МУ_Windows_Word_2014_укр
.pdfЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 2
СТВОРЕННЯ ДОКУМЕНТІВ В ТЕКСТОВОМУ ПРОЦЕСОРІ MS WORD. РОБОТА З ОБ’ЄКТАМИ
Мета роботи – дослідження можливостей текстового процесора Microsoft Word по створенню простих документів, а також документів, що містять гіперпосилання, списки, колонки, формули.
Теоретичні відомості
Текстовий процесор Microsoft Word призначений для набору, редагування, форматування тексту і оформлення документів як найпростіших, так і багатосторінкових складної структури, зі вбудованими об’єктами і елементами управління.
Microsoft Word входить до складу пакет Microsoft Office. Файли в Word називаються документами. Усі програми, які входять в пакет Microsoft Office, мають схожий інтерфейс.
Інтерфейс Word 2010
Вікно програми містить стрічку головного меню, яка містить найосновніші команди для роботи з документом (рис. 2.1).
Інтерфейс MS Word 2010:
-заголовок вікна;
-вкладка Файл;
-вкладка;
-група;
-панель швидкого доступу;
-текстове поле;
-стрічка;
-горизонтальна та вертикальна лінійки;
-рядок стану;
-смуга прокрутки.
Основний елемент вікна – Стрічка містить вкладки, які відповідають за різні операції з документом:
23
Рисунок 2.1 – Інтерфейс програми Word 2010
24
1.Вкладка Файл – дозволяє створювати, зберігати, відкривати, друкувати документ. Також дозволяє вийти з процесора MS Word і налаштувати його можливості.
2.Вкладка Главная – дозволяє робити основні операції з текстом: змінювати параметри шрифту та абзацу, стиль тексту, працювати з буфером обміну і проводити пошук і заміну символів.
3.Вкладка Вставка – дозволяє робити вставку об’єктів в документ (малюнків, відео та інших типів файлів), елементи графіки.
4.Вкладка Разметка страницы – дозволяє змінити оформлення сторінки (фон, тему), задати параметри сторінки – поля, розмір паперу тощо.
5.Вкладка Ссылки – дозволяє створювати зміст документа, винесення, список літератури.
6.Вкладка Рассылки – дозволяє організувати автозаповнення та друк адрес на конвертах, запрошеннях.
7.Вкладка Рецензирование – дозволяє виконати перевірку орфографії та пунктуації, дає можливості по роботі з нотатками і рецензіями.
8.Вкладка Вид – дозволяє перемикатися між відображеннями документа, включати видимість елементів (лінійка, сітка), керувати масштабом документа, відображенням вікон документів і макросами.
Увага! Залежно від виконуваних дій також можуть з’являтися нові вкладки з додатковими діями.
Кожна вкладка розбита на блоки (групи), які об’єднують кнопки і команди за змістом – наприклад, блок Абзац на вкладці Глав-
ная.
Налаштування рядка стану здійснюється наступним чином: наводимо курсор на вільне місце на рядку стану, клацаємо правою кнопкою миші, у контекстному меню вибираємо те, що нам потрібно додати/прибрати, відводимо курсор від меню і клацаємо ліву кнопку миші.
Регулювальником (рис. 2.2) в правому нижньому кутку вікна програми у будь-який момент можна збільшити або зменшити масштаб.
Починаючи з Word 2007 використовується формат файлів, заснований на Office Open XML. Усі документи зберігаються у форма-
25
ті з чотиризначними символами (табл. 2.1). Ранні версії документів зберігалися як *.doc.
Рисунок 2.2 – Регулювальник масштабу
Таблиця 2.1 – Розширення файлів
Тип XML-файлу |
Розширення |
Документ |
.docx |
Документ с підтримкою макросів |
.docm |
Шаблон |
.dotx |
Шаблон с підтримкою макросів |
.dotm |
Клавіші [Alt] присвоєна функція активації карток з буквами для кожної вкладки, групи і команди стрічки. Використовуючи ці позначення, можна дістати швидкий доступ до потрібних функцій програми.
У Word 2010 існують теми документів, які надають собою готові комплексні рішення по оформленню документів з використанням одних і тих же шрифтів, кольорів і ефектів в єдиному стилі.
Введення і редагування тексту
Щоб виконати багато операцій редагування (копіювання, переміщення, видалення і т. д.), необхідно спочатку виділити потрібну ділянку тексту.
Для виділення тексту використовується як миша, так і клавіатура. Встановивши курсор в необхідному місці, і утримуючи ліву кнопку миші натиснутої, можна виділяти необмежену ділянку тексту: від одного символу (або навіть пропуску) до усього тексту.
Окрім миші для виділення фрагментів тексту часто використовують клавіатуру. Встановивши курсор в необхідному місці, і утримуючи натиснутою клавішу [Shift], можна виділяти текст за допомогою миші або за допомогою клавіш управління курсором.
Способи виділення різних фрагментів тексту:
-слова – двічі клацнути кнопкою миші;
-речення – клацнути на будь-якому його слові при натиснутій
26
клавіші [Ctrl];
-одного рядка – помістити покажчик миші на ліве поле сторінки і клацнути один раз;
-поточного абзацу – клацнути три рази лівою кнопкою миші в будь-якому місці абзацу або помістити покажчик миші на ліве поле сторінки і клацнути двічі;
-усього тексту – помістити покажчик миші на ліве поле сторінки і клацнути три рази або натиснути поєднання клавіш [Ctrl+A];
-вертикального фрагмента тексту – натиснути і утримувати клавішу [Alt] при виділенні мишею;
-декількох ділянок тексту – натиснути і утримувати клавішу [Ctrl] при виділенні мишею.
У Word також існує режим розширеного виділення, виділяти текст в якому набагато зручніше. Щоб його активізувати, треба натиснути клавішу [F8].
При включеному розширеному режимі використовують клаві-
шу [F8]:
-один раз для виділення слова, в якому знаходиться курсор;
-двічі для виділення речення, в якому знаходиться курсор;
-три рази для виділення поточного абзацу;
-чотири рази для виділення усього документу.
Для виключення режиму розширеного виділення натисніть клавішу [Esc].
Форматування шрифтів і абзаців
Форматування – це надання певних параметрів відображення документу. Основними в Word є форматування шрифтів (вкладка Главная група Шрифт) і форматування абзаців (вкладка Главная група Абзац).
Якщо текст вже набраний, то для зміни шрифту фрагмент тексту має бути виділений. Потім можна використовувати кнопки і списки, які розкриваються.
Іншими способами є використання комбінацій клавіш або діалогового контекстного вікна, в якому можна задати різні параметри тексту.
Діалогове вікно Шрифт містить вкладки:
27
Шрифт − для установки гарнітури шрифту (Times New Roman, Arial та ін.), накреслення (напівжирний, курсив та ін.), розміру шрифту (кегль), кольору тексту, підкреслення (більше десяти видів), видозміни тексту;
Дополнительно − для установки масштабу, міжсимвольного інтервалу, зміщення.
Кожна вкладка містить поле перегляду зразка тексту, отриманого в результаті форматування.
Для форматування абзацу (послідовності символів, що закінчується знаком ¶) текст виділяти необов’язково. Усі параметри форматування, що задаються, будуть автоматично призначені тому абзацу, в якому встановлений курсор.
Діалогове вікно Абзац містить дві вкладки: Отступы и ин-
тервалы і Положение на странице.
На вкладці Отступы и интервалы встановлюються вирівнювання тексту (по ширині, по лівому краю і т. д.), відступи тексту від лівого і правого поля сторінки, відступ першого (червоною) рядка, інтервали вищі і нижчі за абзац (по вертикалі), міжрядковий інтервал та ін.
На вкладці Положение на странице встановлюються додатко-
ві параметри, такі як запрет висячих строк, не отрывать от сле-
дующего і інші, що дозволяють оптимально розташувати абзац на сторінці.
Для перенесення усіх параметрів форматування на інший фра-
гмент тексту або абзац використовується кнопка − Формат по образцу.
Робота із списками
Списки – це фрагменти тексту, пункти якого відмічені спеціальними знаками. Списки можуть бути маркірованими, нумерованими і багаторівневими.
Для створення нумерованих списків використовують на вкладці Главная в групі Абзац кнопку Нумерация. Для створення багаторівневих списків використовують на вкладці Главная в групі
Абзац кнопку Многоуровневый список. Список можна створюва-
ти спочатку, а можна із вже існуючого тексту.
28
При формуванні багаторівневого списку, щоб задати створення маркерів чергового рівня, можна використовувати клавішу [Tab]
або на вкладці Главная в групі Абзац кнопку Увеличить отступ.
Повернутися до введення даних попереднього рівня можна використовуючи поєднання клавіш [Shift+Tab] або на вкладці Главная в
групі Абзац кнопку Уменьшить отступ.
При необхідності редагування багаторівневого списку треба після натиснення кнопки Многоуровневый список виконати ко-
манду Определить новый многоуровневый список.... У вікні Определение нового многоуровневого списка, що з’явиться, можна настроїти формат номера, відстань, тип шрифту і інші параметри списку.
Робота з редактором формул
Для створення і редагування формул необхідно: встановити курсор в те місце тексту, де необхідно створити формулу і на вкладці Вставка в групі Текст натиснути кнопку Объект; у вікні Вставка объекта виділити Microsoft Equation 3.0 і натиснути кнопку OK.
При цьому у вікні програми Word з’являється вікно Microsoft Equation 3.0 зі своїм меню, прямокутником для створення формули (рис. 2.3) і панелі інструментів Формула (рис. 2.4), елементи якої служать для створення різних конструктивних елементів формул.
Рисунок 2.3 – Прямокутник для створення формули
Рисунок 2.4 – Панель інструментів Формула
Щоб ввести потрібний символ, необхідно встановити покажчик миші на елемент меню, який містить цей символ, клацнути мишею, в списку доступних символів, що відкрився, вибрати необхід-
29
ний або набрати необхідний символ з клавіатури.
Символ вводиться в пунктирний прямокутник, в якому мерехтить курсор введення. Переміщення курсору введення між шаблонами здійснюється клавішами управління курсору або клавішею
[Таb].
Для завершення роботи з редактором формул і вставки формули в робочий документ необхідно клацнути мишею поза кадром з формулою.
Щоб внести зміни у формулу, необхідно двічі клацнути на ній. Пункти меню Стиль і Размер дозволяють вибрати шрифт і розмір для виділеного елементу формули.
Щоб формулу розмістити в рамці, необхідно створити формулу в полі матриці розміром 1 1. При форматуванні матриці створювати суцільні лінії з кожного боку комірки матриці.
Вставка математичних структур загального користування
На вкладці Вставка в групі Символы клацніть стрілку поруч із написом Формула (рис. 2.5) і виберіть потрібну формулу.
Рисунок 2.5 – Група Символы вкладки Вставка
В області Работа с формулами на вкладці Конструктор в
групі Структуры виберіть потрібний тип структури (наприклад, Дробь або Индекс, Радикал), а потім клацніть значок необхідної структури.
Якщо структура містить заповнювач, клацніть його і введіть потрібні числа або символи. Заповнювач формули – це невеликі пунктирні поля у формулі.
Робочі завдання
Завдання 1. Завантажити текстовий процесор MS Word. Ство-
30
рити на диску D:\ папку, ім’я якої – назва Вашої групи (приклад: Т11, Тс11, А11, А13). У цій папці створити папку LR_2.
Завдання 2. Створити і зберегти документ Word. Для цього виконати наступні дії:
2.1. Ввести наступний текст (усі параметри абзаців, шрифту та інші прийняти за замовчуванням):
Обработку текстовой информации на компьютере обеспечивают пакеты прикладных программ – текстовые редакторы (текстовые процессоры).
В процессе подготовки текстовых документов можно выделить следующие этапы: набор текста; редактирование; орфографический контроль; форматирование текста; разметка страниц; печать (просмотр текста на экране перед его печатью, печать на бумаге).
2.2. Зберегти документ в папці LR_2 з ім’ям Завдання_2:
-виконати на вкладці Файл команду Сохранить как;
-на панели навигации окна Сохранить как відкрити диск D:;
-знайти і відкрити папку LR_2;
-в полі Имя файла: ввести Завдання_2, у списку Тип файла:
вибрати Документ Word і клацнути кнопку Сохранить.
2.3. Закрити файл документу командою Закрыть, яка знаходиться на вкладці Файл.
Завдання 3. Створити і зберегти документ Word. Для цього виконати наступні дії:
3.1. Відкрити файл нового документу комбінацією клавіш [Ctrl+N] і набрати наступний текст (усі параметри абзацу, шрифту та інші прийняти за замовчуванням):
Текстовым процессором обычно называют мощный текстовый редактор, располагающий продвинутыми возможностями и дополнительными функциями по обработке текстовых документов.
Среди этих функций:
- форматирование символов (использование различных шриф-
31
тов и начертаний);
-форматирование абзацев (выравнивание по ширине страницы и автоматический перенос слов);
-оформление страниц (автоматическая нумерация, ввод колонтитулов и сносок);
-оформление документа (автоматическое построение оглавлений и указателей);
-создание и обработка таблиц;
-проверка правописания и т. д.
3.2. Зберегти в папці LR_2 створений файл з ім’ям
Текст_процессор.
Завдання 4. Досліджувати можливості створення гіперпосилань у тексті.
Для цього виконати наступні дії:
4.1. Створити гіперпосилання «текстовые процессоры» у до-
кументі Завдання_2 на файл Текст_процессор:
-відкрити файл Завдання_2;
-виділити текст «текстовые процессоры»;
-на вкладці Вставка в групі Ссылки натиснути кнопку Ги-
перссылка;
-у вікні Вставка гиперссылки звернути увагу на те, щоб були установлені наступні параметри:
а) у текстовому полі Текст: |
текстовые процессоры |
б) у текстовому полі Папка: |
записано ім’я Вашої папки |
в) є активним запис |
текущая папка |
г) у секції Связать с: |
файлом, веб-страницей |
д) у текстовому полі Адрес: |
Текст_процессор.docx |
На файл Текст_процессор.docx виконуватиметься перехід при клацанні по гіперпосиланню. Якщо текстове поле Адрес: не заповнено, то треба вибрати ім’я файлу Текст_процессор.docx зі списку файлів, який знаходиться вище тестового поля Адрес:.
-натиснути кнопку OK;
-виконати перехід у файл Текст_процессор за допомогою створеного гіперпосилання.
4.2. Скопіювати текст файлу Текст_процессор і з’єднати ін-
32