- •Методичні вказівки
- •“Охорона праці в рибництві”
- •Розрахунок систем кондиціювання повітря в приміщеннях рибного господарства
- •1 Санітарно-гігієнічні та технологічні основи кондиціювання повітря
- •Класифікація систем кондиціювання повітря (скп).
- •Вибір необхідних параметрів для розрахунку систем кондиціювання
- •Розрахунок системи кондиціювання повітря для приміщення лабораторії рибного господарства
- •Приклад розрахунку
- •Розрахунок систем опалення приміщень рибного господарства
- •1 Теплове навантаження систем опалення
- •2 Класифікація систем опалення, та характеристики теплоносіїв
- •3 Області застосування систем опалення
- •4 Розрахунок втрат тепла
- •5 Підбір опалювальних приладів
- •6 Розрахункові завдання
- •Розрахунок звукоізоляції виробничих приміщень рибного господарства
- •1. Фізичні та фізіологічні характеристики шуму
- •2 Класифікація методів та засобів захисту від шуму
- •3 Розрахунок звукопоглинального облицювання
- •Вказівки до розв’язання задачі
- •Розрахунок штучного освітлення в приміщеннях рибного господарства
- •1. Основні теоретичні положення
- •2. Вибір методу розрахунку
- •3. Особливі вимоги до освітлення робочих місць користувачів візуально-дисплейних терміналів (в д т)
- •4. Розрахунок загального штучного освітлення приміщення за методом коефіцієнта використання світлового потоку
- •Питання для самоконтролю
- •Розрахунок природного освітлення в приміщеннях рибного господарства
- •Загальні відомості
- •1 Нормування природного освітлення
- •Методи розрахунку природного освітлення
- •Приклади розрахунків
- •Завдання до практичної роботи
- •Дослідження законодавчої бази з питань охорони праці в рибному господарстві
- •Правила охорони праці на рибоводних підприємствах внутрішніх водойм.
- •3. Вимоги щодо безпеки під час виконання земляних робіт.
- •4. Вимоги щодо безпеки під час виконання ремонтних робіт.
- •6. Вимоги щодо безпеки під час вирощування рибопосадкового матеріалу та товарної риби.
- •7. Вимоги щодо безпеки під час готування та роздачі рибних кормів.
- •8. Вимоги щодо безпеки під час видалення водної рослинності.
- •9. Вимоги щодо безпеки під час вилову.
- •Правила охорони праці для працівників берегових рибообробних підприємств.
- •1 Загальні положення
- •4 Вимоги безпеки до території підприємства та відкритих виробничих площ
- •9 Вимоги безпеки до розміщення виробничого устаткування та організації робочих місць
- •Питання для самоконтролю
Розрахунок систем опалення приміщень рибного господарства
1 Теплове навантаження систем опалення
Опалювальні установки вирішують тільки одну із задач по створенню штучного клімату в приміщеннях. Вони служать для підтримування в холодний період року заданої температури повітря.
Система опалення представляє собою комплекс елементів, необхідних для обігріву приміщення. Основними елементами є джерело тепла, теплопроводи (трубопроводи), нагрівальні прилади. Передача тепла здійснюється за допомогою теплоносіїв – нагрітої води, пари або повітря.
При визначенні теплового навантаження систем опалення ураховуються особливості теплового режиму приміщень:
- з постійним тепловим режимом;
- з змінним тепловим режимом.
Вимоги до систем опалення:
санітарно-гігієнічні – для підтримання у приміщенні заданої рівномірної температури;
економічні – для забезпечення мінімуму приведених затрат на спорудження та експлуатацію;
будівельні – для відповідності архітектурному рішенню приміщення;
монтажні – для уніфікації вузлів системи;
експлуатаційні – для надійності, довговічності, безвідмовності, простоти регулювання та ремонту.
2 Класифікація систем опалення, та характеристики теплоносіїв
Існують місцеві та центральні системи опалення. До місцевих систем відносяться ті, у яких всі елементи об'єднані в одному пристрої і система призначена для обігріву одного приміщення (пічне, газове, електричне опалення). Центральні системи обігрівають ряд приміщень з одного центру (котельні, ТЕЦ).
За способом переміщення теплоносія центральні системи опалення поділяються на системи з:
- природною циркуляцією;
- механічним спонуканням.
За видами теплоносія системи опалення поділяються на системи:
- водяного опалення;
- газового опалення;
- парового опалення;
- повітряного опалення;
- електричного опалення.
При виборі теплоносія необхідно ураховувати санітарно-гігієнічні, техніко-економічні та експлуатаційні показники.
Гази утворюються при згоранні палива, мають високу температуру та ентальпію. Їх використання ускладнює систему, призводить до значних теплових втрат, погіршує стан повітряного середовища.
Вода володіє великою теплоємністю та густиною, що дозволяє:
- передавати велику кількість теплоти при малому об'ємі теплоносія;
- мати малі розміри трубопроводів;
- невеликі теплові втрати;
- легко досягається необхідна температура.
Але при цьому необхідна значна витрата енергії.
Пара при конденсації в нагрівальних приладах віддає значну кількість тепла, від чого маса пари у системі зменшується у порівнянні з іншими теплоносіями, але:
- пара збільшує температуру (100 °С) приладів;
- пара – це джерело шуму;
- пара призводить до збільшення перерізу трубопроводів.
Повітря – безпечне з точки зору пожежобезпеки; системи легко регулюються, але призводить до збільшення перерізу трубопроводів, гідравлічного опору, витрат електрики.
3 Області застосування систем опалення
Тепловий режим приміщень визначається призначенням, конструкцією та умовами експлуатації будівель. Особливості теплового режиму відображаються на конструкції, параметрах і режимі дії систем опалення. Технічні та економічні показники Цeнтральних систем опалення, а також властивості теплоносіїв визначають загальні області їх застосування.
Системи водяного опалення, надійні і гігієнічно прийнятні, тому набули великого поширення в умовах теплофікації міст і селищ, застосовують у цивільних і виробничих будівлях.
Системи пapовoгo опалення через санітарно-гігієнічні і експлуатаційні недоліки заборонено застосовувати в цивільних будівлях. Парове опалення можна влаштовувати у виробничих будівлях, в сходових клітках, пішохідних переходах і вестибюлях, його рекомендують для непостійного або чергового (у неробочий час) опалення приміщень.
Можливість поєднання опалення та вентиляції сприяє поширенню повітряного опалення. Центральне повітряне опалення застосовують в першу чергу у виробничих, а також цивільних будинках з механічною припливною вентиляцією.
Системи місцевого повітряного опалення використовують для переривчастого або чергового обігрівання приміщень виробничих і громадських будівель.
У сільськогосподарських будівлях (тваринницьких, птахівницьких, культиваційних) застосовують центральне або місцеве повітряне та водяне опалення в залежності від теплового режиму, що задається, наявності та режиму дії припливної вентиляції.