1.2. Нацистський «новий порядок» в Україні в 1941—1944 рр. Голокост.

Протягом одного року німецькі війська та їх союзники окупували територію України (червень 1941 — липень 1942 рр.).Наміри гітлерівців були викладені в плані «Ост»— плані знищення на­селення та «освоєння» окупованих територій на Сході. За цим планом, зокрема, передбачалося:

• часткове онімечення місцевого населення;

• масова депортація, у тому числі українців, до Сибіру;

• заселення німцями окупованих земель;

• підрив біологічної сили слов'янських народів;

• фізичне знищення слов'янських народів.

Для управління окупованими територіями Третій рейх створив спеціаль­не Управління (Міністерство) окупованих територій. Очолював міністерство Розенберг.

Свої плани нацисти почали здійснювати відразу після загарбання території України. Спочатку гітлерівці прагнули ліквідувати саме поняття «Україна», розчленувавши її територію на адміністративні райони:

• Львівська, Дрогобицька, Станіславська й Тернопільська області (без пів­нічних районів) утворили «Дистрикт Галичина»,який підпорядковувався так званому Польському (Варшавському) генерал-губернаторству;

• Рівненська, Волинська, Кам'янець-Подільська, Житомирська, північ­ні райони Тернопільської, північні райони Вінницької, східні райони Мико­лаївської, Київська, Полтавська, Дніпропетровська, північні райони Криму та південні райони Білорусії утворили «рейхскомісаріат Україна».Центром стало місто Рівне;

• східні райони України (Чернігівщина, Сумщина, Харківщина, Донбас) до узбережжя Азовського моря, як і південь Кримського півостра, були під владою військової адміністрації;

• території Одеської, Чернівецької, південних районів Вінницької і за­хідних районів Миколаївської областей утворили нову румунську провінцію « Трансністрія»;

• Закарпаття з 1939 р. залишалося під владою Угорщини.

Українські землі як найбільш плодородні мали стати джерелом постачання

продукції та сировини для «нової Європи». Народи, які населяли окуповані території, підлягали знищенню або виселенню. Та частина, що виживе, пере­творювалась на рабів. По завершенню війни на українські землі передбачалось переселити 8 млн німецьких колоністів.

	план відповіді
1.	План «Ост». «Новий по­
	рядок»
2.	Поділ України.
3.	Масовий терор.
4. Пограбування України.
5.	Голокост.

У вересні 1941 р. рейхскомісаром України було призначено Е. Коха.

«Новий порядок»,запроваджений загарбниками, включав: систему масо­вого знищення людей;, систему пограбування; систему експлуатації людських і матеріальних ресурсів.

Особливістю німецького «нового порядку» був тотальний терор. Із цією метою було створено систему каральних органів — державну таємну поліцію (гестапо), збройні формування служби безпеки (СД) і націонал-соціалістичної партії (СС).

На окупованих територіях нацисти знищили мільйони мирних жителів, виявлено майже 300 місць масових страт населення, 180 концтаборів, понад 400 гетто тощо. Щоб запобігти руху Опору, німці запровадили систему колек­тивної відповідальності за акт терору чи саботажу. Розстрілу підлягали 50 % євреїв і 50 % українців, росіян та інших національностей від загальної кіль­кості заручників. Загалом на території України під час окупації було знищено 3,9 млн мирних громадян.

НатериторіїУкраїни гітлерівські кати вдалися домасовогознищення військово­полонених: в Янівському таборі(Львів) загинуло 200 тис. осіб, у Славутинському (так званий гросслазарет) — 150 тис., Дарницькому(Київ) — 68 тис., Сирець- кому(Київ) — 25 тис., Хорольському(Полтавська обл.) — 53 тис., в Уманській Ямі— 50 тис. осіб. Загалом в Україні було знищено 1,3 млн військовополонених.

Крім масових знищень окупанти проводили й ідеологічну обробку населен­ня (агітація і пропаганда), метою якої було підірвати волю до опору, розпали­ти національну ворожнечу. Окупанти видавали 190 газет загальним тиражем 1 млн примірників, працювали радіостанції, кіномережа тощо.

Жорстокість, зневага до українців та людей інших національностей як до людей нищого ґатунку були головними рисами німецької системи управлін­ня. Військовим чинам, навіть нижчим, надавалось право розстрілу без суду і слідства. Увесь час окупації в містах і селах діяла комендантська година. За її порушення мирних людей розстрілювали на місці. Магазини, ресторани, перукарні обслуговували тільки окупантів. Населенню міста заборонялося користуватися залізничним і комунальним транспортом, електрикою, теле­графом, поштою, аптекою. На кожному кроці можна було бачити оголошення: «Тільки для німців», «Українцям вхід заборонено» тощо.

Окупаційна влада відразу почала провадити політику економічної експлуа­тації та нещадного гноблення населення. Уцілілі промислові підприємства окупанти оголосили власністю Німеччини й використовували їх для ремонту військової техніки, виготовлення боєприпасів тощо. Робітників примушували працювати по 12—14 годин на добу за мізерну заробітну плату.

Фашисти не стали знищувати колгоспи і радгоспи, а на їх базі створювали так звані громадські збори, або загальні двори, і державні маєтки, головним завданням яких було постачання та вивезення до Німеччини хліба та іншої сільськогосподарської продукції.

На окупованих територіях гітлерівці запровадили величезну кількість різних поборів із населення. Його змушували платити податки за будинок, садибу, двері, худобу, домашніх тварин (собак, кішок). Вводилося подушне — 120 крб за чоловіка і 100 крб за жінку. Крім офіційних податків, окупанти вдавалися до прямого пограбування, мародерства. Вони забирали в населення не тільки продукти харчування, а й майно.

Так до березня 1943 р. в Німеччину було вивезено 5950 тис. тонн пшениці, 1372 тис. тонн картоплі, 2120 тис. голів худоби, 49 тис. тонн масла, 220 тис. тонн цукру, 400 тис. голів свиней, 406 тис. овець. До березня 1944 р. ці цифри

Висновок. Перша світова війна носила загарбницький характер. Українські землі стали об'єктом загарбання, а українці — учасниками братовбивчого протистояння. Два воєнно-політичні блоки вели криваву війну за українські землі без урахування національних інтересів народу.

• Дати:1914—1918 рр. — Перша світова війна; серпень 1914 р. — початок

бойових дій на території України; серпень-вересень 1914 р. — Галицька

битва.

• Поняття, терміни, назви:Антанта, Троїстий союз, «Галицькабитва».