- •Конспект лекцій
- •Конспект лекцій
- •0 Вступ
- •1 Однофазні та багатофазні випрямлячі
- •1.1 Функціональна схема пристрою випрямлення
- •1.2 Діоди випрямлення та їх характеристики
- •1.2.1 Статична характеристика діода
- •1.2.2 Інерційність діодів
- •1.2.3 Енергетичні характеристики діодів
- •1.2.4 Паралельне та послідовне з'єднання діодів
- •1.3 Схеми випрямлення та їх класифікація
- •1.4 Аналіз схем випрямляння при активному навантаженні
- •1.4.1 Однофазний однопівперіодний випрямляч
- •1.4.2 Однофазний двопівперіодний випрямляч
- •1.4.3 Багатофазний однопівперіодний випрямляч
- •1.4.4 Пульсації напруги випрямлячів
- •1.4.5 Мостовий однофазний випрямляч
- •1.4.6 Мостовий випрямляч для отримання різнополярних напруг
- •1.4.7 Багатофазний мостовий випрямляч
- •1.4.8 Основні характеристики випрямлячів
- •1.4.9 Характеристика навантаження випрямляча
- •1.5 Робота випрямляча на навантаження з ємнісною реакцією
- •1.6 Робота випрямляча на індуктивне навантаження
- •1.7 Помножувачі напруги
- •1.7.1 Необхідність множення напруги
- •1.7.2 Пристрій подвоєння напруги
- •1.7.3 Множення напруги у довільне число разів
- •1.7.4 Несиметричний помножувач напруги першого роду
- •1.7.5 Несиметричний помножувач напруги другого роду
- •1.8 Запитання тестового контролю
- •2 Згладжуючі фільтри
- •2.1 Загальні відомості про фільтри
- •2.2 Ємнісний фільтр
- •2.3 Індуктивний фільтр
- •2.4 Г-подібні індуктивно-ємнісний (lc) та активно-ємнісний (rc) фільтри
- •2.5 П-подібний фільтр
- •2.6 Загальні положення про фільтри
- •2.7 Транзисторні фільтри
- •2.8 Запитання тестового контролю
- •3 Безперервні стабілізатори постійної напруги та струму
- •3.1 Класифікація стабілізаторів
- •3.2 Основні характеристики стабілізаторів
- •3.3 Використання стабілітронів у стабілізаторах напруги
- •3.4 Однокаскадний стабілізатор на стабілітроні
- •3.4.1 Схема стабілізатора
- •3.4.2 Рівняння для вихідної напруги
- •3.4.3 Вихідний опір стабілізатора
- •3.4.4 Коефіцієнт стабілізації
- •3.4.5 Вплив нестабільності ерс стабілітрона на вихідну напругу псн
- •3.5 Графічний розрахунок режиму роботи псн
- •3.6 Стабілізатори напруги на стабілітронах
- •3.6.1 Параметричний каскадний стабілізатор напруги
- •3.6.2 Температурна компенсація у псн
- •3.6.3 Мостова схема псн
- •3.6.4 Параметричні стабілізатори з активними елементами
- •3.6.5 Порівняння схем псн
- •3.6.6 Порядок розрахунку псн
- •3.7 Компенсаційні стабілізатори постійної напруги з неперервним регулюванням
- •3.7.1 Загальні відомості про компенсаційні стабілізатори
- •3.7.2 Послідовний та паралельний компенсаційні стабілізатори
- •3.8 Однотранзисторний послідовний стабілізатор
- •3.9 Ксн з підсилювачем у колі зворотного зв'язку
- •3.10 Складені транзистори в компенсаційних стабілізаторах
- •3.11 Прямі зв’язки в компенсаційних стабілізаторах
- •3.12 Елементи захисту у стабілізаторах
- •3.13 Низьковольтні компенсаційні стабілізатори
- •3.14 Інтегральні стабілізатори напруги
- •3.14.1 Причини використання мікросхем у стабілізаторах
- •3.14.2 Інтегральна мікросхема к142ен1
- •3.14.3 Інтегральні мікросхеми 142ен3 – 142ен9
- •3.14.4 Увімкнення імс стабілізаторів фіксованої напруги
- •3.15 Загальні зауваження щодо компенсаційних стабілізаторів
- •3.16 Імс безпосереднього перетворення змінної напруги у постійну
- •3.17 Напрямки розвитку компенсаційних стабілізаторів напруги
- •3.18 Запитання тестового контролю
- •4 Імпульсні стабілізатори постійної напруги
- •4.1 Принцип роботи імпульсного стабілізатора
- •4.2 Системи імпульсної стабілізації напруги
- •4.3 Функціональні схеми імпульсних стабілізаторів постійної напруги
- •4.3.1 Імпульсний послідовний стабілізатор
- •4.3.2 Імпульсний інвертуючий стабілізатор
- •4.3.3 Імпульсний паралельний стабілізатор
- •4.4 Особливості силових ланцюгів імпульсних стабілізаторів
- •4.5 Структурна схема ланцюга керування стабілізатора з шім
- •4.6 Імпульсний стабілізатор з шім
- •4.7 Релейний імпульсний стабілізатор
- •4.8 Стабілізатор з шім на імс к142еп1
- •4.9 Запитання тестового контролю
- •5 Інвертори та перетворювачі
- •5.1 Терміни, визначення, класифікація
- •5.2 Двотактні перетворювачі
- •5.2.1 Двотактний перетворювач напруги (дпн) з середньою точкою
- •5.2.2 Мостовий та напівмостовий дпн
- •5.2.3 Аналіз двотактних перетворювачів напруги
- •5.3 Двотактний перетворювач напруги з самозбудженням
- •5.4 Однотактні перетворювачі напруги
- •5.4.1 Однотактний перетворювач напруги з прямим увімкненням діода випрямлення (опнп)
- •5.4.2 Однотактний перетворювач напруги зі зворотним увімкненням діода випрямлення (опнз)
- •5.5 Порівняльний аналіз двотактних та однотактних перетворювачів
- •5.6 Резонансні перетворювачі
- •5.6.1 Причини розробки резонансних перетворювачів
- •5.6.2 Мостовий резонансний перетворювач з послідовним контуром
- •5.6.3 Резонансні перетворювачі з односпрямованою передачею енергії
- •5.6.4 Резонансний однотактний перетворювач напруги з прямим увімкненням діода
- •5.7 Перетворювачі з п’єзотрансформаторами
- •5.8 Високочастотні перетворювачі модульної структури
- •5.9 Функціональна схема імпульсного джерела електроживлення
- •5.10 Безперебійні джерела живлення
- •5.11 Узагальнення правил побудови джерел вторинного живлення
- •5.12 Запитання тестового контролю
- •6 Трансформатори і дроселі
- •6.1 Основні відомості
- •6.2 Гістерезис у магнітних ланцюгах
- •6.3 Втрати в магнітопроводах
- •6.4 Дроселі з однорідним феромагнітним осердям
- •6.5 Дроселі з неоднорідними магнітопроводами
- •6.6 Трансформатори
- •6.6.1 Будова трансформаторів
- •6.6.2 Робота трансформатора
- •6.6.3 Проектування трансформатора
- •6.7 Автотрансформатори
- •6.8 Магнітні підсилювачі
- •6.9 Параметричні стабілізатори змінної напруги
- •6.9.1 Дросельний стабілізатор напруги
- •6.9.2 Параметричний стабілізатор з коливальним контуром
- •7 Електромеханічні пристрої та джерела первинної електроенергії
- •7.1 Електромеханічні пристрої
- •7.2 Первинні джерела електричної енергії
- •Глосарій
- •Перелік посилань
1.2.3 Енергетичні характеристики діодів
Потужність, що розсіюється діодом, складається із втрат середньої потужності у прямому напрямі , середньої потужності втрат у зворотному напряміта середньої потужності втрат, які виникають при зворотному відновленні діода:
. (1.3)
Робочим параметром діода є також температура його корпусу.
Вибір діода для випрямляча визначається технічними вимогами з боку пристрою, в якому він використовується, необхідно враховувати також надійність його роботи та вартість. Дані щодо класифікації діодів за зворотною напругою , прямим струмомІ та потужністю наведені у таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 – Класифікація діодів
Величина потужності |
Напруга , В |
Прямий струм І, А |
Мала |
10 – 1200 |
0,01 – 0,3 |
Середня |
10 – 800 |
0,3 – 10 |
Велика |
до 3500 |
10 – 1000 |
1.2.4 Паралельне та послідовне з'єднання діодів
Якщо необхідні значення струму чи напруги не можуть бути забезпечені за використання одного діода, то вмикають декілька діодів паралельно чи послідовно. Кількість діодів вибирають таким чином, щоб струм чи зворотна напруга не перевищували номінальне значення для окремого елемента [4].
Однак діоди одного типу можуть мати значний розкид прямої і зворотної характеристик. При паралельному з’єднанні діодів (рисунок 1.5) падіння напруг на них однакове, а розкид ВАХ призводить до того, що через діоди, які мають менший диференційний опір, протікають струми більші від розрахованих, і вони можуть бути перевантажені. При напрузі u, як видно з рисунка, струм діода значно перевищує струму діода.
Рисунок 1.5 – Напруги та струми при паралельному з’єднанні діодів
Для вирівнювання струмів у малопотужних випрямлячах послідовно з діодами вмикають резистори R1 = R2 , а у потужних – індуктивності (рисунок 1.6).
Рисунок 1.6 – Схеми вирівнювання струмів
при паралельному увімкненні діодів
При послідовному з’єднанні діодів через них протікає однаковий струм, а внаслідок розкиду їх зворотних опорів падіння напруг на діодах відрізняються (рисунок 1.7). Падіння напруги на діоді VD1 значно перевищує напругу на діоді VD2, що може призвести до електричного пробою діода VD1.
Для вирівнювання напруги на діодах паралельно їм вмикають шунтуючі резистори Rш1 = Rш2 , де– зворотний опір діода.
Рисунок 1.7 – Послідовне увімкнення діодів
1.3 Схеми випрямлення та їх класифікація
Класифікація схем проводиться за такими принципами [4]:
– за характером струму у навантаженні протягом кожного з півперіодів фазної напруги ( одно - та двопівперіодні);
– за кількістю фаз джерела живлення;
– за кількістю фаз змінної напруги, яка подається на випрямляч (однофазні та двофазні).
Принципові схеми випрямлячів різного типу наведені на рисунку 1.8.
Рисунок 1.8 – Схеми випрямлення
Однопівперіодні випрямлячі (рисунок 1.8,а, г, е) характеризуються тим, що струм у вторинній обмотці трансформатора і через відповідні вентилі протікає не більше половини періоду фазної напруги. В двопівперіодних схемах випрямлення струм у вторинній обмотці трансформатора протікає на протязі двох півперіодів чи їх частин (рисунок 1.8,б, в, д).
У залежності від виду мережі живлення випрямлячі діляться на однофазні (рисунок 1.8,а, б, в), які живляться від однофазного джерела, та трифазні, які живляться від трифазного джерела (рисунок 1.8,г, д, е).
В потужних випрямлячах (десятки і сотні кВт) штучно (додатковими обмотками) створюють шестифазні (е) і більше системи напруг. Ця група схем відноситься до багатофазних схем випрямлення.
Для порівняння різних схем випрямлення та математичного опису струму та напруги, які діють у випрямлячах, уводять поняття кількості фаз випрямлення [4]:
, (1.4)
де p – кількість фаз вхідної змінної напруги, яка випрямляється;
q – кількість півперіодів напруги, на протязі якого працюють вентилі.
Для схем рисунка 1.8, маємо:
а) ;
в) ;
е) .
Пристрої випрямлення характеризуються параметрами трансформатора, параметрами вентилів, вихідними параметрами. Основним енергетичним параметром є коефіцієнт корисної дії (ККД).