104.Характеристика структурних елементів уроку географії різних типів.

Урок – основна форма навчання.Урок провдиться за навчальною програмою.Урок проводиться за розкладом.Урок має обмежений характер.Урочна система обднує школярів одного віку.Урок проводиться обов’язково у присутності вчителя.Клас складається з постійного складу учнів.

До структурних компонентів уроку географії відносять: організаційний момент-початковий елемент кожного уроку, незалежно від його типу. Вчитель психологічно та організаційно готує учнів до виконання відповідної робот: перевіряє присутність учнів, їх підготовку до уроку. мотиваційний блок-починається з короткої вступної розповіді або бесіди вчителя про практичне значення тих знань, що будуть вивчатися, про їх місце в курсі шкільної географії, науки, житті суспільства.актуалізацію опорних знань- перед вивченням нової теми відбувається шляхом організації евристичної бесіди, та доповнюється цікавими аргументами вчителя, ЇЇ тривалість не має перевищувати 3-5 хвилин , первинне сприйняття навчального матеріалу( має бути конспект учня, карта), узагальнення та систематизацію знань, проведення підсумків уроку (вчитель виставляє оцінки, аргументує їх, визначає + - уроку, відмічає пасивних і активних учнів) пояснення домашнього завдання.

105.Типи уроків географії, їх характеристика, приклади.1.Комбінований,2.Засвоєння нових зань, 3.Вступний, 4. Урок формувань умінь і навичок, 5.Урок узагальнення і систематизації знань. 6.Урок контролю, знань, умінь, навичок. 1комбінований - перевірка виконання учнями домашнього завдання практичного характеру; перевірка, оцінка і корекція раніше засвоєних знань, навичок і вмінь; відтворення і корекція опорних знань учнів; повідомлення теми, мети і завдань уроку та формування мотивації учіння; сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу; осмислення, узагальнення і систематизація нових знань; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання. З усіх зазначених типів комбінований урок найпоширеніший у сучасній загальноосвітній школі. Йому належить 75-80 відсотків загальної кількості уроків, що проводяться. Цей тип уроку здебільшого використовується в початкових і середніх класах. Урок засвоєння нових знань.Передбачає сприймання їх, усвідомлення, осмислення на основі встановлення внутрішніх і зовнішніх взаємозв'язків, запам'ятовування, узагальнення, систематизацію, готовність до практичного застосування. Особливості структури: організація класу; перевірка домашнього завдання; актуалізація та корекція опорних знань; ознайомлення учнів із темою, цілями та завданнями уроку; мотивація учіння; сприймання та усвідомлення школярами навчального матеріалу; осмислення взаємозв'язків між його елементами; узагальнення і систематизація знань; підведення підсумків уроку; повідомлення та пояснення домашнього завдання.Урок формування умінь і навичок.Такому формуванню сприяє виконання системи передбачених навчальною програмою вправ та завдань.У структурі його виділяють: перевірку домашнього завдання; актуалізацію і корекцію опорних знань, умінь і навичок; ознайомлення учнів із темою, метою і завданнями уроку; вивчення нового матеріалу, практичне застосування нових знань посередництвом пробних вправ; самостійне застосування нових знань у стандартних ситуаціях на основі виконання тренувальних вправ за зразком, інструкцією чи заздалегідь підготовленою технологічною карткою; перенесення здобутих знань, умінь і навичок у нестандартні ситуації і використання їх на творчому рівні (виконання завдань і вправ творчого характеру з використанням процедур творчої діяльності І.Я.Лернера або відомих у креативній акмеології методик, стратегій і тактик творчої діяльності); підведення підсумків уроку; повідомлення і пояснення домашнього завдання.

Урок застосування знань, умінь і навичок.Використання засвоєних знань, умінь і навичок на практиці виступає одночасно засобом і метою навчально-виховного процесу. Як засіб навчання здобута інформація використовується на різних уроках. Як мета виступає під час проведення цього типу уроку. Структура його: перевірка домашнього завдання; актуалізація і корекція опорних знань, умінь і навичок; повідомлення теми, цілей та завдань уроку; осмислення змісту та технології виконання системи необхідних навчальних дій; самостійне виконання поставлених завдань під контролем учителя; звіт учнів про роботу; обґрунтування вчителем її результатів та проведення відповідної корекції; повідомлення та пояснення домашнього завдання.Вступний урок- є вступом до вивчення одного з курсів шкільної географії аба початком вивчення великого курсу.

106Прийоми роботи з таблицями, схемами, картинами на уроках географії.

Значення географічних картин визначається їх функціонально-дидактичними особливостями, асаме:- картини дають змогу організувати різні види пізнавальної діяльності учнів;-картина може, у певних межах, замінити безпосереднє спостереження географічних об’єктів та явищ, - картини є узагальненим відтворенням реальних географічних об’єктів.

107Нетрадиційні уроки географії. Види. Особливості підготовки та проведення окремих видів нетрадиційних_ уроків. Уроки нетрадиційної (нестандартної) форми організації навчання та їх класифікація. Застосування інтерактивних форм організації навчання на уроках географії. Лекційно-семінарська система навчання. Сюжетно-рольові та імітаційні ігри. Уроки-змагання. Ділові ігри на уроках географії. Уроки-конференції та їхній зв’язок з проектним навчанням. Інтегровані уроки. Урок із застосуванням інформаційних технологій. Етапи проектування уроків географії нетрадиційної форми. Критерії оцінювання ефективності уроку нетрадиційної форми.

108Контроль за рівнем навчальних досягнень учнів при вивченні географії. Види. Методичні особливості проведення. 12-ти бальна системи оцінювання навчальних досягнень учнів, яка виявляється в тому, що:

• Оцінюється не дитина, а її діяльність;

• Учень може засвоювати тему в оптимальному для нього темпі;

• Учитель оцінює саме навчальні досягнення учня, не порівнює знання одного учня зі знаннями інших, а зважає на просування в опануванні знаннями та вміннями кожної дитини з урахуванням її індивідуальності;

• Учень має право на повторну атестацію з метою підвищення оцінки.

У роботі методичних об'єднань доцільно актуалізувати рекомендації щодо тематичного обліку знань учнів. Важливо, щоб тематична атестація сприяла систематизації та узагальненню знань, а її результати підлягали педагогічному та управлінському аналізу. Тематичні атестації, у тому числі й повторні, рекомендується здійснювати в межах навчального часу, на уроках. Досвід показує, що прагнення педагогів проводити тематичні атестації у позаурочний час призводить до перевантаження учнів, нераціонального використання робочого та особистого часу вчителів. Методичні поради щодо організації оцінювання навчальних досягнень учнівІснує декілька видів оцінювання навчальних досягнень учнів: поточне, тематичне, підсумкове. Обов'язковим є тематичне та підсумкове, а поточне оцінювання можна здійснювати за бажанням учителя. Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів є засобом систематизації та узагальнення знань; воно спонукає школярів до більш ґрунтовного опанування основних положень конкретної теми. Воно може бути ефективним лише в разі виконання вчителем таких умов:

1. Визначити з кожної теми обсяг знань, умінь та навичок, обов'язкових для учнів;

2. Націлити учнів на осмислення й засвоєння суттєвого в матеріалі теми, а не на механічне вивчення теми загалом. Перед початком вивчення чергової теми учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення (кількість занять); термінами і формою проведення тематичної атестації; умовами оцінювання.

3. Структурувати завдання для тематичної атестації таким чином, щоб вони сприяли засвоєнню основного матеріалу теми.

4. Результати тематичного оцінювання використовувати для покра-щення своєї роботи на основі аналізу причин недостатнього рівня підготовленості учнів з окремих тем.

Застосування на практиці критеріїв оцінювання потребує обов'язкового врахування вікових особливостей учнів та особливостей навчальних курсів. Особливо слід звернути увагу на те, що під час тематичної атестації у 5-х класах треба ширше застосовувати високі бали й уникати низьких. Тематичне опитування доцільно проводити в ігровій формі. Тематична оцінка може виставлятися в тому числі й автоматично на підставі опанування учнями матеріалу теми її вивчення з урахуванням поточних оцінок. На уроках української та російської мов проводиться індивідуальний контроль за вмінням швидко читати вголос та мовчки. Оцінки накопичуються протягом семестру. За умови, коли вчитель має можливість здійснити перевірку не один раз, а двічі, для виведення підсумкової оцінки береться кращий показник. Якщо темою передбачено виконання учнями практичних, лабораторнихта інших обов'язкових практичних завдань, то воно є обов'язковою умовою виставлення тематичної оцінки.