2.3. Опис послуг.

Послуги, що заплановані до надання у Комплексі:

1) Готельні послуги:

– номер класу «Стандарт»;

– номер класу «Люкс».

2) Ресторанні послуги:

- ресторан з можливістю вибору кухні;

- бар;

- проведення бенкетів.

3) Інші послуги:

- більярд;

- тенісні корти;

- волейбольний майданчик;

- доступ до Інтернет;

- екскурсійне обслуговування;

- цілодобовий медичний пункт;

- автостоянка.

Готельні послуги, які надаватимуться в туристично-оздоровчому комплексі, матимуть ряд переваг: це насамперед швидке та зручне обслуговування за рахунок комп’ютеризації процесу управління номерами, забезпечення тісного взаємозв’язку між різними послугами (наприклад, можливість замовлення їжі в номер або замовлення столика в ресторані та меню на певний час за телефоном з готельного номера), прибирання номера у зручний для клієнта час.

Можливість проведення бенкетів в ресторані сприятиме залученню молодих пар які зможуть провести весілля і одночасно провести перші шлюбні дні в затишному куточку природи. Інші супутні послуги сприятимуть більш комфортному проведенню часу клієнтами.

Розділ 3.Аналіз проекту будівництва туристично-оздоровчого комплексу в Урочищі «Гори».

3.1. Маркетинговий аналіз.

В рейтингу економічного розвитку туристичної сфери від Світової ради подорожей та туризму Україна по всіх позиціях в 2013 році знаходиться нижче середніх світових показників і згідно прогнозів експертів ради в довготерміновій перспективі до 2022 року буде втрачати свої позиції на світовому туристичному ринку, що підтверджується низькими оцінками рівня конкурентоспроможності України в рейтингу Світового економічного форуму.

За даними Світової туристичної організації UNWTO частка України в туристичних потоках Європи становить близько 4 % та близько 0,9 % в загальноєвропейських надходженнях від туристичної діяльності [5 с 7]. Така значна розбіжність в структурі натуральних та грошових потоків може свідчити про низьку ефективність української туристичної сфери та низький рівень використання наявних туристичних ресурсів. У 2013-му році туристичний портал Lonely Planet зарахував Україну до десятки країн, які можна відвідати без великих витрат. «Бідна країна, багата на яскраві традиції та щиросердних людей», – так описує Україну цей інтернет-ресурс [9].

Проте, незважаючи на ряд несприятливих чинників, туристична галузь в Україні динамічно розвивається. Аналіз туристичних потоків в Україні показує динамічний розвиток в’їзного туризму на протязі останніх 10 років (середньорічний приріст становив 12,6 %), відносно стабільний розвиток виїзного туризму (середньорічний приріст – 3,8 %), та стабільну динаміку внутрішніх потоків (2,7 %), що може свідчити про підвищення рівня конкурентоздатності України на міжнародній арені. Розвиток туристичної діяльності в свою чергу сприяв інвестиціям в галузь і, відповідно, подальшому підвищенню рівня конкурентоспроможності галузі. На протязі 2003 - 2013 років обсяги інвестицій в готельну та ресторанну сферу зросли з 469 до 4908 млн. грн. або в 10,5 разів [10 с 204], хоча більшість експертів, в тому числі і представники Міністерства культури та туризму України [7], вважають що туристична інфраструктура країни розвинута недостатньо і морально на сьогодні застаріла. Варто зосередити увагу на тому, що внутрішні туристичні потоки на 71,1 % забезпечені в’їзним туристичним потоком і лише на 28,9 % вітчизняними туристами, причому на протязі 2003 – 2013 років частка внутрішніх туристів на ринку мала тенденцію до скорочення, це може свідчити про слабкий розвиток внутрішнього туризму в Україні.

Збільшення подорожей з приватною метою спостерігається з таких країн: Росія (на 10% або на 593,9 тис. осіб), Білорусь (на 46% або на 797,2 тис. осіб), Молдова (на 34% або на 994,1 тис. осіб), Узбекистан (на 77 % або на 30,8 тис. осіб), Румунія (на 207 % або на 672,8 тис. осіб), Словаччина (на 47 % або на 197,5 тис. осіб). Зростання кількості поїздок з організованого туризму відбулося з Росії (на 99 % або на 281,7 тис. осіб), Молдови (на 53 % або на 6,2 тис. осіб), Італії (на 28 % або на 6,9 тис. осіб), Туреччини (на 23 % або на 4,6 тис. осіб), Польщі (на 15 % або на 21,2 тис. осіб), Вірменії (на 39 % або на 0,9 тис. осіб).

Слід відмітити, що останнім часом зростає попит на активний відпочинок –зростає потреба в активному та пізнавальному туризмі. Яскравою ілюстрацією цього є зростання частки екстремального та лікувального туризму в загальному обсязі наданих туристських послуг.

Маркетингова стратегія проекту передбачає:

1) Стратегію позиціонування яка поєднуватиме у собі екологічність відпочинку та високий рівень сервісу.

2) Товарну політику: формування високих стандартів сервісу та їх контроль, формування оптимального асортименту послуг, що надаються, розробка плану екскурсій, організація корпоративного відпочинку, поступове введення нових послуг, введення програми лояльності (карток постійних клієнтів, святкових привітань).

3) Цінову політику: мінімальні ціни з поступовим підвищенням до середньо ринкових протягом 2-х років, націнки у пікові та знижки у провальні місяці.

4) Збутову політику шляхом використання прямого маркетингу.

5) Політику просування, що включає активну рекламу під час відкриття Комплексу, постійна реклама у популярних друкованих виданнях, рекламно-ознайомчий тур для потенційних корпоративних клієнтів (безкоштовне 3-денне перебування), створення сайту та його просування в Інтернет, зовнішня реклама у великих містах України.