Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Biologiya_expres_pidgotovka_Litera_2012.pdf
Скачиваний:
612
Добавлен:
10.02.2016
Размер:
16.81 Mб
Скачать

Розділ III. Організмений рівень організації життя

—  248  —

Біологія: експрес-підготовка

Тема 6. Спадковість і мінливість організмів

Генетика наука, що вивчає закономірності та матеріальні основи спадковості та мінливості організмів­ .

Основні поняття генетики

Спадковість здатність організмів передавати наступному поколінню свої ознаки і властивості, тобто здатність відтворювати собі подібних.

Ген ділянка молекули ДНК, яка інформує про структуру одного білка. Алелірізні форми одного й того самого гена.

Локус ділянка хромосоми, в якій розташований певний ген.

Генотип сукупність усіх спадкових властивостей особини, спадкова основа організму, складена сукупністю генів.

Фенотип сукупність усіх внутрішніх і зовнішніх ознак та властивостей особини, що сформувалися на базі генотипу під час індивідуального розвитку.

Гомозиготи особини, у яких у певному локусі гомологічних хромосом присутні однакові алелі; при самозапиленні дають однорідне потомство, що не розщеплюється за даною парою ознак.

Гетерозиготи особини, у яких у певному локусі гомологічних хромосом присутні різні алелі; при самозапиленні дають розщеплення за даною парою ознак.

Моногібридне схрещування схрещування батьківських форм, що спадково відрізняються лише за однією парою ознак.

Дигібрідне схрещування схрещування батьківських форм, що відрізняються за двома парами ознак. Домінування проявлення лише однієї з альтернативних ознак у гетерозиготи.

Домінантна ознака ознака, що проявляється в гомозиготи; домінантний ген позначається великою літерою. Рецесивна ознака ознака, що не проявляється в гомозиготи; рецесивний ген позначається малою літерою. Мінливість здатність організмів змінювати свої ознаки і властивості.

Модифікаційна (фенотипова) мінливість зміни фенотипу, що виникають під впливом змін зовнішніх умов і не пов’язані зі змінами генотипу.

Мутаціїзміни генотипу, спричинені структурними змінами генів або хромосом. Поліплоїдія кратне гаплоїдному набору збільшення кількості хромосом у клітині.

Генетичні символи

Р батьківські організми, взяті для схрещування.(дзеркало Венери) жіноча стать.

(щит і спис Марса) чоловіча стать. × схрещування.

F1, F2 гібридне потомство, індекс відповідає порядковому номеру покоління. G гамети.

Методи генетичних досліджень

Метод

Суть

Значення

 

 

 

 

Застосований Г. Менделем. Полягає

 

1. Гібридологічний

в схрещуванні організмів, які відріз-

Дослідження характеру успадкування станів ознак за

няються за певними станами однієї

допомогою системи схрещувань

 

 

чи кількох спадкових ознак

 

 

 

 

www.e-ranok.com.ua

Біологія: експрес-підготовка

—  249  —

Розділ III. Організмений рівень організації життя

 

 

 

 

Закінчення таблиці

 

Метод

 

Суть

Значення

 

 

Полягає у вивченні родоводів орга-

Дає змогу простежити характер успадкування різних

2.

Генеалогічний

нізмів та кількісному аналізі ознак

станів певних ознак у ряді поколінь, з’ясувати ймовір-

 

 

нащадків у ряду поколінь

ність прояви ознак у нащадків

3.

Популяційно-

Вибірково досліджують частини поДає можливість вивчати генетичну структуру попу-

пуляції і статистично обробляють

ляцій — частоти зустрічальності алелів та генотипів

статистичний

одержані дані

 

у популяціях організмів

 

 

 

 

 

Ґрунтується на дослідженні особли-

Дає змогу виявити мутації, пов’язані зі зміною як кіль-

4.

Цитогенетичний

востей хромосомного набору орга-

кості хромосом, так і структури окремих із них

 

 

нізмів

 

 

 

 

 

5.

Біохімічний

Аналіз хімічного складу і процесів

Використовують для діагностики спадкових захворю-

обміну речовин

 

вань, пов’язаних із порушенням обміну речовин

 

 

 

6.

Близнюковий

Полягає у вивченні близнят

Можна з’ясувати роль генотипу та чинників довкіл-

ля у формуванні фенотипу особин­

 

 

 

 

Основоположники генетики

Рік

Учені

Внесок у становлення генетики

 

 

 

 

 

У праці «Досліди над рослинними гібридами» виклав відкриті ним закономір-

1865

Г. Мендель

ності спадковості, розробив метод гібрідологічного аналізу, припустив існуван-

 

 

ня факторів спадковості

 

 

 

1900

Х. де Фріз,

Перевідкрили закономірності спадковості, установлені Г. Менделем

К. Корренс, Е. Чермак

 

 

 

 

 

1906

У. Бетсон

Запропонував назву «генетика»

 

 

 

1909

Т. Х. Морган

Відкрив явище зчеплення генів і сформулював хромосомну теорію спадковості

 

 

 

Грегор Йоганн Мендель

Томас Гент Морган

Карл Еріх Корренс

Еріх Чермак

(18221884)  

(18661945)

(18641933)

(18711962)

www.e-ranok.com.ua

Розділ III. Організмений рівень організації життя

—  250  —

Біологія: експрес-підготовка

Метод гібридологічного аналізу

Гібрідологічний метод аналізу успадкування­ ознак організму був розроблений Г. Менделем (18221884). Він проводив широкі експериментальні дослідження з гібридизації рослин, результати яких було опубліковано в 1865 р. Цей рік вважається роком народження генетики.

Під час експериментів Мендель схрещував рослини гороху.

Горох — зручний об’єкт для генетичних досліджень:

1)самозапильник;

2)має багато культурних сортів, які стійко зберігають свої ознаки;

3)має таку будову квіток, яка дозволяє легко видаляти пилок;

4)сорти відрізняються один від одного за сімома добре помітними і зручними для обліку ознаками

Ознаки гороху, які досліджував Г. Мендель: колір віночка квітки (червоний, білий); форма насіння (округла, зморшкувата); колір стручків (зелені, жовті);

форма стручків (округла­ , з перетяжками); розміщення квіток (по довжині стебла, у верхівці пагона); довжина пагона (довгий, короткий).

Головна особливість гібридологічного методу Г. Менделя — підбір батьківських пар та кількісний аналіз ознак у нащадків у ряду поколінь:

використання чистосортних рослин, що зберігали батьківські ознаки в ряду поколінь;

використання сортів, що різняться однією, двома або трьома парами альтернативних ознак;

аналіз у гібридів тільки тих ознак, які досліджуються;

аналіз потомства кожної особини окремо від інших;

кількісний рахунок гібридів, що різняться досліджувальними ознаками

Перший закон Менделя

ААаа

P

 

G А

а

F1

 

Під час моногібридного схрещування в першому поколінні гібридів завжди виявлялася тільки одна з двох альтернативних ознак; друга ознака не виявлялася, вона була в пригніченому стані. Усе перше покоління було однаковим.

Закон одноманітності першого покоління (закон домінування): у гібридів першого покоління виявляються тільки домінантні ознаки­ — воно фенотипово одноманітне­ .

www.e-ranok.com.ua

Біологія: експрес-підготовка

—  251  —

Розділ III. Організмений рівень організації життя

Другий закон Менделя

 

 

 

 

 

Аa

Гібриди першого покоління F1

при подальшому розмноженні (самозапиленні) да-

F

1

 

 

 

 

 

ють розщеплення за альтернативними ознаками, у їхньому потомстві F2 з’являються

 

 

 

 

G

А

а

особини з рецесивними ознаками, що складають приблизно четверту частину від

усього числа нащадків (3 : 1).

 

 

 

 

 

 

F2

Закон розщеплення: під час схрещування гібридів першого покоління у гібридів другого покоління відбувається розщеплення ознак у відношенні 3 : 1 утворюються дві фенотипові групи.

Третій закон Менделя

 

ААBB

 

ааbb

 

 

P

 

 

 

 

G

АB

аb

 

 

F1

 

 

 

G →

AB

Ab

aB

ab

ААBB

AABb

AaBB

AaBb

AB

 

 

 

 

Ab

AABb

AAbb

AaBb

Aabb

F2

AaBB

AaBb

aaBB

aaBb

aB

ab

AaBb

Aabb

aaBb

aabb

 

 

 

 

Гіпотеза чистоти гамет

Під час дигібридного схрещування кожна пара ознак успадковується незалежно від інших . Гібриди утворюють 4 фенотипові групи в характерному відношенні 9 : 3 : 3 : 1.

Закон незалежного розподілу генів:

при дичи полігібридному схрещуванні розщеплення станів кожної ознаки у нащадків відбувається незалежно від інших .

При утворенні гібридів спадкові фактори (гени) не змішуються, а зберігаються у чистому вигляді. У гібридів першого покоління присутні обидва фактори домінантний­ і рецесивний, але у вигляді ознаки виявляється домінантний фактор. Зв’язок між поколіннями при статевому розмноженні здійснюється через статеві клітини гамети. Необхідно допустити, що кожна гамета несе тільки один фактор із пари.

www.e-ranok.com.ua

Розділ III. Організмений рівень організації життя

—  252  —

 

 

 

Біологія: експрес-підготовка

Цитологічні основи спадковості

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Соматичні клітини мають диплоїдний набір хромосом, тобто алельні гени парні: це можуть бути два домінантних

алеля (гомозигота за домінантним алелем), домінантний та рецесивний (гетерозигота) або два рецесивних (гомо-

зигота за рецесивним алелем). Коли утворюються статеві клітини, в кожну з гамет потрапляє лише один алель-

ний ген із кожної пари. Гомозиготна особина може продукувати лише один сорт гамет (з домінантним або реце-

сивним алелем), тоді як гетерозиготна два сорти у рівних кількостях

 

 

 

 

 

 

Припустимо, що певні осо-

P

 

AA ×  aa

 

Батьки

 

 

 

 

 

 

бини мають лише одну пару

 

 

 

 

 

 

 

 

гомологічних хромосом, кож-

G

 

A

a

 

гамети

 

 

 

 

 

 

на з яких несе лише один ген.

 

 

 

 

 

 

 

 

Хромосому з домінантним але-

 

 

 

 

 

перехресне запилення і зліття гамет

 

лем позначимо символом А,

 

 

 

 

 

 

F1

 

 

Aa

 

гибриди I-го покоління

 

 

 

а з рецесивним а. Гібриди

 

 

 

 

 

 

першого покоління будуть ге-

 

 

 

 

 

(за генотипом усі гетерозиготи,

 

 

 

 

 

 

 

за фенотипом усі з жовтим насінням)

 

терозиготними (генотип Аа),

 

 

 

 

 

 

G

 

A

a

 

гамети

 

 

 

 

 

 

вони дістали одну хромосо-

 

 

 

 

 

 

 

 

му з домінантним алелем від

 

 

 

 

 

самозапилення

 

 

 

 

одного з батьків, а другу­ , з ре-

F2

AA

Aa

Aa

aa

гибриди II-го покоління

 

 

 

цесивним,від другого. Під

 

 

 

 

 

 

 

 

(за генотипом  AA : Aa : aa = 1 : 2 : 1,

час утворення статевих клітин

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

за фенотипом жовті : зелені = 3 : 1)

 

гібриди першого покоління

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

формуватимуть гамети двох

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

сортів: половина з них нестиме

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

хромосому з домінантним алелем, а половина з рецесивним. Унаслідок схрещування гібридів першого покоління

між собою можливі три варіанти генотипів гібридів другого покоління: чверть особин матиме хромосоми

з домінантними алелями (гомозиготи за домінантною ознакою АА), половина одну хромосому з домінантним

алелем, другу з рецесивним (гетерозиготи Аа), а чверть хромосоми з рецесивними алелями (гомозиготи

за рецесивним алелем аа). За фенотипом три чверті гібридів другого покоління (гомозиготи за домінантним

алелем та гетерозиготи) матимуть домінантну ознаку й одна чверть (гомозиготи за рецесивним алеллем) ре-

цесивну

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Під час дигібридного схрещування організми

 

 

 

 

 

 

 

 

 

відрізняються за двома ознаками. Один із батьків має

 

Р

 

ААВВ

×

аавв

 

 

дві домінантні ознаки, інший дві рецесивні.

 

 

 

 

 

У гібридів першого покоління

спостерігається

 

G

 

 

АВ

 

ав

 

 

одноманітність, вони гетерозиготні за двома ознаками

 

 

 

 

 

 

 

F1

 

АаВв

×

АаВв

 

(АаВв). Під час утворення статевих клітин формуються

 

 

 

4 види гамет із різними комбінаціями ознак.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Закон комбінування станів ознак можна записати,

 

AB aB

Ab

ab

AB aB

Ab

ab

користуючись решіткою Пеннета.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Унаслідок схрещування гібридів першого покоління

 

 

 

 

АВ

аВ

Ав

 

ав

між собою можливі 12 варіантів генотипів, за феноти-

 

 

 

 

 

 

 

пом можливі 4 варіанти:

 

 

 

 

 

АВ

 

ААВВ

АаВВ

ААВв

АаВв

9 частин успадковують домінантні ознаки і ко-

 

 

 

аВ

 

АаВВ

ааВВ

АаВв

ааВв

льору, і форми;

 

 

 

 

 

 

3 частини домінантну ознаку за кольором і ре-

 

Ав

 

ААВв

АаВв

ААвв

Аавв

цесивну за формою;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ав

 

АаВв

ааВв

Аавв

аавв

3 частини домінантну ознаку за формою і реце-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

сивну за кольором;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 частина обидві ознаки рецесивні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

www.e-ranok.com.ua

Біологія: експрес-підготовка

—  253  —

Розділ III. Організмений рівень організації життя

Неповне домінування

1.Якщо один алель не повністю домінує над другим, спостерігається проміжне успадкування. У цьому випадку ознаки гібридів

P

 

 

є проміжними в порівнянні з батьківськими формами

 

RR червоний

rr білий

2. При схрещуванні гібридів F1 між собою у F2 відбувається розще-

 

плення за фенотипом у відношенні 1 : 2 : 1

 

 

 

G

RR

rr

3. Гетерозиготи зовні відрізняються від гомозигот

F1

 

 

За фенотипом організму не можна з достатньою повнотою

 

 

судити про його спадкову структуру генотип. При повному

 

 

 

 

Rr рожевий

домінуванні, наприклад, гомозиготи АА і гетерозиготи Аа ма-

F2

 

 

ють однаковий фенотип. Визначити генотип можна лише за ха-

 

 

рактером розщеплення в гібридному поколінні.

G

R

r

 

R

 

 

 

 

RR червоний

Rr рожевий

 

r

 

 

 

 

 

 

Rr рожевий

 

rr білий

 

 

 

Розщеплення F2 за фенотипом:

 

 

 

1 червоний : 2 рожеві : 1 білий

 

 

 

Аналізуюче схрещування

 

 

 

Аналізуюче схрещування це схрещування особини невідомого генотипу з особиною, гомозиготною за рецесив-

ним алелем. Гомозиготна особина завжди утворює один сорт гамет, і за потомством F1

можна судити про кількість

типів гамет досліджуваного генотипу.

 

 

 

Якщо під час аналізуючого схрещування особини

Якщо під час аналізуючого схрещування особини

невідомого генотипу з рецесивною гомозиготою всі осо-

невідомого генотипу з рецесивною гомозиготою в F1 є

би в F1 одноманітні, то невідомий генотип гомозиго-

розщеплення 1:1, то невідомий генотип гетерозиго-

та АА:

 

 

 

та Аа:

 

 

P

AA

×

aa

Aa

 

aa

G

A

 

a

A

a

a

F1

 

Aa

 

Aa

 

aa

 

 

 

 

www.e-ranok.com.ua

Розділ III. Організмений рівень організації життя

—  254  —

Біологія: експрес-підготовка

Явище зчепленого успадкування

Незалежне розщеплення під час дигібридного схрещування (див. третій закон Менделя) відбувається в тому випадку, коли гени, що належать до різних алелів, розташовані в різних парах гомологічних хромосом.

Закономірність успадкування неалельних генів, які містяться в одній хромосомі, була вивчена Т. Х. Морганом та його школою. Морган установив, що гени, локалізовані в одній хромосомі, успадковуються­ разом, утворюючи групу зчеплення. Кількість груп зчеплення в організмів певного виду дорівнює кількості хромосом у гаплоїдному наборі. Однак зчеплення генів може порушуватися у мейозі під час кросинговеру при перехресті­ хромосом і обміні ділянками­ .

Закономірності кросинговеру

Сила зчеплення між двома генами, які містяться в одній хромосомі, обернено пропорційна відстані між ними

Частота кросинговеру між двома зчепленими генами є відносно сталою величиною для кожної конкретної пари генів

Основні положення хромосомної теорії спадковості (Т. Морган, 1911—1926 рр.)

 

Гени розташовані вздовж хромосом у лінійному порядку

 

Кожний ген займає в хромосомі певну ділянку (локус), алельні гени займають однакові локуси гомологічних

хромосом

 

Усі гени однієї хромосоми утворюють групу зчеплення, завдяки чому відбувається зчеплене успадкування­

де-

яких ознак; сила зчеплення між двома генами обернено пропорційна відстані між ними­

 

Зчеплення між генами, розташованими в одній хромосомі, порушується внаслідок кросинговеру, під час яко-

го гомологічні хромосоми обмінюються ділянками

 

Кожний біологічний вид характеризується певним каріотипом

 

Генетика статі

P CXX × XY

G X X X Y

F1 XX XX XY XY

Стать, особини якої мають однакові статеві хромосоми, називається гомо- гаметною. При утворенні гамет усі вони мають однакові статеві хромосоми.

Стать, у особин якої статеві хромосоми різні, називається гетерогаметною. Гамети цих особин відрізняються за статевими хромосомами й утворюються в рівному відношенні.

Ознаки, гени яких локалізовані в статевих хромосомах, називаються зчепле-

ними зі статтю.

www.e-ranok.com.ua

Біологія: експрес-підготовка

—  255  —

Розділ III. Організмений рівень організації життя

Успадкування зчеплених зі статтю ознак

Здорова жінка

 

 

носій гена гемо-

Здоровий

 

філії

чоловік

 

 

XнX

XY

 

XнY

XY

XнX

XX

Хворий

Здоровий

Здорова донь-

Здорова

син

син

ка носій гена

донька

 

 

гемофілії

 

Схема спадкування гена гемофілії:

Xн хромосома з геном гемофілії

Взаємодія генів. Множинна дія генів

Х- і Y-хромосоми мають спільні гомологічні ділянки. У цих ділянках локалізовані гени, що визначають ознаки, які успадковуються однаково як у чоловіків, так і жінок.

Крім гомологічних ділянок, Х- і Y-хромосоми мають негомологічні ділянки. Х-хромосома має локуси, які відсутні в Y-хромосомі. Якщо в такому локусі міститься рецесивний алель, який обумовлює генетичне захворювання (наприклад гемофілію, дальтонізм), то гетерозиготна жінка буде здоровою, а гомозиготний чоловік хворим.

Якщо декілька генів визначають одну ознаку організму, то вони взаємодіють один з одним. Розрізняють такі основні типи взаємодії неалельних генів: комплементарність, епістаз і полімерія.

При комплементарності кожний із взаємодіючих генів поодинці не забезпечує формування певної ознаки, але в присутності обох генів це відбувається.

Епістаз тип взаємодії генів, при якому одна пара алелів може пригнічувати прояв іншої .

Полімерія тип взаємодії генів, при якому декілька генів контролюють спадкування однієї ознаки. Такі гени називаються полімерними.

Плейотропія множинна дія генів. Багато генів діють не на один, а на декілька різних ознак.

Локус 1

d1d1

d1D1

d1D1

D1D1

D1d1

D1d1

D1D1

Локус 2

d2d2

d2d2

d2D2

D2d2

D2d2

D2D2

D2D2

Локус 3

d3d3

d3d3

d3d3

d3d3

D3D3

D3D3

D3D3

 

0

1

2

3

4

5

6

Загальна кількість генів, що обумовлюють темну пігментацію шкіри

Дуже

Смуглий

Дуже

світлий

 

темний

Полігенне спадкування пігментації шкіри в людини

www.e-ranok.com.ua

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]