Психологічний склад українського нараду

Життєдіяльність людини залежить від соціально-психологічного фактора стійкої спільності людей, що історично склалася на базі спільного економічного, соціального, релігійного, культурного, побутового життя, території, мови, тобто нації. При вивченні БЖД не можна не враховувати соціально-психологічного фактора, а саме такого його елемента, як психологія нації.

Яким Ярема в 1935 р. на українському педагогічному конгресі у Доповіді «Українська психіка» визначив типи психології окремих націй незалежно від того, що переважає в її проявах: екстраверсія чи інтроверсія – світ об’єктів чи світ суб’єктів. Було висловлено думку, що психологія українців ближча до індуїзму (інтроверсія), ніж до американізму (екстраверсія).

Українське православ’я – нейтральне до політики, – несе в собі екстравертивний характер (поєднання з життям, пристосування до його потреб). Ми перейняті більш етичним духом християнства, ніж можливістю утвердження через нього державної влади.

За І. Вишневським релігія – це духовний зміст життя особистості.

Українській нації притаманні такі особливості:

а. перевага емоцій над волею й інтелектом;

б. легка запальність і швидке заспокоєння;

в. сентиментальність, чутливість, ліризм, що виражені в естетизмі народного життя й обрядовості;

г. егоцентризм, прагнення особистої свободи без належних устремлінь до державності (маємо елементи державних імпульсів шляхтичів П. Сагайдачного, Б. Хмельницького, І. Мазепи, І. Виговського, П. Орлика);

д. анархічний індивідуалізм – найбільший ворог єднання;

е. миролюбність, відсутність схильності до насильницької експансивності, примиренство до чужої експансивності;

ж. свободолюбність особи, яка є умовою демократизму, вільних об’єднань, федералізму.

Г. Ващенко ще в 1945 р. у праці «Виховний ідеал» дав огляд розвитку української розумової культури, за рівнем якої українці вважаються передовим народом у Європі.

Оцінка особливостей українського народу Г. Ващенко:

а. схильність до синтетичного мислення, яке є найважливішою умовою творчості;

б. народ багатий на красу й силу почуттів (пісні, музика);

в. охайність, чемність, гостинність, високий моральний стан;

г. статева моральність.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТЕОРІЇ РИЗИКУ тема__8___

Небезпека в будь-якій сфері діяльності має кількісну характеристику і залежить від багатьох чинників, що змінюються у часі. Один із найбільш характерних проявів небезпеки є ризик. Ризик дії чи бездіяльності у тій чи іншій формі присутній в 90% причинах аварій та травм. У Психологічному довіднику слово «ризик» трактується як «дія, що направлена на привабливу мету, досягнення якої має елементи небезпеки, загрозу втрати, невдачі». Тлумачний довідник англійської сучасної мови розкриває поняття «ризик» як «можливість чи ймовірність виникнення небезпеки, втрати, нещасного випадку». Згідно ДЕСТ 12.0.002-80 «ССБП. Терміни та визначення» термін «небезпечний виробничий фактор» відповідає – «виробничий ризик» (англ.) і «професійний ризик» (франц.) У російському довіднику С.Ожегова ризик пояснюється як «вчинок у надії на щасливий вихід». Таке трактування дає можливість визначити ризик як вчинок, який здійснюється в умовах невизначеності.

Категорії невизначеності: І Людина ризикує, щоб досягти бажаної мети.

ІІ Людина ризикує, щоб уникнути фізичної небезпеки.

Загальні риси складності задач, які вимагають рішення:

• Кожна задача, що вимагає рішення, має набір варіантів, з яких слід зробити обґрунтований вибір.

• Кожний варіант дій має відповідні наслідки для людини, яка приймає рішення.

• Кожний наслідок має для людини, що приймає рішення відповідну цінність чи користь.

Якості ризику: 1. ризик, як небезпечна умова (можливі зовнішні небезпеки середовища);

2. ризик, як вчинок (небезпечна дія людини як елемента трудової діяльності).

Ризик включає у себе комбінацію двох компонентів: наслідки небажаних подій до частоти виникнення цих подій. Тобто, небезпеки – це обставини несприятливого характеру, а ризик – статистична ймовірність їх виникнення.

Ризик визначаєтьсяяк відношення тих чи інших небажаних наслідків на одиницю часу до можливого числа подій.

R = n/N = %, де R-ризик, n-небажані наслідки, N-кількісна оцінка можливої події.

Ризик буває:

1. Індивідуальний ризик – це відповідна небезпека для окремого індивіда.

2. Соціальний ризик – це залежність між частотою подій і числом уражених при цьому людей.

Психологічні функції ризику:

1. Ризик може бути метою діяльності людини (самоутвердження, бажання створити певну думку про себе).

2. Ризик може виступати в ролі мотиву (ризик заради ризику; отримання гострих відчуттів).