![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1.Концепція ціни в маркетингу.
- •3.Функції та принципи ціни.
- •5. Маркетингова цінова політика в контексті комплексу маркетингу підприємства.
- •6.Етапи розробки маркетингової цінової політики.
- •1. Визначення цільового ринку.
- •8.Склад та структура ціни.
- •10.Вплив конкуренції на встановлення ціни. Види конкуренції та методи конкурентної боротьби.
- •12.Стратегії встановлення ціни на ринку монополії.
- •13.Стратегії встановлення ціни на ринку монополістичної конкуренції.
- •14.Стратегії встановлення ціни на ринку олігополії.
- •17.Еластичність попиту за доходом. Особливості цінового сегментування споживачів залежно від рівня доходу.
- •18.Характеристика додаткових чинників, які впливають на ціноутворення.
- •19.Види знижок.
- •25.Методи визначення ціни з орієнтацією на витрати.
- •28.Управління ціновою чутливістю.
- •29. Методи дослідження цін.
- •31. Характеристика стратегій маркетингу в співвідношенні «ціна-якість».
- •32.Характеристика основних стратегій ціноутворення в маркетингу.
- •33. Маркетингові стратегії на кожному етапі життєвого циклу товару.
- •34.Особливості маркетингових цінових стратегій залежно від типу конкуренції на ринку.
- •35.Сутність та види цінових ризиків.
- •36.Методи маркетингового аналізу цінових ризиків.
- •38.Методи визначення вартості бренду.
- •39.Стратегії цінового позиціонування брендів.
- •43.Принципи та методи встановлення світових цін.
- •45.Особливості встановлення індикативних цін.
- •46.Характеристика методів прямого державного регулювання цін.
- •48.Особливості ціноутворення в Інтернет-економіці.
- •49.Специфіка витрат при встановленні цін в Інтернет-економіці.
8.Склад та структура ціни.
Кожний
вид ціни складається з окремих частин,
які називаються елементами. До елементів
ціни
належать: собівартість (С), прибуток
(П), мито
(М), акцизний збір (А),
податок на додану вартість (ПДВ),
посередницько-збутова націнка (НП) і
торговельна надбавка (НТ). Собівартість
та прибуток
є обов’язковими елементами ціни, тому
що відшкодування витрат і отримання
прибутку є невід’ємною умовою виробництва
продукції. Наявність інших елементів
в ціні необов’язкове і залежить від
галузевої належності продукції, її
соціальної значущості, кількості
господарських ланок, що беруть участь
у виробництві і реалізації продукції,
та інших чинників. Так,
мито входить до складу ціни тільки
імпортних товарів, а акцизний збір є
елементом лише незначної частки
продукції. Податком на додану вартість
хоча й обкладається абсолютна більшість
товарів, але є певні винятки. Націнки
посередницько-збутових і торговельних
організацій містять і ціни тих товарів,
реалізація яких здійснюється через
посередницькі ланки. Тому не тільки
ціни на різні товари, а й той самий вид
ціни може мати неоднаковий склад
елементів. Найбільш наочно це видно на
прикладі відпускної ціни, яка за своїм
складом може виступати в шістьох
варіантах.У першому варіанті (С + П)
відпускна ціна збігається з ціною
підприємства. Такі ціни встановлюються
на продукцію, яка не обкладається
товарними податками, а її реалізація
здійснюється безпосередньо виробником
(наприклад, кам’яне вугілля, шкільні
підручники). Другий варіант (С + П + ПДВ)
застосовується в тому разі, коли продукція
обкладається податком на додану вартість
та її продає сам виробник (наприклад,
одяг, взуття, меблі, побутова техніка).
Це найпоширеніший варіант відпускної
ціни виробника. За третім варіантом (С
+ П + А + ПДВ) ціни встановлюються на
підакцизні товари (наприклад, тютюнові
вироби, алкогольні напої). Якщо продукція
реалізується через посередницько-збутові
організації, то до складу ціни входить
відповідна націнка і формується четвертий
(С + П + НП), п’ятий (С + П + ПДВ + НП) і шостий
(С + П + А + ПДВ + НП) варіанти відпускної
ціни посередника. Склад роздрібної ціни
(ЦР) на вітчизняні товари, яка містить
у собі максимальну кількість елементів,
можна записати таким чином:
Важливою характеристикою ціни є її
структура, яка показує частку кожного
елемента ціни в її абсолютному значенні.
Ціни мають різні структури, що зумовлюється
неоднаковим їхнім складом та особливостями
формування окремих елементів. Якщо
склад ціни відомий, то можна встановити
в її величині частку витрат, прибутку
чи товарних податків, що дає змогу
визначити шляхи зміни ціни та коригувати
цінову стратегію підприємства. Тому
обґрунтованість кожного елемента ціни
та досягнення її оптимальної структури
є важливим завданням ціноутворення.
9.Класифікація факторів ціноутворення в системі маркетингу. Фактори ціноутворення — це сукупність тих чинників, які впливають на дії продавця у процесі встановлення ним цін на продукцію. їх можна поділити на внутрішні — такі, що залежать від продавця, контролюються ним, та зовнішні — такі, що не залежать від продавця, не контролюються ним. До основних внутрішніх факторів ціноутворення можна зарахувати: 1. Цілі компанії, що визначені для певного періоду часу. Такими цілями можуть бути:— максимізація поточного прибутку компанії. У цій ситуації менеджери компанії повинні знайти такі підходи до ціноутворення, які б дали найбільші поточні фінансові результати. — максимізація частки ринку компанії. Така ціль вже є не поточним, а стратегічним пріоритетом. — ринкове виживання. 2. Рівень витрат, пов'язаних із виробництвом і реалізацією продукції компанії. 3. Маркетингова стратегія компанії. До основних зовнішніх факторів ціноутворення слід віднести: 1. Стан і динаміка ринку. Місткість ринку є важливим показником, який визначає скільки в цілому продукції можливо тут збути. Чим вищими є темпи зростання ринку, тим, в принципі, сприятливішими є цінові можливості для продавців. 2. Цінова еластичність попиту. 3. Ціни конкурентів. 4. Конкурентні позиції компанії. 5. Стадія життєвого циклу товару. Отже, фактори ціноутворення — це те, що впливає на підходи компанії до формування цін на свої товари. Це широкий погляд на те, що потрібно і може бути враховано у розробці цінових підходів компанії. Але ринок цим аналізом не цікавиться, споживачі бачать конкретні ціни і реагують саме на них. Фактичні ціни є вершиною того айсберга, який може бути визначений як система ціноутворення компанії.