284. 2. Ле Корбюзьє;

284. 3. Лафонтен.

285. Авторський високий друк – це:

285. 1. ліногравюра, дереворит;

285. 2. шовкотрафаретний друк;

285. 3. травлений штрих.

286. Назва галузі промисловості, яка тиражує оригінали графічного дизайну:

286. 1. топографія;

286. 2. типографіка;

286. 3. поліграфія.

287. Назва образного вислову, що ґрунтується на вживанні слова в переносному значенні:

287. 1. абстрагування;

287. 2. метафора;

287. 3. комбінаторика.

288. До якої системи формоутворення належить куб:

288. 1. двомірність форми;

288.2. тримірність форми;

288. 3. об’єктивна геометрія.

289. Плоский друк в сучасній поліграфії – це:

289. 1. літросет;

289. 2. типоофсет;

289. 3. офсет.

290.Що є основою симетричної форми:

290.1. спіраль;

290.2. вісь;

290.3. гіпотенуза.

291. Назвіть термін процесу компонування (набору сторінки, розворотів) у друкованих виданнях:

291. 1. структуризація;

291. 2. верстка;

291. 3. формалізація.

292. Що є основою для створення фірмового стилю:

292. 1. графічні техніки;

292. 2. фірмовий бланк;

292. 3. графічні константи.

293. Особистий графічний знак, що складається з початкових літер імені, прізвища:

293. 1. манускрипт;

293. 2. монограма;

293. 3. кліше.

294. Назва подвійного аркуша паперу, що з’єднує внутрішню частину оправи з першою (останньою) сторінкою книги:

294. 1. спускова сторінка;

294. 2. шмуцтитул;

294. 3. форзац.

295. Назва програми, яка провокує неправильну поведінку комп’ютера:

295. 1. драйвер;

295. 2. вірус;

295. 3. програма малювання.

296. Образний шрифт як сукупність знаків, що підпорядковані закономірності формотворення, органічно поєднані метафорою, алегорією, стилізацією, називається:

296. 1. гротескним;

296. 2. піктографічним;

296. 3. акцидентним.

297. Назвіть термін, яким позначаються три кольори (синій, жовтий, пурпуровий). якими виконується офсетний друк:

297. 1. маджента;

297. 2. арт-колор;

297. 3. тріада.

298. Авторська графічна техніка, принцип якої використовується в сучасній поліграфії. Основою друкарської форми є сітка:

298. 1. гальванотипія;

298. 2. томографія;

298. 3. шовкографія.

299. Графічна (живописна) техніка, основною рисою якої є прозорість фарб, - це:

299. 1. пастель;

299. 2. акварель;

299. 3. темпера.

300. Рекламне ілюстроване видання, що інформує про діяльність фірм, установ, послуги, туризм і має довільну форму макету, - це:

300. 1. сигнет;

300. 2. репринт;

300. 3. буклет.

301. Напрямок мистецтва ХХ ст., характерною рисою якого є відмова від зображення реального світу і яке дало поштовх розвитку дизайну, зокрема графічного, - це:

301. 1. альтруїзм;

301. 2. абстракціонізм;

301. 3. маньєризм.

302. Як звучить слово RECLAME в перекладі з французької на українську:

302. 1. продавати;

302. 2. розповідати;

302. 3. викрикувати.

303. Інструмент для виконання гравюри (авторське кліше) - це:

303. 1. рейсфедер;

303. 2. штихель;

303. 3. мастихін.

304. Світлі тони в офсетному друці отримуються за рахунок:

304. 1. білої фарби;

304. 2. білого паперу;

304. 3. окису цинку.

305. Науковий напрям у дизайні, що базується на створенні комфортного предметного середовища, а саме: ужиткових речей, засобів пересування, засобів виробництва і т.д., що гармонійно відповідають життєдіяльності людини, її фізичним потребам, особливостям будови людського тіла:

305. 1. комунікативність;

305. 2. ергономіка;

305. 3. кінетика.

306. Живописна техніка, а також непрозора клейова фарба, яка має здатність перекривати попередній шар і складається з пігменту, клею (гуміарабіку чи декстрину) та домішки тваринної жовчі, - це:

306. 1. гумілак;

306. 2. гудрон;

306. 3. гуаш.

307. Розчинник, що виробляється з нафти і використовується при авторському друці для зняття фарби з кліше, - це:

307. 1. терпентин;

307. 2. уайт-спіріт;

307. 3. нафтізін.

308. Український поет, який отримав звання академіка Петербурзької академії мистецтв за серію офортів:

308. 1. І.Франко;

308. 2. Т.Шевченко;

308. 3. С.Руданський.

309. Творчий задум, головна ідея чи комплекс ідей, висловлених вербально або графічно, - це:

309. 1. консенсус;

309. 2. концепція;

309. 3. конструктив.

310. Графічний твір, який складається з комбінації фрагментів різних друкованих матеріалів, - це:

310. 1. витинанка;

310. 2. вирізка;

310. 3. колаж.

311. Осередком найдавнішої писемності на теренах України, що збереглась до наших днів, є:

311. 1. село Витачів;

311. 2. заповідник „Кам’яна могила”;

311. 3. територія стародавнього міста Родень.

312. Для відображення послідовності розвитку шрифтової культури розставити у хронологічному порядку:

312. 1. грецький алфавіт;

312. 2. латинський алфавіт;

312. 3. фінікійське письмо.

313. Метод створення шрифтових композицій за допомогою друкарських (набірних) шрифтів називається:

313. 1. промграфікою;

313. 2. типографікою;

313. 3. проектною графікою.

314. Дефіцит дорогого матеріалу для письма (пергаменту) надав поштовх для створення в середньовіччі шрифту:

314. 1. старослов’янського;

314. 2. ініціального;

314. 3. готичного.

315. Абетка, об’єднана основними елементами шрифтів (основними та з’єднувальними елементами, напливами, серіфами (засічками), верхніми та нижніми виносними елементами, внутрішньо-літерними та міжлітерними проміжками), називається:

315. 1. системним блоком;

315. 2. гарнітурою шрифту;

315. 3. шрифтовим комплексом.

316. Абетку слов’янського письма на основі латиниці створили монахи:

316. 1. Мефодій і Кирило;

316. 2. Нестор і Печерський;

316. 3. Іов і Никодим.

317. Німецький друкар ХУ ст., який першим зробив спробу об’єднати всі процеси друкарства, - це:

317. 1. Йоган Генсфлейш;

317. 2. Франциск Скорина;

317. 3. Йоган Гуттенберг з Майнца.

318. Одна з відомих в світі шрифтових культур, знаки якої розташовуються по вертикалі зверху вниз, має назву:

318. 1. петрогліфи;

318. 2. іврит;

318. 3. ієрогліфи.

319. Так зване „мистецтво вандалізму” створило шрифтові знаки, що класифікуються як „брудний шрифт” - це:

319. 1. колонографія;

319. 2. графіті;

319. 3. графофобія.

320. Шаблон-схема уніфікованих літер, за допомогою яких викреслюється шрифт для виконання традиційними графічними засобами. При накладанні літер однієї групи на іншу елементи співпадають, створюючи:

320. 1. поліграму;

320. 2. квадрограму;

320. 3. триграму.

321. Одна з стародавніх шрифтових культур, в якій текст виконується справа наліво, - це:

321. 1. китайське письмо;

321. 2. єврейське письмо;

321. 3. камбоджійське письмо.

322. Точне відтворення першоджерела (підпис, рукопис та ін.) друком або фотографією називається:

322. 1. факсиміле;

322. 2. фотограма;

322. 3. фронтиспис.

323. Видатний український художник-графік поч. ХХ ст., автор шрифту свого імені, ілюстрованої абетки, оригіналів паперових грошей УНР:

323. 1. М.Бойчук;

323. 2. К.Малевич;

323. 3. Г.Нарбут.

324. Започатковане в період Ренесансу письмо, побудоване на основі двонахилених штрихів пером: жирні - головні, тонкі – з’єднувальні, якому притаманна лінійна вишуканість, поєднана з декоративними розчерками:

324. 1. хромографія;

324. 2. каліграфія;

324. 3. демографія.

325. Шрифтовий інформаційний плакат про різні заходи культурної, політичної та соціальної діяльності - це:

325. 1. антрофіле;

325. 2. анотація;

325. 3. афіша.

326. Компонування текстів у друкованих виданнях називається:

326. 1. моделюванням;

326. 2. версткою;

326. 3. кадруванням.

327. Залежність тонального і колірного співвідношення між фоном і розміром шрифту (тексту). При зменшенні висоти літер для покращення читабельності потрібен:

327. 1. більший контраст (тону);

327. 2. колірний контраст;

327. 3. контрастність не потрібна.

328. Композиція з двох-трьох літер, одна з геральдичних форм, поширених в середньовіччі, - це:

328. 1. томограма;

328. 2. монограма;

328. 3. код.

329. Твір графічного дизайну, виконаний для тиражування поліграфією, називається:

329. 1. шаблоном;

329. 2. моделлю;

329. 3. оригіналом.

330. Монументальна споруда поч. ІІ ст. н.е., на якій зроблений напис латинським шрифтом, що є взірцем латиниці до наших днів, - це:

330. 1. Тріумфальна арка;

330. 2. колона Траяна;

330. 3. Олександрійська колона.

331. Декоративна літера в сувенірно-подарункових виданнях, з якої починається текст книги або її розділу, має назву:

331. 1. декор;

331. 2. ініціал;

331. 3. аз.

332. Яка різниця між промисловим дизайном і художнім конструюванням?

332. 1. суттєва;

332. 2. незначна;

332. 3. ніякої.

333. Латинський вислів, яким називають графічну мініатюру, що виконує функції книжкового знаку, який власники бібліотек вклеюють в книгу, - це:

333. 1. Est modus;

333. 2. Ex libris;

333. 3. Aqva vita.

334. Лінія, що обмежує форму або її деталізує, підкреслює:

334. 1. конфігурацію;

334. 2. контур;

334. 3. корекс.

335. Художній народний розпис, назва якого походить від назви села на Дніпропетровщині, - це:

335. 1. косівський;

335. 2. опішнянський;

335. 3. петриківський.

336. Композиція (твір), виконана шляхом поєднання в одне ціле існуючих (раніше кимсь створених) форм. Вживається в професійному середовищі з негативним підтекстом:

336. 1. лігатура;

336. 2. компіляція;

336. 3. калірування.

337. Матеріальна модель, якій притаманні всі ознаки закінченого об’єкту (книги, буклету, упаковки, етикетки і т.д.):

337. 1. технічний монтаж;

337. 2. оригінал-макет;

337. 3. ідея-модель.

338. Художник і кінорежисер (пер. пол. ХХ ст., США), автор мультиплікаційних фільмів, що стали класикою кіномистецтва, іменем якого назване казкове міні-місто парк в Каліфорнії:

338. 1. А.Діор;

338. 2. У.Дісней;

338. 3. Г.Аполлінер.

339. В пакувальній промисловості картон або папір, доведений до заданої конфігурації, готовий до склейки або складання, - це:

339. 1. висічка;

339. 2. пласт;

339. 3. формопласт.

340. Об’ємний друк, т.зв. „сліпе тиснення”, внаслідок якого на папері з’являється барельєфне зображення:

340. 1. фактура;

340. 2. конгрев;

340. 3. текстура.

341. Мистецький стиль кінця ХІХ початку ХХ ст., який створив засади нового формоутворення в дизайні: