Поширення виходів докембрійських порід і утворення корисних копалин
Докембрійські породи складають основу древніх платформ, являючись їх фундаментом.
На всіх материках є так звані щити, тобто виходи докембрійських порід на денну поверхню. Коли фундамент занурений на якусь глибину і перекритий осадочним чохлом, ці території називають плитами.
Кожна платформа і щит мають свої назви. На території Євразії утворилась Східно-Європейська платформа з Балтійським і Українським щитами; Сибірська платформа з Анабарським, Алданським і Байкальським щитами, Індостанська платформа з Індійським щитом. Крім того, виділяють відносно невеликі і без щитів Колимську, Аравійську, Таримську, Північно-Китайську і Південно-Китайську платформи. Африка майже повністю співпадає з контуром Африканської платформи з Ефіопським щитом. Те саме можна сказати і про Антарктичну платформу. Не набагато менша від материка і Австралійська платформа з однойменним щитом. В основі Північної Америки лежить Північно-Американська платформа з Канадським щитом, а Південної Америки - Південно-Американська з Бразильським і Гвіанським щитами. Останнім часом Африканську платформу поділяють на дві частини: Північно-Африканську та Південно-Африканську, а в Південній Америці виділяють ще й Східно-Бразильську платформу.
Два мільярди років тому між платформами виникли великі рухомі зони земної кори, яких назвали геосинклінальними поясами. Найголовніші з них такі: Європейсько-Азіатський, Урало-Монголо-Охотський, Східно-Тихоокеанський, Західно-Тихоокеанський, Північно-Атлантичний. Найвірогідніше, в цей час Пангея-1 розпалась на окремі платформи - перші материки на нашій планеті. Якщо в Північній півкулі існувало кілька платформ, то в Південній – одна платформа-материк, яку геологи назвали Гондваною (від племені гондів з місцевості Вана в Індії). За такі гігантські розміри цю колишню частину земної кори ще називають суперплатформою. В пізньому палеозої, після того як Лавразія і Гондвана з'єднались в районі сучасного Середземномор'я по завершенню герцинської епохи горотворення утворилась Пангея-2. Може саме тому на дні цього моря залягає кора континентального типу.
Активні рухи земної кори, магматичні і метаморфічні процеси, геологічна діяльність атмосфери і гідросфери і навіть молодої біосфери привели до утворення багатьох рудних і нерудних корисних копалин. Якщо врахувати, що на докембрій припадає 6/7 геологічної історії Землі, то не дивно, що тільки рудних корисних копалин в цей час утворилось 80% від усіх, що знаходяться у земній корі. Серед них перше місце належить залізним рудам, запаси яких становлять не менше 3000 млрд т, що приблизно в 22 рази більше, ніж у всіх молодших породах. Саме в цей час утворились залізні руди Криворізького басейну, Кременчукського і Білозірського залізорудних районів та ще багато родовищ в інших місцях Українського щита. В межах Росії такі ж самі залізисті кварцити утворюють Курську магнітну аномалію. Докембрійські залізорудні родовища є також на території Канади, Африки і Австралії.
Походження залізних руд названих родовищ в значній мірі пов'язано з життєдіяльністю залізобактерій. За своє коротке життя вони встигають увібрати в себе мізерну кількість заліза і при відмиранні залишатись на дні
моря. Так як зміна незліченної кількості поколінь бактерій продовжувалась мільйони років, за цей час на морському дні встигло нагромадитись багатоосадків із залізною рудою, які після метаморфізації стали залізистим кварцитом. Смугасту різновидність цих кварцитів називають джеспілітом (від англ. jasper - яшма і ... літ). Вони смугасті від того, що нагромадження залізистих мінералів (гематиту і магнетиту) і кварцу йшло ритмічно. Вміст заліза в таких рудах досягає 70%.
За участю інших бактерій в докембрії утворились також родовища марганцевих руд в західній частині Станового хребта Росії, в Бразилії, Австралії і ПАР.
Відомий український геолог, професор С.А.Мороз у двох книгах " Історія біосфери Землі", які вийшли в 1996 р., писав, що на той час було відкрито понад 40 мінералів, які утворювалися бактеріями та найпростішими. Причому 10 з них вміщували в собі залізо. Вже на той час існувала наука біомінералогія, що зародилась на стику палеонтології, біології та мінералогії.
В древніх магматичних породах утворились родовища мідно-нікелевих руд на Сибірській платформі (Норільське родовище, з яких попутно виплавляються платина і паладій), та родовища на території Канади. На території України нікелеві і хромітові руди добувають у Побужжі та в Дніпропетровській області.
На всіх материках в кристалічному фундаменті платформ добувають багато золота, а в окремих з них – кобальтові, мідні, уранові, олов'яні, молібденові, вольфрамові і рідкоземельні руди. Докембрій багатий також на дорогоцінні камені, слюди, асбест, графіт та високоякісні будівельні камені: граніти, габро, лабрадорити, мармури тощо.