Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

логістика лаби

.pdf
Скачиваний:
67
Добавлен:
12.02.2016
Размер:
807.64 Кб
Скачать

об’єкту, що забезпечить мінімум транспортних витрат при умові, що транспортні тарифи на перевезення сировини і готових виробів однакові. Математично:

 

n

m

 

 

 

Di M i di Si

 

 

C

1

1

,

(5.1)

n

m

 

 

 

 

M i Si

 

 

1

1

 

 

де С – центр маси; Di – відстань від пункту 0 сітки до і-го ринку збуту; di – відстань від пункту 0 сітки до i-го джерела постачання; Mi – вага (кількість) готових виробів, які продаються на г-тому ринку збуту; Si – вага сировини, які купуються в г-тому джерелі постачання.

В умовах диференційованих тарифів на перевезення сировини і готових виробів розрахунок місця положення виробничого об’єкту має бути скоректований (“зважений”) рівнями усіх тарифів тобто:

 

m

n

 

 

 

r1d1S1

Ri Di M i

 

 

C

1

1

,

(5.2)

m

n

 

 

 

 

r1S1

Ri M i

 

 

1

1

 

 

де Ri – ставка за перевезення i-го готового виробу на одиницю відстані; ri – ставка за перевезення і-ої сировини на одиницю відстані.

Задавши кількісні оцінки вантажів та перевізні ставки стосовно поданої локалізації джерел постачання і ринків збуту, в [52, с. 580] наведений розрахунок локалізації виробничого об’єкту: центр маси має такі координати – горизонтальна 655, вертикальна 826. Аналогічно можна провести розрахунки щодо локалізації регіонального центру дистрибуції.

Основною перевагою методу локалізації з допомогою сітки є його простота і однозначність отримання початкового варіанту локалізації виробничого або дистрибуційного об’єкту, що істотно звужує поле можливих проектних рішень.

Недоліками методу сітки є такі:

оптимізації підлягає локалізація лише одного об’єкта;

статичний характер отриманих рішень щодо локалізації об’єктів: зміна хоча б одного кількісного параметру (кількості товару, транспортних тарифів) викликає зміну локалізації об’єкту;

використання постійних транспортних тарифів, не еластичних по відношенню до кількості вантажу, хоч це не відповідає дійсності: як правило рівень тарифів є дегресивним;

 

відсутність врахування топографічних характеристик місця

31

локалізації об’єкта.

Таблиця 5.3 Вплив зміни величини перевізної ставки на місце локалізації виробничого

об’єкту

 

Перевізна

 

Координати сітки

Розрахунки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

горизонтальна

 

 

(А) (В)

(А) (В)

Джерела

ставка (в

 

 

вертикальна

(А)

 

 

сітки

сітки

постачання /

дол. США

Тонн

 

 

 

горизонтал

вертикальн

ринки збуту

на тонно–

и (В)

 

 

 

ьна

а

кілометр)

 

 

 

 

координата

координата

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Джерела

 

 

 

 

 

 

 

постачання:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Буффало (S1)

0,90

500

700

 

1125

 

 

Мемфіс (S2)

0,95

300

250

 

600

 

 

Сент-Луїс (S3)

0,85

700

255

 

825

 

 

 

 

1500

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ринки збуту:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Атланта (М1)

1,50

225

600

 

500

 

 

Бостон (М2)

1,50

150

1050

 

1200

 

 

Джексонвілль

1,50

250

800

 

300

 

 

3)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Філадельфія (М4)

1,50

175

925

 

975

 

 

Нью-Йорк (М5)

1,50

300

1000

 

1080

 

 

Разом

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Горизонта

Вертикаль

 

 

 

 

 

 

льна

на

 

 

 

 

 

 

координата

координата

 

 

 

 

 

 

місця

місця

 

 

 

 

 

 

локалізації

локалізації

 

 

 

 

Чисельник:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(r d S) =

 

 

 

 

 

+ (R D M) =

 

 

 

 

 

 

 

Сума

 

 

 

 

 

Знаменник: (r S) =

 

 

 

 

 

 

+ (R M) =

 

 

 

 

 

 

 

Сума

 

 

 

 

 

“Цент тяжіння” (центр

 

 

 

 

 

 

маси)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

32

В результаті зростання перевізної ставки до Джексонвілля оптимальні координати виробничого об’єкту дорівнюватимуть координатам «центра тяжіння».

ЗАВДАННЯ

Визначити умовні координати розподільчого центру методом розрахунку центра тяжіння та подати графічну інтерпретацію.

Джерела

Перевізні ставки

Тонни

Мережеві

постачання/ринки

в тис. грн./ткм (A)

(Б)

координати

збуту

 

 

 

 

 

 

х

у

 

 

 

 

 

Щецин

8

400+10×(Р-1)

30

530

 

 

 

 

 

Валбжих

9

200+10×(Р-1)

120

220

 

 

 

 

 

Кельце

7

500

420

210

 

 

 

 

 

Бялосток

12

150

600

465

 

 

 

 

 

Гданськ

12

250

315

610

 

 

 

 

 

Варшава

12

400+10×(Р-1)

460

370

 

 

 

 

 

Катовіце

12

300+10×(Р-1)

310

145

 

 

 

 

 

р— номер варіанта завдання студента.

6.ВИЗНАЧЕННЯ ПРОПОРЦІЇ ЗАКУПІВЕЛЬ СПОЖИВАЧАМИ

Важливою задачею для дистрибуційної логістики є визначення

територіального впливу торгових центрів, що має грунтовне значення для формування системи запасів в роздрібній торгівлі споживачами товарів. З цією метою доцільно використати так зване гравітаційне правило роздрібної торгівлі Рейлі: «Міські центри притягують закупівлі клієнтів зі свого оточення у відношенні, прямо пропорційному до кількості населення тих міст і обернено пропорційному до квадрата відстані, які відділяє клієнтів від центру тих міст».

На підставі цього закону можемо встановити пропорцію закупок, які виконують в містах А і В мешканці розташованого між ними міста С.

 

 

П А

 

Н А

 

 

2

 

 

 

 

 

LВ

 

 

k1

ПВ

 

Н В

 

 

,

(6.1)

 

 

 

 

LА

 

де

ПА , ПВ – покупки, зроблені мешканцями відповідно у містах А і В; Н А ,

Н В – кількість населення відповідно у містах А і В (осіб);

LА , LВ – відстань до

пункту С відповідно від міст А і В (км).

 

 

 

 

 

Отримане значення k1 буде означати, що на 100 покупок у місті В буде

припадати k1 покупок у місті А.

Користуючись правилом Рейлі, також можна визначити межі сфери «байдужості» між двома центами, в якій мешканці (або підприємства) будуть

33

рівною мірою здійснювати покупки в обох центрах. Визначені межі сфери «байдужості» характеризуватимуть територіальний діапазон впливу ринку. Отже, сфера байдужості між містами А і В буде пролягати на відстані Д АВ .

Діапазон впливу ринку міста А у напрямку міста В складатиме (км):

Д АВ

LAB

 

 

,

(6.2)

 

 

 

 

 

1

H B

 

 

 

 

 

 

 

H A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де LAB – відстань між містами А і В

ЗАВДАННЯ

Визначити пропорцію закупівель, які виконують в містах А і Б мешканці розташованого між ними міста В та сферу байдужості між двома населеними пунктами, використовуючи дані табл. 1

Населені пункти

Населення, тис.осіб

Відстань до пункту С,

км

 

 

 

 

 

А

425

67

 

 

 

Б

105+5×Р

79+Р

 

 

 

р – номер індивідуального варіанту

 

34

НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

ЛОГІСТИКА

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ для лабораторних занять з дисципліни «Логістика»

для студентів спеціальності 6.030507 «Маркетинг»

Укладачі

Крикавський Євген Васильович

 

Гринів Наталія Теодозіївна

 

Костюк Ольга Святославівна

 

Рикованова Ірина Сергіївна

Редактор

Комп’ютерне верстання

35

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]