2. Природні умови району будівництва

Район будівництва характеризується наступними природними умовами:

1. Кліматичні умови:

1. Клімат різко континентальний з жарким сухим літом та холодною , малосніжною зимою;

2. Середні температури:

• Липень 24-26 ºС;

• Січень 11-14 ºС;

3. Річна норма опадів до 300 мм;

4. Вітровий режим: характерні сильні вітри зимою і літом суховії;

5. Глибина промерзання ґрунтів до 0,5 м;

2. Топографічні і орфографічні умови:

1. Територія характеризується рівним рельєфом , відмітки поверхні землі в районі будівництва гідровузла знімається від 80 до 116 м;

2. Ширина заплави досягає 150-120 м;

3. Гідрологічні умови та характеристика річки:

1. Максимальна та мінімальна витрати відповідно дорівнюють -

4035м³/с, 1330 м³/с.;

2. Живлення річки в основному снігове;

3. Річка замерзає в кінці листопада, льодохід спостерігається в основному в квітні;

4. Навесні спостерігається повінь , влітку в окремих місцях річка пересихає;

4. Інженерно-геологічні та гідрогеологічні умови:

1. Ґрунт русла річки піщано-гравійний;

2. Коефіцієнт фільтрації грунту русла річки 33 м/добу;

3. Ґрунт в котловані - суглинок з коефіцієнтом і фільтрації Кф=0,65 м/добу.

2. Визначення об’ємів робіт по гідровузлу

Об’єми робіт по гідровузлу використовуються для визначення кошторисної вартості земельно-скельних, бетонних і залізобетонних споруд, для складання календарних планів і технологічних карт, а також для обліку роботи машин, обладнання і робітників. Розрізняють виробничі (робочі) і проектні (геометричні, профільні) об’єми робіт.

1. Визначення об’ємів земельно-скельних робіт

Проектні (профільні, геометричні) об’єми обчислюються за проектними профілями споруд і застосовуються при складанні кошторисів, кошторисно-фінансових розрахунків.

Для визначення об’ємів земельно-скельних робіт потрібно на поздовжньому профілі по осі споруд відміряти характерні місця злому рельєфу місцевості. Поперечний переріз земельної греблі представлений на рис.1. Обчислюються площі поперечних перерізів по кожному елементу споруди у характерних точках та перемножуються на віддалі між цими перерізами, а результати заносяться у таблицю 2.1.

При цьому обов’язково враховуються об’єми зрізки рослинного шару грунту в основі різних споруд. Проектні об’єми контурів екранів, ядер у тілі земляних гребель, кам’яних банкетів, а також кріплень гребеня греблі і укосів обчислюється окремо за геометричними розмірами.

Виробничі об’єми визначаються для всіх фактично виконуваних процесів при виробництві земельно-скельних робіт із врахуванням додаткових переміщень грунту і виробничих процесів. Ці об’єми застосовуються для обміру робіт і приймання їх від бригад при складанні нарядів, технологічних карт і календарного будівництва. Розрахунок виробничих об’ємів земельно-скельних робіт виконується на основі вивчення профільних об’ємів і технології виконання цих робіт за формулою В.Ю.Громадченка:

Де - проектний (профільний) об’єм земельно-скельних робіт, що обчислений за проектними профілями споруд, м³,(табл..2.1);

- коефіцієнт перерахунку від проектного об’єму земельно-скельних робіт до виробничого, який визначається за формулою В.Ю.Громадченка:

Де – коефіцієнт початкового розпушення грунту при розробці його в кар’єрі, який визначається за додатком 1 і становить =1,25;

– коефіцієнт, який враховує втрати грунту у кар’єрах при його переміщенні і навантаженні у транспорт, визначається за додатком 2 і становить =1,03;

– коефіцієнт, який враховує втрати грунту при його транспортуванні від кар’єру до місця відсипання і визначається за додатком 3 залежно від виду транспорту і становить =1,01;

– коефіцієнт, який враховує ущільнення грунту при його укладці в тіло споруди різними механічними засобами (приймається в межах 1,02…1,05), приймаю =1,03;

– коефіцієнт, який враховує втрати грунту (об’єму) за рахунок усадки земляної споруди протягом певного періоду часу (визначається за додатком 4) і становить =1,04;

– коефіцієнт, який враховує зменшення об’єму споруди в результаті осідання її основи (визначається за додатком 5) і становить =1,05;

– коефіцієнт, який враховує технологічні втрати грунту під час виробництва робіт при будівництві земляної споруди і визначається за фактично заміряними втратами на основі результату спеціальних досліджень. Для навчального процесу приймемо =1,01.

- число додатків, що входить як складові до формули про визначенню і становить =7;

Результати розрахунків для визначення значень та представляємо в табличній формі (табл.2.1 і 2.2).

Табл.2.1. Розрахунок профільних об’ємів земельно-скельних робіт

№	Назва споруди	Вид робіт	Пікетаж точок	Віддаль між точками, м	Ширина по верху, м	Ширина по низу, м	Площа поперечного перерізу, м2	Середня площа поперечного перерізу, м2	Висота, м	Об’єм, м3
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
1	Земляна правобережна гребля	Земляно-насипні	ПК0		10	35	117,5		5
				102,5				100,75		11384,75
			ПК1+2,5		10	30	84		4
								72		4680
			ПК1+78		10	28	60		3
								108		11016
			ПК2+80		10	40	156		6
								183		13359
			ПК3+53		10	48	210		7
								381		24765
			ПК4+18		10	80	552		12
								688,5		99832,5
			ПК5+63		10	98	825		15
								931		78204
			ПК6+47		10	110	1037		17
								706		143318
			ПК8+50		10	93	735		14
								780		177840
			ПК10+78		10	98	825		15
								688,5		17212,5
			ПК11+03		10	80	552		12
								552		31464
			ПК11+60		10	80	552		12
								732		16836
			ПК11+83		10	102	912		16
								974,5		31184
			ПК12+43		10	110	1037		17
								1037		165920
			ПК14+03		10	110	1037		17
										827015,75

Табл.2.1. Розрахунок виробничих об’ємів земельно-скельних робіт (продовження)

№	Назва споруди	Вид робіт	Пікетаж точок	Віддаль між точками, м	Ширина по верху, м	Ширина по низу, м	Площа поперечного перерізу, м2	Середня площа поперечного перерізу, м2	Висота, м	Об’єм, м3
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
2	Земляна лівобережна гребля	Земляно-насипні	ПК16+29		10	110	1037		17
				71				1112,25		78969,75
			ПК17		10	113	1187,54		19
				48				1569,13		75318,24
			ПК17+48		10	132,5	1950,75		27
				75				2000,88		150066
			ПК18+23		10	134,5	2051		28
				75				2051		153825
			ПК18+98		10	134,5	2051		28
				67				1544		103448
			ПК19+65		10	110	1037		17
				49				748,13		36658,37
			ПК20+14		10	71,5	459,25		11
				45				235,88		10614,6
			ПК20+59		10	13	12,5		1
										608899,96
3	Кам’яний бенкет	Кам’яно-накидні	ПК17		10	113	1102		19
				48				1465,63		70350,24
			ПК17+48		10	132,5	1829,25		27
				75				1877,13		140784,75
			ПК18+23		10	134,5	1925		28
				75				1925		144375
			ПК18+98		10	134,5	1925		28
				67				1442,75		96664,25
			ПК19+65		10	110	960,5		17
										452174,24

Табл.2.2. Розрахунок виробничих об’ємів земельно-скельних робіт

№	Назва споруд і елементів	Одиниці виміру	Профільний об’єм , м3	Визначення коефіцієнту перерахунку									Виробничий об’єм , м3
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
1	Земляна правобережна гребля	м3	827015,75	1,25	1,03	1,01	1,03	1,04	1,05	1,01	1,42	1174362,37
2	Земляна лівобережна гребля	м3	608899,96	1,25	1,03	1,01	1,03	1,04	1,05	1,01	1,42	8646379,4
3	Кам’яний бенкет	м3	452174,24	1,47	1,03	1,01	1,03	1,02	1,0	1,01	1,57	70991,07
														9891732,84

Розрахунок об’ємів бетонних робіт здійснюється шляхом визначення поперечних перерізів елементів бетонних споруд і представлення їх у вигляді елементів бетонних споруд і представлення їх у вигляді елементарних геометричних фігур.

Потім перемножуючи величину площі поперечних перерізів на довжину відповідних елементів бетонних споруд, знаходимо проектний об’єм бетонних робіт (