конспект лекций Проэктный анализ
.pdfпроисходит от латинского слова “инвест” - “вкладывать”.
Что же можно инвестировать? В основном это капитал в различных его формах:
-финансовые ресурсы банков;
-прибыли фирм;
-сбережения частных лиц;
-профессиональные навыки и способности (“ноу-хау”);
-здоровье и время бизнесмена.
Существует достаточно большое количество определений инвестиций.
Самое широкое.
Инвестиции - это вложения любых средств и возможностей с целью получения дохода, выгоды (например, покупка акций, бартер, покупка колбасы впрок и т. п. вплоть до игры в рулетку).
Вузкопрофессиональном смысле инвестиции - это вложения прежде всего
вматериальную часть бизнеса (покупка и установка оборудования, техники,
сырья, строительство зданий и т. п.).
Согласно Закону Украины “Об инвестиционной деятельности” инвестиции
- это все виды имущественных и интеллектуальных ценностей, вкладываемых в объекты предпринимательской и других видов деятельности, в результате которых образуется прибыль (доход) или достигается социальный эффект.
В соответствии с Законом, к имущественным и интеллектуальным ценностям, вкладываемым в предпринимательскую деятельность, относятся:
-денежные средства, целевые банковские вклады, паи, акции и другие ценные бумаги;
-движимое и недвижимое имущество (здания, сооружения, оборудование)
идругие материальные ценности;
-имущественные права, вытекающие из авторского права, опыта и других интеллектуальных ценностей;
-совокупность технологических, технических, коммерческих и других знаний, оформленных в виде технической документации, навыков и производственного опыта, необходимых для организации того или иного вида
производства, но не запатентованных (“ноу-хау”);
- права пользования землей, водой , ресурсами, зданиями, сооружениями,
оборудованием, а также иные имущественные права и другие ценности.
Следует различать понятия инвестиций и кредитов.
Под кредитом понимается предоставление кредитором на определенный срок и за определенную плату в виде процента от общей стоимости финансовых средств заемщику для их дальнейшего использования (роста).
В чем отличия? В том, что кредит не есть вложения в ценности, это лишь передача средств во временное пользование. Но между инвестициями и кредитами существует и тесная взаимосвязь - во многих случаях кредиты выступают как источники финансирования инвестиций.
К субъектам инвестиционной деятельности Закон “Об инвестиционной деятельности” относит инвесторов и участников. Ими без всяких ограничений могут быть как граждане и юридические лица Украины, так и иностранные граждане и юридические лица и сами государства.
Таким образом, инвестор - субъект инвестиционной деятельности, который принимает решения о вложении собственных, заемных и привлеченных имущественных и интеллектуальных ценностей в объекты инвестирования.
Инвесторам в условиях рынка предоставляются очень широкие полномочия в соответствии с их экономической самостоятельностью. Это определение целей,
направлений, видов и объемов инвестиций, определение состава других участников инвестиционной деятельности. Не допускается за рамками Закона вмешательство государственных органов и должностных лиц в реализацию договорных отношений между субъектами инвестиционной деятельности.
Субъекты инвестиционной деятельности реализуют свои экономические интересы, вступая в определенные взаимоотношения на инвестиционных рынках.
Эти рынки регулируют процесс обмена инвестициями и инвестиционными объектами (товарами).
Инвестиционная деятельность - это последовательная совокупность действий ее субъектов (инвесторов и участников) по осуществлению инвестиций с целью получения дохода или прибыли. Каждое государство как субъект
инвестиционной деятельности определяет правовые, экономические и социальные условия этой деятельности в своем законодательстве. В более узкой трактовке этого понятия употребляют термин “инвестиционный процесс”. Это понятие обычно связывается с обоснованием и реализацией реальных инвестиций, т.е. с осуществлением реальных инвестиционных проектов.
1.5 Поняття інвестіційного проекту, його основні ознаки та класифікація
>Концепція проекту в проектному аналізі
>Цілі інвестиційного проекту
Головними ознаками проекту є кількісні і якісні параметри оцінки діяльності після його завершення, кількісна і якісна спрямованість Наприклад потужність автомобільного заводу чи цеху з випуску 10 тис. авто на рік, виробництво 100
тис. тонн міндобрива азотного, фосфорного чи калійного тощо.
Друга ознака - це дія проекту в межах відповідного періоду часу (початок будівництва - кінець), тобто життєвий цикл.
Третя - вартість і ефективність.
А четверта - існування в певному зовнішньому середовищі (ресурсні обмеження, необхідність дотримання певних нормативно-правових актів і параметрів).
ЛЕКЦІЯ №3
Класифікація проектів
У сучасній практиці розвитку світової економіки відбуваються швидко-
плинні зміни технології і випуску різноманітної продукції, товарів і видів послуг.
Тому існує величезна різноманітність проектів, їх можна класифікувати за різними критеріями:
•за типом проекту - технічні, організаційні, економічні, соціальні, змішані;
•за видом проекту - інвестиційні, інноваційні, освітні, комбіновані;
•за тривалістю здійснення проекту - короткострокові (до 3 років),
середньострокові (3-5 років), довгострокові (понад 5 років);
•за масштабом проекту - дрібні (малі), середні, великі, дуже великі. Цей показник окреслюється деколи і величинами вартості проектів (до 100000
грошових одиниць, до 3-5 млн, понад 10 млн, понад 100 млн). Іноді цей тип класифікується як міждержавні, міжнародні, національні, міжрегіональні та регіональні, міжгалузеві та галузеві, корпоративні, відомчі і як проекти одного підприємства;
•за складністю - прості, складні та дуже складні;
•за класом проекту - окремий проект різних типів, видів та масштабів;
•мультипроект - комплексний проект, що складається з переліку монопроектів;
•мегапроект - цільові проекти розвитку регіонів, галузей та інших ново-
утворень, які включають до свого складу перелік моно- і мульти-проектів.
Мегата мультипроекти зазвичай відносять до складних або дуже складних проектів.
За функціональною ознакою проекти можна класифікувати на проекти виробничого і невиробничого призначення.
Проекти можуть бути новостворюваними, може відбуватися реконструкція,
розширення та модернізація.
Класифікація проектів може бути й іншою, більш градуйованою.
1.6 Середовище проекту
Здійснення проекту відбувається в оточенні внутрішнього і зовнішнього середовищ. Тому на проект впливають внутрішні і зовнішні фактори.
До зовнішніх факторів належать:
•політичні - політична стабільність, урядова підтримка проекту, торговельні відносини з іншими країнами і т. ін.;
•економічні - майнові права, правові відносини, у т. ч. право на землю,
податки, тарифи, митні збори, страхові гарантії, рівень інфляції,
стабільність національної валюти, інвестиційний клімат тощо;
•соціальні - рівень життя, свобода слова, свобода переміщення в межах країни і за її межі, громадські організації, засоби масової інформації,
ставлення місцевого населення до проекту;
•правові - закони та нормативні акти щодо гарантій і пільг, права людини і т.
ін.;
•інфраструктури і - комунікаційні засоби, шляхи, енергозабезпечення,
соціальна і виробнича інфраструктура;
•природні та екологічні - природно-кліматичні, температура, вологість,
сейсмічність, водні ресурси, законодавство щодо захисту довкілля;
•культурологічні - культурні традиції, релігія, рівень освіченості, рівень безробіття і т. ін.;
•науково-технічні - рівень розвитку фундаментальних і прикладних наук,
зв'язок, телекомунікації тощо.
Внутрішнє середовище проекту треба розглядати за найбільш значущими факторами, зокрема такими:
•економічні умови;
•соціальні умови;
•стиль керівництва;
•організація проекту;
•методи та засоби комунікацій.
1.7 Учасники інвестіційного проекту
Залежно від ідеї і призначення проекту підбирається склад його учасників.
Серед них - автор ідеї або ініціатор створення проекту, який не завжди буває його замовником.
Замовник — головна дійова особа або майбутній власник чи співвласник і користувач результатів проекту. Він (або хтось на його доручення) визначає основні параметри проекту, організовує його фінансування, контрактацію. Він несе і відповідальність за цими контрактами, забезпечує взаємодію всіх учасників проекту.
Інвестор - це особа або група осіб (юридичних чи фізичних), що забезпечують інвестування даного проекту. Інвестором може бути і сам замовник
(найчастіше він ним і буває).
Керівником проекту може бути сам замовник або на його доручення інша особа - юридична чи фізична, якій делеговано на контрактній основі всі або частку повноважень щодо керівництва і здійснення проекту впродовж усього його життєвого циклу. Керівник проекту або замовник підбирають виконавців
(команду) для реалізації проекту (генпідрядника, проектувальника тощо).
Проектувальник - юридична особа, яка забезпечує виконання за контрактом проектно-пошукових і науково-дослідних робіт у розрізі ідеї проекту.
Генеральний підрядник - юридична особа, що найнята замовником на контрактній основі для забезпечення будівельно-монтажних робіт, включаючи пуск в експлуатацію. Генпідрядник підбирає виконавців для різних спеціальних робіт (субпідрядників), забезпечує їх взаємодію. У деяких випадках генпідрядник забезпечує всі роботи, у тому числі і проектні. Це властиво проектно-будівельним або будівельно-проектним фірмам.
Серед учасників інвестиційного проекту - органи влади, споживачі
продукції, інші учасники.
1.8 Життєвий цикл проекту, його стадії, фази та етапи
Розробка та реалізація інвестиційного проекту охоплює певний проміжок часу від виникнення відповідної ідеї до практичної її реалізації (введення в дію виробничої потужності, об'єкта, випуску продукції, здійснення нововведення тощо). Цей проміжок часу прийнято вважати інвестиційним циклом, або циклом інвестиційного проекту. Він складається з таких трьох фаз:
1)передінвестиційна (від попередніх досліджень до остаточного прийняття інвестиційного рішення);
2)власне інвестиційна (проектування, укладення контрактів, спорудження або облаштування приміщень виробничого і невиробничого призначення,
навчання виробничого персоналу);
3)виробнича (введення в експлуатацію і започаткування господарської діяльності, випуск проектної продукції).
Кожна з цих фаз поділяється на окремі стадії, що узгоджуються з рекомендаціями UNIDO (підрозділ Організації Об'єднаних Націй з промислового розвитку),
Передінвестиційна фаза поділяється на такі стадії:
•власне передінвестиційна;
•ідентифікаційна;
•підготовча;
•розробка попереднього проекту й експертиза;
•детальне проектування. Інвестиційна фаза має такі стадії:
•підготовка і проведення тендерів;
•спорудження потужності і її об'єктів, виробничий маркетинг;
•навчання виробничого персоналу.
Експлуатаційна фаза охоплює такі стадії:
•здача в експлуатацію;
•започаткування випуску продукції, господарської діяльності;
•заміна та оновлення технологічного устаткування;
•розширення та інновації;
•виведення на проектну потужність, заключна оцінка проекту.
Власне передінвестиційна стадія - це стадія визначення інвестиційних можливостей; отримання у максимально короткий термін і без значних витрат інформації про потенційних інвесторів, на різних рівнях - від підприємства до сектора економіки і т. д.
На стадії ідентифікації проводять вибір цілей проекту, складають перелік усіх можливих ідей, здійснюють відбір різних проектів з порівнянням їх можливостей для вибору найефективнішого з урахуванням можливостей останнього на макро- і мікрорівні.
Стадія підготовки проекту складається з двох етапів: попередня оцінка та Додаткові дослідження. На цій стадії здійснюють відбір та ранжирування і наявних варіантів проекту, які доцільно взяти для детального розроблення, а також попередню оцінку інвестиційної пропозиції.
Протягом інвестиційної фази, або фази впровадження проекту,
здійснюють такі заходи:
•визначення організаційної, правової та фінансової бази здійснення проекту, проведення тендерів, укладення угод;
•вирішення технічної, технологічної частини проекту і придбання устаткування під прийняту проектом технологію; придбання землі;
•проектні, будівельно-монтажні і пусконалагоджувальні роботи;
•формування адміністрації підприємства, фірми;
•виробничий маркетинг;
•набір і навчання кадрів.
Введення в експлуатацію - технічно і технологічно важливий період здійснення проекту. В цей період проводять пусконалагоджувальні роботи,
передексплуатаційні перевірки і пробні пуски технологічного і допоміжного устаткування, комплексне опробування з видачею проектного продукту, виробу і т. ін., прийняття в експлуатацію з оформленням відповідного акта приймання.
Експлуатаційна фаза, або експлуатація виробничої потужності чи об'єкта,
дає відповідь, наскільки результати проекту відповідають його цілям.
Важливою стадією інвестиційного проекту і проектного аналізу є заключна оцінка проекту. Вона дає змогу відповісти на такі питання:
1.Чи досягнуті цілі проекту, а якщо ні, то в чому причина?
2.Чи досягнуто запроектованої величини прибутку?
3.Чи отримали учасники проекту запроектовані вигоди?
На підставі цих відповідей узагальнюють позитивні і негативні сторони проекту з тим, щоб урахувати їх у наступних проектах.
Якщо розвиток потреб людини і науки викликає моральне старіння виробничих фондів, тобто вони не відповідають сучасним вимогам, то фізичне старіння устаткування неминуче в будь-якому випадку. Тому будь-який інвестиційний проект проходить п'ять стадій життєвого циклу.
Перша стадія: передпроектне дослідження, проектування й освоєння інвестицій (народження проекту). Стадія характеризується великими витратами власних засобів, можливо притягнутих і позикових. Проект на цій стадії піддається різного роду ризикам. Прибуток відсутній.
Друга стадія: початок експлуатації проекту. На цій стадії інвестор випробує великі потреби в банківських позичках або венчурному капіталі.
Стадії життєвого циклу інвестиційного проекту
Звичайно він не платить дивідендів. Якщо і є прибуток — вона реинвестируется. Починають діяти ризики, зв'язані з конкуренцією ринку.
Третя стадія: швидкий ріст (юність). Підприємство (компанія) починає диктувати свої ціни на продукцію, але конкуренція зростає. Рівень продажу росте і значно перевищує витрати виробництва. Характерний високий рівень прибутку,
але потрібні великі витрати на маркетинг. Як і раніше велика потреба в інвестиціях. Компанія може робити додаткову емісію акцій, але дивіденди виплачує невеликі. Банк, якщо і дає позичку, то під високі відсотки.
Четверта стадія: стабільне функціонування підприємства (зрілість). На цій стадії компанія погашає свої борги. Високий рівень конкуренції не дозволяє диктувати ціни, але низькі витрати дозволяють одержати середні по галузі доходи. Це вже добре відома компанія з гарною репутацією. Вона має великі можливості в одержанні позичок і реалізації акцій.
На цій стадії компанія повинна розробити стратегію запобігання упадку.
П'ята стадія життєвого циклу проекту (занепад або друге народження). На цій стадії продукція підприємства перестає користуватися попитом. Дуже висока конкуренція. Банки не зацікавлені в співробітництві - якщо і дають у кредит, то під високий відсоток. Акції компанії перестають користуватися попитом. Через поступове зниження доходів приходиться зменшувати дивіденди.
ЛЕКЦІЯ №4