56.Структуризація запасів (xyz-аналіз).
Мета структуризації запасів полягає в тому, щоб із їхньої численної номенклатури виділити головні складові. Їхня оптимізація і повинна бути проведена в першу чергу. Для цього використовують відомі моделі логістичного аналізу, що одержали назву АВС-аналіз і ХYZ-аналіз.
Цей метод дозволяє провадити класифікацію тих же ресурсів, але в залежності від характеру їхнього споживання і точності прогнозування змін у потребі. Даний метод аналізу має сенс, якщо кількість аналізованих періодів більше трьох. Чим більшою є кількість періодів, тим більш показовими будуть результати.
Групування ресурсів при проведенні XYZ-аналізу здійснюється в порядку зростання коефіцієнта варіації. Він являє собою відношення середньоквадратичного відхилення до середньоарифметичного значення показників:
=
До категорії Х відносяться ресурси з коефіцієнтом варіації менше 10%. Вони:
являються передбачуваними;
характеризуються стабільним обсягом споживання;
незначними коливаннями їхніх витрат;
високою точністю прогнозу.
Категорія Y – це ресурси, потреба в яких характеризується відомими тенденціями (наприклад, сезонними коливаннями) і середніми можливостями їх прогнозування. Коефіцієнт варіації по цих ресурсах змінюється від 10 до 25%.
Нарешті, ресурси, що відносяться до категорії Z – споживаються нерегулярно, епізодично, точність їх прогнозування невисока (коефіцієнт варіації більше 25%).
57.Підсумкова матриця авс- та xyz-аналізу
Як поєднання результатів застосування АВС і XYZ-методів аналізу одержуємо дев'ять груп запасів. Матричне зображення інтегрованого АВС і XYZ-аналізу представлено в таблиці.
|
|
Х |
Y |
Z |
|
А |
АХ |
AY |
AZ |
|
В |
ВХ |
BY |
BZ |
|
С |
СХ |
CY |
CZ |
Виходячи з даних таблиці, найважливішими для випуску або використання є номенклатура із груп АХ, АY та ВХ, оскільки вони мають високу вартість (або високий рівень іншого результуючого показника), а зміну в часі цього результуючого показника можна з високою вірогідністю передбачити. Очевидно, що групи АХ, AY і ВХ потребують найбільшої уваги. Для них необхідно:
Ретельне планування потреб;
Аналіз структури витрат, нормування витрат;
Старанний щоденний облік і контроль;
Постійний аналіз відхилень від запланованих показників;
Детальний аналіз цін закупівлі або реалізації;
Аналіз ринку (для готової продукції);
Аналіз постачальників (для закупівлі);
Регулярний контроль запасів.
Формуванню політики в сфері запасів по цих групах повинна передувати ретельна пророблення системи управління закупівлями. Так, для групи АХ необхідно розрахувати оптимальний розмір закупівель і по можливості використовувати технологію поставок “точно в термін”.
Групи АZ, ВY і СХ – тут можливі два напрями покращення результатів діяльності. Перший – виявляти шляхи підвищення доходності цієї продукції (можливості підвищення цін, пошук більш вигідних постачальників, для сировини – підвищення інтенсивності використання тощо). Другий – пошук можливості для зростання продаж продукції даної товарної групи. При цьому поле АZ включено як виняток, завдяки високій вартості, хоч вона і характеризується стохастичним споживанням. Для кожної із цих дев’яти груп підприємство повинно розробити свої варіанти управління
Для ресурсів груп BZ, CY і CZ застосовують укрупнені методи планування, а функції контролю частіше усього делегують нижчим рівням управління. Головною задачею раціоналізації є зниження витрат на оформлення та складування. З цією метою можна проводити наступні заходи:
Спрощення оформлення замовлень;
Зведені замовлення;
Спрощений складський облік;
Великі партії замовлення;
Спрощений контроль замовлень;
Встановлення більш високого рівня страхових запасів.
Результатом проведення аналізу по методах АВС і XYZ є:
По-перше, виділення ключових запасів (товарів);
По-друге, установлення на цій основі пріоритетів поповнення запасів;
По-третє, розробка правил визначення моментів і обсягів замовлень для кожної групи.