Лекція № 9 Навчання аудіювання

1. Суть аудіювання

2. Зміст навчання аудіювання

3. Вправи для навчання аудіювання

1. Аудіюваня – цеперцептивна(бо здійснюється сприйняття, рецепція, перцепція)розумова(бо мають місце розумові операції: аналіз, синтез, індукція, дедукція, порівняння, абстрагування, конкретизація)мнемічна(відбувається виокремлення і засвоєння інформативних ознак мовних і мовленнєвих одиниць, впізнавання як результат зіставлення з еталоном, що зберігається у пам’яті) діяльність.

Іншомовні вміння, обсяг та міцність знань зумовлюють розуміння іншомовного аудіотексту. Аудіювання визначається як внутрішніми умовами,серед яких (інтерес; рівень і спрямованість уваги; впевненість в особистісній чи суспільній значущості інформації), так ізовнішніми(мовна і змістова структура аудіотексту – труднощі аудіотексту: кількість незнайомих мовних одиниць, що ускладнюють розуміння, якщо вони містять ключову інформацію).

Аудіювання тісно пов’язане з іншими видами мовленнєвої діяльності. Так, аудіювання іговорінняє двома взаємопов’язаними фазами усного мовлення, які чергуються при спілкуванні Щодо читання, точитанняі аудіювання є рецептивними видами мовленнєвої діяльності, де має місце сприйняття –розуміння – активне перекодування інформація. При цьому канали сприйняття різні: при аудіюванняі – це слуховий канал, при читанні – зоровий. Приписьмі людина промовляє і чує те, що пише.

Аудіювання є як метою, так і засобом навчання. Щодо мети, при навчанні аудіювання учні повинні навчитися розуміти мовлення при двобічному акті спілкування та розуміти текст в нормальному темпі з голосу вчителя або у звукозапису.

Існують різні цілінавчання аудіювання, що характеризуються такимипараметрами:

1. видом акту розуміння (повне розуміння, з’ясування важливих ідей, цілеспрямований вибір інформації);

2. видом використання аудіо тексту (повідомлення, розповідь, аудіо текст);

3. тематикою;

4. обсягом тексту;

5. способом контролю розуміння (рідна чи іноземна мова, відповіді на запитання, вибіркові відповіді, узагальненні повідомлення, розповідь тощо).

Аудіювання є також засобомнавчанню. Воно допомагає оволодінню звукової сторони ІМ, її фонемним складом і інтонацією, а також засвоєнню лексичного та граматичного матеріалу. Аудіювання також полегшує оволодіння говорінням, читанням та письмом.

2 Змістнавчання аудіювання складається зтрьох компонентів, а саме:

1. лінгвістичного;

2. психологічного;

3. методологічного.

Лінгвістичнийє провідним компонентом. Він складається змовноготамовленнєвогонавчального матеріалу.Мовний матеріалвключає такі одиниці мови як: фонеми, морфеми, слова, фразеологічні сполучення, мікро- і макротексти. Учні мають навчитися розрізняти звуки ізольовано та в сполученнях, чути різницю, довгі та короткі звуки, їх кількісні та якісні характеристики, рим, наголос, інтонацію.Мовленнєвий матеріалскладається з ситуативно зумовлених висловлювань різного обсягу (від слова до макротексту).

Психологічний компонентвключає доведення сприйняття і розуміння іншомовного висловлювання до рівня навички і вміння. Загальновідомо, що успішність аудіювання залежить від концентрації уваги учнів на тому, що вони слухають, бо найменше відволікання від слухання веде до втрати смислу почутого. У учнів має бути сформованим уміння сприймати, розуміти і активно переробляти інформацію. Це пов’язано з умінням членувати аудіотекст на смислові відрізки, утримувати їх в пам’яті, знаходити головну думку тексту, відокремлювати головну інформацію від другорядної тощо.

Формування навичокаудіювання має місце під час накопичення лексичних одиниць та лексико-граматичних структур. Формуваннявміньаудіювання здійснюється під час безпосереднього спілкування ІМ вчителя з класом, учнів між собою, а також при використання спеціальних аудіотекстів.

Методологічний компонентзмісту навчання аудіювання – це навчання технології сприймання та розуміння іншомовних текстів. Вчитель повинен пояснювати учням важливість концентрації на тому, що потрібно почути, а також навчити учнів співвідносити почуте з конкретною ситуацією. Великою допомогою тут є зорове сприйняття ситуації, тобто використання того, що є характерним під час спілкування. Це предметна наочність, жести, міміка тощо.

3. Загальновідомо, що формування іншомовних вмінь зумовлено різнимифакторами, а саме:

1. віковими особливостями учнів;

2. швидкістю і гнучкістю мислення індивіду;

3. їх фактичними знаннями;

4. знаннями лексики, граматики та фонетики рідної мови;

5. знаннями з аспектів ІМ в означений період;

6. ступенем автоматизованості іншомовних умінь;

7. організацією навчання;

8. якістю навчального матеріалу;

9. методичною кваліфікацією вчителя.

Вправи для навчання аудіювання спрямовани на подолання двох видів труднощів:

1. мовних– фонетичних, лексичних, граматичних.

2. труднощів аудіотексту– тематики, змісту, структури, форми викладу (монологічна чи діалогічна).

Відбір вправдля навчання аудіювання залежить від умов пред’явлення аудіотексту, де виокремлюють:

1. темп мовлення;

2. кількість пред’явлень,

3. наявність чи відсутність того, хто говоре;

4. наявність чи відсутність вербальних опор.

Виокремлюють підготовчі вправи, що базуються на мовних елементах і розвивають мовленнєвий слух і слухову пам’ять учнів та ті вправи, що спрямовані на навчання прогнозування змісту аудіотекту, які розвивають словесно-логічну пам’ять

Підготовчі вправи, що базуються на мовних елементах включають

1. Вправи на розуміння і диференціацію звукової форми слова, що привчають учнів до точності слухання. Вони полегшують розуміння словоформ в потоці мовлення, навчає диференціації від подібних словоформ, що звучать. Ці вправи будуються на парах слів, що відрізняються одним звуком.

2. Вправи на семантизацію похідних і складних слів. Вони базуються на знаннях словотворчих елементів. Слова для семантизації подаються в парах або в контексті.

3. Вправи на семантизацію елементів в синтагмі. Синтагматичний зв’язок визначається дієсловом, значення якого семантизується на основі синтагматичного передбачення.

4. Вправи на розуміння речень з незнайомими лексичними одиницями і багатофункціональними граматичними структурами. Ці вправи спрямовані на навчання учнів розуміти значення лексичних одиниць у контексті.

5. Вправи на диференціацію значень паронімів. У цих вправах використовують пари паронімів, які легко сплутати при аудіюванні.

Вправи на навчання прогнозування змісту аудіотекту.

1. Прослухайте фрази ті визначте, в яких ситуаціях вони вживаються.

2. Прослухайте текст і заповніть пропуски графічного варіанту тексту.

3. Прослухайте слова, запам’ятайте їх і назвіть ті, щовідносяться до означеної теми.

4. Прослухайте і повторіть за диктором фрази.Доповніть їх подібними за змістом.

Робота над аудіотекстом має за мету:

1. повне розуміння змісту аудіотексту;

2. розуміння головної думки аудіотексту;

3. розуміння означених деталей аудіотексту.

Контрольрозуміння аудіо тексту може здійснюватися:

1. усно або письмово;

2. рідною або іноземною мовою;

3. шляхом виконання традиційних вправ або тестів.

Лекція № 10