Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

termodunКонспект лекцій для заочників

.pdf
Скачиваний:
35
Добавлен:
17.02.2016
Размер:
1.66 Mб
Скачать

2. Рівняння першого закону термодинаміки для течії або рівняння енергії.

В загальному випадку в класичній формі рівняння першого закону термодинаміки в інтеграль-

ній формі буде Q1 2 U2 U1 L1 2 . Воно справедливо як для закритих тдс так і для відкритих.

Але L1 2

подає так звану енергію яка пов’язана з зміною об’єму газу. Якщо це закрита термоди-

намічна система це однозначно – робота зміни об’єму. А якщо відкрита ТДС то за рахунок енергії

зміни об’єму виконується 5 різних видів робіт. І для відкритої ТДС рівняння 1 закону термодина-

міки має вигляд:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Q1 2

U2 U1 p2V2 p1V1 m 1

W22 W12 mg H2

H1 LТ1 2 Lтер1 2 .

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

Є якась машина призначення якої немає зараз ніякої ролі.

 

 

 

 

 

 

 

 

Є підвідний канал: тут розташуємо переріз 1-1. РТ поступає

 

 

 

 

 

 

 

 

через цей переріз 1-1 машини, проходить через машину, про-

 

 

 

 

 

2

 

 

ходить через відвідний канал інших геометричних розмірів і

 

 

 

 

 

 

 

 

видаляється в навколишнє середовище через переріз 2-2. Всі

 

 

 

 

 

 

 

 

параметри які відносяться до перерізу 1-1 позначаються інде-

 

 

 

 

 

 

 

 

ксом 1, а відповідно параметри що відносяться до перерізу 2-2

L

 

 

 

 

Q1 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Т1 2

 

 

 

 

 

 

– індексом 2. Показано що геометричний центр перерізу 1-1

 

 

 

 

 

 

H2

 

 

 

 

 

 

 

знаходиться по відношенню до якоїсь порівняльної площини

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z z

на висоті H1 , а 2-2..... на висоті Н2. Система може обмі-

 

1

 

 

 

 

 

 

нюватися теплотою з навк середовищем (чи підводиться чи

 

 

 

 

 

 

 

 

відводиться не має значення). Що таке технічна робота. Уя-

H1

1

 

 

 

 

 

 

віть що це газотурбінна машина – тут є робоче колесо, газ на-

 

 

 

 

 

 

бігає на лопатки колеса і заставляє ротор турбіни обертатися.

z

 

 

 

 

 

 

z

 

 

 

 

 

 

І ця робота яку виконує газ на лопатках турбіни є технічна

 

 

 

 

 

 

 

 

робота. Або це є відцентровий нагнітач газу який перекачує по магістральному трубопроводу газ

то колесо виконує лопатками над газом технічну роботу. Роботи в обох випадках протилежні за

знаком (перша додатна, а друга від’ємна). Коли є закрита тдс то такої роботи як технічна не може

бути вона не існує. Робота тертя – коли газ рухається існує тертя газу об стінки каналу і елементи

машини, по друге оскільки газ в’язкий то окремі шари рухаються з різною швидкістю і труться

один об одний. В результаті роботи тертя виділяється теплота яка сприймається РТ, передається

елементам машини і може передаватися в навк сер – це дисипація теплової енергії.

mg H2 H1

- виражає зміну зовнішньої потенціальної енергії по трубопроводу; ми маємо m кг

газу який в перерізі 1-1 має одну потенціальну енергію, а в перерізі 2-2 іншу. А щоб підняти його з

однієї висоти на іншу треба виконати роботу. Магістральний трубопровід переходить через гори –

для того щоб прокачати газ чи нафту виконується велика робота....

 

Бачимо що вхідний і вихідний перерізи мають різні геометричні розміри а відповідно згідно рів-

няння суцільності руху в цих перерізах будуть однакові масові витрати і тоді будуть існувати різні

швидкості газового потоку. Отже m

1 W 2

W 2

- зміна зовнішньої кінетичної енергії потоку ...

 

 

 

 

 

 

 

 

2

2

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Маємо m кг газу і треба проштовхнути цю порцію газу через машину. В перерізі 1-1 щоб заштов-

хнути газ в машину треба посунути існуючий в ній газ, а на виході розштовхнути газ в навколиш-

ньому середовищі. Тоді

p2V2

p1V1

- робота проштовхування. Коли рухається газ чи рідна по

каналі ця робота завжди має місце.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

U2 U1

 

- зміна внутрішньої енергії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Так виглядає рівняння 1 закону термодинаміки для потоку газу або рівняння енергії. Ще раз

повернуся до того що в закритій ТДС є тільки робота зміни об’єму – РТ стискається і розширю-

ється почерзі і більше нічого. А як тільки ТДС стає відкритою – РТ поступає в циліндр тієї ж ма-

шини і викидається в навк сер то зразу появляються ще ряд робіт. Ця форма запису інтегральна

для m кг газу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поділимо обидві частини рівняння на m і перейдемо до питомих величин. Тоді рівняння буде

q

u

2

u

p p

1 W 2 W 2 g H

2

H

1

l

 

l

тер1 2

.

1 2

 

1

2 2

1 1

2

2

 

1

 

 

Т1 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А якщо згадаємо що

u p i тоді рівняння і інтегральній формі для одного кг через енталь-

пію буде q1 2 i2

i1

1 W22 W12 g H2 H1 lТ1 2 lтер1 2 рівняння стало коротшим.

 

 

2

 

 

 

 

 

В диференціальній формі q di WdW gdH lТ lтер

- ще коротше.

 

 

 

У всіх розглянутих рівняннях

треба мати на увазі що

q qз qвн

(існує

робота тертя

qвн lтер ).

 

 

 

 

 

 

 

5.3. Наявна та технічна роботи течії

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p2

 

Згадаємо ще одну форму запису першого закону термодинаміки q1 2 i2 i1 dp . Зліва у

 

 

 

 

 

 

p1

 

нас є та сама кількість теплоти q1 2 . А раз так то ми маємо підстави прирівняти праві частини рів-

 

p2

 

 

 

 

 

 

нянь. Отримаємо

dp 1 W22 W12 g H2 H1 lТ1 2 . Якщо взяти координати р- і зобрази-

 

p1

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ти в них процес течії РТ 1-2 в межах зміни тиску від p1 до p2

то цей інтеграл це площа трапеції ....

Але цей інтеграл складається з 3 доданків – робота що витрачається на зміну зовнішньої кінетич-

p

 

 

ної енергії потоку...., робота що витрачається на зміну зовнішньої

1

 

 

потенціальної енергії, технічна робота. Робота зміни

об’єму є

p1

1 W22 W12

площа трапеції що примикає до осі абсцис - вона і тут має міс-

 

 

2

 

це. А технічна робота – площа трапеції що примикає до осі орди-

 

g H2 H1

нат. Сума цих трьох робіт – наявна енергія (робота) потоку газу.

 

Ця енергія існує а як її використати то вже інша справа. Напри-

 

 

 

 

 

lТ1 2

клад забезпечили рівність перерізів 1-1 та 2-2. W W

. Тоді вся

p2

 

 

 

 

1

2

 

2

наявна робота витратиться на ці дві роботи. Якщо

і H1 H2

 

 

 

 

 

 

 

 

p2

 

 

 

 

 

 

dp lТЕХ . Тоді легко встановити знак технічної роботи:

 

 

 

 

 

 

p1

 

 

 

 

оскільки dp lТЕХ (питомий об’єм завжди має знак плюс). Тоді при зменшенні тиску робота

буде додатня (газова турбіна – газ набігає на лопатки, виконує роботу, при цьому його тиск змен-

шується – газ розширюється), а при збільшенні тиску робота буде мати знак „-„ (компресор.....).

5.4. Ізоентропійна течія газу

Уявімо що ми маємо криволінійний горизонтальний канал яким руха-

ється течія. Стінки каналу надійно ізолюємо щоб виключити теплообмін (течія була адіабатна). q 0 та q1 2 0 - достатня та необхідна умови

відтворення (проведення) адіабатного процесу. Обумовимо що відсутні сили тертя – течії об стінки та окремих шарів.... Тоді течія має право називатися ізоентропійною бо в ній S const . Це означає що відсутні як

зовнішній так і внутрішній теплообміни. Візьмемо рівняння для потоку і застосуємо для нашого

p

 

W22

W12 - змінюється тільки кінетична енергія.... Або в диференціальній фо-

випадку 2 dp

1

2

p1

 

 

 

 

 

рмі dp WdW - рівняння ізоентропійної течії. Для ізоентропійної течії характерно: якщо про-

цес адіабатного розширення (течія виконує технічну роботу) тиск зменшується. Ентропія залишається незмінною. А коли б наприклад потік був адіабатним але були присутні сили тертя – мав би місце внутрішній теплообмін: ентропія обов’язково зросте. Такий необоротній процес зображається так.... Чи процес збільшення тиску – так само раз є внутрішній теплообмін то ентропія реагує на цей теплообмін. І тільки для ізоентропійної течії має місце таке рівняння. І з нього слідує що коли тиск зростає то швидкість потоку зменшується і навпаки.

5.5. Витікання газу із резервуару необмеженого об’єму

В якості газу візьмемо ідеальний газ що спростить розгляд. Отже є якийсь резервуар нескінченно великого об’єму. Ми до нього приєднаємо конічне сопло яке звужується. Переріз 1-1 розта-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

шуємо перед самим конусом і будемо констатувати що площа

 

 

 

 

 

p1

 

 

 

 

p2

 

 

цього перерізу є нескінченно велика, а швидкість течії в цьому

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

перерізі рівна 0. А переріз 2-2 розмістимо на виході з сопла.

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

Тиск в перерізі 1-1 має значення

p1 , а в перерізі 2-2

p2 . За умо-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ви коли p1

p2 утвориться течія зліва направо - витікання. А

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

коли

p1 p2 тоді рушійна сила процесу зникла і газ не витікає

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

– маємо закриту ТДС. Знайдемо швидкість витікання та масову

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

витрату в перерізі 2-2 W2 та G2 . І коли володієте рівнянням

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

енергії потоку цього досягти неважко. Вважаємо що течія ізое-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

нтропійна. Застосуємо рівняння першого закону термодинамі-

ки – рівняння енергії:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

q

i

i

1

W 2

W 2

g H

 

H

l

 

. Оскільки течія ізоентропійна то q

0 . Сопло

 

 

2

 

 

1 2

2

1

 

 

 

 

2

 

 

2

1

 

 

 

 

 

1

Т1 2

 

1 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

0

 

 

 

горизонтальне .... Ні газ ні над газом не виконується технічна робота ..... Тоді з рівняння слідує що

 

2 i

 

W 2 . Прийняли що переріз 1-1

 

 

 

 

 

 

 

W 2

i

є нескінченно великим і W 0 . Тоді W

2 i

i

2

2

1

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

2

2

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

h0

 

h0 - наявний тепло перепад. Як би ми на цьому зупинилися то ваше життя було б дуже легким,

треба його ускладнити. Пригадаємо що i u p , тоді i1 i2

u1 u2 p1 1 p2 2 . Процес у нас

адіабатний для якого l u . Тоді можна записати u u

 

 

1

p p

. Якщо підставити

2

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

k 1

1

 

1

2

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k

p p

 

 

 

k

 

 

 

p

 

 

 

 

це рівняння в попереднє то отримаємо i i

 

 

 

 

 

 

 

p 1

 

2 2

. Відношення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 2

 

k 1

1 1

2

2

 

k 1

1

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p1 1

 

 

 

 

p2

. Ця величина зручна тим що вона характеризує процес витікання. Коли p

p тоді

1

 

 

 

p1

1

2

 

 

 

 

 

- витікання немає, або витікання у вакуум тобто p2 0 тоді рушійна сила буде найбільша

0 .

може змінюватись від 0 до 1, від 1 до 0. Використовуючи це відношення та за рівнянням адіаба-

 

 

 

 

 

1

 

 

1

 

 

 

 

p

 

 

 

 

 

 

k

 

 

 

 

 

ти можна записати що

2

 

1

 

 

 

k . Тоді остаточний вигляд формули визначення швидкості

 

 

 

 

p

2

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k

 

 

k 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

витікання

W2

 

 

 

k

 

.

А

як

визначити

масову

витрату

РТ,

враховуючи,

що

2 k 1 p1 1 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

w2 f2

 

 

 

2k

 

p1

 

 

2

 

k 1

 

 

 

G

тоді

G2 f2

 

 

k

k

.

Аналіз даних формул показує що коли =1 тоді

k 1 1

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

G

 

 

 

W

 

 

 

 

 

G

 

 

 

W

 

0

КР

1

 

 

швидкість витікання = 0, а значить і масова витрата = 0. Крива зміни швидкості: коли зменшується тоді швидкість збільшується поки

не досягне при = 0 безкінечності. Масова витрата теж збільшується до певної величини а потім чомусь починає зменшуватись хоч швидкість дальше зростає і при =0 теж стає рівна 0 згідно формули. Це протирічить фізичній суті процесу витікання, такого не може бути. Це говорить що отримана формула в межах від 1 до кр пра-

вильна і правильно описує процес витікання і дальше не правильна.

Дані формули були перевірені дослідами і виявлено що від 1 до кр дійсно мають місце такі криві, а після кр як би тик p2 не зменшувався, швидкість і масова витрата залишаються сталими. Гори-

зонтальні ділянки – це дослідні. Це явище називається кризою витікання. Коли застосовується конічне сопло, яке звужується то має місце криза витікання, швидкість не збільшується до нескінченності, а досягає тільки якогось критичного значення. Отримаємо значення кр . Для цього візь-

мемо вираз в дужках, позначимо його буквою , візьмемо першу похідну і прирівняємо її до 0.

 

 

 

2 k

 

k 1 k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 k

 

 

 

0 тоді

2

 

 

 

k 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k 1

 

 

 

 

k

 

 

 

k

0 . Почленно поділимо вираз на

k

в результаті отриму-

 

 

 

 

 

k

 

 

k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k 1

. Значення для кр

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ємо формулу для кр

 

 

 

 

залежить тільки від показника адіабати. Для

 

 

 

 

 

 

 

 

k 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

двохатомних газів k 1,41

кр 0,528 , а для трьох і багатоатомних газів k 1,29 кр 0,546 . Це

дозволяє визначити критичний тиск

 

pкр

 

 

p

 

 

p при якому максимальні швидкість

 

 

кр

кр

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p1

кр

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

витікання і максимальна витрата РТ.

Візьмемо формулу для W і знайдемо критичну швидкість

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м

витікання. Приймемо що

p2 pкр тоді Wкр

k pкр

кр

 

 

kRT . Ця величина є a

kp

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

с

швидкість звукової хвилі в середовищі. Що таке швидкість звукової хвилі? Вона показує з якою швидкістю передається в газовому середовищі мале збурення (коли амплітуда зміни тиску в порівнянні з абсолютним тиском має нікчемне значення). Отже будь-яке збурення в газовому середовищі передається зі швидкістю звукової хвилі.

5.6.Витікання газу через комбіновані сопла.

Інженерів давно турбувало чи можна отримати швидкість витікання більшою ніж критична – швидкість звуку. Це важливо з точки зору роботи парових, газових турбін – чим з більшою швидкістю буде набігати потік на лопатки тим більшу технічні роботу він там виконає. Шведський інженер Лаваль запропонував для досягнення швидкості течії більшої за критичну застосувати комбіноване сопло. Спочатку сопло звичайне конічне звужується, а потім воно розширюється. Кути звуження, розширення маленькі 10-12 о. Коли застосувати таке сопло то в ньому абс тиск буде

M 1

1

завжди

зменшуватись. Швидкість течії буде

завжди

збільшуватись (при умові що сопло

M

 

 

правильно пораховане). А якщо взяти формулу

 

 

 

 

 

a

kRT і порахувати швидкість звуку в кож-

 

 

 

ному перерізі то виявляється що вона буде

 

 

 

зменшуватися

від

входу

до

виходу

сопла

 

 

 

(штрихова лінія). В горловині швидкості звуку

p

 

 

і витікання течії зрівняються.

 

 

 

 

1 – дозвукова течія, 2 – надзвукова, або гіпе-

 

p

 

 

 

рзвукова течія.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відношення швидкості течії до швидкості зву-

 

 

 

кової хвилі в цій же течії W

M - число Маха

 

 

a

 

 

 

a

 

 

 

 

 

або ще інакше Маієвського це австрійський

 

W

 

 

 

вчений.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1) в частині 1 яке звужується – M < 1 a > W

 

 

 

x

2) в горловині – M = 1 бо a = W

 

 

 

 

3) в частині 2 – М > 1 - a < W

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тобто сопло повинно бути комбінованим. А як підтвердити що це дійсно так. Записати рівнян-

ня адіабати в диференціальному вигляді. Записати і диф вигляді рівняння суцільності руху. Доба-

вити рівняння ізоентропійної течії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dp

k

 

d

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

df

 

 

 

 

 

 

1

 

dW

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dW

 

 

d df

 

2

- рівняння геометричного обрнення дії. Ми зацікавлені

 

 

W

 

f

 

 

f

k

 

W

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dp WdW

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

щоб в соплі швидкість течії весь час збільшувалась W ,

1) M<1 тоді з рівняння

df 0 приріст

поперечного перерізу зменшується 2) M > 1 df 0 сопло розширюється. Ось чому геометричного

обернення дії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Такі сопла використовуються в парових турбінах, ракетній техніці, авіації. Доречі в газових

турбінах такі сопла не застосовуються тому що в них не досягається криза витікання W2

2h0

тепло перепад в них невеличкий.

На практиці розрахувати сопло надзвичайно складно оскільки

газ є реальний зі своїми властивостями. А це тільки ази, основи теорії з рядом допущень.

 

 

5.7. Дроселювання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Явище зменшення абсолютного тиску газу при проходженні течії через місцевий опір - дросе-

лювання. Місцевий опір – будь-який пристрій, який змінює поперечний переріз течії – деформує

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

течію.

Приклад дроселювання.

Горизонтально

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

розташований трубопровід. В середині розта-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

шовано тонкий диск з отвором. Течія рухається

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

зліва на право. При наближенні до пристрою в

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

перерізі 1-1 течія починає стискатися, а її шви-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

дкість збільшується. Після перешкоди на пев-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

ній відстані переріз течії найменший (по інерції

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

звужується) а потім починає розкриватися і в

i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i1

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

i2

перерізі 2-2 знову займе весь переріз труби. А в

p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

кутиках існує завихрення на що нераціонально

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

витрачається енергія. Цей пристрій – діафраг-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ма.

Коліно – теж деформує потік газу, засувка

 

 

 

 

 

p1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

на трубопроводі, трубопровід різко міняє свій

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

діаметр. І при проходженні через будь-який

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

пристрій обов’язково зменшується тиск потоку.

 

Розглянемо процес дроселювання як адіабатний:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

q

 

i

i

 

1 W 2

W 2

g H

2

H l

 

 

i 1 W 2

i

1 W 2

. Оскільки i 1 W 2

 

1 2

 

2

 

1

 

 

 

 

 

2

 

1

 

 

 

 

 

1

 

Т1 2

 

1

 

1

2

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

2

 

 

 

2

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

cpm T2

 

для ідеально-

 

Тоді i1 i2

 

- рівняння адіабатного дроселювання.

А оскільки i2

i1

T1

го газу то T2 T1 . Ентальпія відновлюється завдяки необоротності дроселювання.

 

 

При дроселюванні ідеального газу температура ідеального газу незмінна, ентальпія практично

не змінюється, питомий об’єм збільшується, ентропія збільшується, внутрішня енергія реального

газу може збільшуватися або зменшуватися.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Явище зміни температури реального газу при його дроселювання називається ефектом

Джоуля-Томсона.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Знак зміни температури реального газу при його дроселюванні характеризується за допомогою

диференціального дросель-ефекту

D

 

T

 

(відношення нескінченно малого приросту темпера-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i

 

p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

тури.....).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

- якщо Di 0

тоді T 0 оскільки p 0 . Температура зменшується.

 

 

 

 

- якщо Di 0

тоді T 0 . Температура збільшується.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кінцевий

 

 

процес

 

дроселювання

 

характеризується

інтегральним

дросель-ефектом

T

 

 

 

p

 

 

1

2 Di dp .

p

p

p

 

p

 

2

1

 

 

 

 

1

Кожен реальний газ має сталу реальну характеристику – інтегральний дросель-ефект. Температура при якій диференціальний дросель-ефект дорівнює 0 називається температурою

інверсії або точка інверсії.

6. Стискування газу в компресорі

6.1 Призначення, класифікація і сфера застосування компресорів

Машини, які призначені для підвищення тиску газів і передачі стиснутого газу споживачам називаються компресорами.

Класифікація за принципом дії компресори діляться на:

1.Статичної дії (статичного стискування) – поршневі, ротаційні, мембранні. Витрата до 500 м3/хв. (в об’ємних компресорах підвищення тиску досягається шляхом безпосереднього зменшення об’єму газу за рахунок зближення обмежуючих стінок, а в ротаційному компресорі роль поршня виконує ротор в якому в пазах ковзають пластини

2.Динамічної дії – лопатеві, відцентрової (вентилятори) витрата до 4000 м3/хв. Осьові витрати до 1500 м3/хв. (в корпусі обертається диск з робочими лопатками в вигляді каналів, газ поступає в між лопаткові канали, відкидається відцентровими силами до периферії і попадає в дифузори, лопатки яких закріплені в корпусі. В дифузорах проходить перетворення кінетичної енергії газу в потенціальну енергію тиску).

3.Ежектори за допомогою газу, та інжектори за допомогою рідини. Використовується стиснута речовина для стискування газу.

Вкомпресорах проходить один і той самий процес – стиснення газу від p1 до p2 .

6.2 Термодинамічний аналіз роботи одноступеневого компресора.

Індикаторна діаграма – залежність між об’ємом що займає РТ в циліндрі компресора та його абсолютним тиском. Отримується дослідним шляхом за допомогою індикатора. Вона відрізняється від діаграми стану тим що всі процеси в діаграмі стану відбуваються при незмінній кількості об’єму РТ.

Розглянемо залежність для ідеального компресора в якому відсутні механічні та гідравлічні втрати і поршень описує геометричний об’єм циліндра. 4-1 лінія всмоктування; 1-2 лінія процесу стискування, 2-3 процес виштовхування газу в який-небудь резервуар. З початку нового ходу вхі-

дний клапан відкривається і тиск в циліндрі зменшується від

p2 до

p1

теоретично моментально по

вертикалі 3-4. Слід відмітити що параметри в процесах 4-1 і 2-3 а зокрема питомий об’єм, не мі-

няються, а міняється тільки кількість газу та його повний об’єм. В реальному компресорі між по-

ршнем в ВМТ і кришкою циліндру завжди повинен бути зазор, якому відповідає якийсь об’єм V0 і

називається шкідливим простором. Внаслідок того що в процесі 2-3 не весь газ виштовхується з

 

 

 

p

 

 

 

циліндра,

його

 

частина стис-

p

 

 

 

 

 

нута в шкідливому просторі,

 

 

3

 

2

 

p2

3

2

p2

 

 

 

розширюється по лінії 3-4. То-

 

 

 

 

 

 

му корисний об’єм циліндру

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

зменшується

до

дійсного

 

 

 

 

 

 

 

об’єму всмоктування Vh . В

 

 

 

p1

 

 

 

зв’язку

з

цим

вводять

p1

 

 

4

 

1

об’ємний

ККД

компресора,

 

 

1

 

4

 

 

 

який враховує вплив шкідли-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

вого об’єму на продуктивність

 

 

V1

V

 

 

V

 

Vh ≈ 0,75...0,9.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Vв.х.

Vh

 

 

V1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V0

 

V1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p

 

 

 

 

 

2

 

2

2

 

 

 

 

 

 

 

T

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

p2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

S

 

 

Можливі три варіанти стискування, які розглянемо – адіабатне, ізотермічне і політропне.

 

 

 

 

1). Запишемо рівняння першого закону термодинаміки для течії для адіабатного стискування

1 2 .

q

 

i

 

i

1 W 2 W

2 g H

2

H

l

l

 

 

 

і приймемо наступні умови q

 

0 ,

 

 

1 2

 

 

2

 

1

2

2

 

1

 

 

 

 

 

 

 

1

 

Т1 2

тер1 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

H1 H2

та

W1

W2 .

 

Тоді

 

для

 

компресора

рівняння

буде

 

виглядати

lТ1 2

i1

i2 .

Оскільки

i i

u

u

 

p p

 

k

 

 

p p

. Тоді l

 

 

 

 

k

p p

 

 

k

 

 

p

 

 

k 1

2

 

 

 

 

 

 

 

 

1 k

 

1

2

 

1

 

 

 

 

1 1

 

2 2

 

 

k 1

 

1 1

 

 

2 2

 

Т1 2

 

 

k

1

 

1 1

 

 

2 2

 

k 1

 

1 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

, де

p2

- міра підвищення тиску в компресорі. Або l

 

 

 

kRT

 

 

 

k 1

l

 

 

 

kR

T T

.

 

 

 

 

1

1

k

,

 

 

 

 

 

 

 

p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Т1

2

 

 

k 1

 

 

 

 

 

Т1 2

 

 

k 1 1

 

2

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Технічна робота компресора завжди має знак мінус оскільки вона виконується над РТ.

 

 

 

 

 

 

2). Процес ізотермічного стискування 1 2 .(компресор обладнано сорочкою охолодження).

T const .

 

Для

цього

процесу

 

технічна

робота

визначається

так.

Оскільки

 

i1 i2

 

тоді

l

 

q

 

RT ln 2

 

або

l

 

 

RT ln 1 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Т1 2

 

1 2

 

 

 

 

1

1

 

 

Т1 2

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3). Для процесу політропного стискування 1 n k . Формули приймаються ті ж що і для адіа-

батного

l

 

 

 

nRT

 

 

n 1

 

,

l

 

 

 

 

 

nR

T T .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

1

n

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Т1 2

 

 

n 1

 

 

 

 

 

Т1

 

n 1

1

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6.3 Багатоступінчасте стикування газу в компресорі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k 1

 

 

m

 

При

стискуванні

газу

його

 

температура

завжди

зростає

 

оскільки

T

 

 

 

p

k

 

 

p

 

 

 

2

 

 

 

2

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T1

 

 

 

p1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p1

p2

1

тому T T .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

пром.холод.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p1

 

 

 

 

 

 

 

 

2

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p2

3

 

 

2

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p1

 

 

 

 

 

 

 

1

2

 

T3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 циліндр + 1 пром.холодильник = ступінь

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Охолодження в проміжному холодильнику відбува-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ється до початкової температури T1 . Двоступінчасте

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

T1

 

 

 

 

 

стискування дозволяє уникнути високої температури на

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

виході з компресора і зменшити величину технічної ро-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V

 

 

боти на площу заштрихо-ваної зони.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оптимальний проміжний тиск вибирається з умови

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

мінімізації технічної роботи.

p

 

 

 

для цілого компресора

p

2

 

 

тоді

 

 

z

 

. Де

z - кі-

 

ст

 

 

 

к

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p

 

 

 

ст

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p

 

 

 

 

ст

 

 

 

k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ст

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p

p

p

 

 

 

 

 

 

лькість

ступенів

компресора.

 

 

 

2

 

1

2

 

 

.

В

такому

випадку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

к

 

p

p

p

ст1

ст2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

1

1

 

 

 

 

 

 

lТст1

lТст2

... lТстz

або lТ К

z lТi

. Відповідно QТст1 QТст2 ... QТстz

. При політропному стис-

куванні Q

 

G c T вих T вх

, Q

 

z Q

 

. G – масова продуктивність компресора кг с .

 

 

 

T

 

сті сті

Т

К

 

Т

i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

сті

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В проміжному холодильнику відбувається ізобарне охолодження при якому в кожному з про-

міжних

холодильників

кількість

відведеної

теплоти

рівна

QХ1

QХ 2 ... QХ z 1 .

 

 

T вих

T вих T вх .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Q

Х і

G c

Хі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

pmi

Хі

Хі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

TХівх

6.4 Потужність та ККД компресора.

Потужність компресора визначається як NK G lT , Вт . Може бути задана об’ємна витрата або за нормальних умов або за вхідних умов p1 ,T1 . Тоді масова витрата визначається за рівнянням

стану. Коефіцієнт корисної дії визначається

 

 

NKТ

1.

K

NKД

 

 

 

 

 

 

 

Для компресорів з сорочкою охолодження (ізотермічне стискування) Kіз = 0,4 – 0,65 Для компресорів без сорочки охолодження Kад = 0,7 – 0,93.

Іце не дивлячись на те що технічна робота при ізотермічному стиску менша. А таке положення

єчерез те що для ізотермічного процесу необоротність більша ніж для адіабатного.

7. Цикли двигунів внутрішнього згорання.

7.1 Призначення, класифікація і сфера застосування циклів ДВЗ.

Машина в якої в робочому органі (циліндрі) відбувається згорання робочого тіла та перетворення теплової енергії в механічну називається ДВЗ.

Застосовуються для перетворення енергії теплової в механічну роботу.

Класифікація циклів ДВЗ: за процесом підведення теплоти до робочого тіла є наступні цикли

з підведенням теплоти по ізобарі;

з підведенням теплоти по ізохорі;

зі змішаним підведенням теплоти.

Двигуни діляться на двигуни з зовнішнім сумішоутворенням і двигуни з внутрішнім сумішеутворенням в яких робоча суміш утворюється безпосередньо в циліндрі.

7.2 Аналіз циклу ДВЗ із змішаним підведенням теплоти.

Був запропонований в 1904 р. російський інженером з прізвищем Трінклер і незалежно від Трінклера одночасно такий самий двигун запропонували німець Зайлігер і француз Сабате. Тому в літературі даний цикл може називатися як цикл зі змішаним підведенням теплоти і цикл Трінклера- Зайлігера-Сабате. До речі сучасні двигуни з внутрішнім сумішоутворенням „Дизелі” працюють за цим циклом. Яка особливість цього двигуна: має циліндр і поршень який виконує зворотнопоступальний рух. Особливістю є що у цього двигуна крім камери згорання є ще передкамера. В

передкамеру вставлена форсунка через яку за допомогою паливного насоса в передкамеру впорс-

п.н.

кується паливо. Циліндр заповнюється повітрям, в кінці стискування

його температура сягає 600-650 0С. Коли поршень знаходиться в

 

 

ВМТ впорскується паливо в передкамеру заповнену гарячим повіт-

ВМТ

НМТ рям і відбувається його самозаймання. Воно згорає в умовах сталого

замкнутого об’єму, різко збільшується його тиск і температура (виділяється певна теплота). Решта палива яке ще не згоріло різко викидається в камеру згорання де догорає. Але поршень був в ВМТ і коли тиск почав зростати то поршень почав переміщуватися направо. Тому решта палива згорає при сталому тиску. Перша частина палива зростає при сталому об’ємі а друга при сталому тиску тому і цикл називається зі змішаним підведенням теплоти.

 

При розгляді циклів приймається певна ідеалізація: 1. РТ – ідеальний газ. 2. Цикл здійснюється

при незмінній кількості РТ в циліндрі. 3. Процеси згоряння палива та викидання продуктів згорян-

ня замінюється процесами підведення та відведення теплоти від повітря відповідно. 4. Процеси

стиску і розширення приймається адіабатним. 5. Теплоємність робочого тіла та показник адіабати

не залежить від температури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

З врахуванням цієї ідеалізації цикл реально складається з процесів:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1-2

адіабатне

 

стиснення

 

(реально

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

стискується чисте повітря); 2-3’ –

 

3

 

q1

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

p3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ізохорний процес підвищення тис-

q

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ку – процес згоряння палива при

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

q0

 

 

 

 

 

 

p2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

4

 

 

постійному об’ємі (до РТ з зовніш-

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

нього середовища підводиться теп-

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

q2

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

лота

q1 );

 

3’-3 –

 

ізобарне

розши-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

q2

 

 

 

 

 

 

рення - згоряння палива при ста-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

лому

 

тиску

(підводиться

тепло-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

та....); ізобарне розширення пере-

 

 

2

 

3

 

1

 

 

 

S1

 

 

 

 

S4

 

S

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ходить в 3-4 – адіабатне розширен-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ня; 4-1 – ізохорне зменшення тиску – реально викид РТ але в діаграмі показано що РТ не покидає

циліндр.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Для термодинамічного аналізу циклу користуються так званими характеристиками циклу. Час-

тіше всього використовуються наступні параметри:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

1- міра стискування;

 

 

p3

1 - міра підвищення тиску в даному циклі вона більша 1 але

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

є цикли в яких вона =1;

3

1 - міра попереднього розширення аналогічно є цикли.....

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

При розгляді циклу ви повинні уміти маючи вище наведені характеристики циклу і параметри

РТ в т.1 визначати параметри в інших точках циклу. Розглянемо ці залежності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Параметри в т.2. Розглянемо процес 1-2. Це процес адіабатного стиснення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T2

 

1

k 1

 

k 1

T

k 1

T

;

p2

 

 

1

k

 

k

p

 

 

k

 

p

 

;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 .

 

 

T1

 

2

 

 

 

 

 

 

2

 

1

 

p1

 

 

2

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

1

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дальше розглянемо процес 2-3’ – ізохорне підведення теплоти

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T3

p3

p3

 

T

k 1 T

;

p

p k p ;

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T2

p2

 

p2

 

 

3

 

 

 

1

 

3

 

 

 

 

2

 

 

 

1

 

3

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розглянемо процес 3’-3 – процес ізобарного підведення теплоти

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T3 3 3

T T

k 1T

;

p p

k p

 

;

 

1 .

 

T3

3

2

 

 

 

 

 

3

 

3

 

 

 

 

 

 

1

 

3

 

3

 

 

 

 

 

1

 

 

3

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Процес 3-4 – адіабатне розширення РТ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T

p

 

m

 

 

де

m

k 1

.

 

 

 

T

 

 

 

k 1

 

 

k 1

 

k 1

 

 

 

 

 

 

 

;

 

4

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

3

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

;

 

 

 

 

 

 

 

 

T3

 

p3

 

 

 

 

 

 

 

k

 

 

 

 

T3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T k 1

k 1

T k T

;

p k p .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

k 1

1

 

 

 

1

 

4

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таким чином я показав як маючи параметри стану РТ в точці 1 і характеристики циклу можна

знайти параметри стані в інших точках циклу. Питання. Тепер перейдемо до термічного коефіціє-

нту корисної дії циклу. Згідно 2 закону термодинаміки термічний ККД циклу є

 

t

l0

 

1 q2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

q1

 

q1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підведена

теплота

q1 q1 q1

де

в

процесі

 

2-3’

ізохорного

підведення

 

теплоти

 

до

РТ

q1 c T3 T2

а в ізобарному процесі

q1

cp T3 T3 .

Відведена теплота

 

q2

c T4

T1

вона

приймається за абсолютним значенням в формулу ККД і для того щоб теплота була зі знаком

плюс ми поміняли місцями температури. Тут приймаються істинні теплоємності оскільки сказали

що теплоємності не залежать від температури тому і істинні.

 

 

 

c

T T

 

 

k 1

Тоді

t 1 c

 

 

 

4

 

1

 

1 k 1 1 k 1 Приймається що відношення

T

T

 

c

p

T T

 

 

3

2

 

 

3

3

 

теплоємностей є показник адіабати, а замість всіх температур підставляються вище наведені зале-

жності через початкову температуру і характеристики циклу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Термічний ККД характеризує ефективність перетворення

t

16,k

1,4

 

 

 

 

 

підведеної теплоти в корисну роботу. Як бачимо що для дано-

0,68

 

 

 

 

 

го циклу t f k , , , .

 

 

 

 

1,2

0,66

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Що треба зробити, щоб збільшити термічний ККД циклу

 

 

 

 

1,6

зі змішаним підведенням теплоти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розглянемо залежність t від даних параметрів.

0,64

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2,0

 

Для даного циклу щоб збільшити термічний ККД необхід-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0,62

 

 

 

 

 

 

 

 

но збільшити міру підвищення тиску , збільшити міру стис-

 

 

 

 

 

 

 

 

ку яка для сучасних форсованих двигунів становить і 22 і

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0,60 1

 

 

 

 

 

 

 

 

24 та зменшити міру попереднього розширення . Показник

2

 

3

 

 

4

 

адіабати бажано збільшувати але вплинути на нього практич-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

но неможливо.

опт 1,4 2,2 та

3,0 від 1,2

 

7.3 Аналіз циклу ДВЗ з підведенням теплоти по ізобарі.

Цей цикл запропонував в 1897 р німецький інженер Рудольф Дизель. Яка відмінність даного двигуна від попередньо розглянутого. Для даного двигуна немає передкамери, форсунка яка вприскує паливо, введена безпосередньо в камеру згоряння двигуна. Для такого двигуна застосовували потужний компресор для подачі сильно стиснутого повітря – до 20-30 МПа, який через своє призначення мав високу масу і великі габарити, споживає багато енергії. Дизелі випускалися до 2-ї світової війни. Ті двигуни які зараз називають Дизелями на справді працюють за циклом Трінклера, Зайлігера, Сабате.

p

q1

 

 

2

3

 

 

 

l0

4

 

 

 

q2

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1-2

– адіабатне стиснення РТ;

T

 

 

q1

 

 

 

3

 

2-3

– ізобарне підведення теплоти до РТ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3-4

– адіабатне розширення РТ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

q0

 

 

4-1

– викидання РТ в навколишнє середо-

 

 

 

 

 

4

 

вище.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

q2

 

 

 

Залежності для визначення параметрів в

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

кожній з точок циклу Дизеля аналогічні по-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

переднім з умовою, що випадає точка 3’ а

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

отже p3 p2 і 1.

 

 

 

 

 

S

 

Для даного циклу ККД визначається за

формулою

t 1

1

 

k 1

. Дальше

k 1

k 1

 

аналізом циклу займатися не будемо оскільки для нього залежності практично ті самі що і для попереднього циклу.

7.4 Аналіз циклу ДВЗ з підведенням теплоти по ізохорі

З цього циклу фактично почалася історія ДВЗ. Цей двигун використовує легкі сорти палива які добре випаровуються. Реалізується в двигунах з зовнішнім сумішоутворенням, паливна суміш готується в пристрої який називається карбюратор – паливо випаровується і змішується і в циліндри подається в циліндри. Як наслідок міра стискування не може бути високою щоб не було самозапалення і вона в 2 рази менша за двигуни за попередньо розглянутими циклами. Запалення відбувається за допомогою свічки. Згорання відбувається дуже швидко. Практично коли поршень перебуває в ВМТ паливо все вигорає тому приймається що підведення теплоти при сталому об’ємі.

1-2 – адіабатне стиснення РТ;

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]