логістика лаби

технології:

ручна

механізована

автоматизована

автоматична

вяких ставить додаткові вимоги щодо реалізації процесів:

внутрішньовиробничого транспортування

проміжного складування

їх синхронізації із виробничими операціями та процесами

Традиційно для прийняття оптимального рішення щодо вибору технології використовується концепція МОВ (зробити чи купити – make or bay) зіставлення постійних і змінних витрат залежно від рівня попиту на вироби. Водночас при цьому має братися до уваги наявність кваліфікованих кадрів, компетенція в досліджуваній сфері технологій, перспективність розвитку та вертикально інтеграції тощо.

Витрати виробництва продукції складаються із постійної та змінної частини. Відповідно загальні витрати:

21

витрати на партію ( Впартія) виражають так:

4. Мінімізація річних загальних витрат. Для цього розрахунком першої похідної знайдемо значення х, при якому досягається екстремум функції:

Ввир

Вуз

Nopt

Величина партії (Хopt), шт.

Рис. 4.2. Графічна інтерпретація розрахунку оптимальної величини партії

23

Зауважимо, що розрахована у такий спосіб величина партії є орієнтиром, першим наближенням оптимальної величини партії, оскільки не були враховані інші істотні фактори впливу техніко-технологічного характеру, а саме:

параметри транспортних та пакувальних контейнерів і продуктивність транспортної системи;

термін служби інструментів і приладів;

потужності проміжного складування;

тривалість складових технологічного процесу виготовлення (наприклад, тривалість сушіння);

параметри постачання матеріалів, частин, вузлів (наприклад,

ритмічність).

Урахування цих та інших “місцевих” факторів впливу змінить оптимальну величину партій в той чи інший бік. Однак безумовним є те, що формування тієї чи іншої величини партії, а отже, і кількості партій в плановому періоді, впливає на процес накопичення загальних витрат на виготовлення продукції.

ЗАВДАННЯ

Визначити оптимальну величину партії, кількість партій протягом планового періоду та загальні витрати, використовуючи вихідні дані. Навести графічну інтерпретацію. Здійснити аналіз отриманих результатів.

р – номер індивідуального варіанту

4.3. Вибір виду технології за критерієм мінімуму витрат

Ідея вибору оптимальної технології полягає в мінімізації витрат виробництва на виконання річного замовлення. Математично:

24

N – річне замовлення.

Цією залежністю стверджується, що не існує найкращих (абсолютно) з точки зору витрат технологій, а існують найкращі технології для певного обсягу виробництва. Так, з погляду логістики доцільно розглядати види технологій виробництва у залежності від використання ручної праці, тобто: ручна (1), механізована (2), автоматизована (3), автоматична (4). Така послідовність технологій, з однієї сторони упорядкована зростанням

Стратегічний аспект вибору технології ілюструє альтернатива базової оцінки попиту (на рис. 7.5 NП1 – перший прогноз (песимістичний) і NП2 – другий прогноз (оптимістичний). У випадку прийняття за основу песимістичної оцінки прогнозу до реалізації має прийматися третя технологія як така, що забезпечує мінімум витрат виробництва. Однак, у випадку правдоподібності оптимістичної оцінки прогнозу прийнятою до реалізації мала би бути четверта технологія, в іншому разі підприємство нестиме щорічні надмірні змінні витрати виробництва при економії постійних витрат, які можна розрахувати за формулою:

25

наступить песимістичний попит на продукцію, то будуть надмірні річні постійні витрати виробництва та економія на змінних витратах, які складуть:

Логістичний підхід до проектування власного виробництва вузлів і частин з одного боку ґрунтується на тривалості робочих операцій, складових часу проходження виробу, з іншого - на вартісних оцінках обумовлених при цьому витрат на виробництво. Ці обставини і характеризують можливість застосування тієї чи іншої взаємозамінної технології виготовлення. Вибір технологій є актуальним як в довгостроковому, так і в середньостроковому плануванні і базується на економічному порівнянні. Цим даються відповіді на такі запитання:

який вплив мають постійні і змінні витрати на виконання замовлення;

за якої величини замовлення яка технологія має менші витрати

тощо.

З логістичного погляду доцільно розглядати більш прогресивні технології, які вимагають значних капітальних витрат, але забезпечують низькі питомі зміні витрати, та прості (примітивні) технології, які не вимагають істотних капіталовкладень, однак характеризуються високими питомими змінними витратами. Класичним підходом спадаючого ранжування можна вважати метод побудови ряду за ознакою трудомісткості (місткості ручної праці): автоматична, автоматизована, повністю механізована, частково механізована, ручна технології. Іншою ознакою може бути продуктивність технології, а відтак тривалість окремих операцій.

Методику порівняння варіантів технологій розглянемо на такому прикладі: для виготовлення певної кількості окремих частин до вибору ( Рз )

єтри технології обробки, які мають наступні характеристики:

час обробки (tоброб) (хв./шт.);

підготовчо-заключний час (tпід.-закл.) (хв./партію);

Середня годинна ставка (St) (грн./год.);

Витрати сировини і матеріалів (Всир.+матер.) (кг/шт.);

Ціна матеріалу (Цматер) (грн./кг);

Постійні витрати на партію (Впост.партія) (грн.).

Загальні витрати для виготовлення партії складаються з двох частин:

26

постійної складової на всю партію, яка включає постійні витрати та оплату підготовчо-заключного часу;

змінної складової з розрахунку на 1 шт., яка включає оплату часу обробки та вартість витрат матеріалу.

Математично загальні витрати на виготовлення партії N можна розрахувати за формулою:

Зауважимо, що отримані результати оптимізації вибору технології доцільно перевірити за критеріями, що враховують тривалості технологічного процесу, використовуючи один із відомих інструментів фінансового аналізу.

Отже, можна констатувати, що немає абсолютно найкращих технологій (у виробництві, в логістичних процесах при транспортуванні, складуванні тощо), а є найкращі технології стосовно певної величини річного замовлення. Водночас це також означає, що у прийнятті логістичного рішення щодо вибору оптимальної технології основним регулюючим фактором виступає розмір річного замовлення. Це твердження актуалізує значення маркетингу в прогнозних оцінках річного замовлення, щодо їх правдоподібності. З іншої сторони поділ річного замовлення істотно не впливає на зміну загальних витрат, хоч при врахуванні чинників закупівлі, транспортування тощо вплив поділу річного замовлення може бути істотнішим.

ЗАВДАННЯ:

Визначити оптимальний режим використання 2-ох технологій обробки деталей залежно від величини річного замовлення, яка складає 30 000 шт. Навести графічну інтерпретацію. Здійснити аналіз отриманих результатів.

р – номер індивідуального варіанту

27

5. ІДЕНТИФІКАЦІЯ КАНАЛУ ДИСТРИБУЦІЇ. ЛОКАЛІЗАЦІЯ ДИСТРИБУЦІЙНОЇ МЕРЕЖІ ТОВАРІВ

5.1. Місце розташування нового розподільчого центру

Завдання розміщення розподільчого центру є актуальним для кожної великої виробничої або посередницької компанії з розгалуженою мережею магазинів або філіалів. На практиці використовуються дві альтернативи розміщення складів та їх кількості – центральна система складів та децентралізована система.

Централізована (локалізована) система включає в себе один великий центральний склад, де накопичується основна частина запасів, а філіальні склади, роль яких можуть виконувати не лише власні, але й склади загального користування, будуть розміщуватися в місцях збуту.

В децентралізованій системі основна частина запасів концентрується в мережі складі, розміщених в різних регіонах у безпосередній близькості до споживача.

Завдання розміщення розподільчого центру стає актуальним за наявності розвинутої транспортної мережі. Воно (завдання) може формулюватися як пошук оптимального рішення, або ж як пошук субоптимального (близького до оптимального) рішення. Наукою та практикою вироблені різноманітні методи рішення обох видів:

метод повного перебору;

евристичні методи;

метод пробної точки;

метод визначення центра ваги фізичної моделі системи розподілу тощо.

За наявності запропонованих даних обираємо останній метод Задача визначення точки території, яка відповідає центру ваги фізичної

моделі системи розподілу, може бути розв’язана за допомогою математичних формул. На карту району обслуговування наносяться координатні осі та знаходяться координати точок, в яких розміщені споживачі матеріального потоку.

Координати центру ваги вантажних потоків (Хопт; Yопт), тобто точки, в якій може бути розміщений розподільчий склад, визначаються за формулами:

де Ti – вантажооборот (товарооборот) і-ого споживача;

28

X i , Yi – координати і-ого споживача.

Точка території, що забезпечує мінімум транспортної роботи по доставці, в загальному випадку не співпадає з отриманим центром ваги, але, здебільшого, знаходиться десь поблизу. Підібрати прийнятне місце для складу дозволить наступний аналіз можливих місць розміщення в околицях отриманого центру ваги.

ЗАВДАННЯ

Для визначення місця розташування нового розподільчого центру менеджером з логістики здійснена перспективна оцінка обсягів споживання в локалізованих центрах певного регіону та ідентифіковані їх координати.

Визначити умовні координати розподільчого центру методом розрахунку центра тяжіння та подати графічну інтерпретацію. Яку складову логістичних витрат оптимізує використаний метод?

29