логістика лаби
.pdfоб’єкту, що забезпечить мінімум транспортних витрат при умові, що транспортні тарифи на перевезення сировини і готових виробів однакові. Математично:
|
n |
m |
|
|
|
|
Di M i di Si |
|
|
||
C |
1 |
1 |
, |
(5.1) |
|
n |
m |
||||
|
|
|
|||
|
M i Si |
|
|
||
1 |
1 |
|
|
де С – центр маси; Di – відстань від пункту 0 сітки до і-го ринку збуту; di – відстань від пункту 0 сітки до i-го джерела постачання; Mi – вага (кількість) готових виробів, які продаються на г-тому ринку збуту; Si – вага сировини, які купуються в г-тому джерелі постачання.
В умовах диференційованих тарифів на перевезення сировини і готових виробів розрахунок місця положення виробничого об’єкту має бути скоректований (“зважений”) рівнями усіх тарифів тобто:
|
m |
n |
|
|
|
|
r1d1S1 |
Ri Di M i |
|
|
|
C |
1 |
1 |
, |
(5.2) |
|
m |
n |
||||
|
|
|
|||
|
r1S1 |
Ri M i |
|
|
|
1 |
1 |
|
|
де Ri – ставка за перевезення i-го готового виробу на одиницю відстані; ri – ставка за перевезення і-ої сировини на одиницю відстані.
Задавши кількісні оцінки вантажів та перевізні ставки стосовно поданої локалізації джерел постачання і ринків збуту, в [52, с. 580] наведений розрахунок локалізації виробничого об’єкту: центр маси має такі координати – горизонтальна 655, вертикальна 826. Аналогічно можна провести розрахунки щодо локалізації регіонального центру дистрибуції.
Основною перевагою методу локалізації з допомогою сітки є його простота і однозначність отримання початкового варіанту локалізації виробничого або дистрибуційного об’єкту, що істотно звужує поле можливих проектних рішень.
Недоліками методу сітки є такі:
оптимізації підлягає локалізація лише одного об’єкта;
статичний характер отриманих рішень щодо локалізації об’єктів: зміна хоча б одного кількісного параметру (кількості товару, транспортних тарифів) викликає зміну локалізації об’єкту;
використання постійних транспортних тарифів, не еластичних по відношенню до кількості вантажу, хоч це не відповідає дійсності: як правило рівень тарифів є дегресивним;
|
відсутність врахування топографічних характеристик місця |
31
локалізації об’єкта.
Таблиця 5.3 Вплив зміни величини перевізної ставки на місце локалізації виробничого
об’єкту
|
Перевізна |
|
Координати сітки |
Розрахунки |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
горизонтальна |
|
|
(А) (В) |
(А) (В) |
|
Джерела |
ставка (в |
|
|
вертикальна |
|||
(А) |
|
|
сітки |
сітки |
|||
постачання / |
дол. США |
Тонн |
|
|
|
горизонтал |
вертикальн |
ринки збуту |
на тонно– |
и (В) |
|
|
|
ьна |
а |
кілометр) |
|
|
|
|
координата |
координата |
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
Джерела |
|
|
|
|
|
|
|
постачання: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Буффало (S1) |
0,90 |
500 |
700 |
|
1125 |
|
|
Мемфіс (S2) |
0,95 |
300 |
250 |
|
600 |
|
|
Сент-Луїс (S3) |
0,85 |
700 |
255 |
|
825 |
|
|
|
|
1500 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ринки збуту: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Атланта (М1) |
1,50 |
225 |
600 |
|
500 |
|
|
Бостон (М2) |
1,50 |
150 |
1050 |
|
1200 |
|
|
Джексонвілль |
1,50 |
250 |
800 |
|
300 |
|
|
(М3) |
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
Філадельфія (М4) |
1,50 |
175 |
925 |
|
975 |
|
|
Нью-Йорк (М5) |
1,50 |
300 |
1000 |
|
1080 |
|
|
Разом |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Горизонта |
Вертикаль |
|
|
|
|
|
|
льна |
на |
|
|
|
|
|
|
координата |
координата |
|
|
|
|
|
|
місця |
місця |
|
|
|
|
|
|
локалізації |
локалізації |
|
|
|
|
Чисельник: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
(r d S) = |
|
|
|
|
|
|
+ (R D M) = |
|
|
||
|
|
|
|
|
Сума |
|
|
|
|
|
Знаменник: (r S) = |
|
|
||
|
|
|
|
+ (R M) = |
|
|
|
|
|
|
|
|
Сума |
|
|
|
|
|
“Цент тяжіння” (центр |
|
|
||
|
|
|
|
маси) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
32
В результаті зростання перевізної ставки до Джексонвілля оптимальні координати виробничого об’єкту дорівнюватимуть координатам «центра тяжіння».
ЗАВДАННЯ
Визначити умовні координати розподільчого центру методом розрахунку центра тяжіння та подати графічну інтерпретацію.
Джерела |
Перевізні ставки |
Тонни |
Мережеві |
|
постачання/ринки |
в тис. грн./ткм (A) |
(Б) |
координати |
|
збуту |
|
|
|
|
|
|
х |
у |
|
|
|
|
|
|
Щецин |
8 |
400+10×(Р-1) |
30 |
530 |
|
|
|
|
|
Валбжих |
9 |
200+10×(Р-1) |
120 |
220 |
|
|
|
|
|
Кельце |
7 |
500 |
420 |
210 |
|
|
|
|
|
Бялосток |
12 |
150 |
600 |
465 |
|
|
|
|
|
Гданськ |
12 |
250 |
315 |
610 |
|
|
|
|
|
Варшава |
12 |
400+10×(Р-1) |
460 |
370 |
|
|
|
|
|
Катовіце |
12 |
300+10×(Р-1) |
310 |
145 |
|
|
|
|
|
р— номер варіанта завдання студента.
6.ВИЗНАЧЕННЯ ПРОПОРЦІЇ ЗАКУПІВЕЛЬ СПОЖИВАЧАМИ
Важливою задачею для дистрибуційної логістики є визначення
територіального впливу торгових центрів, що має грунтовне значення для формування системи запасів в роздрібній торгівлі споживачами товарів. З цією метою доцільно використати так зване гравітаційне правило роздрібної торгівлі Рейлі: «Міські центри притягують закупівлі клієнтів зі свого оточення у відношенні, прямо пропорційному до кількості населення тих міст і обернено пропорційному до квадрата відстані, які відділяє клієнтів від центру тих міст».
На підставі цього закону можемо встановити пропорцію закупок, які виконують в містах А і В мешканці розташованого між ними міста С.
|
|
П А |
|
Н А |
|
|
2 |
|
|
|
|
|
LВ |
|
|||
|
k1 |
ПВ |
|
Н В |
|
|
, |
(6.1) |
|
|
|
|
LА |
|
|||
де |
ПА , ПВ – покупки, зроблені мешканцями відповідно у містах А і В; Н А , |
|||||||
Н В – кількість населення відповідно у містах А і В (осіб); |
LА , LВ – відстань до |
|||||||
пункту С відповідно від міст А і В (км). |
|
|
|
|
||||
|
Отримане значення k1 буде означати, що на 100 покупок у місті В буде |
припадати k1 покупок у місті А.
Користуючись правилом Рейлі, також можна визначити межі сфери «байдужості» між двома центами, в якій мешканці (або підприємства) будуть
33
рівною мірою здійснювати покупки в обох центрах. Визначені межі сфери «байдужості» характеризуватимуть територіальний діапазон впливу ринку. Отже, сфера байдужості між містами А і В буде пролягати на відстані Д АВ .
Діапазон впливу ринку міста А у напрямку міста В складатиме (км):
Д АВ |
LAB |
|
|
, |
(6.2) |
||
|
|
|
|
|
|||
1 |
H B |
|
|||||
|
|
|
|
|
|||
|
H A |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
де LAB – відстань між містами А і В
ЗАВДАННЯ
Визначити пропорцію закупівель, які виконують в містах А і Б мешканці розташованого між ними міста В та сферу байдужості між двома населеними пунктами, використовуючи дані табл. 1
Населені пункти |
Населення, тис.осіб |
Відстань до пункту С, |
|
км |
|||
|
|
||
|
|
|
|
А |
425 |
67 |
|
|
|
|
|
Б |
105+5×Р |
79+Р |
|
|
|
|
|
р – номер індивідуального варіанту |
|
34
НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ
ЛОГІСТИКА
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ для лабораторних занять з дисципліни «Логістика»
для студентів спеціальності 6.030507 «Маркетинг»
Укладачі |
Крикавський Євген Васильович |
|
Гринів Наталія Теодозіївна |
|
Костюк Ольга Святославівна |
|
Рикованова Ірина Сергіївна |
Редактор
Комп’ютерне верстання
35