Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

termodunКонспект лекцій для заочників

.pdf
Скачиваний:
35
Добавлен:
17.02.2016
Размер:
1.66 Mб
Скачать

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T

 

 

 

 

 

 

 

 

T

 

T

 

 

.

 

 

Зміна питомої внутрішньої енергії аналогічно u

c 2 T

T

або

U

1 2

m c 2

 

T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 2

m 2

 

1

 

 

 

 

 

m

2

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T1

 

 

 

 

 

 

 

 

T1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T

 

T T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T

 

T

T .

 

Зміна питомої ентальпії i

c 2

 

або зміна абсолютної ентальпії I

m c 2

 

 

 

 

 

 

1 2

pm

2

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 2

 

 

pm

2

 

1

 

 

 

 

 

 

T1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T1

 

 

 

 

 

Зміна питомої ентропії s s c

ln T2

c

 

ln p2

і знову зміна

S S

2

S

mc ln T2

 

 

 

 

 

 

 

 

2

1

 

 

T1

 

p1

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

T1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.2. Аналіз ізобарного термодинамічного процесу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рівноважний термодинамічний процес, який протікає за умови сталого абсолютного тис-

ку називається ізобарним. Отже для цього процесу p const . Запишемо рівняння Клапейрона

для початкового та кінцевого станів у процесі

p 1

RT1 ; p 2

RT2 . Поділивши одне рівняння на

друге отримаємо рівняння зв’язку між параметрами в процесі

1

T1

- закон Гей-Люссака.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зобразимо ізобарний процес в робочій та тепловій діаграмах стану.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В ізобарному процесі ентропія змінюється сильніше за рахунок більшої теплоємності cp c .

p

 

 

 

 

 

 

T

 

 

 

 

 

2

 

 

T

 

 

 

 

 

 

 

 

const

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

const

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

const

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T1

 

 

 

p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

p

2

1

2

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T2

 

 

 

q

 

 

 

T1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

q

 

 

 

 

 

 

 

 

s1 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

s

 

 

s

s

2

s

 

 

 

 

 

 

s1 2

 

 

 

s

 

 

2

 

 

 

2

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Запишемо

рівняння

першого

закону термодинаміки через ентальпію q di dp . Оскільки dp 0 , то

 

q di cpdT

-

вся

теплота, яка підводиться і відводиться іде на зміну ентальпії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Теплота ізобарного процесу Q

m c 2 T T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 2

 

 

pm

2

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T1

 

p V2

V1 mR T2 T1

l1 2 p 2 1 R T2 T1

Робота ізобарного процесу L pdV тоді L1 2

а при умові коли T2 T1

1К тоді l1 2 R . Можна записати що фізичний зміст R - це робота зміни

об’єму 1 кг газу в ізобарному процесі при T2 T1

1К .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T

T

T

 

 

Зміна внутрішньої енергії ізобарного процесу

U

 

m c 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 2

 

 

m

2

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T

2

T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміна ентальпії ізобарного процесу

I

m c

T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 2

 

pm

2

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміна ентропії s

c

 

ln

T2

c

 

ln 2 і

знову S S

 

S mc

 

ln

T2

 

1 2

 

p

 

T1

p

 

1

 

 

 

 

 

 

2

1

 

 

p

 

T1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.3. Аналіз ізотермічного термодинамічного процесу.

Рівноважний термодинамічний процес, який протікає при незмінній абсолютній темпе-

ратурі називається ізотермічним. Отже для цього процесу T const . Запишемо рівняння Клапейрона для початкового та кінцевого станів у процесі p1 1 RT ; p2 2 RT . Прирівнявши одне рівняння до другого отримаємо рівняння зв’язку між параметрами в процесі: p1 1 p2 2 const

або

1

p2 - закон Бойля-Маріотта.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зобразимо ізобарний процес в робочій та тепловій діаграмах стану У всіх діаграмах стану якщо

процес іде зліва на право то теплота або робота підводиться і навпаки.

 

 

 

 

 

p

 

 

 

 

 

T

 

 

 

 

 

 

 

Запишемо перший закон термодина-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

міки q du l

оскільки

dT 0 , то

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

і du c dT 0 тоді

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

2

 

1

 

2

 

q dl . З рівняння слідує що вся те-

p1

 

T

 

const

 

 

 

 

плота іде на виконання роботи, що є

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

дуже важливим в теплових машинах.

 

 

 

 

 

2

 

 

q

 

 

 

 

p2

 

 

 

 

 

 

q

 

 

 

 

Теплота та робота ізотермічного

 

 

l

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

процесу визначається:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

TR ln 2

 

p1

 

 

 

 

 

 

 

 

s

 

s

 

s

 

 

q

l

2

TR ln

або

 

 

1

 

 

 

 

 

 

2

s

1 2

 

1

 

 

 

p

 

 

 

 

2

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Q

L

 

mTRln V2

mTRln p1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 2

 

1 2

 

V1

 

p2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u 0 .

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміна внутрішньої енергії ізотермічного процесу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміна ентальпії ізотермічного процесу

 

i 0 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Теплоємність буде cT

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміна ентропії ізотермічного процесу s

 

q1 2

R ln 2

R ln

p1

або S

mR ln 2

mR ln p1 .

 

 

 

 

 

 

 

1 2

T

 

 

1

 

 

p2

 

 

1 2

 

1

 

p2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.4. Аналіз адіабатного процесу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рівноважний термодинамічний процес який протікає за умови відсутності теплообміну

між робочим тілом та довкіллям називають адіабатним.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ідеальний адіабатний процес – коли відсутній зовнішній та

 

 

 

 

 

 

 

внутрішній теплообмін.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

q1 2 0 - необхідна умова, але не достатня.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А от q 0 - достатня умова адіабатного процесу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виведемо рівняння адіабатного процесу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Запишемо рівняння першого закону термодинаміки:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

q du pd де du c dT

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

q di dp де di cpdT

Оскільки q 0

то

cpdT dp

 

 

 

 

 

 

 

c dT pd Поділимо одне рівняння на інше:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

cp

 

dp

. Перетворимо рівняння

cp

k

- показник адіабати.

 

 

 

 

 

 

 

c

p d

c

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dp

k d

0 . Про інтегруємо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p

 

 

 

 

 

 

T

 

 

 

 

 

 

 

dp

k

 

d

0 .

 

 

 

Отримаємо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p2

 

 

 

 

 

 

T2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

1

 

ln p k ln const

- логарифміч-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

на

форма

рівняння

 

адіабатного

 

 

 

T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p

 

1

 

 

const

 

 

 

 

 

 

2

1

процесу.

А

 

провівши

 

потенцію-

 

 

 

 

T1

 

 

1

 

 

 

1

 

 

T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p

k

const рі-

 

 

 

 

const

 

 

 

 

2

 

вання отримаємо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

вняння

 

Пуассона

або

рівняння

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l

 

адіабата

T2

 

 

 

 

 

 

 

p2

 

 

 

 

 

2

 

 

адіабатного процесу.

k 1 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зобразимо адіабатний процес

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

s

s

 

 

s

в

 

робочій та тепловій діаграмах

2

 

 

 

 

2

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

стану.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

q

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Теплоємність адіабатного процесу cq

 

 

 

0 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dT q

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p

 

 

k

 

 

T

 

 

2

k 1

 

Рівняння зв’язку між змінними параметрами стану:

1

 

2

 

-

p, ;

1

 

 

 

- T , ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p2

 

1

 

 

 

T2

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T1

T2

l1 2

 

 

 

 

 

k 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p

 

k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

-

T , p .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Запишемо перший закон термодинаміки: q du l , оскільки q 0

то

l du

.

Робота адіабатного процесу: l

 

 

 

1

 

p p

 

R

T T або

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 2

 

k 1

 

1 1

2 2

 

k 1

1

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p2

 

k 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p1 1

 

p2 2

 

RT1

k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k

 

 

 

p

k 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 1

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T

T T .

 

 

 

Зміна внутрішньої енергії ізобарного процесу

U

 

m c 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 2

 

 

m

2 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T

T

T .

 

 

 

 

 

Зміна ентальпії ізобарного процесу I

 

m c 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 2

 

pm

2

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оскільки q 0

ds q 0 тому

s const .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.5. Аналіз політропного процесу.

Рівноважний термодинамічний процес, який протікає за умови незмінної теплоємності робочого тіла протягом всього процесу називається політропним.

 

c const

 

 

Дж

 

- питома масова політропна теплоємність.

 

 

 

кг К

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

q du l виходячи з поняття теплоємності в політропному процесі q cdT .

 

Тоді

1

c dT

 

 

l

1

const

 

 

l

 

 

- розподіл теплоти яка іде на виконання роботи і на змі-

 

 

cdT

cdT

q

 

 

ну внутрішньої енергії є величиною незмінною протягом всього процесу.

 

Політропна теплоємність може бути c - в сімействі політропних процесів.

 

Аналогічно як для адіабатного процесу можна вивести рівняння політропного процесу в лога-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p k

const

 

 

рифмічній формі

ln p k ln const

 

 

та

 

.

 

 

Величина n , яка залежить від теплоємності політропного процесу називається показником по-

літропи

n

c cp

.

Може приймати значення n .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

c c

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

c c

p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

c c

 

 

 

 

n k

 

 

Тоді політропна теплоємність

 

 

 

 

с

 

c .

 

 

 

 

 

 

 

c p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

c

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T

T

T . Робота політропного процесу

 

Теплота політропного процесу Q

 

 

 

 

m c2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 2

 

 

 

 

 

 

m

 

2

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n 1

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

mR

 

 

mRT

 

p

n

 

 

 

 

 

p V p V

 

T

T

1

 

 

.

 

L

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k 1

 

 

 

 

1 2

 

n 1

1 1

 

2

 

2

 

k 1 1

2

 

 

 

 

p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміна ентропії політропного процесу S

 

m c ln T2 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 2

 

 

 

 

T1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T

T

T .

 

 

 

Зміна внутрішньої енергії ізобарного процесу

U

 

m c 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 2

 

m

2

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T

2

T

T .

 

 

 

 

 

Зміна ентальпії ізобарного процесу

I

m c

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 2

 

pm

2

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Політропний процес є узагальнюючим. Легко показати, що всі розглянути вище процеси – його

 

 

 

 

 

похідні випадки.

 

 

 

 

 

c

 

 

 

 

 

Дійсно, рівняння чотирьох основних термодинаміч-

 

 

 

них процесів можна отримати з рівняння політропного

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

процесу при наступних значеннях показника політропи:

c

p

 

 

 

 

 

n 0 p 0

p const

c c

p

- ізобарний процес;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

c

 

 

 

 

 

n 1 p const

c - ізотермічний процес.

 

 

 

 

 

n k p k

const

c 0 - адіабатний процес.

 

 

 

 

 

 

 

0

1

k

n

 

 

n const

c c - ізохорний процес.

с n k c

 

 

 

 

 

 

Залежність політропної теплоємності c від показ-

 

 

 

 

ника політропи n .

 

 

 

 

 

n 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Стиснення

0

Розширення

 

 

 

Енергетичний аналіз (баланс енергії)

c

 

 

 

cp

 

 

 

c

 

 

 

0

1

k

n

с n k c

 

 

 

n 1

 

 

 

1.Якщо політропа розташована вище адіабати, яка розпочинається з тієї ж точки що і політопний процес то теплота в політропному процесі до робочого тіла підводиться, під адіабатою відводиться.

2.Над ізотермою – внутрішня енергія збільшується, під ізотермою – внутрішня енергія зменшується.

Залежність політропної теплоємності c від показника політропи n .

0

Стиснення Розширення

Малювати в наступному порядку: ізобарний n 0 , ізохорний n , ізотермічний n 1, адіабатний n k . Отже щоб зобразити процес треба знати його показник політропи. І відносно центральної точки – направо процес розширення (РТ виконує роботу), наліво – стиснення РТ (ро-

бота виконується над РТ). Приклад 1 n k і процес стискування як виглядає. Наступний приклад

0 n 1 і процес розширення.

Важливо вміти робити енергетичний аналіз термодинамічного процесу (баланс енергії)

1.Якщо політропа розташована вище адіабати, яка розпочинається з тієї ж точки що і політопний процес то теплота в політропному процесі до робочого тіла підводиться, під адіабатою відводиться.

2.Над ізотермою – внутрішня енергія збільшується, під ізотермою – внутрішня енергія зменшується.

Розділ 4. Другий закон термодинаміки 4.1. Оборотні і необоротні термодинамічні процеси.

Поняття оборотності

 

 

 

 

dT

 

 

1

T

1

q1 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dT

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T

 

 

 

 

 

a

q2 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

2

l2 1

 

 

 

 

 

l

 

 

 

 

 

 

1 2

термодинамічних процесів є фундаментальним поняттям термодинаміки взагалі і для технічної термодинаміки зокрема. Візьмемо робочу діаграму, покажемо якийсь політропний процес 1-2. Раз цей процес зображаємо в робочій діаграмі то передбачається що він є рівноважний. Напрямок від точки 1 до точки 2 є прямий напрямок, а від точки 2 до 1 зворотній. Так от якщо ми цей процес спершу здійснимо в прямому напрямку, потім в зворотному і приведемо РТ в т.1 і при цьому ні в робочому тілі, ні в навколишньому середовищі ніяких змін не буде зафіксовано. Що це означає. Наприклад до РТ розширилося і виконало робо-

ту

l1 2

і до нього підведено теплоту q1 2 , а якщо іти в зворотньому на-

прямку то РТ треба стиснути і робота повинна l1 2 l2 1 . Якщо в прямому напрямку теплота була підведена то в зворотному напрямку треба відвести таку ж кількість теплоти q1 2 q2 1 .

Оборотним називається такий процес який протікаючи в прямому і зворотному напрямку не залишає змін ні в навколишньому середовищі ні робочому тілі.

Коли виконуються умови l1 2 l2 1 і q1 2 q2 1 тоді процес 1-2 може називатися оборотним.

Щоб процес з точки зору термодинаміки був оборотним треба витримати 2 умови:

1 умова – процес повинен бути рівноважним w 0 і . Якщо не виконується ця умова

тоді процес називається внутрішньо не оборотний.

2 умова – різниця температур робочого тіла і навколишнього середовища протягом всього процесу повинна залишатися нескінченно малою. Що це означає: в точці 1 температура РТ T1 і навколишнє середовище повинно мати джерело теплоти T1 dT оскільки умова що в процесі 1-2 теплота повинна підводитися. А якщо взяти якусь точку a то в ній повинно бути джерело теплоти з температурою Ta dT .І таких точок в процесі є безліч. І це означає що в НС повинно бути безліч

джерел теплоти з різною температурою, а температура двох сусідніх джерел повинна відрізнятися на dT . Звичайно що створити таке джерело теплоти яке б складалося з безлічі елементарних джерел неможливо і до цього ніхто і не прагне.

Оборотність – абстрактне поняття це ідеальне поняття. Оборотних процесів в природі не буває однак слід прагнути зменшити необоротність реальних процесів. Необоротність заключається що теплообмін відбувається не при нескінченно малій різниці температур а при якісь кінцевій різниці. Тому завжди треба прагнути до зменшення необоротності. Всі процеси в тій чи іншій мірі необоротні, має місце дисипація енергії і вона використовується нераціонально.

4.2 Прямі і обернені термодинамічні цикли.

 

 

Обернений означає що процес здійснюється в напрямку зворотному ніж прямий процес. Пове-

ртаючись до попереднього малюнку можна сказати що 1-2 прямий напрямок процесу, а 2-1 обер-

нений до нього процес.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розглянемо невелику задачу – будемо оперувати оборотними процесами оскільки вони є в ене-

ргетичному відношенні більш вигідними ніж необоротні. Розглянемо систему гарячих джерел те-

СГДТ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

плоти (нескінченна кількість джерел

 

p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

теплоти об’єднаних в одну систему) і

 

 

 

 

 

q1

круговий

 

q1

 

 

1

 

 

систему так званих холодних джерел

 

 

 

 

 

 

термодинамічний

 

p

 

 

 

l0

 

 

процес цикл

теплоти (середньоінтегральна темпе-

 

l1 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ратура цих джерел більша, а цих ме-

РТ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

c

l0

q2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l2 1

 

 

2

 

 

 

 

 

нша). Між ними будемо мати РТ. Ві-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

q2

 

l2 1

 

 

 

 

 

l p

 

 

зьмемо від СГДТ якусь кількість теп-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 2

 

 

лоти і перетворимо на корисну робо-

СХДТ

 

 

4

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ту. Те що ми робимо проілюструємо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

за допомогою p-V діаграми. Якщо до РТ підвести теплоту то воно розшириться – покажемо політ-

ропний оборотний процес 1-2 і виконана така робота зміни об’єму. Тепер хочу знову виконати туж

роботу розширення але для цього треба повернути РТ до початкового положення таким шляхом

щоб робота стиснення була меншою. Процес теж буде оборотний 2-1 і на стискування ми витрача-

ємо таку роботу стискування. І при чому l c

 

 

l p

. В процесі стискування РТ нагрівається і тому

 

 

 

 

 

 

2 1

 

1 2

 

 

від РТ треба відвести теплоту для чого використовується система ХДТ – систему щоб процес був

оборотний. І покажемо що теплоту q2 відводимо від РТ. Чи повністю теплота підведена до РТ пе-

реведена в корисну роботу ні

l p

l c

l

0

- корисна робота (робота циклу) яку ми використовує-

 

 

 

 

1 2

2 1

 

 

 

 

 

 

мо. Площа обмежена лініями 1-2 та 2-1 є корисною роботою циклу. А те що у нас утворилося в

робочій діаграмі є круговий термодинамічний процес або цикл. Цикл складається з двох оборот-

них процесів тому цикл оборотний. Якщо хоча б один з процесів був необоротній то і цикл був би

необоротній. В цьому циклі

q1

q2 q0 - теплота циклу.

 

Цикл в якій теплова енергія перетворюється в механічну роботу зміни об’єму називається пря-

мим (прямі цикли здійснюються в діаграмах стану за годинниковою стрілкою). Схема зліва від ді-

аграми – схема теплового двигуна.

 

 

 

 

 

 

Оцінити термодинамічну ефективність прямого циклу можна термічним коефіцієнтом кори-

сної дії l0

q1 q2

1 q2 .

Максимально ККД = 1 коли вся теплоти перетворена в корисну

t

q1

q1

q1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

роботу. Обернені цикли – цикли холодильних машин або теплових насосів. Спочатку РТ має тем-

 

 

 

p

 

 

пературу нижчу ніж СХДТ і теплота в кілько-

 

СГДТ

 

 

сті q2 віддається до РТ. Що зображаємо в ро-

 

 

1

q1

 

 

 

 

бочій діаграмі – процес розширення 1-2 коли

 

q1

 

 

 

 

 

 

 

 

l0

теплота підводиться. Щоб повернути в т.1 рт

c

 

 

 

 

 

 

 

 

здійснюється процес стискування в якому від

l2 1

 

РТ

q

 

 

l0 p

 

2

2

 

 

 

 

 

 

l1 2

 

 

 

РТ відводиться теплота

q

а на стискування

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

q2

 

 

 

 

 

 

 

 

c

p

 

 

 

 

 

витрачається

якась

робота

l2 1 l1 2

 

 

 

 

 

 

 

СХДТ

 

4

3

l2c 1 l1p 2 l0 .

В результаті

теплота

переда-

 

 

 

 

ється від РТ до СГДТ. Чому тепловий насос – ми перекачуємо примусово теплоту від системи менш теплої до системи з більшою температурою. Так працює холодильна машина. Для цього затрачається робота – працює компресор. Цей цикл є обернений по відношенню до прямого. Теж може бути оборотним і необоротним.

Обернені цикли здійснюється проти годинникової стрілки. В ньому механічна енергія перетворюється в теплову.

Характеризує термодинамічну ефективність – холодильний коефіцієнт.

q2

 

q2

 

тепло-

 

 

 

 

l

 

q q

0

 

1

2

 

ти беруться за абсолютною величиною. Чим більший є тим більш досконала холодильна машина. Може бути 4,7 - 4,5. Якщо ККД обмежений 1 то тут верхньої межі не існує.

4.3 Цикл Карно. Теорема Карно.

В 1824 р. французький вчений Саді Карно запропонував цикл. В ній він запропонував цикл який може бути як прямий так і обернений але завжди оборотний. Він застосував в циклі 2 ізотерми і 2 адіабати і два джерела зі сталою температурою (не системи). Цей цикл є еталонним ідеальним, на практиці його ніхто не здійснив. Але теоретично цей цикл дає найвище значення t і для

оберненого.

 

t

l0

крім того для циклу Карно можна розрахувати і за формулою

 

t

T1

T2

 

q1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Т1

p

 

 

 

 

 

T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

1

 

4

 

 

 

 

 

 

 

q1

q1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РТ

l0

 

 

const

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

q2

 

q2

 

 

 

 

2

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

2

const

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Т2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

s

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Обернений цикл в Ts координатах. Або q2

 

q2

або

 

T2 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l

 

q q

T T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

1

2

1

2

 

 

 

 

Теорема Карно – Термічний ККД циклу Карно не залежить від абсолютної температури гарячого і холодного джерел теплоти.

4.4. Другий закон термодинаміки.

Другий закон як і перший дослідний – його встановлено на основі великого досвіду накопиченого людством. Тому цей закон теоретично не доводиться.

Тепло не може самочинно переходити від тіла холодного до тіла більш нагрітого (формулювання Рудольфа Клаузіуса)..... Потрібна робота в зворотному процесі.....Приклади.... Це формулювання ближче до роботи теплових насосів.

Неможливо за допомогою неживого матеріального двигуна отримати від якоїсь маси робочого тіла механічну роботу шляхом охолодження цього тіла нижче температури самого холодного із предметів довкілля. (Томсона). Тобто це двигун Освальда. Це формулювання ближче до роботи теплових двигунів.

Універсальне формулювання – всі самочинні процеси природи необоротні.

Оствальда – вічний двигун другого роду неможливий. Але треба чітко знати що так вічний двигун другого роду.

Простіше для кращого розуміння – неможливо 100 %-не перетворення теплової енергії в корисну механічну роботу.

4.5. Ентропія як теплова характеристика циклу.

 

 

 

 

 

 

 

Можна ККД розрахувати за двома формулами - 1 q2 1 T2

q1

q2 для циклу Карно.

 

 

 

 

 

 

q1

T1

T1

T2

 

 

 

Підведення теплоти здійснюється при незмінній температурі, так і відведення теплоти при незмін-

 

 

q1

ній температурі. Для ентропії було сказано що

q - приведе-

q1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

q1 q2 0 -

 

 

 

 

 

 

T

 

 

на теплота.

сума приведених теплот в циклі

a

b

 

 

 

T1

T2

 

 

 

 

 

 

 

Карно дорівнює 0. Цей результат можна розповсюдити на

 

 

 

 

 

 

будь-який довільний термодинамічний цикл. Переконаємо-

 

 

 

ся в цьому. Візьмемо в тепловій діаграмі стану довільний

d

c

q2

оборотний процес. Який за напрямком буде цикл? Яка енер-

1

 

гія в яку перетворюється? В процесі 1-2 до РТ підводиться

 

q2

 

теплота, а в процесі 2-1

відводиться (їх можна зобразити

 

 

площами).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оборотний прямий цикл 1-2-1 і перетнемо нескінченною

 

 

s

кількістю ліній адіабатних процесі за такою умовою що су-

сідні адіабатні процеси відрізняються на нескінченно малу величину теплоти (перший пройде че-

рез т1, а останній т2). Розглянемо елементарний цикл авсd. Процеси підведення і відведення теп-

лоти ав і сd можна звести до ізотерм (без великої похибки тому що адіабати...). Ми отримали еле-

ментарний цикл Карно.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реальний довільний прямий цикл можна подати в вигляді суми довільної кількості елементар-

них циклів Карно. Для циклу Карно

q1 q2 0 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T1

T2

 

 

 

 

 

 

 

 

Проінтегрувавши за кривою 1-2 отримаємо суму криволінійних інтегралів

q1

 

q2 0 , а

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 2

T

2 1

T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

2

ці два інтеграл замінимо одним по замкнутому контуру

q 0 . Оскільки

q ds тоді

ds 0 -

 

 

 

 

 

 

T

 

 

T

 

 

 

умова оборотного процесу. І цей вираз називається першим інтегралом Клаузіуса. Є цикл. Підра-

хували інтеграл по замкнутому контуру і якщо він =0 то цикл оборотний.

 

 

 

 

Якщо ds 0 то це свідчить що цикл необоротний. І цей інтеграл називається другим інтегра-

лом Клаузіуса. Чим більше відхиляється другий інтеграл Клаузіуса від 0 тим більш необоротний є

цикл.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.6. Зміна ентропії ізольованої термодинамічної системи.

 

 

 

 

 

 

 

Розглянемо повністю ізольовану від навколишнього середовища термодинамічну систему (не

обмінюється ні енергією тепловою ні механічною)......Джерела теплоти.....

 

 

 

Для неї умова T1 T2 ; T1

T1 T1 2 і температура довкілля T0 T2 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо є різниця температур відбувається самочинний тд процес

 

 

Т1

 

 

(теплота q самочинно переходить від більш нагрітого до менш на-

 

 

 

 

грітого). Якщо процес самочинний то за 2 зак т-ки він є необорот-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ний. то як зміниться ds ізольованої системи?

 

 

Т

 

 

q

 

 

 

Запишемо ds1

q

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

- ентропія гарячого джерела зменшиться, а

 

 

 

 

 

 

 

 

T1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

другого джерела збільшиться

 

ds

2

q

. Оскільки кількість теплоти

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T2

 

 

 

 

 

 

 

Т

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

елементарна то підведення і відведення буде здійснюватися при не-

змінних температурах. Зміна ентропії системи ds

ds ds

 

або

ds

 

 

 

1

 

1

2

c

q

 

. Теплоту взяли

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

c

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T2

T1

за абсолютною величиною тобто ця величина не впливає на знак правої частини р-ня. Тоді який

знак буде dsc

0 . Це означає що ентропія ізольованої системи якщо в ній протікає необоротний

процес - зростає. А якщо dsc

0 тоді ентропія не змінюється – відбувається оборотний процес.

Оскільки в природі всі процеси в тій чи іншій мірі необоротні то ентропія системи буде зроста-

ти і виникає питання, а до якої межі? Ось є схема – коли температури джерел зрівняються і припи-

ниться самочинний процес. В цьому випадку ентропія системи досягне свого максимуму про що

буде свідчити те що перша похідна ентропії системи = 0, а друга похідна від’ємна. Система при-

йшла в положення рівноваги. Використовуючи це положення в 1854 р Клаузіус висунув теорію

теплової смерті всесвіту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розглянемо як змінюється ентропія в окремо взятому необоротному термодинамічному проце-

сі? Розглянемо невеликий цикл в наприклад ТS-діаграмі 1-2. В процесі 1-2 теплота підводиться а в

 

 

 

 

 

 

 

процесі 2-1 відводиться. Процес 1-2 необоротний про що свідчить

T

 

 

 

 

q1

 

штрихова лінія, в той час коли 2-1 є оборотний. Цикл прямий але

 

 

 

 

 

2

 

необоротний оскільки має місце один необоротний процес. За дру-

 

 

 

 

 

 

 

гим інтегралом Клаузіуса

ds 0 . Замінимо круговий інтеграл су-

 

 

 

 

 

 

 

мою криволінійних інтегралів

q

 

q

0 . Оскільки процес 2-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 2

T

 

2 1

T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

q2

 

1 є оборотний то

 

 

q s

s . Тоді останній вираз можна перепи-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

s

 

 

 

 

 

 

T

1

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

сати

q s

s

0 або

s

s

 

 

q або в диференціальній формі ds q . В загальному виді

 

T

1

2

 

2

1

 

T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 2

 

 

 

 

 

 

 

1 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

добавивши в вираз знак дорівнює ds

q - рівняння другого закону термодинаміки: „=” – процеси

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

оборотні, „>” – процеси необоротні. Комбінуючи з першим законом термодинаміки і прийнявши

q Tds можна записати:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Tds du l

 

, об’єднані рівняння першого і другого законів термодинаміки.

Tds di dp

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 5. Основи термодинаміки потоку 5.1 Поняття стаціонарної і одновимірної течії

Згадаємо класифікацію тдс яку розглянули на 1 лекції. За енергообміном, за обміном робочим тілом. Цей розділ присвячений розгляду саме відкритих тдс – обмінюються РТ з навколиш-

нім середовищем. В якості прикладу – компресори, насоси, ДВЗ, будь-який пристрій який виконує технічну роботу і при цьому обмінюється РТ з навколишнім середовищем. Даний роз-

діл є базовим для науки газова динаміка. Всі процеси руху РТ в просторі і часі є важливими для теплових двигунів оскільки РТ рухається по трактах двигуна з дуже великою швидкістю. В загальному випадку РТ рухається каналами. Канал – це стінки які обмежують рух РТ. Канал може мати поперечний переріз незмінний і точної геометричної форми - труба. Але бувають канали криволінійні коли по напрямку руху робочого тіла переріз якось змінюється, або за певною залеж-

ністю або хаотично. А самі канали можуть бути довільно зорієнтовані в просторі або можуть бу-

 

2

 

ти горизонтальні, вертикальні ... Зображати канал будемо

 

 

так: зображаємо стінку і вісь. Стрілкою вказуємо напрямок

 

 

 

 

 

 

руху РТ. В якості РТ беремо тільки ідеальні гази, що спрос-

 

 

 

f2 тить опис таких систем. Через переріз 1-1 РТ попадає до ві-

 

2

a

дкритої ТДС, а через 2-2 РТ залишає дану відкриту тдс. Ос-

 

 

1

 

 

новні відомі нам параметри Т, р,

і тут виконують роль

 

 

основних термодинамічних параметрів стану. Але для опи-

f1

 

 

 

 

су процесів в таких системах цих параметрів замало.

 

 

 

1

 

 

Тому вводять параметр швидкість руху точки. Як його ви-

 

 

 

значити. Позначимо масову витрату течії

G кг/с,

якщо

G помножимо на і поділимо на f

то ми отримаємо середню швидкість

 

G

w

кг м3

 

м

.

 

f

с кг м2

с

 

 

 

 

 

 

 

 

f - площа поперечного перерізу. За цим розрахунком швидкість однакова в любій точці перерізу

1-1 або 2-2 тому її називають середня швидкість. А на справді в місцях де течія контактує зі стінкою швидкість мінімальна, і максимальна в ядрі потоку. Ми приймаємо що швидкість і інші параметри стану по перерізу не змінюються. А можуть змінюватися вздовж осі потоку. Така течія коли параметри змінюються тільки вздовж осі потоку називається одновимірна течія. Течія ще буває стаціонарна і нестаціонарна. Якщо з плином часу в будь-якій точці потоку (а) параметри не змінюються то така течія називається стаціонарною. Отже вивчати термодинаміку потоку починаємо з одновимірної стаціонарної течії.

5.2 Основні рівняння течії газу.

 

n

До основних рівнянь течії газу належать 2 рівняння:

 

 

 

 

1. Рівняння суцільності руху

 

2

Якщо ми розглянемо якийсь канал довільно зорієнтований в прос-

 

n

торі, виберемо декілька перерізів 1-1, 2-2, ... n-n. То за умови що течія

1

 

стаціонарна одномірна (саме таку течію ми будемо розглядати) масо-

2

ву витрату можна подати як швидкість помножити на f і поділити на

 

 

1

питомий об’єм :

G

w f

кг с . Якщо течія стаціонарна то звідси

 

 

 

 

 

випливає що масові витрати в кожному з перерізів є рівні.

G1 G2 ... Gn . Тобто масова витрата

в загальному випадку є величина стала G const . В принципі це є рівняння суцільності або нерозривності руху течії. Це означає що між перерізами 1-1 і n-n газ рухається як єдине ціле (немає наяких сторонніх включень, немає розривів де може існувати вакуум – єдине ціле). Це фізичний зміст

рівняння. З тим же успіхом можна записати що

 

w f

const - для стаціонарної одномірної течії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Або в диференціальному вигляді

dw

 

df

 

d

 

. Це найпростіший випадок рівняння суцільності

w

f

 

 

 

 

 

 

 

течії тому що ми взяли стаціонарну одномірну течію.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]