- •Загальна
- •Одеса онахт 2010
- •Глава 1. Основні поняття та закони хімії
- •1.1. Основні поняття хімії
- •1.2. Фундаментальні та стехіометричні закони хімії
- •1.2.1. Закон збереження маси речовини
- •1.2.2. Закон сталості складу речовин
- •1.2.3. Закон кратних відношень
- •1.2.4. Закон еквівалентів.
- •1.3. Закони газового стану
- •1.3.1. Закон об’ємних відношень гей-люсака
- •1.3.2. Закон авогадро
- •1.3.3. Закон бойля – маріотта
- •Контрольні завдання
- •Б) Із закону Авогадро випливає, що об’єм 0,025 моль h2s за нормальних умов
- •В) Відомо, що 1 моль будь-якої речовини містить 6,02 · 1023 молекул. Молярний об’єм газу за нормальних умов складає 22,4 л. Тому справедливо
- •Приклад 3. Який об’єм за нормальних умов займуть 4 10-4 м3 газу, що знаходиться при 50оС й тиску 9,54 104 Па?
- •Приклад 4. При згорянні 5 г металу утворилося 9,44 г оксиду металу. Визначити еквівалентну масу металу.
- •Приклад 5. Деяка кількість металу, еквівалентна маса якого дорівнює 28 г/моль, витісняє з кислоти 1,4 л водню, виміряного за нормальних умов. Визначити масу металу.
- •Розв’язання. Відповідно до закону еквівалентів (1.1), маси взаємодіючих речовин пропорційні їхнім еквівалентним масам:
- •Зі співвідношення (1.8) знаходимо еквівалентну масу h3ро4:
- •Приклад 8. Обчислити точну атомну масу металу, якщо питома теплоємність металу дорівнює 0,23 кДж/(кг к), а хлорид цього металу містить 61,2% металу.
- •Приклад 10. Визначити формулу речовини, якщо відомо, що її густина за воднем дорівнює 29, а масові частки елементів наступні: с – 82,76%, н – 17,24%.
- •Глава 2. Класи неорганічних сполук
- •2.1. Оксиди.
- •2.1.1. Способи одержання оксидів
- •2.1.2. Класифікація та хімічні властивості оксидів
- •2.2. Гідроксиди металів
- •2.2.1. Способи одержання гідроксидів
- •2.2.2. Хімічні властивості гідроксидів металів
- •2.3. Кислоти
- •2.3.1. Способи одержання кислот
- •2.3.2. Хімічні властивості кислот
- •2.4.1.Основні способи одержання солей
- •Контрольні завдання
- •Приклади виконання завдань і розв’язання задач
- •3.2. Корпускулярно-хвильова природа електрона
- •3.3. Принцип невизначеності
- •3.4. Періодичний закон
- •3.5. Періодична система елементів
- •3.6. Електронні хмари
- •3.7. Квантові числа
- •3.8. Принцип паулі
- •3.9. Послідовність заповнення електронами енерґетичних рівнів у багатоелектронних атомах
- •Контрольні завдання
- •Приклади виконання завдань і розв’язання задач
- •Приклад 8. Які найвищий та найнижчий ступені окислення у фосфору, сульфуру та хлору? Скласти формули сполук даних елементів, що відповідають цим ступеням окислення.
- •Приклад 12. Як залежать кислотно-основні властивості оксидів і гідроксидів від ступеня окиснення атомів елементів, що їх утворюють?
- •Приклад 13. Відомо, що кремній є неметалом з напівпровідниковими властивостями. Які властивості будуть виявляти алюміній і фосфор?
- •Приклад 15. Як змінюються властивості вищих оксидів елементів третього періоду?
- •4.1.1. Характерні властивості ковалентного зв’язку
- •4.1.1.1. Насиченість ковалентного зв’язку
- •Мал. 4.3. Різновиди σ-зв’язків.
- •Мал. 4.3. Різновиди π-зв’язків.
- •4.1.1.3. Полярність і поляризованість ковалентного зв’язку.
- •4.3. Водневий зв’язок
- •4.5. Міжчастинкові взаємодії
- •Контрольні завдання
- •Приклади виконання завдань і розв’язання задач Приклад 1. Довжина диполя молекули дорівнює 2,2 10-11 м. Обчисліть дипольний момент молекули.
- •Приклад 2. Обчислити довжину зв’язку в молекулі hBr, якщо між’я-дерні відстані у молекулах h2 та Br2 відповідно дорівнюють 7,4 · 10-11 м та 2,28 10-10 м.
- •Приклад 3. Яка гібридизація електронних хмар має місце в атомі карбону при утворенні молекули cf4? Якою є просторова конфігурація цієї молекули?
- •Приклад 4. Якими є валентні можливості атома фосфору в основному та збудженому станах?
- •Приклад 5. Визначте, що є донором електронної пари при утворенні йона bh4-.
- •Глава 5. Основи хімічної термодинаміки
- •5.2. Перший закон термодинаміки
- •5.3. Закони термохімії
- •5.4. Поняття про ентропію
- •5.5. Другий закон термодинаміки
- •5.6.Третій закон термодинаміки
- •5.7. Вільна енергія Гіббса
- •Приклад 1. Складіть термохімічне рівняння реакції горіння 1 моль ацетилену, якщо при цьому виділяється 1255,61 кДж теплоти.
- •Приклад 3. Не здійснюючи обчислень, поясніть, як змінюється ентропія системи (s): а) при переході води в пару; б) у реакції:
- •Приклад 4. Обчисліть зміну енерґії Ґіббса у хімічній реакції
- •І зробіть висновки про можливість мимовільного перебігу даної реакції за стандартних умов.
- •Стандартні зміни енерґій Ґіббса простих речовин прийнято вважати рівними нулю. Для даної системи:
- •6.1. Поняття про швидкість хімічної реакції
- •6.2. Основний закон хімічної кінетики – закон діючих мас.
- •Межі застосування закону діючих мас.
- •6.3. Молекулярність реакції.
- •6.4. Порядок реакції.
- •6.5. Особливості кінетики гетероґенних реакцій.
- •6.6. Механізм хімічних реакцій.
- •6.7. Вплив температури на швидкість реакції. Правило Вант-Гоффа.
- •6.8. Рівняння Арреніуса. Енерґія активації
- •Вихідні Активов. Продукти
- •Мал.6.3. Енерґетична діаграма Мал.6.4. Розподіл молекул за
- •Глава 7. Хімічна рівновага.
- •7.1. Константа хімічної рівноваги
- •7.2. Зсув хімічної рівноваги. Принцип Ле-Шательє
- •7.3. Рівновага у гетероґенних системах
- •Константа рівноваги.
- •Глава 8. Поняття про каталіз.
- •8.1. Автокаталіз
- •8.2.Промотори та каталітичні отрути
- •8.3. Селективність каталізаторів
- •8.4. Механізми гомоґенного та гетероґенного каталізу
- •Підставляючи дані нашої задачі, одержуємо:
- •Глава 9. Розчини
- •9.1. Процес розчинення. Типи розчинів
- •9.2. Способи виразу концентрації речовин
- •9.3. Хімічна (гідратна) теорія розчинів д.І. Менделєєва
- •9.4. Теплові ефекти розчинення
- •9.5. Розчинність
- •Глава 10. Властивості розчинів
- •10.1. Тиск пари розчинника над розчином
- •10.2. Температури замерзання та кипіння розчинів
- •10.3. Осмотичний тиск
- •Глава 11. Електролітична дисоціація.
- •11.1. Основні положення теорії електролітичної дисоціації
- •11.2. Ступінь дисоціації
- •11.3. Слабкі електроліти. Константа дисоціації слабких електролітів
- •11.4. Вплив однойменних іонів на дисоціацію слабких електролітів
- •11.5. Розчини сильних електролітів
- •11.6. Електролітична дисоціація води. Йонний добуток води. Водневий показник
- •11.7. Поняття про індикатори
- •11.8. Іонні реакції
- •11.8. Гідроліз солей
- •Типові випадки гідролізу.
- •11.8.1. Ступінь і константа гідролізу
- •Глава 12. Комплексні сполуки
- •12.1. Основні положення координаційної теорії а.Вернера
- •12.2. Класифікація комплексних сполук
- •12.3. Номенклатура комплексних сполук
- •12.3.1. Назви катіонних комплексних сполук
- •12.3.2. Назви аніонних комплексних сполук
- •12.3.3. Назви нейтральних комплексних сполук
- •12.4. Ізомерія комплексних сполук
- •12.5. Дисоціація комплексних сполук
- •Якщо у гібридизації беруть участь d-орбіталі передостаннього рівня, тоді йон називається внутрішньоорбітальним. Іноді у комплексах проявляється йонно-дипольний зв’язок, наприклад в аквакомплексах.
- •Глава 13. Електрохімічні процеси
- •13.1. Хімічні процеси на електродах
- •13.2. Електродний потенціал
- •13.3. Електрохімічний ряд напруг металів
- •13.4. Гальванічний елемент
- •13.5. Окисні й відновні потенціали
- •13.6. Рівняння Нернста
- •13.7. Акумулятори
- •13.8. Паливні елементи
- •13.9. Електроліз
- •13.9.1. Закони Фарадея
- •1. Кількість речовини, що виділяється на електроді під час електролізу, пропорційна кількості електрики, яка пройшла крізь електроліт.
- •2. Однакова кількість електрики виділяє на електродах під час електролізу еквівалентну кількість різних речовин.
- •13.10. Корозія металів
- •0,01 Моль/л 0,1 моль/л
- •Глава 14. Окисно-відновні реакції складання рівнянь окисно-відновних реакцій
- •Контрольні завдання
- •Додатки
- •Додаток 6 – Перехідні коефіцієнти
- •Предметний покажчик
- •Відновлення 18-19, 77, 81, 124, 126, 128, 135-139
- •Водень 14, 17, 37, 75, 125, 130-132, 139
- •Ізомерія 119
- •Лантаноїди 25
- •Натрій 20-21, 69, 89
- •Термодинамічні 8, 54
- •Атомів 33, 50
- •Список рекомендованої літератури
- •Глава 1. Основні поняття та закони хімії ........................ 5
0,01 Моль/л 0,1 моль/л
Відповідь : 0,03 В.
6. Поясніть принцип дії свинцевого акумулятора. Запишіть рівняння реакцій, що відбуваються при: а) зарядці, б) розрядці такого акумулятора. Наведіть приклади лужних акумуляторів.
7. Складіть схему гальванічного елемента зі свинцевої та магнієвої пластин, занурених у розчини їхніх солей. Напишіть рівняння електродних процесів. Обчисліть ЕРС елемента, якщо [Mg2+] = [Pb2+] = 0,01 моль/л, Т = 298 К. Чи зміниться ЕРС, якщо концентрацію кожного з іонів збільшити в однакову кількість разів?
Відповідь : 2,24 В, ні.
8. Поясніть, у чому відмінність між хімічним і електрохімічним механізмами корозії. Наведіть приклади корозії за кожним із механізмів.
9. Поясніть відмінності між видами електрохімічної корозії за характером руйнування металів. Який з цих видів корозії найбільш небезпечний для металевих конструкцій?
10. Мідну пластину покрито шаром олова. Поясніть, який метал буде піддаватися атмосферній корозії при порушенні покриття. Відповідь обґрунтуйте відповідними рівняннями реакцій.
11. Поясніть, який виріб буде більш стійким до електрохімічної корозії: а) з хімічно чистого заліза; б) з технічного заліза. Які чинники впливають на швидкість електрохімічної корозії?
12. Який виріб буде більш стійким до електрохімічної корозії при порушенні покриття: а) мідний, покритий цинком; б) цинковий, покритий міддю? Наведіть рівняння відповідних реакцій.
13. Поясніть механізм хімічної корозії металів. Які відносні значення повинна мати при цьому енергія Ґіббса?
14. Напишіть рівняння реакцій, що відбуваються на катоді при: а) кисневій деполяризації; б) водневій деполяризації.
15. Поясніть хімічні процеси, що відбуваються при електрохімічному захисті заліза від корозії.
16. Напишіть рівняння реакцій, що відбуваються на електродах з нікелю при електролізі водяного розчину нікол (ІІ) сульфату. Як зміниться маса анода за 12 хв при силі струму 2,0 А?
Відповідь : зменшиться на 0,438 г.
17. Через розчин MgCl2 пропускали струм силою 3,5 А протягом 40 хв. Яка речовина й у якій кількості виділиться на катоді?
Відповідь : 0,087 г Mg .
18. Через сполучені послідовно розчини SnCl2 і SnCl4 пропускали електричний струм силою 3,0 А протягом 10 хв. Обчисліть маси олова і хлору, що виділилися з кожного розчину.
Відповідь : 1,107 г і 0,553 г Sn, 0,662 г Cl2.
19. Визначте, за якої сили струму можна з водного розчину КОН виділити 6,2 л кисню протягом 3 годин.
Відповідь : 9,6 А.
20. Визначте, який двовалентний метал виділяється при електролізі розчину солі даного металу, якщо через розчин пропустили 1155 Кл електрики і виділили 1,2 г металу.
Відповідь : ртуть.
Приклади розв’язання задач
Приклад 1. Визначити, як зміниться потенціал залізного електрода, зануреного у розчин FеSO4, при зменшенні вмісту солі у розчині від 1 до 0,001 моль/л (умови стандартні).
Розв’язання. Електродний потенціал (Меn+/Me) залежить від концентрації гідратованих іонів Меn+ у розчині (Меn+ mН2О), точніше, їхньої активності. Цю залежність описують рівнянням Нернста
(Меn+/Me) = 0(Меn+/Me) +,
де 0(Меn+/Me) – стандартний електродний потенціал металу, В;
R – універсальна газова постійна; T – абсолютна температура, К; n – число електронів, що бере участь у реакції; F – число Фарадея, (96487 Кл).
За стандартних умов рівняння Нернста набуває вигляду:
(Меn+/Me) = 0(Меn+/Me) +.
Для даної задачі 0(Fе2+/Fе) = – 0,44 В, n = 2.
При [Fе2+] = 1 моль/л, (Меn+/Me) = 0(Меn+/Me) = – 0,44 В.
При [Fе2+] = 0,001 моль/л, (Меn+/Me) = 0(Меn+/Me) + 0,0295lg10-3 =
– 0,44 В – 0,0885 B = – 0,5285 B.
Отже, при зменшенні концентрації іонів Fе2+ у 1000 разів потенціал залізного електрода зменшиться на 0,0885 В.
Приклад 2. Скласти схему гальванічного елемента, у якому електродами є нікелева та мідна пластинки, занурені у розчини їхніх солей з активними концентраціями 1 моль/л. Зазначте, який електрод є анодом, а який – катодом. Напишіть рівняння реакцій і обчисліть електрорушійну силу (ЕРС) даного елемента.
Розв’язання. З таблиці 3 0(Ni2+/Ni) = – 0,25 B; 0(Cu2+/Cu) = 0,34 B. У гальванічному елементі анодом є більш активний метал (у даному випадку це нікель), катодом менш активний (мідь). Схема цього гальванічного елемента:
(–)Ni Ni2+ Cu2+ Cu(+)
Одна вертикальна риска означає межу розділу метал-розчин, а дві риски – межу розділу двох розчинів, сполучених пористою перетинкою чи трубкою з розчином електроліту.
На аноді відбувається окисний процес: Ni0 – 2е– Ni2+.
На катоді – відновний процес: Cu2+ + 2е– Cu0.
Чи сумарно: Ni0 + Cu2+ Ni2+ + Cu0.
Електрони рухаються від анода до катода, ЕРС гальванічного елемента можна визначити за формулою ЕРС = кат. – ан.,
де кат. і ан., – електродні потенціали відповідно катода й анода.
За стандартних умов ЕРС = 0кат. – 0ан., отже, у даному випадку ЕРС = 0,34 – (– 0,25) = 0,59 В.
Приклад 3. Залізний виріб покритий шаром хрому. Яке це покриття – анодне чи катодне? Скласти електронні рівняння катодного й анодного процесів корозії цього виробу при порушенні покриття у вологому повітрі.
Розв’язання. З таблиці 3 0(Fе2+/Fе) = – 0,44 B; 0(Cr3+/Cr) = – 0,74 B. Оскільки 0(Cr3+/Cr) < 0(Fе2+/Fе), у цій системі хром є анодом, а залізо катодом. В вологому повітрі відбувається електрохімічна корозія металів. Корозійним агентом (поляризатором) є кисень. При порушенні покриття виникають мікрогальванічні пари (–)Cr Cr3+ Fе 2+ Fе(+)
Анодний процес: Cr0 – 3е- Cr3+.
Катодний процес: О2 + 2Н2О + 4е- 4ОН-.
Іони хрому та групи ОН- взаємодіють: Cr3+ + 3ОН– Cr(ОН)3.
Приклад 4. Напишіть рівняння всіх реакцій, що відбуваються при електролізі водного розчину CuSO4, і визначте, яку кількість електрики (Кл) необхідно пропустити через цей розчин для виділення 96 г міді. Вихід за струмом вважайте рівним 100 %.
Розв’язання. Задана сіль утворена малоактивним металом. Оскільки 0(Cu2+/Cu) > 0(2H+/Н2), на катоді буде відбуватися реакція відновлення міді: Cu2+ + 2е- Cu0. У водних розчинах за відсутності кислотних залишків безкисневих кислот, першими окиснюються молекули води: 2Н2О – 4е– О2 + 4Н+.
Таким чином, при електролізі водного розчину CuSO4 на катоді виділяється мідь, на аноді – кисень, а у розчині накопичується Н2SO4.
Відповідно до першого закону Фарадея: Q = (m)/E,
де Q – кількість електрики, що пройшла крізь електроліт, Кл;
m – маса речовини, яка виділилася не електроді, г;
F – стала Фарадея, (96487 Кл); E – еквівалентна маса елемента, г/моль.
За формулою Е = А/n, де А – атомна маса елемента, n – валентність, тоді для даної задачі Q = (96 96487) : 31,77 = 291556 Кл.
Приклад 5. Обчислити атомну масу двовалентного металу, якщо при електролізі водного розчину хлориду цього металу протягом 6 годин за сили струму 4А, на катоді виділилося 92,76 г цього металу.
Розв’язання. За першим законом електролізу Фарадея: E = (m)/(І),
де І – сила струму, А; – час, с.
Для даного випадку: Е = (92,76 96487) : (4 21600) = 103,6 г/моль.
Оскільки за умовою задачі n = 2, те А = Е n = 207,2 г/моль.
З таблиці елементів Д.Менделєєва визначаємо, що цей метал – свинець.