- •Облікова політика
- •І. Теоретична частина
- •Поняття облікової політики, її значення
- •Рівні облікової політики, її суб’єкти та об’єкти
- •Мета облікової політики
- •Суб’єкти облікової політики:
- •Об’єкти та елементи облікової політики
- •Таблиця 1 - Фактори впливу на формування облікової політики [93]
- •1.3. Структура облікової політики підприємства
- •1.4. Елементи облікової політики та їх розкриття
- •Облікова політика підприємства
- •Таблиця 2 – Основні елементів облікової політики підприємства
- •Тема 2. Порядок формування та документування ОбліковОї політикИ
- •Нормативно-правові документи
- •2.1. Процес формування облікової політики
- •Послідовність формування облікової політики
- •Організаційно-підготовчий етап
- •2. Визначення зовнішніх та внутрішніх чинників, явищ і процесів, які впливають на розробку облікової політики
- •3. Вибір елементів облікової політики за визначеними об’єктами та її інформаційного забезпечення
- •4. Оформлення та затвердження розпорядчого документу про облікову політику, впровадження та застосування облікової політики
- •5. Контроль за дотриманням облікової політики, виявлення недоліків (удосконалення) та внесення змін в облікову політику
- •2.2. Документальне оформлення облікової політики
- •2.3. Структура наказу про облікову політику
- •Та облікову політику підприємства
- •Тема 3. Порядок розробки робочого плану рахунків та вибір форми бухгалтерського обліку
- •Нормативно-правові документи
- •3.1. Розробка робочого плану рахунків бухгалтерського обліку
- •3.2. Вибір форми бухгалтерського обліку
- •Змістовий модуль 2. Облікова політика щодо активів, капіталу, зобов’язань та результатів діяльності підприємства
- •Тема 4. Облікова політика щодо необоротних активів
- •Нормативно-правові документи
- •Облікова політика щодо основних засобів та інших необоротних матеріальних активів
- •Визначення операційного циклу підприємства
- •Таблиця 3 - Алгоритм розрахунку середньозваженої тривалості операційного циклу
- •Термін корисного використання
- •Метод нарахування амортизації
- •Фактори, що впливають на обранняспособу амортизації
- •Умови проведення переоцінки необоротних активів
- •4.2. Облікова політика стосовно нематеріальних активів
- •Строк корисного використання нематеріальних активів
- •Методи амортизації нематеріальних активів
- •Умови проведення переоцінки нематеріальних активів
- •4.3. Облікова політика щодо фінансових інвестицій
- •Таблиця 4 - Оцінка фінансових інвестицій в балансі
- •Визначення справедливої вартості
- •1. Справедлива вартість більша за балансову вартість інвестиції
- •2. Балансова вартість інвестиції більша за справедливу вартість
- •Розрахунок амортизації дисконту за інвестиціями в облігації
- •Розрахунок амортизації премії за інвестиціями в облігації
- •Тема 5. Облікова політика щодо оборотних активів підприємства
- •Нормативно-правові документи
- •5.1. Інформація про запаси, що розкривається в обліковій політиці
- •Методи оцінки вибуття запасів:
- •Оцінка незавершеного виробництва
- •Методи обліку транспортно-заготівельних витрат:
- •Встановлення номенклатури запасів
- •Таблиця 5 – Приклад класифікації груп і підгруп матеріалів
- •Способи аналітичного обліку запасів
- •5.2. Облікова політика щодо дебіторської заборгованості підприємства Оцінка дебіторської заборгованості
- •2. Питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг на умовах наступної оплати.
- •3. На основі класифікації (періодизації) дебіторської заборгованості.
- •Тема 6. Облікова політика щодо виробничих витрат та калькулювання собівартості продукції
- •6.2. Облікова політика щодо виробничих витрат Об'єкти обліку витрат на виробництво продукції
- •Перелік калькуляційних одиниць
- •Методи обліку витрат
- •Таблиця 7 - Характеристика окремих методів обліку витрат і калькулювання собівартості продукції
- •6.3. Калькулювання собівартості продукції за обліковою політикою
- •Перелік і склад статей калькуляції собівартості продукції (робіт, послуг)
- •Оцінка зворотних відходів та супутньої продукції
- •Перелік витрат майбутніх періодів
- •Бази розподілу непрямих витрат основного виробництва Таблиця 8 - Можливі бази розподілу непрямих витрат
- •Розрахунок нормальної потужності
- •Порядок обліку та база розподілу змінних і розподілених постійних загальновиробничих витрат
- •Тема 7. Облікова політика щодо доходів і витрат звітного періоду
- •Нормативно-правові документи
- •Облікова політика щодо доходів звітного періоду
- •7. 2. Формування інформації про витрати звітного періоду за обліковою політикою
- •Капіталізація фінансових витрат
- •Тема 8. Облікова політика щодо капіталу і зобов'язань
- •Нормативно-правові документи
- •8.1. Інформація про капітал, що розкривається в обліковій політиці
- •8.2. Облікова політика щодо довгострокових та поточних зобов'язань
- •Змістовий модуль 3. Облікова політика
- •9.1. Облікова політика щодо формування інформації у фінансовій звітності
- •Принципи складання фінансової звітності
- •Подання фінансової звітності
- •Таблиця 9 – План-графік складання і подання звітності
- •Формування консолідованої фінансової звітності
- •Складання фінансової звітності за міжнародними стандартами
- •9.2. Розкриття інформації про пов’язані сторони Поняття та види пов’язаних сторін
- •Розкриття інформації щодо пов’язаних сторін в обліковій політиці
- •Розкриття інформації щодо пов’язаних сторін у звітності
- •9.3. Вибір сегментів, формування звітності за сегментами Поняття і види звітних сегментів
- •Критерії визначення звітних господарських сегментів
- •Критерії визначення звітних географічних сегментів
- •Порядок визначення звітних сегментів
- •Приклад вибору звітних сегментів Етап 1. Виявлення сегментів, по яких доход від реалізації продукції зовнішнім покупцям перевищує доход по внутрішніх операціях. Вихідні дані по доходах сегментів
- •Частка доходів сегментів у загальному доході підприємства
- •Частка фінансових результатів сегментів у фінансовому результаті підприємства
- •Тема 10. Формування управлінської (внутрішньої) та податкової звітності підприємства
- •Нормативно-правові документи
- •10.1. Політика щодо управлінського обліку та внутрішньої звітності
- •Принципи управлінської (внутрішньої) звітності
- •Кожний звіт готується, виходячи з інформаційних
- •Порядок впровадження форм управлінської (внутрішньої) звітності
- •Періодичність складання управлінської (внутрішньої) звітності
- •10.2. Облікова політика щодо оподаткування
- •Організаційні аспекти облікової політики щодо оподаткування
- •Вплив податкового обліку на побудову робочого плану рахунків
- •Об’єкти та елементи облікової політики щодо оподаткування
- •Складання і подання податкової звітності
- •Тема 11. Зміна облікової політики й облікових оцінок
- •Нормативно-правові документи
- •11.1. Зміна облікової політики
- •Зміни в обліковій політиці можливі, якщо
- •11.2. Зміна облікових оцінок
- •11.3. Виправлення помилок
- •II. Практична частина Контрольні питання для перевірки знань
- •Тестові завдання для перевірки знань
- •1. Відповідно до Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” облікова політика - це:
- •8. При формуванні облікової політики виходять із допущень:
- •18. Операційний цикл – це:
- •37. Не визнається зміною облікової політики затвердження способу відображення фактів господарської діяльності, які:
- •48. „Обрана підприємством облікова політика застосовується послідовно від одного звітного року до іншого” – це принцип:
- •49. Облікова політика підприємства:
- •51. Чи є спосіб поточного групування економічних подій складовою частиною сукупності способів ведення бухгалтерського обліку, що визначають сутність облікової політики підприємства?
- •60. Облікова політика – це:
- •Завдання 3
- •Завдання 4
- •Завдання 5
- •Завдання 6
- •Завдання 7
- •Завдання 12
- •Завдання 13
- •Завдання 14
- •Завдання 15
- •Завдання 16
- •Завдання 17
- •Завдання 18
- •Завдання 19
- •Завдання 20
- •Завдання 21
- •Завдання 22
- •Завдання 23
- •Завдання 24
- •Завдання 25
- •Список рекомендованої літератуРи Законодавчі та нормативні документи
- •Підручники, навчальні посібники, монографії, періодика
- •Д о д а т к и
- •Додаток 1
- •Додаток 2
- •Додаток 5
- •Графік документообороту підприємства
- •Додаток 6
- •Перелік первинних типових документів, що створюються в діяльності підприємства та офіційно затверджені державними органами влади, із зазначенням термінів їх зберігання
- •Додаток 7
- •Перелік первинних документів, що створюються в діяльності підприємства, форми яких затверджуються наказом керівника підприємства
- •Додаток 8
- •Додаток 11
- •Облікова політика
І. Теоретична частина
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. Сутність облікової політики та основи її організації на підприємстві
Тема 1. Облікова політика – поняття, склад
та зміст її основних елементів
1.1. Поняття і значення облікової політики.
1.2. Рівні облікової політики, її суб’єкти та об’єкти
1.3. Структура облікової політики
1.4. Елементи облікової політики та їх розкриття.
Нормативно-правові документи
1. Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999р. № 996 – XІV зі змінами і доповненнями.
2. П(С)БО 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності”, затверджений наказом МФУ від 31.03.1999р. № 87 зі змінами і доповненнями
3. П(С)БО 6 „Виправлення помилок і зміни у фінансової звітності”, затверджений наказом МФУ від 28.05.1999р. № 137 зі змінами і доповненнями
4. Лист Міністерства фінансів України від 21.12.2005 р. № 31-34000-10-5/27793 „Про облікову політику підприємства”.
Поняття облікової політики, її значення
Бухгалтерський облік - це процес виявлення, виміру, реєстрації, накопичення, узагальнення, збереження і передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім і внутрішнім користувачам. Весь цей довгий шлях від виявлення господарської операції до її відображення у фінансовій звітності повинен бути пройдений за визначеними правилами.
Існують загальні правила, що введені нормативними актами, такими як національні стандарти бухгалтерського обліку, інструкції, методичні рекомендації й ін. Однак норми, що містяться в цих документах, дають лише рамки для створення власної системи обліку, залишаючи визначений простір для творчості бухгалтера.
Термін „облікова політика підприємства” почав з’являтись у лексиконі українських бухгалтерів у кінці 80-х років минулого століття як переклад англійського словосполучення „accounting policies”, яке використовувалось у Міжнародних стандартах бухгалтерського обліку. Під обліковою політикою, наприклад у США, розуміють загальні принципи і прийоми відображення господарських операцій в обліку, відповідно до яких ведуться рахунки окремого підприємства [91].
Міжнародний стандарт фінансової звітності 8 „Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки” визначає, що облікові політики – конкретні принципи, основи, домовленості, правила та практика, застосовані суб’єктом господарювання при складанні та поданні фінансових звітів. Підприємство з урахуванням особливостей діяльності має вибрати найбільш ефективні для нього правила, принципи, методи, процедури та використовувати їх при веденні обліку і складанні звітності.
Встановлення певних правил, стандартів, методологічних норм з метою визначення загальних і специфічних принципів обліку в конкретній країні або на міжнародному рівні на певний період, що і визначає облікову політику, дозволяє визначати єдині підходи до бухгалтерського обліку.
Поява терміну „облікова політика” у національній системі бухгалтерського обліку, як і в обліку інших пострадянських країн, та його офіційне закріплення зумовлені процесами реформування бухгалтерського обліку відповідно до ринкових умов шляхом гармонізації його з міжнародними стандартами.
Поняття „облікова політика” було закріплено законодавчо і офіційно введено з початком реформування бухгалтерського обліку. В Україні цей термін почали вживати у 1999 р. із введенням в дію Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.
Облікова політика - це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання і представлення фінансової звітності [4].
Під обліковою політикою розуміють також зведення правил ведення обліку, яке визначає ідеологію економіки підприємства на поточний господарський рік.
Вчені по-різному дають визначення обліковій політиці. В.В.Сопко та В.П.Завгородній стверджують: „Облікова політика – сукупність принципів, методів і процедур, які використовуються підприємством для складання і подання фінансової звітності. Основна її позначка – забезпечити одержання достовірної інформації про майновий і фінансовий стан підприємства, результати його діяльності, необхідні для всіх користувачів фінансової звітності з метою прийняття відповідних рішень” [102].
Ф.Ф. Бутинець дає таке визначення: „Облікова політика підприємства – це не просто сукупність способів ведення обліку, обраних відповідно до розумів господарювання, але й вибір методики обліку, яка надає можливість використовувати різні варіанти відображення фактів господарського життя в обліку (залежно від поставлених цілей)” [93].
На думку Н.Н.Селезньової, „Облікова політика підприємства - обрана ним зі стандартів, що допускаються, сукупність способів ведення бухгалтерського обліку чи сукупність принципів і правил, які регламентують методику, техніку й організацію бухгалтерського обліку на підприємстві і діючих на даний момент, що випливають зі змісту, часу і нормативних документів. Стандарти і нормативні положення, що не мають альтернативних рішень, в обліковій політиці, як правило, не відбиваються”
Облікова політика є одним з елементів державного регулювання бухгалтер-ського обліку. Вона формується на державному рівні, розробляється відповід-ними державними органами у вигляді методик і облікових процедур. Згідно з визначенням, облікова політика підприємства базується на основних принципах обліку та звітності. Під час її розробки слід враховувати вимоги до якісних характеристик бухгалтерського обліку та фінансової звітності, викладені в пп. 14 - 17 П(С)БО 1, методи та процедури, передбачені іншими П(С)БО, норми й нормативи, встановлені законодавчими актами України.
Але підприємства також мають певний ступінь свободи у формуванні облікової політики, що встановлено законодавчо: можливість вибору одного з альтернативних варіантів щодо способів оцінки, бухгалтерських рахунків, регістрів обліку та ін. П.5 ст.8 Закону про бухгалтерський облік право формування облікової політики підприємства надає суб’єкту господарювання. При цьому підприємство самостійно:
- обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему реєстрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності й технології обробки облікових даних;
- розробляє систему і норми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю за господарськими операціями, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів;
- затверджує правила документообороту й технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і реєстрів аналітичного обліку;
- може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов’язані вести бухгалтерський облік, із подальшим включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.
Тобто, свобода підприємства у формуванні облікової політики обмежу-ється державною регламентацією обліку. Але нормативні документи, що встановлюють методику, пропонують альтернативні варіанти або взагалі не містять конкретних рекомендацій щодо правил обліку окремих фактів господарського життя. Якщо система не встановлює спосіб ведення обліку з конкретного питання, то при формуванні облікової політики підприємство самостійно розробляє відповідний спосіб, виходячи з діючих положень.
Тому можна сказати, що облікова політика - це вибір самим підприємством певних і конкретних методик, форми і техніки ведення бухгалтерського обліку, виходячи з чинних нормативних актів і особливостей діяльності підприємства.
Поняття облікової політики не обмежується лише складанням та поданням фінансової звітності. Звітність може бути достовірною лише за умови правильної організації та ведення бухгалтерського обліку. Формування облікової політики є одним з важливих питань організації бухгалтерського обліку на підприємстві.
Таким чином, більш повним є наступне визначення: облікова політика - це сукупність дій з формування комплексу методичних прийомів, способів і процедур організації і ведення бухгалтерського обліку, який відповідає особливостям діяльності підприємства, інтересам його власника.
Основним завданням облікової політики є забезпечення достовірною інформацією про фінансовий стан підприємства, результати його діяльності користувачів звітності, на основі якої будуть прийматись рішення.
Правильно розроблена облікова політика, яка враховує умови та можливості ведення господарської діяльності, має забезпечити:
використання наданої свободи дій з питань організації обліку для створення раціональної системи обліку на підприємстві;
надходження зовнішнім користувачам інформації, що відповідає встановленим вимогам до неї та якісним характеристикам;
отримання необхідної інформації на всіх рівнях управління для прийняття ефективних управлінських рішень;
дотримання вимог діючого законодавства, а у випадку невизначеності у нормативних документах окремих питань з обліку – встановлення відповідних правил та методів;
раціональне ведення бухгалтерського обліку виходячи з умов господарської діяльності та величини підприємства;
повноту відображення в бухгалтерському обліку всіх фактів господарської діяльності, виходячи не тільки з їх правової форми, але й з їх економічного змісту;
можливість здійснювати прогнозування на основі облікових даних та постійної облікової політики, розкриття якої надається у фінансової звітності.
Облікова політика має велике значення для всіх видів підприємницької діяльності – виробничої, комерційної, грошово-кредитної, банківської, страхової, для всіх галузей та підгалузей економіки – промисловості, сільського господарства, будівництва тощо і скрізь вона має свої особливості. Проте її вихідні положення є єдиними, спільними для всіх – отримання максимального прибутку. Від уміло сформованої облікової політики багато в чому залежить ефективність управління господарською діяльністю підприємства та стратегія його розвитку на тривалу перспективу.