритет прав і свобод людини;

2) єдність і поділ влади;

3) верховенство права — виражається, наприклад, у праві оскарження в суді рішень державних органів, відшкодуванні шкоди, заподіяної їх незаконними діями;

4) законність;

5) ієрархічність - підлеглість по вертикалі;

6) організаційно-правова зв'язаність діяльності державних органів і посадових осіб;

7) поєднання виборності і призначуваності;

8) демократизм методів і стилю роботи;

10) поєднання колегіальності та єдиноначальності;

11) гласність і урахування громадської думки;

12) професійна компетентність;

13) економічність, програмування, науковість;

14) право рівного доступу до державної служби.

30. Поняття ознаки види державиних органів

Державний орган - це одна особа або організована група осіб, спеціально призначені для реалізації державної влади в передбачених законом випадках. До числа державних органів ставляться, наприклад, суд, президент, парламент і т.д.

Основні ознаки державних органів:

а) створюються й функціонують у відповідності й на основі норм права;

б) відносна структурна й функціональна відособленість у механізмі держави по ознаці їхньої спеціалізації;

в) функціональна взаємодія один з одним у процесі реалізації кожним своїх повноважень, обов'язків.

Серед державних органів розрізняють:

а) єдиноначальні;

б) колегіальні;

в) органи законодавчої, виконавчої, судової влади й ін.

Види

1) за місцем у системі державного апарату:

первинні, що формуються безпосередньо народом як джерелом влади і мають представницький характер;

вторинні, що формуються первинними органами, походять від них і підзвітні їм;

2) за способом утворення:

виборні, які обираються населенням чи представницькими органами;

призначувані, що призначаються главою держави чи вищестоящими органами;

успадковані, які передаються монархом у спадщину;

3) за часом функціонування:

постійні, які створюються без обмеження строку дії для виконання основних завдань держави;

тимчасові, які створюються для вирішення невідкладних завдань, викликаних надзвичайними обставинами;